Document No. 89057803

Справа № 991/3051/20

Провадження №11-сс/991/386/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Глотова М. С., Чорненької Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: прокурор Скибенко О. І., підозрюваний ОСОБА_1 , захисники Лисак О. М.,

розглянула апеляційну скаргу прокурора Скибенка О. І. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.04.2020 про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного за частиною 3 статті 27 - частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000004969.

Історія провадження

1.02.10.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 - частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), в рамках кримінального провадження № 42017000000004969 від 11.12.2017.

2.04.10.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 500 000 грн.

3.22.10.2019 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - ухвала від 22.10.2019): (1) скасовано ухвалу від 04.10.2019; (2) застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; (3) визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 000 000 грн; (4) за умови внесення якої на підозрюваного строком до 14.11.2019 покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

4.24.10.2019 заставодавець ОСОБА_2 внесла за підозрюваного заставу в повному розмірі. У зв`язку із внесенням застави слідчим суддею строк дії покладених на підозрюваного обов`язків неодноразово продовжувався.

5.03.04.2020 ухвалою слідчого судді звернуто в дохід держави внесену за підозрюваного заставу в розмірі 80 000 000 грн та застосовано до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 000 грн з покладенням відповідних процесуальних обов`язків (далі - ухвала від 03.04.2020). Сторона захисту на зазначену ухвалу подала апеляційну скаргу.

6.17.04.2020 у зв`язку з ненадання підозрюваним доказів внесення застави детектив звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави (далі - клопотання детектива).

7.20.04.2020 ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання (далі - ухвала від 20.04.2020).

8.23.04.2020 на зазначену ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, яку доповнив 29.04.2020.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

9.Ухвалою від 20.04.2020 відмовлено в застосуванні запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

10.Слідчий суддя виходила з того, що: (1) клопотання детектива мотивоване невнесенням підозрюваним застави, визначеної ухвалою від 03.04.2020; (2) проте вказана ухвала за апеляційною скаргою сторони захисту переглядається в апеляційному порядку та не розглянута по суті, тому у разі задоволення клопотання детектива підозрюваний буде позбавлений ефективно реалізувати своє право на оскарження ухвали від 03.04.2020, що є непропорційним втручанням в право підозрюваного на справедливий суд; (3) клопотання детектива і доводи клопотання, за яким було постановлено ухвалу від 03.04.2020, по суті є ідентичними (крім невнесення застави) та вже були вирішені слідчим суддею, повторна їх оцінка суперечить принципу юридичної визначеності; (4) до підозрюваного вже застосовано запобіжний захід, тому його зміна можлива лише в порядку статті 200 КПК.

Вимоги та доводи апеляційної скарги прокурора

11.Прокурор в апеляційній скарзі висловлює прохання скасувати ухвалу від 20.04.2020 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.05.2020 без визначення розміру застави.

12.Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: (1) слідчий суддя відмовила в застосування запобіжного заходу з підстав, не передбачених статтею 177 КПК; (2) факт подачі стороною захисту апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 03.04.2020 не впливає на обов`язок підозрюваного внести заставу протягом п`ятиденного строку, що підтверджується змістом частини 2 статті 400 КПК; (3) факт невнесення застави протягом 5-ти днів є достатньою підставою для звернення з клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави; (4) поняття «застосування» запобіжного заходу включає його «зміну», тому клопотання детектива про застосування запобіжного заходу подано відповідно до статті 200 КПК; (5) на даний час до підозрюваного не застосовано жодного запобіжного заходу, а визначені ухвалою від 03.04.2020 обов`язки носять номінальний характер, оскільки не забезпечені заставою та їх порушення не буде мати негативні наслідки для підозрюваного.

Позиції учасників провадження

13.Прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу.

14.Захисник Лисак О. М. та підозрюваний ОСОБА_1 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Оцінка та мотиви Суду

15.Для правильного вирішення апеляційної скарги прокурора Суд має визначити: (1) чи перешкоджає апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу в вигляді застави зміні застави на інший запобіжний захід у разі невнесення застави у передбачений КПК строк? (2) якщо ні, то чи наявні підстави для задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою?

16.На вказані питання Суд надає негативні відповіді з мотивів, наведених нижче.

(1) Чи перешкоджає апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу в вигляді застави зміні застави на інший запобіжний захід у разі невнесення застави у передбачений КПК строк?

17.Суд дійшов висновку, що подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу в вигляді застави не впливає (1) на необхідність її безумовного виконання, в тому числі в частині внесення грошових коштів, та (2) на розгляд по суті слідчим суддею клопотання про зміну запобіжного заходу в разі невнесення грошових коштів як застави.

