- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
- Secretary : Budkovoi V.O.
Справа № 991/3794/20
Провадження1-кс/991/3910/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В., за участю
секретаря Будкової В.О.,
представника ОСОБА_1 адвоката Мотрука М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мотрука Миколи Васильовича на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Мотрука М. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на процесуальне рішення детектива Національного антикорупційного бюро України від 13.05.2020 про відмову у задоволенні клопотання від 30.04.2020 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017000000002810 від 01.09.2017, а саме допиту свідка ОСОБА_1 .
Скарга обґрунтовується тим, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 набув статусу свідка, а отже є особою, права та інтереси якого обмежуються під час досудового розслідування. У зв`язку з цим 30.04.2020 представник адвокат Мотрук О. В. звернувся до детектива НАБУ Савчука І. В. в інтересах ОСОБА_1 з клопотанням про проведення допиту останнього в процесуальному статусі свідка. Однак детектив листом від 13.05.2020 відмовив в задоволенні цього клопотання, посилаючись на відсутність у заявника належного обсягу правобуб`єктності для звернення за проведенням такої слідчої дії. Вважаючи це процесуальне рішення необґрунтованим, скаржник просить його скасувати та зобов`язати детектива провести допит свідка ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000002810 від 01.09.2017.
2.В судовому засіданні представник скаржника подану скаргу підтримав, просив задовольнити її. Додатково пояснив, що кримінальне провадження здійснюється відносно народного депутата ОСОБА_2 , а у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відмовився надавати показання, щодо нього порушене кримінальне провадження, яке передано для судового розгляду. При чому ОСОБА_1 є особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені КПК України.
Детектив в судове засідання не з`явився, просив розглядати скаргу за його відсутності, подав заперечення, просив залишити скаргу без задоволення.
3. Дослідивши матеріали скарги заслухавши учасників, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником. В свою чергу, відповідний порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування встановлений ст. 220 КПК України.
3.2.В судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002810 від 01.09.2017. Адвокат Мотрук М. В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , 30.04.2020 подав детективу НАБУ Савчуку І. М. клопотання про проведення допиту свідка ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні. Детектив направив адвокату відповідь на № 0422-252/16802 від 13.05.2020, в якій, посилаючись на норми ст. 220 КПК України, повідомив про те, що у органу досудового розслідування відсутні правові підстави щодо розгляду цього клопотання та його задоволення. Підставою для такого висновку стало посилання на норми ст. 220 КПК України, за якою право заявляти клопотання особою, права та інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представником виникає лише у випадках, установлених КПК України, а кодексом не установлено випадків заявлення цими особами клопотання про проведення слідчих дій, в тому числі допиту свідка.
3.3.Як вбачається із матеріалів скарги, клопотання про проведення допиту свідка 30.04.2020 було подане детективу представником ОСОБА_1 . В цьому клопотанні автор зазначає про те, що ОСОБА_1 є учасником кримінального провадження № 42017000000002810 від 01.09.2017 у процесуальному статусі свідка й одночасно особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
3.4.Частина 1 ст. 220 КПК України містить вичерпний перелік осіб, клопотання яких підлягають розгляду під час досудового розслідування у порядку та у строки, визначені цією статтею. Так, розглядаються клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника. Отже, право звертатися до детектива в порядку ст. 220 КПК України обумовлено наявністю у особи відповідного процесуального статусу. А обов`язок задовольнити клопотання в порядку ст. 220 КПК України або винести мотивовану постанову про відмову у задоволенні клопотання виникає лише щодо клопотань, поданих цими учасниками кримінального провадження.
3.5.Свідок не відноситься до перелічених у ст. 220 КПК України суб`єктів, отже щодо поданого ним клопотання відповідного процесуального обов`язку у детектива не виникло.
3.6.Віднесення скаржником свідка до «іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування», про яку йдеться у ст. 220 КПК України, є суб`єктивним і не узгоджується з нормами кодексу. Так, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (ч. 1 ст. 65 КПК України). Права свідка визначені ч. 1 ст. 66 КПК України, серед яких відсутнє право подавати будь-які клопотання, а лише клопотання про забезпечення безпеки (п. 8) та про внесення змін до протоколу допиту (п. 7). При цьому, КПК України не передбачає обмежень будь-яким чином прав чи законних інтересів свідка. Представник обґрунтовує обмеження прав чи законних інтересів ОСОБА_1 тим, що він був директором ТОВ «Грін-Грей», щодо документів яких було надано тимчасовий доступ. Однак, тимчасовий доступ до документів юридичної особи не обмежує права чи законні інтереси фізичної особи, яка є директором. Отже ОСОБА_1 в цьому кримінальному провадженні не статусу іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
3.7.Посилання ж на порушення детективом Мельником А. Г. порядку проведення попереднього допиту ОСОБА_1 , що зумовило його відмову від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України, не свідчать про обмеження прав чи інтересів останнього, оскільки сам процесуальний статус свідка спрямований на сприяння здійсненню досудового розслідування шляхом надання відомої йому правдивої інформації у процесуальний спосіб шляхом участі у слідчих діях. При чому навіть за умови відмови від давання показань на підставі ст. 63 Конституції України статус свідка у особи, яка викликана для давання показань, не зникає. За наведених обставин ОСОБА_3 , який є учасником кримінального провадження № 42017000000002810 від 01.09.2017 та має у ньому статус свідка, не може мати одночасно статус іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
3.8.Положення ч. 1 ст. 220 КПК України є чіткими та зрозумілими, а тому перелік осіб, клопотання яких під час досудового розслідування підлягають розгляду у порядку, визначеному ст. 220 КПК України, розширеному тлумаченню не підлягають.
3.9.Частина 1 ст. 220 КПК України не визначає для детектива обов`язку у розгляді клопотання поданого особою, яка не наділена правом для подання клопотань у порядку, визначеному ст. 220 КПК України, а саме представником свідка.
3.10.Як свідчить зміст листа детектива Савчука І. на № 0422-252/16802 від 13.05.2020, детектив відмовив у розгляді клопотання саме з тих підстав, що заявник не є особою, яка наділена правом звертатися за ст. 220 КПК України, а кодекс не передбачає можливості подання ним клопотання про проведення допиту свідка. З чим погоджується і слідчий суддя.
3.11.Зважаючи на викладене, слідчий суддя не вбачає у процесуальному рішенні детектива головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Савчука І. М. порушень, оскільки ст. 220 КПК України визначений вичерпний перелік суб`єктів, клопотання яких підлягає розгляду у встановленому порядку та в строки.
3.12.Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
4.Відсутність у матеріалах скарги інформації, яка свідчить про незаконність рішення детектива НАБУ Савчука І. М., зумовлює відмову у її задоволенні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 3, 26, 65, 66, 220, 303-304, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
1.У задоволені скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Мотрука Миколи Васильовича на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України Савчука І. М. від 30.04.2020 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко