Document No. 89469877

Справа № 757/3156/19-к

Провадження 1-кп/991/193/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

22 травня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів (далі - суд), у складі:

головуючого судді Дубаса В.М., суддів: Коліуша О.Л., Ткаченка О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.

прокурора Касьяна А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Герелюка Т.Б., Олійника В.Б., Дроздова О.М.

розглянувши клопотання прокурора Касьяна А.О. про звернення застави в дохід держави і застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 21.04.2017 за № 52017000000000282 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Пирятин Полтавської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження.

10.12.2019 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з Печерського районного суду міста Києва відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.10.2019 року надійшов обвинувальний акт з додатками та матеріали судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 21.04.2017 за №52017000000000282 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації».

Ухвалою ВАКС від 11.12.2019 призначено підготовче судове засідання на 23.12.2019, з відкладенням на 30.01.2020, 07.02.2020, 02.03.2020. Ухвалою ВАКС від 02.03.2020 призначено судовий розгляд на 11.03.2020 з відкладенням на 02.04.2020, 30.04.2020, 14.05.2020.

2. Короткий виклад поданого клопотання.

20.05.2020 до ВАКС надійшло клопотання прокурора Касьяна А.О. про звернення застави в дохід держави і застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі, в якому прокурор просив: - звернути заставу, внесену обвинуваченим ОСОБА_1 в сумі 35240 грн., у дохід держави; - застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави розміром 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 грн.;- покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК, а саме: 1) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування із свідками у провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурора мотивовано посиланнями на обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК, яке підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, на існування ризиків, передбачених вимогами частиною 1 статті 177 КПК, а саме на: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/\або суду; можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

До клопотання додана ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27.12.2018, за якою констатовано наявність наступних ризиків: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілих і свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а відтак застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило на той час 35240 грн., та покладено строком на два місяці до 27.02.2019 включно обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК, а саме: - прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; - повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Застава внесена ОСОБА_1 29.12.2018.

В клопотанні прокурор зазначає, що в ході судового розгляду встановлені обставини, які є підставою для звернення застави в дохід держави та вирішення питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини 7 статті 194 КПК, а саме неприбуття обвинуваченого ОСОБА_1 в судові засідання 02.04.2020, 30.04.2020, 14.05.2020 без повідомлень на адресу суду про неможливість прибуття на судові засідання, тобто з порушенням обов`язків, визначених частиною 7 статті 42 КПК, за відсутності поважних причин, вичерпний перелік яких визначений статтею 138 КПК. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про зазначені судові засідання, про що в матеріалах судової справи є відповідні підтвердження. Тому прокурор вважав, що без обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі існують об`єктивні ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК.

В судовому засіданні прокурор Касьян А.О. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисники обвинуваченого Герелюк Т.Б., Олійник В.Б., Дроздов О.М. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, обґрунтовуючи тим, що строк дії ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27.12.2018 був визначений до 27.02.2019 включно, така ухвала діяла стосовно ОСОБА_1 як підозрюваного у кримінальному провадженні, а тому в даний час застава не діє, а відтак до обвинуваченого ОСОБА_1 можливо застосувати лише грошове стягнення, а не звертати заставу в дохід держави. Неявку ж обвинуваченого ОСОБА_1 в судові засідання обґрунтовують неналежним його повідомленням про дату та час засідання, що не відповідає вимогам статей 135, 136, 137 КПК та Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом від 20.08.2019 №814 Державної судової адміністрації України, складною епідеміологічною ситуацією в Україні та вимогами Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2020 №1645-III, постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»,постанови Головного державного санітарного лікаря України від 21.03.2020 №2 «Про запобігання подальшого занесенню на територію України випадків коронавірусної хвороби (COVID-19)», Рекомендацій Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, затверджених рішенням Ради суддів України від 17.03.2020 №19.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав своїх захисників і просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Щодо строку дії запобіжного заходу у вигляді застави та покладених обов`язків.

За частиною 1 статті 176 КПК, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За частиною 1 статті 182 КПК, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15 із наступними змінами), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Отже, застава як один з видів запобіжних заходів має забезпечувати дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

За частиною 3 статті 182 КПК, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Загальні процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого визначені частиною 7 статті 42 КПК, й зокрема, це: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому зміна процесуального статусу з підозрюваного на обвинуваченого не знімає таких обов`зків.

Строк дії наведених загальних процесуальних обов`язків співпадає з періодом перебування особи у статусі підозрюваного, обвинуваченого та їх виконання не залежить від застосування до підозрюваного запобіжного заходу (крім обов`язків, передбачених пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК).

Норма частини 5 статті 194 КПК, містить імперативний припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку цього обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК). Тобто обов`язки, визначені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу при наявності визначених в частині 5 статті 194 КПК умов,

Загальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого , які визначені частиною 7 статті 42 КПК та обов`язки, які передбачені статтею 194 КПК, не є взаємовиключними чи альтернативними.

