Document No. 89307149

Справа № 991/1868/20

Провадження1-кс/991/1911/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.,

адвоката Ігнатьєва В.С.,

прокурора Скибенка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Біленка Богдана Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України Торопчина С.О. від 07.03.2017 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002833 від 25.12.2015,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката АО «АВЕР ЛЄКС» Біленка Б.В., подана в інтересах ОСОБА_1 . У скарзі захисник просить скасувати постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України Торопчина С.О. від 07.03.2017 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України; зобов`язати службову особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, уповноважену на здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження № 42015000000002833 від 25.12.2015, виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по вказаному кримінальному провадженню про зупинення досудового розслідування 07.03.2017.

Ухвалою слідчого судді від 03.03.2020 поновлено адвокату строк звернення до суду зі скаргою та відкрито провадження у справі.

Обставини, на які посилається особа, яка подала скаргу.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255 КК України.

Адвокат посилається на те, що рішення про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні прийняте 07.03.2017. У постанові зазначено, що необхідні та можливі слідчі (розшукові) і процесуальні дії проведені, місцезнаходження підозрюваних не встановлено, що, на його думку, не відповідає дійсності.

Так, адвокат вказує на те, що 19.11.2015 прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управлінь спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Бабенков О.Ю. звернувся до заступника Генерального прокурора України Говди P. M. із клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 (із якого виділені матеріали кримінального провадження № 42015000000002833) до 8 місяців. У основу обґрунтування продовження строку досудового розслідування до 8 місяців було покладено необхідність проведення великого об`єму слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні та зазначено про виняткову складність провадження. Звернувшись із даним клопотанням до заступника Генерального прокурора, прокурор фактично підтвердив необхідність вчинення тих чи інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42015000000002833. Однак відповідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії не проводилися, а досудове розслідування лише зупинялося, в тому числі 07.03.2017.

Адвокат у скарзі зазначив і про те, що в період часу з 28.02.2017 по 07.02.2018 здійснювався розгляд у Печерському районному суді м. Києва клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 ; стороною обвинувачення на момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування не було забезпечено виконання у кримінальному провадженні вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КК України щодо обов`язковості визначення експертним шляхом розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням; протоколи допиту ряду свідків були складені слідчими з порушенням вимог п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України без зазначення відомостей про ім`я, по-батькові особи, яка провела процесуальну дію, що тягне за собою недопустимість зібраних доказів; ряд клопотань сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дій були проігноровані. З цього адвокат робить висновок, що прийняття рішення 07.03.2017 про зупинення досудового розслідування було незаконним, адже фактично не всі процесуальні дії були виконані.

У клопотанні від 02.04.2020 захисник ОСОБА_3 адвокат Ігнатьєв В.С. в доповнення до аргументів скарги посилається на те, що оскаржувана постанова прокурора від 07.03.2017 про зупинення досудового розслідування могла бути винесена лише після повідомлення особі про підозру та за наявності підстав для оголошення її в розшук. Однак зазначена постанова була винесена щодо особи, якій не було вручено в передбаченому КПК України порядку повідомлення про підозру в даному кримінальному провадженні.

Позиція учасників провадження у судовому засіданні.

Адвокат АО «АВЕР ЛЄКС» Ігнатьєв В.С. у судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

Прокурор Скибенко О.І. заперечив проти скарги та просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що після зупинення 07.03.2017 досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлювалося, що виключає можливість скасування оскаржуваної постанови, тим більше через три роки з дня її прийняття. Вважає, що відсутні законні підстави для скасування постанови від 07.03.2017. ОСОБА_1 користується тим, що РФ не виконує запити України про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні, і в такий спосіб фактично уникає слідства та суду.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та подані сторонами документи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

З наданих захисниками і прокурором копій окремих матеріалів кримінального провадження вбачається, що управлінням спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201400000000069 від 06.03.2014.

