Search

Document No. 89371397

  • Date of the hearing: 21/05/2020
  • Date of the decision: 21/05/2020
  • Case №: 991/3960/20
  • Proceeding №: 42016161010000308
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
  • Secretary : Budkovoi V.O.
  • Lawyer : Laputko S.O.
  • Prosecutor : Musiiaka V.V.

Справа № 991/3960/20

Провадження1-кс/991/4080/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В., за участю:

секретаря судового засідання Будкової В.О.

прокурора Мусіяка В.В.

захисника Лапутько С.О.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Маркевича Сергія Володимировича про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рига, Латвія, громадянина України, одруженого, який є фізичною особою-підприємцем і працює директором ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 42016161010000308, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2016

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Маркевича С. В., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мусіякою В. В., про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави.

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209КК України. Детектив посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлені такі обставини:

1.1.1. ОСОБА_1 , маючи вищу юридичну освіту та володіючи навичками реєстрації юридичних осіб, впродовж тривалого часу здійснював юридичний супровід суб`єктів господарської діяльності, серед яких ТОВ Авіакомпанія «Одеса», ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ТОВ «Логістік Сервіс-груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал» та компанія - нерезидент «Venford Holdings Limited» (надалі - Компанії), шляхом підготовки проектів установчих документів (рішень засновників, протоколів загальних зборів учасників, статутів тощо), договорів купівлі-продажу майна, у тому числі часток в статутних капіталах юридичних осіб з використанням компаній - нерезидентів, контролював судові процеси, завдяки чому здобув довіру фактичних власників таких компаній.

1.1.2.Так, 28.09.2016 на підставі договорів купівлі-продажу № 759 та № 762 Одеська міська рада придбала в комунальну власність у ТОВ АВІАКОМПАНІЯ «ОДЕСА» будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22-Г, за 146 850 000 грн. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради 28 та 30 вересня 2016 року були перераховані зазначені кошти, 131 174 020 грн з яких були коштами, отриманими злочинним шляхом внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

1.1.3.Не приймаючи безпосередньої участі у вчиненні злочину, пов`язаного із заволодінням коштами місцевого бюджету м. Одеси при здійсненні Одеською міською радою викупу зазначених будівель та споруд, ОСОБА_1 був наділений повноваженнями ознайомлюватися із проектами договорів та іншими документами, які стосувалися переходу права власності на корпоративні права ТОВ Авіакомпанія «Одеса», безпосереднього викупу Одеською міською радою будівель і споруд, а також сплати за них коштів з місцевого бюджету. Тому ще в липні 2016 року розпочав активні дії щодо створення для цього відповідних умов.

1.1.4.Так, відповідно до рішення єдиного засновника ОСОБА_1 від 20.07.2016 та статуту, затвердженого вказаним рішенням, було засновано ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», та призначено на посаду директора з 20.07.2016 ОСОБА_1 . Підготувавши, підписавши ці документи, ОСОБА_1 подав їх 20.07.2016 на державну реєстрацію вказаного товариства, маючи намір використати зареєстровану юридичну особу для відкриття банківського рахунку та проведення фінансових операцій з коштами, які у злочинний спосіб мали бути одержані з міського бюджету за придбання будівель і споруд за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22-Г за завищеною ціною.

1.1.5.Після встановлення ОСОБА_2 контролю над банківським рахунком ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» внаслідок придбання 01.09.2016 корпоративних прав цього товариства та створення ОСОБА_1 . ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», останній 29.09.2016 звернувся до Публічного акціонерного товариства АБ «Південний» із заявою про відкриття поточного рахунку та уклав договір банківського рахунку від 29.09.2016 № ВА1/1580/0019330, на підставі якого ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» відкритий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до умов договору банківського рахунку ОСОБА_1 був наділений правом надавати Банку доручення на здійснення операцій по рахунку Товариства відповідно до чинного законодавства. Також, діючи як директор ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ОСОБА_1 29.09.2016 уклав з ПАТ АБ «Південний» договір № iFOBS/1/ НОМЕР_2 , відповідно до умов якого він отримав доступ до управління банківським рахунком № НОМЕР_1 з використанням дистанційного обслуговування iFOBS. Внаслідок цього в подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 забезпечили управління банківськими рахунками ТОВ Авіакомпанія «Одеса» та ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» через систему дистанційного обслуговування з однієї IP адреси: 82.207.61.46, що перебуває у користуванні ТОВ «Совінвест» за адресою: м. Одеса, вул. Поїзна, 1.

