Document No. 89426324

Справа № 991/1422/20

Провадження1-кс/991/1452/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_4, яка діє в інтересах 4-го Президента України ОСОБА_5, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нерозгляді клопотання № 193 від 31.01.2020 в рамках кримінального провадження №42015000000002833 від 25.12.2015,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду звернулася адвокат ОСОБА_4, яка діє в інтересах 4-го Президента ОСОБА_5, із вказаною скаргою, в якій просить зобов`язати службову особу Спеціалізованої антикорупційноїпрокуратури,уповноважену наздійснення процесуальногокерівництвадосудовим розслідуванням кримінального провадження №42015000000002833 від 25.12.2015, вчинити дії розглянути клопотання адвоката АО «АВЕР ЛЄКС» ОСОБА_4 № 193 від 31.01.2020 у порядку, передбаченому законодавством.

Скарга обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 (виділене з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014) відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 209, ч. 5 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України.

Здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 доручено підрозділу детективів Національного бюро постановою Генерального прокурора від 18.11.2019.

Матеріали вказаного кримінального провадження до Національного бюро надійшли 10.12.2019.

Адвокатом ОСОБА_4 подала до САП клопотання про вчинення процесуальних дій у порядку ст.. 220 КПК України № 193 від 31.01.2020. У клопотанні обґрунтовувалась необхідність припинення розшуку ОСОБА_5 та забезпечення виконання КПК України стосовно направлення копій процесуальних документів на адресу його місяця постійного перебування (проживання).

Однак, вказане клопотання не розглянуто, що суперечить вимогам ст. 220 КПК України та є грубим порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства України в частині дотримання процесуальних прав сторони кримінального провадження.

Наявні обставини і стали підставою звернення адвоката з цією скаргою до слідчого судді.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 подану скаргу повністю підтримала.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення поданої адвокатом скарги, подавши слідчому судді постанову про відмову в задоволенні клопотання від 06.02.2020.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 22 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.

Об`єктом оскарження на підставі Глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.

В скарзі адвокат посилається на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуального реагування на подане клопотання, що, на думку адвоката, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, є підставою для оскарження.

На досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до зазначеної норми КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3)відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимогст. 220 КПК, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.

В той же час, належне процесуальне реагування полягає у виконанні прокурором процесуальної дії відповідно до вимог кримінального процесуального закону, зокрема, прийняття відповідного рішення у передбаченій КПК України формі вмотивованій постанові.

Як свідчать подані матеріали, адвокатом 31.01.2020 було подано клопотання до САП про виконання процесуальних дій, а саме про припинення розшуку ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42015000000002833 від 25.12.2015.

В свою чергу, прокурором ОСОБА_3 розглянуто зазначене клопотання та 06.02.2020 винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що постанова САП ОГП щодо розгляду вказаного клопотання винесена з порушенням строку, визначеного ст. 220 КПК України. Доказів повідомлення заявника про наявність цієї постанови шляхом надіслання її останньому судові матеріали також не містять, але в той же час наявність вказаної постанови свідчить про те, що фактично процесуальне реагування прокурора на звернення адвоката відбулося, хоч із запізненням. З огляду на що у слідчого судді відсутні підстави для зобов`язаня прокурора САП повторно розглянути спірне клопотання.

За таких обставин, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст.220, 303-306,307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_4, яка діє в інтересах 4-го Президента України ОСОБА_5, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нерозгляді клопотання № 193 від 31.01.2020 в рамках кримінального провадження № 42015000000002833 від 25.12.2015 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1