18.При вирішенні цього питання Суд виходить з: (а) мети та суті запобіжного заходу в вигляді застави; (б) порядку виконання ухвал слідчого судді про її застосування та правових наслідків невнесення застави; (в) правових наслідків апеляційного оскарження такої ухвали.

(а) мета та суть запобіжного заходу у вигляді застави

19.З метою досягнення дієвості кримінального провадження нормами КПК передбачено застосування заходів забезпечення цього провадження, одним з яких є запобіжні заходи (частина 1, пункт 9 частини 2 статті 131 КПК).

20.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК (частина 1 статті 177 КПК).

21.Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

22.Отже, внесення грошових коштів є невід`ємною складовою запобіжного заходу в вигляді застави. Саме цієї сумою грошових коштів забезпечується належна процесуальна поведінка підозрюваного. Без фактичного внесення грошових коштів застава по суті зводиться до особистого зобов`язання, адже не забезпечується можливість застосування кримінально-процесуальної відповідальності в вигляді можливості звернення застави в дохід держави при порушенні її умов. За таких обставин застава втрачає дієвість в розумінні частини 1 статті 182 КПК.

(б) порядок виконання ухвали слідчого судді про застосування застави та правові наслідки її невнесення

23.Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення (стаття 205 КПК). Судове рішення, яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (частина 2 статті 534 КПК).

24.Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (частина 6 статті 182 КПК).

25.Отже, ухвала слідчого судді від 03.04.2020 про звернення застави в дохід держави та застосування застави в більшому розмірі підлягала негайному та безумовному виконанню, в частині внесення грошових коштів протягом 5 днів з моменту її постановлення, тобто до 08.04.2020.

26.Зазначені дії (внесення коштів) можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу в вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу (друге речення частини 6 статті 182 КПК).

27.У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які, зокрема, виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу (пункт 1 частини 2 статті 200 КПК).

28.У клопотанні детектив посилався на невнесення підозрюваним станом на 17.04.2020 грошових в розмірі 100 000 000 грн, що є невиконанням ухвали слідчого судді від 03.04.2020, і ця обстава виникла після її постановлення.

29.За своїм змістом клопотання детектива є клопотанням про зміну запобіжного заходу, оскільки у ньому містяться відомості, передбачені як статтею 184 КПК, так і пунктом 1 частини 2 статті 200 КПК.

30.При цьому використання детективом в клопотанні терміну «застосування» запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не суперечитиме наведеним вище вимогам до клопотань, поданих відповідно до частини 6 статті 182, статті 200 КПК. Виходячи з системного аналізу норм КПК (статті 193, 194, 309), термін «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід. Такий висновок узгоджується з усталеною судовою практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі № 628/969/18, від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18). У протилежному випадку (оцінка клопотання, виходячи з його назви, а не з суті) зводиться до правового пуризму, тобто до надмірного та необґрунтованого формалізму.

31.За таких обставин -коли в клопотанні детектива не зазначено посилання безпосередньо на статтю 200 КПК, а відповідно до правової позиції сторони обвинувачення, викладеної в апеляційній скарзі прокурора, до підозрюваного не застосовано жодний запобіжний захід у зв`язку із невнесенням грошових коштів як застави - слідчий суддя, суд маєкеруватись принципом juranovitcuria («суд знає закони»), за яким незазначення конкретної правової норми чи невірна правова оцінка сторонами правовідносин не є визначальними під час вирішення судом справи та не звільняє суд від обов`язку застосувати при вирішенні справи належні приписи юридичних норм з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин.

32.Таким чином, оскільки до підозрюваного ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 000 гривень, яка протягом 5 днів не була внесена, то цей запобіжний захід за наявності необхідних підстав міг бути змінений шляхом застосування іншого -у цьому провадженні детектив просив застосувати тримання під вартою без визначення застави.

33.У разі ж, коли слідча суддя прийшла б до висновку, що застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 000 000 грн слід змінити на інший за клопотанням детектива, то до підозрюваного не було б застосовано одразу два запобіжних заходи, як стверджується в оскаржуваній ухвалі, оскільки відбулася б зміна одного запобіжного заходу на інший.

(в) правові наслідки апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про застосування застави

34.Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу в вигляді застави може бути оскаржена в апеляційному порядку (пункт 5-1 частини 1 статті 309 КПК).

35.Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК (частина 2 статті 400 КПК).