1.1.6.Створивши за таких обставин умови для вчинення злочину, ОСОБА_2 30.09.2016 у місті Одесі забезпечив проведення фінансових операцій через суб`єкта первинного фінансового моніторингу - ПАТ АБ «Південний» з використанням дистанційного обслуговування iFOBS шляхом перерахування коштів у сумі 145 850 100,00 грн без ПДВ (частина яких у сумі 131 174 020,00 грн здобуті внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України), із банківського рахунку ТОВ Авіакомпанія «Одеса» № НОМЕР_3 на банківський рахунок ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» № НОМЕР_1 як оплата за послуги начебто згідно з договором від 27.09.2016. При цьому фактично ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» послуги за цим договором з боку ТОВ Авіакомпанія «Одеса» не надавалися, а договір був укладений з метою надання коштам, здобутим злочинним шляхом, легального походження від нібито законної господарської діяльності.

1.1.7.Одержавши 30.09.2016 у розпорядження на банківський рахунок ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» № НОМЕР_1 кошти в сумі 131 174 020,00 грн, що були здобуті злочинним шляхом, ОСОБА_1 , у період з 03.10.2016 по 18.11.2016 з використанням дистанційного обслуговування банківського рахунку та електронного цифрового підпису здійснив фінансові операції шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ «Логістік сервіс-груп» (код ЄДРПОУ 37874198) у вигляді надання поворотної фінансової допомоги та оплати за товар по договору від 30.09.2016 № 30/09-1 ф, а також надання поворотної фінансової допомоги по договору від 04.11.2016 № 4/11

1.1.8.Частину коштів в сумі 52 017 566,42 грн (2 024 427,54 доларів США) ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» шляхом перерахування по ланцюгу ТОВ «Логістік Сервіс-Груп» (код ЄДРПОУ 37874198), ТОВ «Протрейдерс» (код ЄДРПОУ 37874224) було виведено на адресу нерезидента - «Venford Holdings Limited» з призначенням платежу «оплата за товар по контракту GT/UA-1028 від 28.10.2011».

1.1.9.Частину коштів в сумі 51 522 093,44 грн (2 015 378,41 доларів США) ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» шляхом перерахування по ланцюгу ТОВ «Логістік Сервіс-Груп» (код ЄДРПОУ 37874198), ТОВ «Аркадія - Сіті» (код ЄДРПОУ 37812482), ТОВ «Югтранс- Термінал» (код ЄДРПОУ 35304198) було виведено на рахунок філії AT «Укрексімбанк» у м. Одесі з призначенням платежу: погашення відсотків за кредитним договором № 6313К6 від 12.07.2013. Після погашення заборгованості за кредитним договором від 15.11.2016 між AT «Укрексімбанк» та ТОВ «Югтранс-Термінал» укладений договір про розірвання Кредитного договору від 12.07.2013 № 6313К6 та 16.11.2016, договори про розірвання Іпотечного договору № 6313Z2 від 12.07.2013 та Іпотечного договору № 6315Z2 від 20.01.2015.

1.2.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив робить висновок про наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 , будучи власником (засновником) та керівником ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», діючи під керівництвом невстановлених осіб, які здійснюють вирішальний вплив на фінансово-господарську діяльність та фактичний контроль за діяльністю групи юридичних осіб, до яких серед інших входять ТОВ Авіакомпанія «Одеса», ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ТОВ «Логістік Сервіс-груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал» та компанія - нерезидент «Venford Holdings Limited» Гонконг, Китайська Народна Республіка, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з метою легалізації коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у період з липня по листопад 2016 року у місті Одеса, умисно вчинив фінансові операції з коштами, здобутими злочинним шляхом, у розмірі 131 174 020,00 грн, що є особливо великим розміром. За таких умов детектив стверджує про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України.