Із цього кримінального провадження 25.12.2015 виділено матеріали досудового розслідування в три окремі провадження за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Зазначені виділені матеріали досудового розслідування були об`єднані в одне кримінальне провадження, якому присвоєно реєстраційний номер № 42015000000002833 .

05.10.2016 ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст.205, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України. Із зазначеного кримінального провадження 24.11.2016 виділено матеріали за підозрою ОСОБА_1 в окреме провадження та присвоєно реєстраційний № 42016000000003662 .

06.10.2016 постановою слідчого оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_1

12.12.2016 кримінальні провадження № 42016000000003662 за підозрою ОСОБА_1 та № 42015000000002833 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 об`єднані в одне кримінальне провадження, якому присвоєно єдиний реєстраційний номер № 42015000000002833 .

28.02.2017 у кримінальному провадженні № 42016000000003659 від 24.11.2016 повідомлено про підозру ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, яке об`єднано в одне із кримінальним провадженням № 42015000000002833 від 25.12.2015.

02.03.2017 під час досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42015000000002833 від 25.12.2015, у зв`язку із встановленням наявності достатніх доказів для повідомлення підозри у вчиненні злочину, повідомлено про підозру ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

07.03.2017 постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України Торопчина С.О. зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358 (ст. 358 КК України в редакції Закону від 05.04.2001) (а.с. 46). У постанові зазначено, що на той час проведені необхідні та можливі слідчі (розшукові) й інші процесуальні дії, місцезнаходження підозрюваних не встановлено, а виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження на даній стадії може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Досудове розслідування зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

18.11.2019 Генеральним прокурором змінено підслідність у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.10.2015 та визначено органом досудового розслідування Національне антикорупційне бюро України.

У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Адвокати Адвокатського об`єднання «АВЕР ЛЄКС» як захисники ОСОБА_1, щодо якого складене повідомлення про підозру і щодо якого була винесена постанова детектива про розшук як підозрюваного у кримінальному провадженні № 4201400000000069, з якого були виділені матеріали досудового розслідування за № 42016000000003662, що в подальшому було об`єднане із кримінальним провадженням за № 42015000000002833, є особами, які мають право на оскарження постанови прокурора про зупинення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України, досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, на підставі якого прокурор виніс оскаржувану постанову від 07.03.2017 про зупинення досудового розслідування, передбачено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.

Обов`язок виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з оголошенням в розшук підозрюваного, покладено на слідчого нормами ч. 2 ст. 280 КПК України.

Відповідно до засад публічності (ст. 25 КПК України), прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 1 ст. 36 КПК України). Повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, визначені частиною другою ст. 36 КПК України.

Повноваження слідчого органу досудового розслідування, пов`язані зі здійсненням ним досудового розслідування, закріплені в ч. 2 ст. 40 КПК України. Слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі (ч. 4). При цьому частиною п`ятою цієї статті встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Щодо доводів скарги адвоката про невиконання станом на момент винесення постанови всіх необхідних та можливих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій слідчий суддя враховує такі обставини.

Постановою від 04.11.2019 слідчого Смітюха О.Ф. про часткову відмову в задоволенні заявленого клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Біленка Б.В. про надання для ознайомлення в порядку ст. 221 КПК України матеріалів кримінального провадження № 42015000000002833 від 25.12.2015 було прийнято рішення про надання для ознайомлення частини матеріалів, а щодо інших відмовлено з посиланням на те, що ознайомлення з ними на тій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню (а.с. 34-45). Із копії постанови вбачається, що захиснику було надано для ознайомлення лише частину матеріалів, які стосувалися досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів. У резолютивній частині постанови під порядковими номерами 182, 183 зазначені висновки комісійних комплексних судових оціночно-будівельних та оціночно-земельних експертиз від 17.11.2014 і від 19.02.2015, які сторонами не надавалися слідчому судді під час розгляду скарги. Окрім того, у клопотанні прокурора від 07.12.2017 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 до 12 місяців є посилання на те, що підозра, повідомлена ОСОБА_1 та іншим підозрюваним, обґрунтовується, зокрема, висновками проведених експертиз. За таких обставин довід адвоката про те, що у кримінальному провадженні не було виконано вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КК України щодо визначення експертом розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, не підтверджується змістом досліджених документів кримінального провадження.