36.КПК не встановлює можливості зупинення виконання до набрання законної сили ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

37.Отже, апеляційне оскарження захистом ухвали слідчого судді від 03.04.2020 та не набрання нею законної сили не впливає на необхідність її безумовного виконання, в тому числі шляхом внесення грошових коштів у розмірі 100 000 000 грн. У цьому випадку вирішення слідчим суддею клопотання детектива не обмежувало б право підозрюваного на апеляційне оскарження попередньої ухвали слідчого судді від 03.04.2020, адже постановлення ухвали (нової) за цим клопотанням не було б підставою для припинення апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали від 03.04.2020 по суті. Так само внесення підозрюваним грошових коштів як застави не обмежувало би його право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про застосування застави, а засвідчувало би лише факт виконання ним вимог КПК щодо безумовного виконання ухвали слідчого судді від 03.04.2020.

38.У цьому провадженні виключно слідчий суддя вирішує по суті питання про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, лише після цього ухвала слідчого судді може бути перевірена на предмет законності в апеляційному порядку. Здійснення судом апеляційної інстанції перегляду попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу не впливає на можливість розгляду по суті клопотання у зв`язку виникненням нових обставин після постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

39.Суд звертає увагу, що законодавець з метою забезпечення дієвості запобіжних заходів передбачив негайне безумовне виконання ухвал слідчих судді про їх застосування. У протилежному випадку, обумовленість вирішення питання про зміну запобіжного заходу часом закінчення апеляційного перегляду попередньої ухвали, з огляду на обмежені строки досудового розслідування, скорочений термін розгляду таких клопотань, позбавить відповідні ухвали слідчих суддів та відповідні запобіжні заходи дієвості.

40.Негайне та безумовне виконання ухвали слідчого судді про застосування застави жодним чином не ставить сторону захисту в завідомо невигідне процесуальне становище, оскільки процесуальним законом надано можливість апеляційного оскарження такої ухвали. Передбачений КПК порядок апеляційного оскарження ухвал слідчих суддів, що передбачає (1) скорочені строки для подання апеляційної скарги, (2) безпосереднє подання її до суду апеляційної інстанції та (3) скорочені строки її розгляду (пункт 2 частини 1, пункт 3 частини 2 статті 395, частина 2 статті 422 КПК), у поєднанні з приписами частини 6 статті 182 КПК щодо п`ятиденного строку внесення застави є цілком дієвим для захисту процесуальним компенсатором від встановлення надмірної застави та запобіжником негативних для підозрюваного наслідків ймовірної зміни запобіжного заходу у зв`язку із невнесенням застави. Зазначений правовий механізм дозволяє стороні захисту у разі незгоди з ухвалою слідчого судді про застосування застави невідкладно оскаржити це судове рішення і в триденний строк отримати рішення суду апеляційної інстанції, тобто ще до спливу п`ятиденного строку, встановленого для внесення застави. Разом з тим, в силу принципу диспозитивності сторона захисту є вільною в реалізації процесуальних прав та в використанні доступних способів захисту.

41.При цьому Суд звертає увагу, що, навіть в разі реалізації стороною захисту права на оскарження попередньої ухвали слідчого судді про застосування застави з підстав її надмірності чи незаконності, це не може стати підставою для зупинення її виконання, оскільки за таких умов підривається повага до рішення слідчого судді і ставиться під сумнів його висновок щодо розміру застави вже до перевірки цієї обставини судом апеляційної інстанції шляхом відтермінування правових наслідків невиконання такої ухвали слідчого судді до вирішення питання судом апеляційної інстанції.

