Document No. 89057808

Справа № 991/2890/20

Провадження №11-сс/991/387/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_5, підозрюваний ОСОБА_6, захисник ОСОБА_7, представник заставодавця ОСОБА_8, захисник ОСОБА_9,

розглянула апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2020 про відмову в зверненні застави у дохід держави і застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі за клопотанням прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42017000000004969, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2017.

Історія провадження

1.18.07.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі КК), в рамках кримінального провадження №42017000000004969 від 11.12.2017.

2.19.07.2019 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1536800 грн та покладено процесуальні обов`язки, передбачені частиною5 статті194Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

3.19.07.2019 заставодавець ТОВ «УкрБуд Девелопмент» внесло за підозрюваного ОСОБА_6 заставу в розмірі 1536800 грн.

4.11.02.2020 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду підозрюваному ОСОБА_6 було продовжено до 11.04.2020 строк дії покладених судом обов`язків у зв`язку із внесенням застави.

5.06.04.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП) ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави і застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі у кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017.

6.10.04.2020 ухвалою Вищого антикорупційного суду у задоволенні клопотання прокурора було відмовлено (далі ухвала від 10.04.2020).

7.23.04.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора ОСОБА_5 на ухвалу від 10.04.2020 (далі апеляційна скарга).

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

8.Ухвалою від 10.04.2020 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора САП ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави і застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі.

9.При постановленні ухвали слідчий суддя виходив з такого: (1) ОСОБА_6 двічі викликався на судові засідання по справі №991/2529/20 (провадження №1-кс/991/2581/20 щодо розгляду клопотання прокурора САП ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави та збільшення розміру застави підозрюваному у кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017 ОСОБА_10 ) не в якості підозрюваного, а в якості свідка (судове засідання, призначене на 27.03.2020) та в якості особи, стосовно якої розглядається клопотання (судове засідання, призначене на 30.03.2020); (2) за таких умов ОСОБА_6 не мав можливості визначитись, що його викликають для допиту в якості підозрюваного, та що його явка в даному випадку є обов`язковою; (3) за змістом положень частин 1 та 8 статті 182 КПК запобіжний захід у вигляді застави застосовується з метою забезпечення виконання саме підозрюваним покладених на нього обов`язків, а звернення застави в дохід держави можливе за умови порушення особою саме в статусі підозрюваного покладених на неї обов`язків; (4) у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження неявки ОСОБА_6 до детектива, прокурора, слідчого судді, суду після його виклику саме в якості підозрюваного у кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017; (5) підозрюваний ОСОБА_6 перебував на самоізоляції у зв`язку зі спалахом гострої респіраторної хвороби коронавірусу та проживанням однією сім`єю з неповнолітнім ОСОБА_11, який 23.03.2020 повернувся з Великої Британії та знаходився на самоізоляції; (6) підозрюваний ОСОБА_6 перебував на лікарняному через наявність в нього респіраторного захворювання.

10.З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав визнати порушення підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні.

Вимоги та доводи апеляційної скарги прокурора

11.У своїй апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_12 просить скасувати ухвалу від 10.04.2020 та ухвалити нову ухвалу, якою (1) звернути у дохід держави заставу, внесену за підозрюваного ОСОБА_6 ТОВ «УкрБуд Девелопмент» у розмірі 1536800 грн, (2) застосувати до ОСОБА_6 заставу у розмірі у сумі 80000000 грн з покладанням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, за переліком згідно клопотання.

12.Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 неодноразово порушував покладені на нього слідчим суддею процесуальні обов`язки прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою в кримінальному провадженні №42017000000004969. Вказане проявилось у тому, що під час розгляду клопотання прокурора САП ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави та збільшення розміру застави підозрюваному у кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017 ОСОБА_10 ОСОБА_6 не з`явився в судове засідання 27.03.2020 на 10:00 та 30.03.2020 на 14:00, пославшись на неможливість з`явитись у зв`язку з тяжкою хворобою та перебуванням на лікуванні, але доказів підтвердження перебування на лікарняному не надав.

13.Незгоду з мотивами оскаржуваної ухвали мотивує тим, що (1) статус підозрюваного відрізняється від статусу свідка тим, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; (2) нерозуміння ОСОБА_6 свого правового статусу, в якому він викликався в судове засідання, не звільняє його від обов`язку з`явитися в зал судового засідання, а лише надає йому можливість не надавати покази; (3)в листах ОСОБА_6 адресованих слідчому судді зазначалось, що причиною, яка перешкоджає його явці в судове засідання, є хвороба, а не нерозуміння ним свого правового статусу; (4) у повістці від 27.03.2020 зазначалось, що ОСОБА_6 викликають як підозрюваного, тобто отримавши її підозрюваний чітко зрозумів свій правовий статус і усвідомив наявність у нього обов`язку прибути на 30.03.2020 до слідчого судді; (5) слідчий суддя прийнявши рішення про застосування приводу до підозрюваного визнав, що епідеміологічна ситуація в країні не є перешкодою для явки підозрюваного в суд; (6) поведінка підозрюваного, який постійно відвідував офіс по вулиці Пушкіна в місті Києві свідчить, що останній не вдався до самоізоляції.

Вимоги та короткий зміст заперечень сторони захисту

14.У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 просить відмовити в її задоволенні.

