Document No. 89072092

Справа № 991/3485/20

Провадження1-кс/991/3594/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,

представника власника майна Михайлової В.В.,

прокурора Гарванко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Михайлової Вікторії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання Михайлової В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 накладений арешт на майно ОСОБА_1 . На думку заявника, такий арешт є необґрунтованим оскільки майно не відповідає ознакам речових доказів, з клопотанням звернувся неналежний суб`єкт; ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, придбала майно на підставі договорів купівлі-продажу за власні кошти, законність походження яких підтверджується відповідними документами, доданими до клопотання. Крім того, заявник посилається на відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту як заходу забезпечення кримінального провадження так як це суперечить засадам володіння особою майном.

Заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 , а саме:

- АДРЕСА_1 ),

- АДРЕСА_2 82,8 кв.м),

- АДРЕСА_4 (площею 13,5 кв.м),

- АДРЕСА_5 (площею 13,5 кв.м),

2. В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав, просив його задовольнити і скасувати арешт, накладений на об`єкти нерухомого майна з викладених у клопотанні підстав.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволені клопотання. Додатково пояснив, що станом на сьогоднішній день у провадженні №12013110060002990 відсутні підозрювані, однак подальший арешт є необхідним з огляду на те, що майно, стосовно якого ставиться питання про скасування арешту, було здобуто злочинним шляхом і є предметом легалізації. Наявність грошових коштів для придбання цього майна, не підтверджена належним чином та є сумнівною. Клопотання про накладення арешту майна, яке розглядалося в Подільському районному суді, пройшло прокурорський контроль, отже відсутні підстави говорити, що арешт накладений за клопотанням не уповноваженого суб`єкта.

3. Заслухавши пояснення представника власника майна і прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла такого висновку.

3.1.Із ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 вбачається, що Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України.

3.2. Як зазначив прокурор, постановою Генерального прокурора України у листопаді 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України. У зв`язку з цим, враховуючи приписи ст. 33-1 КПК України, розгляд клопотання у цьому кримінальному провадженні підсудне Вищому антикорупційному суду.

3.3. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

3.4. Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування, виходячи із того, на яку підставу вказує зацікавлена у скасуванні особа.

3.5. Зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 вбачається те, що арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено з метою збереження речових доказів. Разом з тим, в ухвалі не вказано, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає вказане нерухоме майно ОСОБА_1 . Із ухвали не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном третьої особи, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів. Доводи прокурора про те, що це нерухоме майно є об`єктом легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, відхиляються слідчим суддею, оскільки в самій ухвалі, якою накладено арешт на майно ОСОБА_1 не зазначено про таку природу майна.

3.6. Крім того, за твердженням прокурора, ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру. Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора. Разом з тим, як вбачається із ухвали слідчого судді від 09.10.2018 року, арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого.

Вказані обставини дають підстави для висновку, що арешт на нерухоме майно був накладений необґрунтовано за зверненням неналежного суб`єкта. Посилання прокурора на те, що відповідне клопотання подане з відома прокурора, не спростовує того факту, що клопотання подане слідчим, оскільки це вбачається із вступної і резолютивної частини ухвали.

3.7. Слідчий суддя не надає оцінку наданим представником власника майна аргументам щодо джерела походження коштів ОСОБА_1 для придбання арештованого майна, тому що вони не впливають на висновок слідчого судді, оскільки мета арешту, щодо якого ставиться питання про скасування, не передбачає дослідження у особи без статусу підозрюваного, джерел придбання цього майна. Ці обставини мають досліджуватися у випадку, якщо арешт накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

3.8. При вирішенні питання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 слідчий суддя враховує також те, що із цього провадження матеріали щодо підозрюваного виділені в окреме провадження (постановою прокурора від 28.02.2019), і на сьогоднішній день здійснюється досудове розслідування у провадженні № 42017000000000394. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.08.2019 в межах цього кримінального провадження також накладено арешт на це саме нерухоме майно ОСОБА_1

3.9. Отже, станом на сьогоднішній день на одні й ті самі об`єкти нерухомого майна накладено арешт у двох кримінальних провадженнях. Хоча чинне законодавство прямо не забороняє подвійний арешт, при здійсненні заходів забезпечення кримінального провадження, слід виходити в тому числі із реальності виконання завдань кримінального провадження. Враховуючи твердження прокурора, що відповідне нерухоме майно є об`єктом легалізації грошових коштів, отриманих протиправним шляхом, а матеріали по цих фактах виділені в інше провадження, у подальшому арешті цього майна у первісному кримінальному провадженні № 12013110060002990 відсутня потреба.

3.10. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Як встановлено слідчим суддею, арешт на майно ОСОБА_1 накладено за клопотанням неналежного суб`єкта та без обґрунтування відповідності цього майна ознакам речових доказів згідно зі ст. 98 КПК України. Крім того, з урахуванням виділення відповідних матеріалів в окреме провадження, подальший арешт цього майна в первісному кримінальному провадженні не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

4. Виходячи із зазначеного, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 арешт підлягає скасуванню. Тому клопотання представника власника майна Михайлової В.В. слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1. Клопотання представника власника майна Михайлової Вікторії Вікторівни , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити.

2. Скасувати арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 (справа № 758/13006/18) у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013, на майно ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а саме на:

- квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 96,6 кв .м);

- квартиру АДРЕСА_2 (загальною площею 82,8 кв.м);

- гараж АДРЕСА_4 (площею 13,5 кв.м);

- гараж АДРЕСА_5 (площею 13,5 кв.м);

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає

Слідчий суддя В.В. Михайленко