- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
- Judge (HACC AC): Bodnar S.B., Pankulych V.I.
- Secretary : Dubyna T.Yu.
Справа № 991/3644/20
Провадження №11-сс/991/444/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2020 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді - Калугіної І. О.,
суддів - Боднара С. Б., Панкулича В. І.,
секретар судового засідання - Дубина Т. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2020 року про повернення його скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 17 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000885 від 09 жовтня 2019 року,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення слідчого судді та встановленні обставини судом першої інстанції.
09 жовтня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по заяві ОСОБА_1 від 23 вересня 2019 року за № В-11479 та розпочато досудове розслідування, серед яких у кримінальному провадженні № 52019000000000885 за ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (в подальшому відповідає кримінальному правопорушенню № 1), у кримінальному провадженні № 52019000000000886 за ч. 2 ст. 364 КК України (в подальшому відповідає кримінальному правопорушенню № 2), у кримінальному провадженні № 52019000000000887 за ч. 2 ст. 368 КК України (в подальшому відповідає кримінальному правопорушенню № 3).
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України від 24 жовтня 2019 року матеріали вказаних кримінальних проваджень об`єднані в одне за № 52019000000000885.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 17 квітня 2020 року кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за об`єднаним №52019000000000885 від 09 жовтня 2019 року, закрито у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення, в частині, передбаченій ч. 3 ст. 191 КК України (відповідає первісному кримінальному провадженню № 52019000000000885 від 09 жовтня 2019 року та кримінальному правопорушенню № 1) та в частині, передбаченій ч. 2 ст. 364 КК України (відповідає первісному кримінальному провадженню № 52019000000000887 від 09 жовтня 2019 року та кримінальному правопорушенню № 3). Копію постанови направлено прокурору та заявнику.
Відповідно до відбитку АТ «Укрпошта» на листі, направленого простою кореспонденцією Національним антикорупційним бюро України на адресу ОСОБА_1 , датою його відправлення є 22 квітня 2020 року.
08 травня 2020 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 17 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000885 від 09 жовтня 2019 року.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2020 року скарга ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 17 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000885 від 09 жовтня 2019 року, була повернута скаржнику.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вимоги апеляційної скарги, доповнення до неї та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2020 року, посилаючись на те, що дана ухвала є незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, оскільки постанову детектива про закриття кримінального провадження він отримав 30 квітня 2020 року, тому строк подачі скарги ним пропущений не був. Так, слідчим суддею не було взято до уваги, що постанову про закриття кримінального провадження було направлено детективом простою кореспонденцією, тобто у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, оскільки листи не вручаються адресату під розписку, а кладуть у поштову скриньку. Також зазначає, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі вдалась до припущень, ніби він отримав кореспонденцію не пізніше 25 квітня 2020 року, без посилань на відповідні докази, що є неприпустимим відповідно до норм діючого законодавства України та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зауважує, що на всій території України встановлено карантин та на цей період поштові відділення Акціонерного товариства «Укрпошта» змінили графіки роботи, тому термін доставки кореспонденції міг бути більшим.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 у повному обсязі підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив її задовольнити.
Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду. При цьому, учасники судового провадження, які не прибули, не надали суду свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Частиною 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Також, згідно із ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК України вищезазначена законодавча техніка щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, ст.ст. 303-308 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
ОСОБА_1 у скарзі, поданій до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, стверджував, що копію постанови детектива про закриття кримінального провадження він отримав 30 квітня 2020 року, зазначаючи, що вона була відправлена простою кореспонденцією.
Повертаючи вказану скаргу, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою з пропуском строку для її подання. Так, у відповідності до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28 листопада 2013 року № 958 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 року за № 173/24950, нормативним строком пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя), ОСОБА_1 мав отримати постанову детектива не пізніше 25 квітня 2020 року (з урахуванням її направлення 22 квітня 2020 року). З огляду на положення ч. 1 ст. 304 КПК України, останнім днем подання скарги було 05 травня 2020 року, однак ОСОБА_1 подав її 08 травня 2020 року. Доказів, які спростовували цей висновок, ОСОБА_1 надано не було та ним не було порушено питання про поновлення цього строку.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до помилково висновку щодо встановлення факту отримання скаржником постанови не пізніше 25 квітня 2020 року, оскільки його твердження базується на припущеннях, а матеріали скарги не спростовують твердження скаржника про отримання ним постанови 30 квітня 2020 року.
При цьому, колегія суддів враховує, що детективом постанову про закриття кримінального провадження ОСОБА_1 було надіслано простою кореспонденцією, що унеможливлює встановити дату її отримання.
Оскільки скаржник стверджує про отримання оскаржуваної постанови 30 квітня 2020 року, а будь-яких доказів іншого у матеріалах скарги немає, тому колегія суддів вважає, що ним не пропущений строк звернення з відповідною скаргою до слідчого судді відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України.
Колегія суддів бере до уваги висновки, зазначені у рішенні ЄСПЛ по справі «Мушта проти України» (Заява N 8863/06), Страсбург, 18 листопада 2010 року, а саме: «Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не дотримано вимог кримінального процесуального законодавства, що призвело до помилкового висновку про подання скарги на постанову слідчого після закінчення строку, встановленого для її подання.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України).
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є , зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України).
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Як мотивовано вище, слідчим суддею допущено істотні порушеннями вимог кримінального процесуального закону та за таких обставин скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню.
Слідчий суддя не здійснював перевірку прийнятності скарги ОСОБА_1 з інших підстав, тому при здійсненні такої перевірки слід враховувати, що скарга є прийнятною з підстав подання її в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2020 року про повернення скарги ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 17 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000885 від 09 жовтня 2019 року - скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 17 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000885 від 09 жовтня 2019 року направити до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: І. О. Калугіна
Судді: С. Б. Боднар
В. І. Панкулич