15.Свої вимоги аргументує таким: (1) мали місце поважні причини неприбуття підозрюваного в судові засідання 27.03.2020 та 30.03.2020, а саме: карантин, хвороба ОСОБА_6 та необхідність дотримання режиму самоізоляції через нещодавнє повернення неповнолітнього сина з Європи; (2) ризики, на які вказує прокурор в своєму клопотанні вже були розглянуті та оцінені слідчими суддями в попередніх рішеннях про обрання запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків; (3) дані, якими прокурор обґрунтовує існування ризиків не доповнились новими обставинами, а навпаки частково втратили свою актуальність; (4) існує практика слідчих суддів інших судів, за якою у справах про звернення застави в дохід держави слідчі судді оцінювали такого роду втручання у право власності заставодавця на предмет пропорційності в контексті статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

16.До письмових заперечень додано копію листка непрацездатності ОСОБА_6 .

Позиції учасників провадження

17.Прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити його апеляційну скаргу.

18.Захисник ОСОБА_7 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора. Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

19.Керівник заставодавця ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_9 також просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Оцінка та мотиви Суду

20.З метою правильного вирішення апеляційної скарги прокурора Суд має визначити: (1) чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 звернення застави в дохід держави; (2) якщо так, то в якому розмірі. У разі позитивної відповіді на перше питання, Суд має (3) перевірити обґрунтованість клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі.

21.Для відповіді на перше питання Суд має встановити (1.1) чи мало місце порушення підозрюваним ОСОБА_6 покладеного на нього ухвалою слідчого судді обов`язку прибувати за кожною вимогою до слідчого судді, суду в кримінальному провадженні №42017000000004969; якщо так, то (1.2) чи мали місце поважні причини неприбуття на виклик.

(1) Чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 звернення застави в дохід держави?

(1.1.) Чи мало місце порушення підозрюваним ОСОБА_6 покладеного на нього ухвалою слідчого судді обов`язку прибувати за кожною вимогою до слідчого судді, суду в кримінальному провадженні №42017000000004969?

22.З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави (ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.07.2019) на ОСОБА_6 покладено наступні обов`язки: (1)прибувати на першу вимогу до детектива, який здійснює досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, прокурора, суду; (2)повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено до 18.09.2019 включно. Подальшими ухвалами слідчого судді покладені на ОСОБА_6 процесуальні обов`язки неодноразово продовжувались.

23.Так, 11.02.2020 ухвалою Вищого антикорупційного суду продовжено до 11.04.2020 дію обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_6, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: (1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою в кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017; (2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

24.Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядалося клопотання прокурора ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави та збільшення розміру застави підозрюваному у кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017 ОСОБА_10 (провадження №11-сс/991/294/20, том 2 а.с.262-280).

25.Під час розгляду вказаного клопотання для допиту, в судове засідання призначене на 27.03.2020 на 10:00, слідчим суддею викликався ОСОБА_6 (том 3 а.с.17), проте останній до слідчого судді не з`явився, надіславши 26.03.2020 заяву (том 2 а.с.281), в якій, пославшись на пункт 5 частини 1 статті 138 КПК, зазначив про неможливість з`явитись у вищезазначене судове засіданні у зв`язку з тяжкою хворобою, та перебуванням на лікуванні, просив розглядати справу за його відсутності або відкласти судове засідання на іншу дату та час, листок непрацездатності обіцяв надати згодом.

26.У подальшому, в судове засідання призначене на 30.03.2020 о 14:00 слідчим суддею повторно викликався ОСОБА_6 (том 2а.с. 284, том 3а.с.18). 30.03.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла аналогічна за змістом заява підозрюваного (том 2 а.с.283), в якій він просив розглядати справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами, доказів тяжкої хвороби до заяви не додав.

27.31.03.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було задоволено клопотання прокурора про застосування приводу до підозрюваного ОСОБА_6 в судове засідання, призначене на 03.04.2020 о 15:00 (том 2 а.с.285-296). Ухвала мотивована тим, що є підтвердження отримання ОСОБА_6 викликів в судові засідання, проте останній не надав доказів поважності причин свого неприбуття.

28.Мотивами, за якими слідчий суддя вказану поведінку підозрюваного ОСОБА_13 не кваліфікував як порушення обов`язку з`являтися за кожним викликом слідчого судді, були: (1) нерозуміння ОСОБА_6 свого статусу в цьому провадженні, оскільки в судове засідання, призначене на 20.03.2020, він викликався як свідок, а в судове засідання, призначене на 30.03.2020 як особа, стосовно якої розглядається клопотання, подання, заява.

29.Суд доходить висновку, що наведені слідчим суддею мотиви є необґрунтованими, та констатує порушення підозрюваним покладеного на нього обов`язку з`являтися за кожною вимогою до слідчого судді виходячи з того, що ОСОБА_6 розумів, що викликався саме у кримінальному провадженні №42017000000004969, та достовірно знав, що у цьому проваджені він перебуває у процесуальному статусі підозрюваного.

30.Зазначене вище розуміння ОСОБА_6 кримінального провадження та свого процесуального статусу у ньому обґрунтовується тим, що: (1) обидва судові виклики в графі «у справі» містили таку інформацію: «матеріали клопотання про звернення застави в дохід держави і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі відносно ОСОБА_10 ; (2) в цьому ж проваджені до судових засідань, у які викликали ОСОБА_6, він був допитаний детективом Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) з приводу зустрічі, яка відбулась в листопаді 2019 року за участю, у тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ; (3) ОСОБА_6 в судовому засіданні визнав, що розумів в якому кримінальному провадженні він викликався та що в цьому проваджені він є підозрюваним, а також знав щодо яких обставин мав бути допитаний слідчим суддею; (4)процесуальний статус підозрюваного в кримінальному провадженні не змінюється (не скасовується) судовим викликом; (5) у своїх заявах про неможливість прибути в судове засідання ОСОБА_6 не вказував на такий мотив, як нерозуміння свого правового статусу у справі, в якій він викликається; (6) в судовій повістці про виклик від 27.03.2020 в графі «повідомляє Вас як:» зазначено «особа, стосовно якої розглядається клопотання, подання, заява (підозрюваний)».