Отже, застава забезпечує виконання підозрюваним, обвинуваченим як загальних процесуальних обов`язків, покладених на нього процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, так і обов`язків, покладених судом згідно з пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК. Тобто неявка належним чином повідомленого підозрюваного, обвинуваченого за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин або порушення інших покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків є підставами для звернення застави в дохід держави.

За частиною 7 статті 194 КПК, після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Проте КПК не визначає, що припинення строку покладених обов`язків само по собі є підставою для припинення запобіжного заходу. Тобто в такому разі скасовуються лише обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, а не запобіжний захід в цілому.

Частиною 11 статті 182 КПК встановлено підстави повернення застави, а саме після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо застава не була звернена в дохід держави.

За статтею 203 КПК, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, системний аналіз норм статей 182, 194, 203 КПК свідчить, що запобіжні заходи у вигляді застави не мають визначеного строку дії та чинні до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження, тоді як обов`язки, покладені слідчим суддею чи судом є строковими.

Тому суд вважає необґрунтованими доводи захисників та обвинуваченого про те, що у зв`язку із закінченням строку дії покладених обов`язків та зміни процесуального статусу ОСОБА_1 з підозрюваного на обвинуваченого, закінчилась дія запобіжного заходу у вигляді застави.

3.2. Щодо неприбуття обвинуваченого до суду.

Судом встановлено, що 02.04.2020, 30.04.2020, 14.05.2020 на судових засіданнях був відсутній обвинувачений ОСОБА_1 та жодних повідомлень на адресу суду про неможливість прибуття на судові засідання від нього не надходило.

В судовому засіданні 22.05.2020 обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що йому не надходили повістки про виклик до суду на ці дати.

В матеріалах судової справи містяться відомості про здійснення судового виклику обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме журнал судового засідання від 11.03.2020, підписаний секретарем судового засідання, де зазначено про відкладення судового засідання на 02.04.2020 з доданою розпискою ОСОБА_1 про ознайомлення з цієї датою.

Також захисники обвинуваченого Герелюк Т.Б. , Олійник В.Б. , Дроздов О.М. подавали клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 02.04.2020, посилаючись на запроваджений з 12.03.2020 Кабінетом Міністрів України карантин в зв`язку з коронавірусною хворобою (COVID-19), що обвинувачений ОСОБА_1 перебуває на самоізоляції і взагалі не має наміру відвідувати будь-які судові засідання чи правоохоронні органи з метою збереження життя та здоров`я як самого себе так і своїх рідних, при цьому зазначивши у своїх клопотаннях, що їх позиція повністю узгоджена з обвинуваченим ОСОБА_1 .

Захисник обвинуваченого Герелюк Т.Б. подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 30.04.2020, пославшись на запроваджений з 12.03.2020 Кабінетом Міністрів України карантин в зв`язку з коронавірусною хворобою (COVID-19), що обвинувачений ОСОБА_1 перебуває на самоізоляції і взагалі не має наміру відвідувати будь-які судові засідання чи правоохоронні органи з метою збереження життя та здоров`я як самого себе так і своїх рідних, при цьому зазначивши у клопотанні, що така позиція повністю узгоджена з обвинуваченим ОСОБА_1 .

Захисники обвинуваченого Олійник В.Б. та Дроздов О .М. не подавали до суду жодних клопотань щодо засідання 30.04.2020, у судове засідання не прибули.

Захисники обвинуваченого Герелюк Т.Б., Олійник В.Б., Дроздов О.М. подали клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 14.05.2020, пославшись на запроваджений з 12.03.2020 Кабінетом Міністрів України карантин в зв`язку з коронавірусною хворобою (COVID-19) та продовженням карантинних заходів та обмежень на всій території України до 22.05.2020, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуває на самоізоляції і взагалі не має наміру відвідувати будь-які судові засідання чи правоохоронні органи з метою збереження життя та здоров`я як самого себе так і своїх рідних та що така позиція повністю узгоджена з обвинуваченим ОСОБА_1 .

В матеріалах судової справи є доповідна записка секретаря судового засідання від 13.05.2020 щодо телефонного повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання на 14.05.2020., під час чого він повідомив, що завжди отримував інформацію про судові засідання від своїх захисників.

За частиною 8 статті 135 КПК, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Відповідно до частини 1 статті 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Відтак твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не був належним чином повідомлений про судові засідання 02.04.2020, 30.04.2020, 14.05.2020 спростовуються матеріалами судової справи та суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом викликів в судові засідання у спосіб, передбачений частиною 1 статті 136 КПК.

Суд вважає необґрунтованими посилання захисників та обвинуваченого на Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2020 №1645-III, постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»,постанову Головного державного санітарного лікаря України від 21.03.2020 №2 «Про запобігання подальшого занесенню на територію України випадків коронавірусної хвороби (COVID-19)», Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, затверджені рішенням Ради суддів України від 17.03.2020 №19, оскільки цими актами не запроваджено жодних обмежень на роботу судів України.