42.Щодо посилань в оскаржуваній ухвалі на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), якими встановленопорушення права на доступ до суду та права на свободу, то вони є нерелевантними щодо обставин цього провадження, оскільки стосуються вирішення інших питань. Так, цілком відмінними від обставин у цьому провадженні є факти, встановлені у рішенні ЄСПЛ у справі Мельник проти України від 28.03.2006 (заява № 23436/03): непрогнозоване для заявниці обмеження права на касаційне оскарження, спричинене наданням національними судами зворотної дії в часі змінам в цивільно-процесуальному законодавстві щодо скорочення строку на подання скарги, що стало підставою для відмови в касаційному перегляді справи заявниці. Рішення у справі Brumаrescu v. Romania від 28.11.1999 (заява № 28342/95)стосувалось скасування за ініціативою прокурора, який не брав участь в справі, остаточного і такого, що не підлягало скасуванню,судового рішення на користь заявника, яке до того ж вже було виконано. Іншою є також ситуація у справі Gatt v. Malta від 27.07.2010 (заява № 28221/08), в якій до заявника, звільненого під заставу на умовах особистої гарантії, за порушення умов застави було арештовано та стягнуто на користь органів влади суму застави, через неможливість сплати якої ця сума була конвертована в надмірно тривале (понад 5 років) тримання заявника під вартою. При цьому цей період тримання під вартою не підпадав під дію гарантії пункту 3 статті 5 Конвенції, як було б у випадку, якщо б заявник перебував під вартою за підозрою у вчиненні злочину (підпункт (с) пункту 1 статті 5 Конвенції) (§ 43 цього рішення). Навпаки у цьому провадженні запобіжний захід застосовується до підозрюваного ОСОБА_1 з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, а не для примусу сплатити на користь держави суму застави. Відмінними є обставини у справі Navalnyy v. Russia (No. 2) від 09.04.2019 (№ 43734/14), в якій заявнику було змінено запобіжний захід з зобов`язання не покидати місто на домашній арешт головним чином з причин порушення умов зобов`язання - з-за неотримання попереднього дозволу на виїзд за межі міста, хоча умовами зобов`язання передбачалось лише необхідність здійснення повідомлення, при цьому національним судом не було розглянуто можливість застосувати заставу, про що просив заявник. Так само іншими є обставини у справі Vasileva v. Denmark від 25.09.2003 (заява № 52792/99), в якій заявницю (жінку похилого віку) арештували з підстав невиконання нею вимог національного закону - неповідомлення поліцейському своїх імені та місцяпроживання (при вирішення суперечки з контролером щодо дійсності проїзного квитка), та тримали під вартою понад 13 годин допоки вона не повідомила поліції свої дані. ЄСПЛ встановив порушення підпункту (b) пункту 1 статті 5 Конвенції, зазначивши про незабезпечення органами національної влади справедливого балансу між правом людини на свободу та потребою держави забезпечити «виконання будь-якого обов,язку, передбаченого законом». За таких обставин зазначена практика ЄСПЛ не може бути основою, як те передбачає частина 5 статті 9 КПК,для вирішення цієї справи.

43.Отже, слідчий судді дійшла помилкових висновків, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а клопотання детектива вирішенню по суті судом апеляційної інстанції.

(2) Чи наявні підстави для задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою?

44.Детектив в обґрунтування підстав клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою серед іншого посилався на невнесення підозрюваним ОСОБА_1 у визначений КПК строк як застави грошових коштів в розмірі 100 000 000 грн на виконання ухвали слідчого судді від 03.04.2020. Виходячи зі змісту клопотання, це є єдиною обставиною, яка виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

45.Обставин, які існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати, у клопотанні детектива не наведено.

46.29.04.2020 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (1) скасувала вказану ухвалу слідчого судді від 03.04.2020; (2) звернула в дохід держави суму у розмірі 30 000 000 грн, що є частиною застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_1 ; (3) застосувала до нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 000 грн; (4) постановила вважати, що за ОСОБА_1 із суми застави в розмірі 100 000 000 грн, внесено грошові кошти в розмірі 50 000 000 грн; (5) решту суми застави в розмірі 50 000 000 грн протягом п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу в вигляді застави підозрюваний зобов`язаний внести на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

47.Отже, обставина, на яку посилався детектив як на підставу для зміни запобіжного заходу в вигляді застави, на момент апеляційного перегляду відпала у зв`язку із скасуванням ухвали від 03.04.2020, строк внесення застави за ухвалою від 29.04.2020 ще не сплив. З цих підстав клопотання детектива слід залишити без задоволення.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги

48.Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу в вигляді застави не впливає на необхідність її безумовного виконання, у тому числі в частині внесення грошових коштів протягом п`яти днів з дня обрання цього запобіжного заходу. Невнесення грошових коштів у вказаний строк може бути підставою для звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, яке має бути вирішено по суті незалежно від апеляційного оскарження попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді застави.

49.У разі скасування судом апеляційної інстанції ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу в вигляді застави клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу, яке в якості єдиної обставини, яка виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, визначає невнесення застави протягом п`ятиденного строку, який встановлювався ухвалою, яку було скасовано, не може бути задоволене.

50.З мотивів, наведених вище, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а саме - ухвалу слідчого судді слід скасувати, а клопотання детектива - залишити без задоволення.

Керуючись статтями 131, 177, 182, 200, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.04.2020 про відмову у застосуванні запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000004969 - скасувати.

3.Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42017000000004969 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді М. С. Глотов

Д. С. Чорненька