(1.2) Чи мали місце поважні причини неприбуття на виклик?

31.У своїх запереченнях сторона захисту вказує на існування таких поважних причин неприбуття ОСОБА_6 в судові засідання 27.03.2020 та 30.03.2020: (1)введення карантину на всій території України Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 з 12.03.2020 (далі Постанова КМУ №211); (2)дотримання ОСОБА_6 та його неповнолітнім сином Кирилом режиму самоізоляції у зв`язку з прибуттям останнього 19.03.2020 з Великої Британії, їх сумісним проживанням та підписанням сином 23.03.2020 добровільної згоди на самоізоляцію; (3)хворобою та перебуванням на лікуванні самого ОСОБА_6 .

32.Колегія суддів не визнає вказані обставини поважними причинами неприбуття підозрюваного ОСОБА_6 за викликами слідчого судді в контексті положень статті138 КПК з огляду на викладені нижче мотиви.

33.Правовий режим карантину, передбачений Постановою КМУ №211 в редакції, що діяла до 31.03.2020, не передбачав жодних заборон, які унеможливлювали прибуття ОСОБА_6 до суду. Більше того, поважною причиною неприбуття особи на виклик є не сама по собі епідемія, а обставини непереборної сили (зокрема, епідемії) (пункт3 частини1 статті138 КПК). Таким чином, за умови наявності епідемії поважною слід вважати лише ту причину неприбуття особи на виклик, яка набуває ознак обставини непереборної сили (надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно роблять неможливим прибуття до суду), тобто слід довести, що дана обставина призвела до унеможливлення виконання підозрюваним обов`язку. Будь-який доказів, які б зазначеним чином підтверджували наявність обставини непереборної сили сторона захисту не надала.

34.У своїх заявах про неможливість прибуття в судове засідання ОСОБА_6 взагалі не посилався на дотримання ним режиму самоізоляції через повернення неповнолітнього сина з Великої Британії 19.03.2020 та режим карантину.

35.Всупереч правилам щодо розподілу тягаря доказування, встановленого частиною 5 статті 132 КПК, стороною захисту не надано доказів проживання ОСОБА_6 спільно з його сином ОСОБА_14 . Так, згідно частини 2 статті 29 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Згідно наданої стороною захисту копії свідоцтва про народження ОСОБА_11 (том 3 а.с. 12) його вік 16 років, тобто їх спільне проживання як батька та неповнолітньої дитини законом не презюмується.

36.Заяви ОСОБА_6 про неможливість прибуття за викликом слідчого судді не були підкріплені жодними доказами тяжкої хвороби або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. Так, в наданій слідчому судді копії довідки (том 3 а.с.36), скріпленої штампом КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Солом`янського району міста Києва та особистою печаткою лікаря, йдеться про перебування ОСОБА_6 на амбулаторному лікуванні до 10.04.2020. Суд звертає увагу, що вона не оформлена на бланку встановленої форми, не містить дати її оформлення, не містить вказівки на встановлений діагноз (у вигляді, що не порушує відповідну таємницю), при вказівці на номер листка непрацездатності не зазначено його серію. У наданому слідчому судді документі «Огляд лікаря загальної практики сімейної медицини» ТОВ «Медичний центр «Добробут-полікліника» від 07.04.2020 (звернення підозрюваного відбулось після надходження до суду клопотання прокурора про звернення застави, внесеного за нього) зазначено клінічний діагноз «ГРВІ» (том 3 а.с.27). У наданому стороною захисту в судовому засіданні під час апеляційного розгляду для огляду листку непрацездатності на ім`я ОСОБА_6 в графі «причина непрацездатності» підкреслено пункт 1 загальне захворювання, пункт 6 «контакт з хворими на інфекційні захворювання та бактеріоносійство» не підкреслений, що спростовує версію сторони захисту про існування небезпеки для здоров`я людей, що оточують ОСОБА_6 через повернення його сина з Європи.

37.Крім того, й факт добровільного виконання ОСОБА_6 ухвали слідчого судді про його привід в судове засідання 03.04.2020, як про це зазначено в письмових запереченнях сторони захисту, свідчить про відсутність в нього тяжкого захворювання, яке перешкоджало прибуттю в суд кількома днями раніше. За змістом статті 138 КПК, з урахуванням формулювання пункту 8 частини 1 цієї статті, для визнання причини неприбуття особи поважною, вона має об`єктивно унеможливлювати її з`явлення за викликом.

38.Таким чином, у матеріалах провадження не міститься і Суду не надано доказів існування поважних причин неприбуття підозрюваного ОСОБА_6 на виклики слідчого судді.

(2) Щодо розміру застави, що підлягає зверненню в дохід держави у зв`язку із встановленим Судом фактом порушення умов запобіжного заходу у вигляді застави

39.У своїй апеляційній скарзі прокурор просить звернути заставу, внесену за підозрюваного ОСОБА_6 заставодацем, в дохід держави в повному обсязі.