Аргументи захисника про те, що відомості про слідчі та процесуальні дії, які перелічені в клопотанні прокурора від 19.11.2015 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 до 8 місяців (копія цього клопотання не додана до скарги), фактично підтверджують необхідність вчинення значного об`єму процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42015000000002833, є припущенням сторони захисту, яке не може бути враховане як доведена обставина для прийняття рішення за скаргою.

У судовому засіданні не були підтверджені доводи захисника про те, що ряд клопотань сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадження, результати яких мали би слугувати джерелом доказів, були проігноровані. До скарги не додано жодного клопотання сторони захисту, яке б було подане слідчому або прокурору до 07.03.2017 про проведення конкретних слідчих (розшукових) або процесуальних дій. Наявне у матеріалах справи клопотання захисника Просянюк О.В. про здійснення слідчих і процесуальних дій в порядку міжнародного співробітництва із доданою до нього заявою ОСОБА_1 від 23.03.2017, було подане до Генеральної прокуратури України 30.03.2017, тобто вже після прийняття оскаржуваної постанови прокурора від 07.03.2017.

Отже, враховуючи те, що захисники не надали відомостей про ті конкретні слідчі (розшукові) або інші процесуальні дії, проведення яких було необхідним та можливим станом на момент прийняття оскаржуваної постанови прокурора від 07.03.2017, зважаючи на процесуальну самостійність слідчого і прокурора у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість (недоведеність) позиції сторони захисту щодо невиконання усіх необхідних та можливих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій в межах кримінального провадження № 42015000000002833 від 25.12.2015 до зупинення досудового розслідування.

Щодо твердження адвоката про незаконність зупинення досудового розслідування 07.03.2017 з підстави здійснення розшуку ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає наступне.

Свою позицію у скарзі і в судовому засіданні адвокат аргументував тим, що ОСОБА_1 почав проживати на території Російської Федерації з лютого 2014 року, тобто ще до того, як були внесені відомості до ЄРДР про кримінальне провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014 та складено повідомлення про підозру від 05.10.2016; що Генеральній прокуратурі України стороною захисту надані документи на підтвердження правових підстав його перебування в РФ, зокрема, копія дозволу на роботу іноземному громадянину або особі без громадянства серії 78 № 14206710 від 07.10.2014 УФМС Росії по Санкт-Петербургу і Ленінградській області, та документи з адресою місця проживання ОСОБА_1 в Російській Федерації в м. Санкт-Петербург. І такі обставини, на думку адвоката, спростовують твердження органу досудового розслідування про можливе переховування ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Такі доводи адвоката слідчий суддя відхиляє з огляду на таке.

По-перше, можливість оскарження постанов слідчого (детектива) про оголошення розшуку підозрюваного відсутня на стадії досудового розслідування. Так, визначений у ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному застосуванню не підлягає. Скарги на рішення слідчого або прокурора про оголошення розшуку підозрюваного, згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.

По-друге, як зазначалося вище, 06.10.2016 постановою слідчого у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201400000000069 від 06.03.2014 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_1 . Розшук відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України слідчий, прокурор оголошує в тому разі, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме. Тобто здійснення розшуку закон не пов`язує із наявністю підстав для оцінки дій (поведінки) підозрюваного як переховування від органу досудового розслідування.

Сторона захисту повідомила слідчого у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 про місце проживання ОСОБА_1 в Російській Федерації у зазначеному вище клопотанні захисника Просянюк О.В. від 30.03.2017, тобто через 23 дні після прийняття постанови про зупинення досудового розслідування.