1.3.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у виді застави детектив у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає про ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

1.4.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тим, що вони не дадуть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного, виконання покладених на нього судом обов`язків та не зменшать до прийнятного рівня зазначених ризиків.

1.5.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, детектив просить визначити її у розмірі 1190 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 501 380,00 грн. Вважає, що такий розмір застави здатний запобігти ризикам та обґрунтовує його посиланням на розмір завданої майнової шкоди предикатним правопорушенням та розмір доходу, отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його сімейне становище.

1.6.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Одеса;

-прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308, прокурора, суду;

-повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Майстер», ПП «Айтекс» а також з наступними свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, Орловим О.В., Бриндаком О.Б., Іоргачовим В.Д., ОСОБА_12 , Осауленко С.В., Матвєєвим О.В., Беженар В.М., Гончарук О.В., підозрюваною ОСОБА_13 ;

-здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

1.7.В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, детектив надає розписку підозрюваного на останній сторінці клопотання, поданого до суду. Згідно з нею, ОСОБА_1 отримав ці документи 19.05.2020 о 10 год. 24 хв.

2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1.Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави. Пояснив версію вчинення предикатного діяння, вказав, що воно полягає у заволодінні коштами місцевого бюджету Одеси шляхом за попередньою змовою групою осіб зловживання своїм службовим становищем. При чому всі обставини предикатного діяння встановлені до повідомлення ОСОБА_1 , також встановлені особи, які вчиняли заволодіння грошовими коштами, однак їм не повідомлено про підозру у зв`язку з їх нявкою з різних причин до органу досудового розслідування. Способом легалізації прокурор вважає вчинення фінансової операції з коштами, отриманими злочинним шляхом, на підставі договору від 27.09.2016, однак відповідний договір на даний час не відшуканий. Предмет легалізації, за версією обвинувачення, становлять грошові кошти в сумі 131 174 020,00 грн. Разом з тим, сам договір, який є підставою перерахування коштів, досудовим розслідуванням на даний час не відшуканий.

Щодо розміру суми застави пояснив, що її розмір у клопотанні зазначений з урахуванням можливості внесення як самим підозрюваним, так і іншими особами.

2.2.Захисник Лапутько С.О. заперечив проти задоволення клопотання у визначеному прокурором розмірі. Основна позиція захисника зводилася до дослідження ризиків і обставин, які має дослідити слідчий суддя на підставі ст.178 КПК України. Зазначив про відсутність ризику переховування, оскільки підозрюваний з 2016 року проживає за однією адресою, з`являється на виклики детективів та готовий добросовісно виконувати процесуальні обов`язки підозрюваного. Вважає, що весь комплекс слідчих дій по відношенню до ОСОБА_1 вже проведено, тому ризик знищення речей і документів, що мають значення, вважає безпідставним, так само як і ризик впливу на свідків.

2.3.Підозрюваний підтримав свого захисника. Додатково зазначив, що зареєстрував ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» для здійснення господарської діяльності, про інших суб`єктів господарювання, про які зазначає прокурор, йому не відомо. Має намір співпрацювати з досудовим розслідуванням, зазначений прокурором розмір застави вважає непомірним.

3.Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

3.2.В свою чергу, до заходів забезпечення кримінального провадження згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 Кодексу віднесені запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

3.3.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.4.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.05.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 розпочате 03.10.2016.

ОСОБА_1 14.05.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про його отримання 14.05.2020.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.5.Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають такі групи обставин:

-чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення та обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення особою, щодо якої ставиться питання про застосування запобіжного заходу;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

3.6.Щодо обґрунтованості підозри:

3.6.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.6.2.В цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України.