19.03.2020 зборами суддів Вищого антикорупційного суду було прийняте рішення щодо діяльності установи у зв`язку зі спалахом гострої респіраторної хвороби коронавірусу (COVID-19) у світі та можливого її поширення в Україні, на виконання вимог кількох нормативно-правових актів, зокрема: законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищий антикорупційний суд», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби», постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» тощо.

Згідно з цим рішенням, у період з 19 березня по 3 квітня 2020 року у ВАКС: скасовуються всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю; - обмежується допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судового процесу; - допуск осіб у приміщення здійснюється після проведення температурного скринінгу. Особам із виявленою підвищеною температурою тіла або ознаками респіраторних захворювань допуск у судові засідання та приміщення суду обмежується. Таких осіб допускатимуть на засідання лише у випадку їхньої обов`язкової участі у судовому процесі, із обов`язковим застосуванням засобів захисту та повідомленням секретаря цього засідання; - учасників засідання допускатимуть до приміщень ВАКС не раніше, ніж за 10 хвилин до початку судового розгляду; - призупиняються особисті прийоми громадян керівництвом ВАКС; - суддям (колегіям суддів) рекомендовано зменшити кількість судових засідань, що призначаються протягом робочого дня; - слідчим суддям рекомендовано призначати засідання, пов`язані із невідкладним розглядами (клопотання про застосування запобіжного заходу, про обшук, про надання дозволу на проведення негласних (розшукових) слідчих дій), інші - з урахуванням необхідності участі сторін та спливу процесуальних строків; - суддям та працівникам апарату при найменших ознаках захворювання рекомендовано вжити заходів щодо самоізоляції. Рекомендації для громадян (відвідувачів суду): - усі необхідні документи надавати в електронному вигляді на офіційні електронні адреси ВАКС [email protected] (перша інстанція) та [email protected] (АП ВАКС) чи засобами поштового зв`язку; - подавати заяви про розгляд справ за їхньої відсутності за наявними в справі матеріалами; - ознайомлюватись із матеріалами справ після завершення карантину; - за можливості утриматись від відвідування приміщень ВАКС, особливо за наявності респіраторних захворювань.

З наведеного вище вбачається, що у період запровадженого карантину ВАКС не припиняв свою роботу, та будь-хто з учасників судових проваджень мав можливість повідомити суд про неприбуття в судові засідання, зокрема у електронному вигляді.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 установлено, що особи, які мали контакт з хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, або хворіють на зазначену хворобу та не потребують госпіталізації, є особами, що потребують самоізоляції. Проте обвинувачений ОСОБА_1 не надав жодних відомостей щодо необхідності його самоізоляції.

Отже, суд вважає, що неприбуття ОСОБА_1 на судові засідання 02.04.2020, 30.04.2020, 14.05.2020 без належного повідомлення суду про неможливість прибуття із зазначенням поважних причин спричинило порушення ним обов`язків, визначених пунктом 1 частини 7 статті 42 КПК.

Відповідно до частини 8 статті 182 КПК, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору в зв`язку з невиконанням обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки.

За таких обставин клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави підлягає задоволенню.

3.3. Щодо вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі.

Відповідно до частини 10 статті 182 КПК, у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК.

Згідно частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, розмір застави визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК, яке належить до злочинів невеликої тяжкості відповідно до норм статті 12 КК.

Дане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, на зазначеній стадії кримінального провадження оцінці судом підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

Згідно з частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає, що в клопотанні та в судовому засіданні прокурор навів достатні доводи щодо наявності ризиків, щодо здійснення обвинуваченим ОСОБА_1 дій, передбачених пунктом 1 та 4 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статтею 177 КПК, а саме незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, в якому відсутні інші обвинувачені, підозрювані тощо, є необґрунтованими, а докази на підтвердження наявності відповідного ризику наразі не надані стороною обвинувачення.

Під час розгляду клопотання прокурор не навів обґрунтованих підстав покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків щодо: - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; - утримуватися від спілкування із свідками у провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Тому, дослідивши матеріали клопотання прокурора, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора у цій частині слід задовільнити частково.

При цьому суд зазначає, що КПК не передбачає окремого випадку оскарження ухвал про звернення застави в дохід держави та застосування нової застави як запобіжного заходу, а тому дана ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час судового провадження до моменту ухвалення будь-якого судового рішення, згідно частини 2 статті 392 КПК, якою передбачено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Керуючись статтями 176 - 178, 182, 184, 186, 193, 194, 196, 372, 376, 392, 532 КПК, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання прокурора Касьяна А.О . про звернення застави в дохід держави і застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі.

2. Звернути у дохід держави заставу в розмірі 35240 грн., внесену 29.12.2018 обвинуваченим ОСОБА_1 згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27.12.2018.

3. Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA 678201720355279004000096000).

4. Покласти на ОСОБА_1 на строк два місяці, тобто до 20.07.2020, обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

5. В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

6. Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7. Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді - Коліуш О.Л.

Ткаченко О.В.