40.Суд прийшов до висновку, що вказана вимога підлягає частковому задоволенню з огляду на те, що звернення застави у повному обсязі в цьому випадку не є співмірним потребам досудового розслідування втручанням у право власності заставодавця з урахуванням характеру вчиненого порушення та спричинених ним негативних наслідків для кримінального провадження.

Правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та звернення застави в дохід держави

41.Правові засади застосування запобіжних заходів регламентовано главою18КПК «Запобіжні заходи, затримання особи» (статті 176-213 КПК). Термін «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід. Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі №628/969/18 та від 28.03.2019 у справі №286/1695/18).

42.Порядок зміни запобіжних заходів врегульовано статтями 200, 201 КПК. Поряд з цим щодо окремих видів запобіжних заходів закон передбачає спеціальні умови для їх зміни. Так, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений порушив покладені на нього ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді застави обов`язки, вирішується питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу (частини8 та10 статті182КПК).

43.При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави вона звертається в дохід держави (частина8 статті182 КПК).

44.Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (частина 9 статті 182 КПК).

45.З наведеного вище, слідує, що звернення застави в дохід держави є невід`ємною складовою зміни запобіжного заходу у вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК, та охоплюється поняттям «застосування запобіжного заходу» у вигляді застави.

46.Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статті 131 КПК). Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини 1 статті 176 КПК).

47.У зв`язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо пропорційності та справедливості втручання у право власності при зверненні застави в дохід держави

48.Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт2 частини3 статті132 КПК).

49.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 8 статті 182 КПК).

50.Частина8 статті182 КПК прямо не передбачає необхідності встановлювати виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави у дохід держави, проте з урахуванням прямої вказівки закону на необхідність дотримання вимоги пропорційного втручання щодо будь-якого випадку застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 2 частини 3 статті 132 КПК) це є обов`язковою умовою і при вирішенні питання про звернення застави у дохід держави.

51.Окрім наведеного, необхідність забезпечення виправданості відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави у дохід держави та зміст цієї вимоги регламентуються й іншими положеннями КПК, нормами Конституції України з урахуванням практики Конституційного Суду України та нормами Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

52.Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт1 частина1 статті7 КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина1 статті8 КПК).

53.Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25.01.2012). Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (абзаци 2 та 3 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004). Держава, виконуючи свій головний обов`язок утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина2 статті3 Конституції України) повинна утримуватися від порушень чи непропорційних обмежень прав і свобод людини (абзац1 пункту3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №2-рп/2016 від 01.06.2016). Елементи права, зокрема розмірність, рівність, мораль, об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України (підпункт 4.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №2-рп/2005 від 24.03.2005), тому розмірність (пропорційність) обмеження прав має визначатися відповідно до встановлених принципів справедливості (пункт3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №5-рп/2007 від 20.06.2007).

54.Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина2 статті8 КПК).

55.ЄСПЛ неодноразово розглядав справи про звернення застави на користь публічних фондів в контексті можливих порушень статті6Конвенції та статті 1 Протоколу№1 до Конвенції.

56.Так, ЄСПЛ визнав прийнятною скаргу на звернення застави в дохід держави в контексті імовірного порушення пункту1 статті 6Конвенції (рішення у справі Коваль протиУкраїни від 19.10.2006, заява №65550/01, §64). У цій же справі ЄСПЛ визнано, що утримання застави фактично спричинило призначення додаткового покарання заявнику за невиконання умов звільнення під заставу (§104 рішення).

57.Отже, при зверненні застави у дохід держави повинні бути дотримані вимоги статті6Конвенції.

58.У рішенні ж ЄСПЛ у справі Осман протиСполученого Королівства від 28.10.1998 викладено позицію, відповідно до якої «обмеження не буде сумісним з пунктом1 статті6 Конвенції, якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою». При вирішенні питання про порушення статті6 Конвенції суд повинен вирішити, чи був судовий розгляд у всій своїй повноті, включаючи апеляційне провадження і спосіб, в який було отримано докази, справедливим (Edwardsv.theUnitedKingdom від 16.12.1992, §34).

59.Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (частина11 статті182 КПК).

60.Лише сам факт внесення коштів як застави не припиняє право власності особи, яка внесла відповідні кошти (підозрюваний (обвинувачений) чи заставодавець), на ці кошти до прийняття судом рішення, що набуло законної сили, про звернення її в дохід держави чи на виконання вироку в частині майнових стягнень.

61.ЄСПЛ неодноразово нагадував, що згідно з усталеною практикою органів Конвенції, поняття «майно» (possessions) може означати «існуюче майно» (existing possessions) або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (Stretch v. the United Kingdom, заява №44277/98, §32). ЄСПЛ також констатував, що звернення застави (при застосуванні такого запобіжного заходу в кримінальному провадженні) в дохід держави є втручанням держави в майнові права заявника (рішення у справі Lavrechovv.theCzechRepublic від 20.06.2013, заява №57404/08, §43).

62.Таким чином, кошти, внесені в якості застави, охоплюються поняттям «майно», яке підпадає під захист статті1 Протоколу№1 до Конвенції, а звернення таких коштів в дохід держави безсумнівно є втручанням держави у право на мирне володіння майном, оскільки позбавляє підозрюваного (обвинуваченого) чи заставодавця як власності, так і правомірних очікувань на повернення коштів, внесених як застава, після припинення дії цього запобіжного заходу.