3.6.3.Частиною 3 ст. 209КК України встановлюється кримінальна відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі. Диспозиція ч. 1 ст. 209КК України передбачає набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції,… або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, … джерела його походження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

В п. 1 примітки до цієї статті КК України зазначається, що суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є, зокрема, діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, із приписів ч. 1 ст. 209та п. 1 примітки ст. 209КК України випливає обов`язкова наявність майна, одержаного внаслідок вчинення небезпечного протиправного діяння, що передувало відмиванню доходів (предикат). Таке майно є предметом злочину, передбаченого ст. 209КК України та обов`язковою ознакою складу цього злочину. За таких умов кваліфікація за ст. 209КК України можлива за умови встановлення вчинення предикатного злочину. В іншому випадку, така кваліфікація виключається, оскільки немає підстав стверджувати про наявність майна, отриманого злочинним шляхом, отже предмету злочину за ст. 209КК України.

Разом з тим, суб`єктивна сторона цього злочину характеризується тим, що особа знає про обставини одержання майна злочинним шляхом. Для інкримінування за ст. 209КК України особі, яка не вчиняла предикатного діяння, достатньо (встановленого за допомогою будь-яких об`єктивних даних) усвідомлення нею того, що вона вчиняє дії з майном, одержаним внаслідок вчинення протиправного діяння, що передувало відмиванню.

За таких умов обов`язковим елементом дослідження слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в контексті встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209КК України, є встановлення вчинення предикатного діяння, оскільки це є невід`ємною ознакою цього злочину. Без встановлення відомостей щодо вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, неможливо стверджувати про обґрунтованість підозри особи у вчиненні нею злочину за ст. 209КК України.

3.6.4.Відповідно до ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити, серед іншого, зміст підозри та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Загальні засади кримінального провадження зобов`язують детектива проводити досудове розслідування в межах пред`явленої підозри. Це зокрема, пов`язано з тим, що п. 3 § 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. При чому конвенційному автономному поняттю «обвинувачення» в національному кримінальному провадженні відповідають дві категорії - «підозра» як підстава притягнення до кримінальної відповідальності, та «обвинувачення» як підсумок досудового розслідування і стверджувально-фактологічний базис судового розгляду. За таких обставин чіткий обсяг пред`явленої підозри та вжиття органом досудового розслідування процесуальних дій, спрямованих на отримання обставин, що витікають саме із вказаного обсягу, забезпечують реалізацію права на захист, та становлять основу справедливого судового розгляду в майбутньому.

3.6.5.З наданого до матеріалів клопотання копії повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 14.05.2020 вбачається, що він підозрюється у проведенні фінансових операцій з коштами, які отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 209КК України. В підозрі стверджується, що кошти в сумі 131 174 020 грн (предмет легалізації) були отримані злочинним шляхом внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Зі змісту повідомлення про підозру, а саме описаних у ньому обставин вчинення кримінального правопорушення, не вбачається участь ОСОБА_1 у вчиненні предикатного злочину. Отже, в даному випадку має місце так звана «автономна» легалізація, тобто кваліфікація діяння особи за ст. 209КК України без наявності щодо неї підозри у вчиненні предикатного діяння. Це, однак, не звільняє сторону обвинувачення при розгляді питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу представити слідчому судді обґрунтовані підстави вважати, що предикатне діяння могло бути скоєне, а предмет легалізації міг бути отриманий в результаті його вчинення. Слідчий суддя зазначає, що, враховуючи обов`язок доведення причетності особи до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, сторона обвинувачення має надати відомості не лише про конкретні обставини використання, розпорядження такими коштами, а й про ознаки, які свідчать про їх первинне одержання внаслідок вчинення небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (предикату). Іншими словами, оцінюючи обґрунтованість підозри щодо вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, слідчий суддя має оцінити встановлення органом досудового розслідування предикатного діяння за стандартом обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення (без прив`язки до конкретних осіб, які могли його вчинити).

