- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
- Judge (HACC): Shkodin Ya.V., Zadorozhna L.I.
- Secretary : Nykytiuk N.I.
- Prosecutor : Luhovskoi O.S.
Справа № 757/7027/19-к
Провадження 1-кп/991/31/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 травня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Федорова О. В.,
суддів - Шкодіна Я. В., Задорожної Л.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Никитюк Н. І.,
прокурора - Луговського О.С.
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисників обвинуваченого - адвоката Шевченка К.О., адвоката Гардецького О.С.
під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016111100000328 від 06 жовтня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Рудьківка, Бобровицького району, Чернігівської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016111100000328 від 06 жовтня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою суду від 02 березня 2020 року у вказаному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв`язку з чим, суд з`ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.
Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні, судом було заслухано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду.
Прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Обвинувачений та його захисники також не заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Вирішуючи питання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, суд виходить з наступного.
Колегією суддів в ході дослідження обвинувального акта було встановлено, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
Крім того, суд, з`ясувавши думку сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, встановив, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, угоди у даному кримінальному проваджені не укладались і до суду не надходили, а підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4 8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, судом не вбачається.
Враховуючи викладене, з огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Вирішення питання щодо складання досудової доповіді.
Під час підготовчого судового засідання на обговорення учасникам кримінального провадження судом було поставлено питання щодо необхідності складання досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .
Сторони заперечували проти складання досудової доповіді, вважаючи, що у цьому немає необхідності, тому суд прийшов до висновку про недоцільність доручення уповноваженому органу з питань пробації складати досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .
Вирішення питання щодо залучення потерпілого.
Під час підготовчого судового засідання від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Гардецького О.С. надійшло усне клопотання про залучення до даного кримінального провадження держави в особі Кабінету Міністрів України в якості потерпілого.
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначає, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, за своєю конструкцією є злочином з матеріальним складом, а згідно з обвинувальним актом, діями ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди державі. Вказане, на думку захисника, є підставою для залучення держави в якості потерпілого до складу учасників даного кримінального провадження. При цьому, на переконання захисника Гардецького О.С., держава в межах даного кримінального провадження має бути представлена в особі Кабінету Міністрів України.
Захисник Шевченко К.О. подане клопотання підтримав і вказав, що залучення потерпілого до даного кримінального провадження необхідне для з`ясування питання про те, кому саме завдано збитків.
Обвинувачений ОСОБА_1 погодився з позицією своїх захисників.
Прокурор проти вказаних вимог заперечував, вказавши, що на стадії досудового розслідування завдані кримінальним правопорушенням збитки були добровільно відшкодовані в повному обсязі особами, на користь яких було отримано неправомірну вигоду, з огляду на що жодна особа не виявила бажання брати участь у даному кримінальному провадженні в статусі потерпілого.
Вирішуючи порушене захисником Гардецьким О.С. питання, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
При цьому, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілим лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Таким чином, для визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні необхідна наявність сукупності відповідних підстав - фактичних і юридичних. Фактичними підставами є заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди, а юридичними - подання особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, заяви про залучення її до провадження як потерпілого або письмової згоди на таке залучення.
При цьому, закон не пов`язує можливість залучення особи в якості потерпілого у кримінальному провадженні із особливостями конструкції складу відповідного кримінального правопорушення або бажанням сторони захисту з`ясувати думку такої особи щодо вчиненого.
Водночас, у ході підготовчого судового засідання судом було встановлено, що кримінальне провадження було розпочате на підставі матеріалів правоохоронних органів, а не за заявою особи про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, і від будь-якої особи, в тому числі і від представника Кабінету Міністрів України, не надходила ані заява про залучення до даного кримінального провадження в якості потерпілого, ані письмова згода на це.
За відсутності відповідної письмової заяви чи згоди, залучення судом за власною ініціативою будь-якої особи в якості потерпілого, суперечитиме положенням чинного законодавства, а тому клопотання захисника Гардецького О.С. задоволенню не підлягає.
Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.
З`ясувавши думку учасників судового засідання, керуючись ч. 2 ст. 316 КПК України, судова колегія вирішила призначити судовий розгляд на 16 годину 45 хвилин 21 травня 2020 року.
З огляду на те, що клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а будь-яких підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, воно має бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
З`ясувавши думку учасників про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про проведення судового розгляду за участю прокурора, обвинуваченого та його захисників.
Прокурором під час підготовчого судового засідання було подано письмовий перелік осіб, яких він має намір допитати в ході судового розгляду в якості свідків, який суд вирішив долучити до матеріалів справи, однак питання щодо виклику конкретних свідків на окремі засідання вирішувати під час судового розгляду та після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі кожному свідку і які підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 291, 314, 315, 316, 376 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016111100000328 від 06 жовтня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на 16 годину 45 хвилин 21 травня 2020 року, яке відбудеться в залі судових засідань № 2 в приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів у складі: головуючого судді Федорова О.В., судді Шкодіна Я.В. та судді Задорожної Л.І.
Судовий розгляд проводити за участю прокурора, обвинуваченого та його захисників.
Перелік свідків, наданих прокурором, долучити до матеріалів справи. Питання про виклик конкретних свідків вирішувати під час судового розгляду та після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі даному свідку і які мають значення для кримінального провадження.
У задоволенні клопотання адвоката Гардецького О.С. про залучення держави в особі Кабінету Міністрів України в якості потерпілого відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий: Федоров О. В.
Судді: Шкодін Я.В.
Задорожна Л.І.