Document No. 89371402

Справа № 761/24033/19

Провадження 1-кп/991/204/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 травня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів (надалі - суд), у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - суд),

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4

та учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13 (в режимі відеоконференції)

розглянувши в порядку статті 334 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання про об`єднання кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 28.02.2019 за №52019000000000177 щодо обвинувачення:

ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прага, Чеська республіка, громадянин України, українець, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. ч. 3, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 вселі Порошково Перечинського району Закарпатської області, громадянин України, українець, одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження.

24.12.2019 до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14.11.2019 в справі №761/18132/18 (а саме пункту 2 резолютивної частини передано дане провадження для розгляду в установленому порядку та для вирішення питання про об`єднання) надійшов обвинувальний акт разом із матеріалами судового провадження №761/24033/19.у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.02.2019 року за №52019000000000177 щодо обвинувачення:

ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», ч. ч. 3, 4 ст. 358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів» КК,

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 року, для вирішення питання про об`єднання (спільного розгляду) кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 відповідно до статті 334 КПК визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою від 28.12.2019 дана колегія суддів Вищого антикорупційного суду постановила звернутись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням для вирішення питання про направлення до іншого суду кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019, яке залишено без задоволення ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.01.2020.

Відповідно до частини 6 статті 34 КПК, суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 314 КПК після отримання обвинувального акту суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Ухвалою суду від 28.01.2020 у даному кримінальному провадженні від 28.02.2019 №52018000000000177 оскільки норми КПК не передбачають іншого порядку, призначено підготовче судове засідання на 12.02.2020, з відкладенням на 02.04.2020, яке не відбулось внаслідок неприбуття усіх учасників судового провадження.

Ухвалою суду від 28.04.2020 вирішено питання в порядку абзаців 7 і 8 пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК про здійснення дистанційного судового провадження у кримінальному провадженні від 28.02.2019 №52019000000000177 у режимі відеоконференції за участі обвинуваченого ОСОБА_8 між приміщеннями Вищого антикорупційного суду та Перечинським районним судом Закарпатської області до скасування обмежень в період дії на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та постановлено призначити розгляд питання про об`єднання кримінальних проваджень від 21.02.2018 №52018000000000142 та від 28.02.2019 №52019000000000177 на 18.05.2020.

2. Короткий виклад позицій сторін.

З матеріалів провадження видно, що питання про об`єднання кримінальних проваджень від 21.02.2018 №52018000000000142 та від 28.02.2019 №52019000000000177 ініційовано 14.08.2019 за клопотанням захисника ОСОБА_10 під час підготовчого судового засідання Шевченківського районного суду міста Києва та підтримано усіма учасниками засідання.

В судовому засіданні 18.05.2020 адвокат ОСОБА_9 (захисник обвинуваченого ОСОБА_7 ) заперечувала проти об`єднання матеріалів кримінальних проваджень від 21.02.2018 №52018000000000142 та від 28.02.2019 №52019000000000177, обґрунтовуючи це тим, що провадження №52019000000000177 (справа №761/24033/19) відповідно до звіту про автоматизований розподіл від 24.12.2019 передано даному складу суду за типом поєднання зі справою № 761/18132/18 без провадження автоматизованого розподілу судової справи відповідно до частини 3 статті 35 КПК, тобто фактично автоматизованого розподілу справи відповідно до вимог статті 35 КПК, не здійснювалось, а тому даний склад не є повноважним складом суду, який може здійснювати як підготовче провадження, та в подальшому судовий розгляд даної справи.

Адвокати ОСОБА_10, ОСОБА_11 (захисники ОСОБА_7 ) та адвокати ОСОБА_12, ОСОБА_13 (захисники ОСОБА_8 ) підтримали позицію адвоката ОСОБА_9 та просили відмовити в об`єднанні в одне провадження кримінального провадження від 21.02.2018 №52018000000000142 та кримінального провадження від 28.02.2019 №52019000000000177.

Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали позицію своїх захисників.

Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вважали можливим об`єднання в одне провадження кримінальних проваджень від 21.02.2018 №52018000000000142 та від 28.02.2019 №52019000000000177, зазначаючи, що питання про об`єднання кримінальних проваджень не обмежуватиме розгляд питань у підготовчому судовому провадженні та судовому розгляді.

3. Обґрунтування позиції суду.

1. Кримінальне провадження від 28.02.2019 №52019000000000177 передано колегії суддів для розгляду питання про об`єднання з кримінальним провадженням від 21.02.2018 №52018000000000142 (за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.191КК,ч.2ст.209КК,ч.ч.3,4ст.358КК,ст.366-1КК та ОСОБА_8 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.27,ч.5ст.191КК,ч.5ст.27,ч.2ст.209КК), длярозгляду якогоза протоколомавтоматизованого розподілусудової справиміж суддямивід 28.11.2019року,відповідно дочастини 3статті 35КПК визначеноколегію суддів Вищого антикорупційногосуду ускладі:головуючого судді ОСОБА_14,суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .Розпорядженням керівникаапарату Вищогоантикорупційного судувід 03.12.2019року призначеноповторний автоматизованийрозподіл,за протоколомякого від03.12.2019суддя ОСОБА_14 внаслідок неможливостіздійснення розглядусправи заміненийна суддю ОСОБА_1 .