3.6.6.Прокурор в судовому засіданні заявив, що всі обставини вчинення предикатного діяння були встановленні до повідомлення ОСОБА_1 про підозру. Водночас у клопотанні про застосування запобіжного заходу детектив зазначає, що фінансові операції вчинялися ОСОБА_1 з метою легалізації коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, не описуючи при цьому обставин вчинення цього предикатного діяння. Під час судового засідання прокурор на запитання слідчого судді пояснив механізм його вчинення. Однак за відсутності зазначення цілісної картини встановлених досудовим розслідуванням обставин його вчинення у взаємному зв`язку з наданим для дослідження матеріалами, таким поясненням бракує переконливості, відповідності стандарту обґрунтованої підозри; крім того такі пояснення виходять за межі обсягу пред`явленої ОСОБА_1 підозри. Клопотання і пред`явлена підозра не містять встановлених фактичних обставин, які свідчать про одержання злочинним шляхом коштів, легалізація (відмивання) яких інкримінується ОСОБА_1 . Не встановлено таких обставин і в результаті дослідження матеріалів, доданих до клопотання, адже за відсутності чіткої і обґрунтованої фабули вчинення іншими особами злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, неможливо встановити як сам факт його вчинення, так і взаємні зв`язки з правопорушенням, що розглядається як таке, до якого причетний підозрюваний. В даному випадку це має особливе значення, оскільки, за версією обвинувачення, первісно грошові кошти місцевого бюджету надійшли на інше підприємство - ТОВ «Авіакомпанія Одеса», після чого на підставі договору частина цих грошових коштів була перерахована на рахунки ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», а в подальшому на рахунки інших суб`єктів господарювання.

3.6.7.В матеріалах клопотання відсутні відомості про те, коли, ким і яким чином було вчинене предикатне діяння, а також відомості про те, що підозрюваний усвідомлював той факт, що він здійснює фінансові операції саме з коштами, одержаними злочинним шляхом. За відсутності таких відомостей роль підозрюваного зводиться до управління господарською діяльністю заснованого ним товариства, а не до номінального засновництва та керування суб`єктом господарювання з метою легалізації, відмивання доходів, як про це стверджує прокурор. Тим більше, що договір, на який обвинувачення посилається як на підставу фінансової операції, досудовим розслідуванням на даному етапі не відшуканий.

3.6.8. Натомість стороною обвинувачення представлена лише загальна інформація про те, що ОСОБА_1 проводив фінансові операції з коштами, отриманими від ТОВ «Авіакомпанія «Одесса» за попередньою змовою з групою осіб в особливо великому розмірі, без належного обґрунтування та надання жодного підтвердження фактів вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало такій легалізації (відмиванню) доходів. Ті доводи, на які посилався прокурор, зокрема, про направлення податкової звітності пов`язаних суб`єктів господарювання з однієї IP- адреси, наявності телефонних з`єднань між підозрюваним та іншими особами, причетність яких до заволодіння коштами місцевого бюджету встановлена під час досудового розслідування, наявність у вилучених телефонах відповідних відомостей, участь підозрюваного в складі засновників інших товариств могли б мати доказове значення у випадку належного представлення слідчому судді обставин вчинення предикатного діяння і його зв`язків з легалізацією доходів.

3.6.9.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу. Однак з наданих стороною обвинувачення матеріалів та зі змісту пред`явленої ОСОБА_1 підозри, які не відображають фактичних обставин, що свідчили б про одержання злочинним шляхом коштів, про легалізацію (відмивання) яких стверджує прокурор, слідчий суддя не може дійти такого висновку.

3.6.10.За таких умов відсутність належного обґрунтування отримання коштів злочинним шляхом внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (предикату), зумовлює для слідчого судді неможливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, отже, про обґрунтованість підозри як первісний елемент дослідження при вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу. За таких обставин слідчий суддя не вбачає за необхідне досліджувати інші критерії - ризики кримінального провадження, можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу та індивідуальні особливості правопорушення і підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.

3.6.11.Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Недоведеність прокурором під час розгляду клопотання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення (як це передбачено ст. 131, 177 КПК України) свідчить про відсутність на цьому етапі підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу. А тому подане клопотання є необґрунтованим та в його задоволенні слід відмовити.

4.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 131, 132, 176-178, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.В задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Маркевича Сергія Володимировича про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

2.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали

3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В.В. Михайленко