63.Враховуючи викладене, при зверненні застави у дохід держави окрім вимог статті6Конвенції повинні бути дотримані також і вимоги статті1 Протоколу№1 до Конвенції.

64.У §44 згаданого рішення Lavrechovv.theCzechRepublic ЄСПЛ наголошує, що для того, щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті1 Протоколу №1, воно повинно бути законним, задля загального інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, §107, та Gladysheva v. Russia, заява №7097/10, 06.12.2011, §75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява №38238/04, 09.10.2008, §75). У кожній справі, в якій йде мова про порушення права володіти своїм майном, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення по справі Новоселецький протиУкраїни від 22.02.2005, заява №47148/99, §101).

65.У справах про звернення застави у дохід держави важливим питанням є те, чи було стягнення застави пропорційним з огляду на порушення умов застави під час провадження, рішення суду про стягнення застави має призвести до «справедливого балансу» між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання прав заявника в обставинах справи (рішення у справі Lavrechovv.theCzechRepublic від 20.06.2013, заява №57404/08, §51, 56).

66.Отже, звернення застави в дохід держави на підставі частини8 статті182КПК передбачає дотримання вимог Конституції України та КПК щодо принципу верховенства права, статті6 Конвенції та статті1 Протоколу№1 до Конвенції, які для цього випадку встановлюють необхідність дотримання принципу пропорційності [звернення застави у дохід держави (1) повинно спрямовуватися на досягнення легітимної мети та (2) бути співмірним з нею, а (3) сам розмір стягнутої застави має бути пропорційним з огляду на порушення умов застави під час кримінального провадження, тобто таке звернення повинно призвести до справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання права на мирне володіння майном].

67.Лише при дотриманні принципу пропорційності буде реалізована така властивість права, як справедливість (кримінально-процесуальна відповідальність у вигляді звернення застави у дохід держави буде співмірною з вчиненим правопорушенням) та буде досягнута виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави у дохід держави, що передбачено пунктом2 частини3 статті132 КПК.

68.Дотримання принципу пропорційності при зверненні застави в дохід держави передбачає диференціацію негативних наслідків у вигляді повного чи часткового звернення в дохід держави грошових коштів, внесених в якості застави як запобіжного заходу, при порушенні умов звільнення під заставу, залежно від характеристик порушення підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків (тривалості, інтенсивності, повторності, ступеню і форми вини, кількість порушених обов`язків, негативних наслідків для кримінального провадження, що настали чи могли настати від такого порушення тощо) та мети, заради досягнення якої застосовувались відповідні обов`язки.

Перевірка вимог прокурора щодо звернення застави в дохід держави на предмет дотримання принципу пропорційного втручання у цьому провадженні

69.Для проведення зазначеної перевірки Суд бере за основу тест на пропорційність, який використовується у цій справі на основі критеріїв, вироблених практикою ЄСПЛ, а саме: (1)чи є втручання у вигляді звернення застави у дохід держави у розмірі 1536800грн таким, що здійсненюється відповідно до закону; (2)чи переслідує втручання легітимну мету і в чому вона полягає (legitimate aim in the public interest); (3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним його меті, чи дотримано «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини (fair balance). ЄСПЛ констатує порушення державою статті1 Протоколу №1 до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

(1) чи здійснюється втручання відповідно до закону?

70.«Передбачуваність законом» звернення застави в якості запобіжного заходу в кримінальному провадженні як елемент тесту на пропорційність втручання, виробленого усталеною практикою ЄСПЛ, не викликає сумніву, адже таке втручання регламентоване нормами КПК (частини 8-10 статті182). ЄСПЛ звертає увагу на свою усталену судову практику, згідно з якою вираз «відповідно до закону» не лише вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певну основу у внутрішньому законодавстві, але також посилається на якість відповідного закону, вимагаючи, щоб він був доступним для відповідної особи та передбачуваним щодо її наслідків (див. рішення у справі Amannv.Switzerland від 16.02.2000, заява №27798/95, §50).

71.Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 08.11.2018 по справі №243/6671/17-к звернув увагу, що у рішенні ЄСПЛ по справі Steelandothersv.theUnitedKingdom від 23.03.1998 (§54) наголошено, що «Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія».

72.Таким чином, (1)звернення застави, визначеної в цьому кримінальному провадженні ухвалою від 19.07.2019, в дохід держави передбачене КПК; (2)можливість та підстави застосування такого заходу кримінально-процесуальної відповідальності були чіткими, зрозумілими та передбачуваними як підозрюваному ОСОБА_6, так і заставодавцю. За таких умов Суд констатує, що втручання у вигляді звернення застави у дохід держави здійснюється відповідно до закону.

(2) чи переслідує втручання легітимну мету і якщо так, то в чому вона полягає?

73.Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина1 статті131 КПК). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання відповідним ризикам (частина 1 статті 177 КПК). Легітимна мета також визначається призначенням відповідних обов`язків, які покладені судовим рішенням на підозрюваного, в сукупності з обов`язком прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади (частини 5, 6 статті 194 КПК).

74.Метою припису частини8 статті182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов`язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється.

75.У цьому провадженні мова йде про порушення підозрюваним обов`язку, передбаченого частиною5 статті194 КПК, та конкретизованого резолютивною частиною ухвали Вищого антикорупційного суду від 11.02.2020, а саме прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою в кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017.