Підставою для такого стало участь в обидвох провадженнях одних і тих самих обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Відповідно до частини 1 статті 334 КПК, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

За частиною 2 статті 334 КПК у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

За частиною 1 статті 217 КПК, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

З наведеного вище вбачається, що запровадивши потенційну можливість об`єднання кримінальних проваджень в одне, КПК не визначив порядку провадження щодо такого об`єднання. Разом з тим, виходячи із наведених загальних положень КПК, об`єднання кримінальних проваджень є правом, а не обов`язком суду, а основним критерієм їх об`єднання є доцільність та необхідність такого для забезпечення виконання завдань кримінального провадження.

Статтею 3 Закону України«Про Вищийантикорупційний суд» визначено, що завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з частинами 1-3, 5 статті 28 КПК, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень…Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

На теперішній час, у кримінальному провадженні від 21.02.2018 №52018000000000142 судом закінчено підготовче судове провадження та призначено судовий розгляд, а також передана значна кількість матеріалів судового провадження з долученими документами, які за повідомленням прокурорів, висловленим у судовому засіданні, містять повний обсяг доказів, тоді як в кримінальному провадженні від 28.02.2019 №52019000000000177 ще тільки необхідним буде проведення підготовчого судового засідання відповідно до статей 314-316 КПК, а у його матеріалах фактично міститься лише обвинувальний акт з додатками та процесуальні документи.

Враховуючи складність та характер кожного з зазначених вище кримінальних проваджень, велику кількість їх учасників, різний перелік доказів та коло свідків, та їх перебування на різних стадіях судового провадження, об`єднання зазначених вище кримінальних проваджень в одне ускладнить їх повний та всебічний судовий розгляд, негативно вплине на якість та ефективність здійснення судового провадження, не забезпечить належного виконання завдань кримінальних проваджень та дотримання розумних строків їх розгляду, а тому суд дійшов висновку про недоцільність об`єднання кримінальних проваджень в одне.

2. Незалежно від наведеного вище, слід зазначити, що згідно з частиною 3 статті 35 КПК, визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до пункту 2.3.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 року №30 у чинній редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016 року №58 (надалі - Положення), якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. Разом із тим, збори суддів можуть визначити склади постійно-діючих колегій суддів.

За пунктом 2.3.29 цього Положення, при об`єднанні судових справ автоматизованою системою автоматично перераховується коефіцієнт навантаження на суддю (суддів), якому передано для розгляду ці судові справи. Не підлягають автоматизованому розподілу судові справи, які надійшли до суду першої інстанції для вирішення питання про їх об`єднання у порядку, визначеному частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України.

За пунктом 12.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду (ВАКС), затверджених рішенням зборів суддів ВАКС від 03.09.2019 року №4 зі змінами, передача судової справи раніше визначеному слідчому судді, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо матеріалів кримінального провадження відносно особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України (для вирішення питання про об`єднання).

Разом з тим, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності суду; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 30 листопада 2017 року у справі № 5-272кс(15) особливістю кримінально-процесуальних норм, на відміну від, наприклад, кримінально-правових, є те, що їхні структурні елементи (гіпотеза, диспозиція, санкція) у переважній більшості випадків не зосереджені в одній статті КПК України, а окремо викладені законодавцем у різних статтях, іноді навіть розділах, КПК України, а отже, зміст окремої норми може бути виявлено лише шляхом системного тлумачення положень КПК України.

З огляду на системний аналіз положень частини 3 статті 35, частини 2 статті 334 КПК, визначення колегії суддів здійснюється за принципом вірогідності, за винятком надходження матеріалів кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження. У такому разі провадження передається вже визначеному складу суду, що здійснює провадження щодо тієї ж особи.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема у рішенні по справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine, заява № 32053/13, п. 46) вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване у ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною високих договірних сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia, заява № 52854/99, пункти 51 і 52).

Визначення складу суду для даного кримінального провадження, згідно положень статті 334 КПК, з урахуванням норм Положення про автоматизовану систему документообігу, Засад використання автоматизованоїсистеми документообігуВищого антикорупційногосуду здійснено у відповідності з встановленим КПК порядком, проте у разі об`єднання кримінального провадження від 21.02.2018 №52018000000000142 (визначення складу суду для розгляду якого здійснено згідно частини 3 статті 35 КПК) із кримінальним провадженням від 28.02.2019 №52019000000000177 (визначення складу суду для розгляду якого здійснено згідно статті 334 КПК) в одне провадження, може в подальшому призвести до сумнівів щодо належності даного суду як суду, встановленого законом, та до скасування ухвалених даним складом суду рішень, а тому суд не вбачає підстав для об`єднання відповідних кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 35, 217, 334 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в об`єднанні в одне провадження кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 21.02.2018 за №52018000000000142 щодо обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 КК, ч. 2 ст. 209КК, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК, ст. 366-1 КК та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК, ч. 5 ст.27, ч. 2 ст. 209КК та кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 28.02.2019 за №52019000000000177 щодо обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 КК, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК.

2. Передати обвинувальний акт з додатками та матеріали кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 (справа № 761/24033/19, провадження 1-кп/991/204/19) за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 КК, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК до канцелярії Вищого антикорупційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судової справи.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3