Адвокат Ігнатьєв В.С. у клопотанні від 02.04.2020 послався на те, що повідомлення про підозру не було вручене ОСОБА_1 у передбаченому ст. 111, 135, 136, 278 КПК України порядку і тому останній не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015. У зв`язку із цим вважає, що для прийняття оскаржуваної постанови не було передбачених КПК України правових підстав, про що вказано і в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2018 у справі № 757/11965/17-к за результатами розгляду клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.

З цього приводу слідчий суддя вважає необхідним зазначити наступне. Частиною першою ст. 42 КПК України передбачено три підстави для набуття особою процесуального статусу підозрюваного. Так, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. З норми ч. 1 ст. 135 КПК України вбачається, що виклик особи здійснюється шляхом як вручення повістки про виклик, так і надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Під час розгляду скарги прокурор не надав слідчому судді доказів (розписки) вручення безпосередньо ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 05.10.2016 у кримінальному провадженні № 4201400000000069 від 06.03.2014. Разом із тим, як вбачається з наданих прокурором копій документів - супровідного листа від 05.10.2016 № 23/1/2-32793-14, накладної про прийняття відправлення (документів) від 06.10.2016, листа-повідомлення ТОВ «Карго Експрес ЛТД» від 21.10.2016 - сторона обвинувачення направила ОСОБА_1 за відомою адресою реєстрації в м. Донецьк повідомлення про підозру, яке не було вручене кур`єром через відмову особи, яка була присутня за відповідною адресою, отримати документи без пояснення причини. Слідчий 23.02.2017 повторно направив повідомлення про підозру ОСОБА_1 на його адресу в м. Донецьк експрес-поштою служби доставки «Pony Express», але підтвердження про вручення документів адресату чи відомостей про причини невручення прокурор не надав. Адвокат надав лист ТОВ Поні Експрес» від 25.05.2017 № 2246 про те, що доставка ОСОБА_1 вказаного відправлення від 23.02.2017 в м. Донецьк не представлялася можливою.

У заяві ОСОБА_1 від 23.07.2014, яку подала до Генеральної прокуратури 01.08.2014 адвокат Просянюк О.В. як додаток до свого клопотання, вказано про укладення договору на правову допомогу із адвокатським об`єднанням, але відсутня інформація про те, що він виїхав до РФ для постійного проживання та про адресу його проживання за межами України. У зв`язку із відсутністю підтверджених відомостей про фактичне місцезнаходження ОСОБА_1 станом на 05.10.2016 слідчий здійснив дії, спрямовані на вручення повідомлення про підозру особі в спосіб, передбачений Законом для вручення повідомлень.

За таких обставин у слідчого судді є підстави вважати, що особисто ОСОБА_1 не було вручено повідомлення про підозру від 05.10.2016 через його виїзд за межі території України та відсутність відомостей про адресу його фактичного місцезнаходження на дату складання такого повідомлення. Проте сторона обвинувачення вжила заходів для вручення цього повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, - шляхом його направлення службою кур`єрської доставки на останню відому зареєстровану адресу проживання ОСОБА_1 в Україні, що відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України є однією з підстав набуття особою процесуального статусу підозрюваного.

На підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшла переконання про те, що скарга захисника не підлягає задоволенню через відсутність підстав вважати, що оскаржувана постанова прокурора від 07.03.2017 про зупинення досудового розслідування прийнята з порушенням передбачених КПК України вимог.

Окрім наведеного вище, слід зазначити, що з постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України Торопчина С.О. від 07.03.2017 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 вбачається, що кримінальне провадження здійснюється за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні ряду злочинів. І підставами для винесення вказаної постанови є розшук названих осіб. Але скарга подана адвокатом АО«АВЕР ЛЄКС» лише в інтересах ОСОБА_1 та додані до скарги копії документів стосуються лише ОСОБА_1 . За таких обставин скасування постанови про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється за підозрою інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, може призвести до порушення прав осіб, які не беруть участь у цій судовій справі.

Керуючись статтями 42, 303, 306, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката Біленка Богдана Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України Торопчина С.О. від 07.03.2017 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002833 від 25.12.2015, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Олійник