76.Метою покладання на підозрюваного вказаного обов`язку із врахуванням положень ухвали слідчого судді від 19.07.2019 було досягнення дієвості цього кримінального провадження шляхом запобігання спробам перешкодити кримінальному провадженню шляхом переховування від слідства та суду, затягування строків кримінального провадження, перешкодити органам досудового розслідування та суду у збиранні та перевірці зібраних доказів.

77.«Захист публічного порядку» і «попередження злочинів» при запровадженні заходів, що передбачають обмеження прав людини, є цілями, які повною мірою сумісні з Конвенцією прозахист правлюдини іосновоположних свобод (рішення ЄСПЛ по справі Beldjoudiv.France від 26.03.1992, заява№12083/86, §70). Із означеного очевидно, що мета, яка переслідувалася зверненням застави у дохід держави є легітимною.

78.Суд також бере до уваги, що покладений на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язок з`являтися за кожною вимогою слідчого судді можливо було виконати, він здатен був досягти зазначеної вище мети, а тому він був доречним та необхідним.

(3) чи є втручання в право на мирне володіння майном, про яке просить прокурор, пропорційним його меті?

79.Пропорційність втручання у майнові права заставодавця, ТОВ «Укрбуд Девелопмент», має бути оцінена Судом з урахуванням характеру порушення покладеного на підозрюваного обов`язку та негативних наслідків, що настали у вигляді перешкод кримінальному провадженню.

80.Так, Суд виходить з того, що: (1)двічі, 27.03.2020 та 30.03.2020, підозрюваний у кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017 ОСОБА_6 не з`явився за викликом слідчого судді в судове засідання; (2)вказане порушення покладеного на нього обов`язку спричинило затягування розгляду клопотання прокурора в цьому ж кримінальному провадженні стосовно іншого підозрюваного на тиждень та поставило під загрозу інтереси правосуддя при вирішенні слідчим суддею згаданого клопотання прокурора; (3)підозрюваний не довів наявність існування поважних причин свого неприбуття, тобто таких, що об`єктивно унеможливлювали його з`явлення до слідчого судді; в той же час (4) існували обставини (перебування підозрюваного на амбулаторному лікуванні, обмеження транспортного сполучення у зв`язку з введеним карантином, можливі побоювання щодо загрози зараження на респіраторне захворювання, викликане вірусом COVID-19, під час відвідання суду), які певною мірою ускладнювали (але не перешкоджали) виконання підозрюваним покладеного на нього обов`язку; (5)03.04.2020 своєю явкою до детектива та слідчого судді, хоч і на виконання ухвали слідчого судді про привід, підозрюваний припинив порушення зазначеного обов`язку, від слідства не ухилився; (6) іншого обов`язку, а саме повідомляти про зміну місця роботи чи проживання, не порушував.

81.Окрім цього, Суд бере до уваги також те, що з`явлення 03.04.2020 підозрюваного ОСОБА_6 у судове засідання та надання ним показів дозволили слідчому судді встановити значимі фактичні обставини для вирішення питання про звернення застави у дохід держави, яка була внесена за підозрюваного ОСОБА_10 .

82.Суд, враховуючи наведені вище характеристики порушення покладеного на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язку у співвідношенні з ризиками для кримінального провадження та дотримання підозрюваним іншого покладеного на нього обов`язку, доходить висновку, що принципу пропорційності в цьому провадженні відповідатиме часткове звернення в дохід держави грошових коштів, внесених в якості застави заставодавцем ТОВ «Укрбуд Девелопмент», у розмірі 536 800 грн.

(3) Щодо законності та обґрунтованості застосування запобіжного заходу в вигляді застави в більшому розмірі

83.У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положеньчастини 7 статті 194КПК (частина 10 статті 182 КПК).

84.При цьому частина 7 статті 194 КПК відсилає до переліку обов`язків, передбачених частинами 5 та 6 статті 194 КПК, що можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

85.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1)кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

86.Отже, для обґрунтування відповіді на питання (3) Суду необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (3.1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (3.2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (3.3) обґрунтованість розміру застави.

(3.1) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа

87.18.07.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191 КК, тобто в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою, на підставі пункту3 частини1 статті276 КПК, тобто у зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри.

88.За версією сторони обвинувачення ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 є співорганізатором схеми із залученням суб`єкта оціночної діяльності, керівника Національної гвардії, керівників підконтрольних суб`єктів господарювання, за якою відбувся нееквівалентний за вартістю обмін частки (майнових прав), що належала Головному управлінню Національної гвардії України в особі військової частини НОМЕР_1 в будинку, що будувався по АДРЕСА_1, на квартири, надані підконтрольною підозрюваному будівельною компанією в інших житлових будинках, в результаті чого Головним управлінням та військовою частиною НОМЕР_1 втрачено активів на загальну суму 81635448гривень.

Щодо обґрунтованості підозри

89.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина5 статті9КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт32 рішення у справі Fox,CampbellandHartleyv.theUnitedKingdom від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук іЙонкало протиУкраїни (заява №42310/04)).

90.Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні та доданими до клопотання прокурора, а саме: (1)Договір №209 та додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі квартир (том1 а.с.26-85); (2)висновок експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (том1 а.с.135-139); (3)висновок комісійної судової економічної експертизи (том1 а.с.140-143); (4)аудиторський звіт Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства Внутрішніх справ України (том1 а.с.144-145); (4)звіти ФО-П ОСОБА_15 про оцінку майнових прав (том1, а.с.86-90, 91-94, 95-99); (5)звіти ТОВ «МеркурійПартнерс» про оцінку квартир (том1 а.с.100-103, 109-112, 113-117); (5)протоколи огляду отриманих від операторів мобільного зв`язку документів (відомостей) щодо з`єднань абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_16 та ОСОБА_10 (том2 а.с.93-94); (6)протоколом огляду документів вилучених під час обшуків кабінета ОСОБА_6 (том2 а.с.97-98); (7)матеріали негласних слідчих (розшукових) дій.

