- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
- Judge (HACC AC) : Nykyforov A.S., Chorna V.V.
- Secretary : Yevfimenko K.M.
Справа № 991/358/20
Провадження №11-сс/991/468/20
Слідчий суддя: Широка К.Ю.
Доповідач: Павлишин О.Ф.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
29 травня 2020 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Павлишина О.Ф.,
суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Євфіменко К.М.,
особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Павлишину О.Ф., Никифорову А.С., Чорній В.В.,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 заявив відвід суддям Павлишину О.Ф., Никифорову А.С., Чорній В.В., посилаючись на недопустимість повторної участі суддів в кримінальному провадженні після скасування ухвали суду апеляційної інстанції, неможливість участі суддів в кримінальному провадженні з людських міркувань, порядності, відповідальності перед народом України, а також, що головуючий суддя Павлишин О.Ф. в попередньому розгляді справи влаштував допит щодо діяльності і обладнання клініки, і застосовував звернення «пан ОСОБА_1 » замість «громадянин України».
Заслухавши ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення відводу.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі головуючий Павлишин О.Ф., судді Никифоров А.С., Чорна В.В. від 04.03.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 року.
Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13.05.2020 року касаційну скаргу Василевича задоволено та скасовано ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.03.2020 року і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2020 року справу передано колегії суддів - головуючий Павлишин О.Ф., судді Никифоров А.С., Чорна В.В.
Обставини, що встановлюють недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні визначені статтею 76 КПК України.
Зокрема частиною 3 статті 76 КПК України, на яку посилається ОСОБА_1 , визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 35 КПК України, матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов`язковому порядку вносяться дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.
Згідно з п.п. 2 п. 21 р. 8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 р., погодженого Головою Державної судової адміністрації України, передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження) та ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи.
Виходячи з вищенаведених нормативних положень, недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді у випадку, коли він під час своєї попередньої участі у кримінальному провадженні прямо чи побічно висловив свою позицію щодо винуватості підозрюваного чи обвинуваченого (засудженого, виправданого) у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно, законодавчі запобіжники щодо недопустимості розгляду раніше визначеним складом суду судових справ, судові рішення у яких скасовані, стосується лише випадків, передбачених статтею 284 КПК України, тобто по суті кримінального провадження.
На реалізацію зазначених положень кримінального процесуального закону та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (з подальшими змінами), рішенням зборів суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 р. № 5 затверджені Засади використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
Зазначеними Засадами врегульовано порядок здійснення авторозподілу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
Главою 3 зазначених Засад встановлено особливості розподілу деяких категорій судових справ. Так, пунктом 3.1 глави 3 визначено, що судові справи, які надійшли із суду касаційної інстанції після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття провадження, постановлених по суті обвинувачення), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.
Отже, обмеження щодо передачі раніше визначеному складу суду, ухвалу якого скасовано, стосується лише судових справ, які надійшли із суду касаційної інстанції після скасування ухвал про закриття провадження, постановлених по суті обвинувачення.
Отже, доводи ОСОБА_1 щодо недопустимості повторної участі суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні з підстав скасування судом касаційної інстанції ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
Крім того, з ухвали 04.03.2020 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вбачається, що колегія суддів не вдавалась до оцінки жодного з доводів апеляційної скарги та не робила жодних висновків щодо цих доводів.
Колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_1 на те, що головуючий суддя Павлишин О.Ф. в попередньому розгляді справи влаштував допит щодо діяльності і обладнання клініки є безпідставним, так як таке спростовується даними запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу.
Колегія суддів також враховує те, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були висвітлені у справі « Мироненко і Мартенко проти України».
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
Колегія суддів зазначає, що доводи заявника щодо сумнівів у неупередженості суду при подальшому розгляді апеляційної скарги у раніше визначеному складі суду, за відсутності законодавчих перешкод для такого розгляду, а також за відсутності інших обставин, які б могли свідчити про упередженість складу суду у даному апеляційному провадженні, не може вважатися обставиною, що викликає сумнів у неупередженості суду у розумінні ч. 3 статті 76 КПК України.
Отже, відсутні обставини, які б дозволяли піддати сумніву безсторонність суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Павлишина О .Ф. , Никифорова А.С., Чорної В.В. при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Павлишину О.Ф., Никифорову А.С., Чорній В.В.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. Ф. Павлишин А.С. Никифоров
В.В. Чорна