91.Суд не вбачає суттєвих обставин, які б поставили під сумнів наявність обґрунтованої підозри, яка була встановлена у судових рішеннях про обрання запобіжного заходу у вигляді застави (ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.07.2019) та подальших рішеннях щодо продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного (зокрема, ухвала Вищого антикорупційного суду від 11.02.2020).

92.Сторона захисту не заперечувала проти наявності обґрунтованої підозри та не надавала нових доказів, які б її спростували чи вказували на зменшення рівня її обґрунтованості, що не відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». Таких же доказів не було здобуто та надано суду й стороною обвинувачення.

93.За таких обставин та із урахуванням позиції сторін кримінального провадження Суд доходить висновку, що наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

(3.2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

94.Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому провадженні; 4)перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина1 статті177КПК).

95.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною1 статті177 КПК (частина2 статті177КПК).

96.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною1 статті177КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

97.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною1 статті177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

98.Сторона обвинувачення стверджує про наявність ризиків передбачених пунктами. 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме можливості ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

99.Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду при постановленні ухвали, якою було продовжено строк дії обов`язків підозрюваному, станом на 11.02.2020 визнано наявність лише одного ризику переховування від органів досудового розслідування та/чи суду, який обумовлений наявністю в підозрюваного постійних ділових та соціальних зв`язків, а також майна та грошових коштів, зокрема, у Словаччині, відповідних фінансових, матеріальних та інших ресурсів для перебування за кордоном.

100.При визнанні імовірності переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду колегія суддів враховує не тільки тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, його майновий стан, ділові та соціальні зв`язки за кордоном, наявність нерухомості та коштів на банківському рахунку в іноземному банку, але й встановлений у цьому провадженні факт порушення та недостатньо відповідального ставлення підозрюваного до покладених на нього обов`язків з`являтися за кожним викликом слідчого, прокурора, слідчого судді (суду).

101.При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги, поряд з іншими обставинами, той факт, що особа уже ухилялася від правоохоронних органів. Так, у рішенні Punzeltv.theCzechRepublic (заява №31315/96, 25.07.2000, §76-77) ЄСПЛ визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду на те, що заявник вже ухилявся від кримінального процесу в Німеччині, мав численні ділові зв`язки за кордоном і що йому загрожувало відносно суворе покарання.

102.Сторона захисту заперечує існування наведених прокурором інших ризиків, посилаючись на той факт, що всі ризики, описані в клопотанні, вже були предметом розгляду під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 . Вищим антикорупційним судом України від 24.12.2019 та жоден з ризиків не був доповнений новими даними, деякі обставини взагалі втратили свою актуальність.

103.На підставі дослідження матеріалів, які надані для обґрунтування заявлених в клопотанні прокурора ризиків, передбачених пунктами2-5 частини1 статті177 КПК, Суд доходить висновку про відсутність нових обставин та доказів їх існування чи актуалізації порівняно із згаданим рішенням слідчого судді.

104.Крім того, з урахуванням тривалості досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000004969 Суд звертає увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ стосовно того, що ризик втручання у правосуддя шляхом знищення доказів, перешкоджання органам юстиції, повторного вчинення злочину на початкових етапах розслідування міг би виправдати тримання під вартою, втім після збирання доказів він становиться не таким релевантним (рішення у справі Mamedova v. Russia, заява №7064/05, 01.06.06, §79)).

105.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_6, факт порушення покладеного на нього судом обов`язку, в сукупності дають Суду підстави дійти висновку про існування достатньої ймовірності ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

(3.3) Обґрунтованість розміру застави

106.Враховуючи, що умови, передбачені частиною10 статті182 КПК пов`язані з порушенням умов застави, вказане свідчить, що встановлений раніше слідчим суддею (судом) розмір застави не здатен забезпечити в повній мірі належної поведінки підозрюваного, тому обрання іншого запобіжного заходу в порядку частини10 статті182 КПК можливе лише в напрямку посилення запобіжного заходу. Про такий висновок свідчить можливість обрання застави лише в більшому розмірі порівняно з попереднім. В іншому випадку (можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу порівняно з попередньою заставою, умови якої було порушено підозрюваним) виникла б у суперечність із приписом про застосування застави тільки в більшому розмірі.

107.Беручи до уваги, що в клопотанні прокурора висловлено прохання застосувати саме заставу у більшому розмірі (80000000 грн), Суд має перевірити обґрунтованість такого її розміру без перевірки правильності визначення самого виду запобіжного заходу.

108.З наведеного вище вбачається, що застава в розмірі 1560800 грн не забезпечила належної процесуальної поведінки підозрюваного. Суд погоджується з клопотанням прокурора, яке ґрунтується на вимогах частини10 статті182 КПК про необхідність застосування застави в більшому розмірі.

109.Із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§42 рішення ЄСПЛ у справі Musucv.Moldova від 06.11.2007, заява №.42440/06, та §139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаровпроти Росії від 12.04.2009, заява №15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява №12050/ 04, §79).

110.У рішенні ЄСПЛ у справі Punzeltv.CzechRepublic від 25.04.2000 (заява №31315/96, §86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30000000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

111.У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 пункту 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК» №511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

112.Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

113.Суд в черговий раз звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8)«професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

114.ОСОБА_6 підозрюється в організації заволодіння активами державного органу сектору безпеки і оборони України вартістю 81635448гривень.

115.Особливий характер справи, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, який обумовлюється (1) значенням належного функціонування Національної гвардії України як на час ймовірного вчинення злочину, так і на сьогодні; (2) значним розміром шкоди, який більш ніж в 175 разів перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті частини5 статті191КК на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.

116.Оцінюючи майновий стан ОСОБА_6 та його дружини (оскільки майно, набуте під час шлюбу перебуває в режимі спільної сумісної власності), Суд виходить з наступного. ОСОБА_6 та його дружина є власниками значної кількості нерухомого майна. ОСОБА_6, зокрема, є власником: (1) семи земельних ділянок у місті Києві, Київській та Житомирській області загальною площею 2,3721га; (2) житлового будинку в місті Київ загальною площею 508,4 кв. м.; (3) трьох автомобілів іноземних марок, (4) самохідного моторного судна. Його дружина, ОСОБА_17, має на праві власності: (1) земельну ділянку в Житомирській області площею 2 га (2) нежитлові приміщення у Печерському районі міста Київ загальною площею 237,1 кв. м.; (3) трикімнатну квартиру в місті Київ.

117.Крім того, ОСОБА_6 володіє значними майновими активами. Зокрема, підозрюваний у 2017 році задекларував таке майно щодо себе та своєї дружини: 1)грошові активи у розмірі більш 1,98 мільйонів доларів США, 1,92 мільйонів ЄВРО (задекларовано на власне ім`я) та 2) 110 тис. доларів США (задекларовано щодо дружини); 3)корпоративні права та (4) інше цінне майно (коштовні годинники, мисливська зброя), вартість якого не була зазначена в Декларації.

118.В 2017 році декларантом було вчинено правочини щодо придбання нежитлового приміщення вартістю 29,4296 млн грн, та транспортного засобу вартістю 1,19 млн. грн.

119.З урахуваннямнаведеного,а такожпопереднього розмірузастави,характеру допущеногопорушення умовпопередньої застави(вконтексті умови,передбаченої пунктом9частини 1статті 178КПК),Суд вважає,що клопотанняпрокурора вцій частиніможе бутизадоволено частково,застава врозмірі 3000000(тримільйона)гривень здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам, та не є завідомо непомірною для нього із урахуванням викладеного вище.

120.З огляду на те, що Суд дійшов висновку про необхідність звернення в дохід держави з раніше визначеної суми застави в розмірі 1536800 гривень її частину у сумі 536800 гривень, то внесенню додатково підлягає сума в розмірі 2000000 гривень.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

121.Ухвала слідчого судді про відмову в застосуванні запобіжного заходу в вигляді застави може бути оскаржена в апеляційному порядку (пункт5-1 частини1 статті309КПК).

122.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (пункт2 частини 3 статті 407 КПК).

123.Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (пункт3 частини1 статті409 КПК). Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (частина1 статті412 КПК).

124.Як мотивовано вище, слідчий суддя невірно кваліфікував обставини нез`явлення підозрюваного за викликами слідчого судді у провадженні № 1-кс/991/2581/20, дійшов невірного висновку, що не мало місце порушення обов`язку з`являтися за кожним викликом слідчого судді, а отже безпідставно не застосував звернення застави в дохід держави та відмовив у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі. У той же час вимоги прокурора про стягнення всієї суми застави є непропорційним втручанням у право власності заставодавця, задоволення якої могло б стати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме частини8 статті182 КПК у частині недотримання принципу пропорційності (пункт2 частини3 статті132 КПК, норми Конституції України та КПК щодо принципу верховенства права, стаття6 Конвенції та стаття1 Протоколу№1 до Конвенції, з урахуванням практики Конституційного Суду України та ЄСПЛ).

125.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання прокурора.

126.Вище Судом було встановлено, що: (1)підозрюваним порушено покладений на нього судом обов`язок, виконання кого було забезпечено заставою, що є підставою для звернення застави в дохід держави та застосування застави в більшому розмірі; (2)існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого корупційного злочину; (3)продовжує існувати ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. На підставі цього Суд дійшов висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи: (1)заставодавця як звернення частини суми застави у розмірі 536800 грн в дохід держави та (2)підозрюваного ОСОБА_6 як застосування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 3000000 грн.

127.Суд також приходить до висновку, що раніше покладені на підозрюваного ОСОБА_6 у зв`язку із внесенням застави обов`язки, строк дії яких неодноразово продовжувався, мають бути залишені без змін зі строком дії до 14.05.2020, а саме: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою в кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017; 2)повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

128.Керуючись статями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 370, 404, 405, 407,409,411,412, 419, 532КПК, колегія судді постановила:

1.Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 задовольнити частково.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2020 про відмову у задоволенні клопотання прокурора скасувати.

3.Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу в вигляді застави в більшому розмірі задовольнити частково.

4.Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України суму у розмірі 536800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень, що є частиною застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_6 .

5.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополя, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3000000 (три мільйони) гривень.

6.Вважати, що за ОСОБА_6 із суми застави в розмірі 1536800 (один мільйон п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень внесено грошові кошти в розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.

7.Решту суми застави в розмірі 2000000 (два мільйони) гривень може бути внесено підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .

8.Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

9.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

10.У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3