Document No. 89531717

Справа № 991/3661/20

Провадження №11-сс/991/442/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_5, захисник ОСОБА_6, заставодавець ОСОБА_7, представник заставодавця ОСОБА_8, прокурор ОСОБА_9,

розглянула апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваного за частиною5 статті191, частиною4 статті369, частиною3 статті209, частиною3 статті28 частинами3, 4 статті358 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42017000000004969.

Історія провадження

1.02.10.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною3 статті27 частиною5 статті191 Кримінального кодексу України (далі КК), в рамках кримінального провадження №42017000000004969 від 11.12.2017.

2.04.10.2019 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду застосував до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5500000грн.

3.07.10.2019 заставодавець ОСОБА_7 внесла за підозрюваного ОСОБА_5 заставу в розмірі 5500000грн.

4.22.10.2019 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду: (1)скасовано ухвалу від 04.10.2019; (2)застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; (3)визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80000000грн; (4) за умови внесення якої на підозрюваного строком до 14.11.2019 покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених частиною5 статті194 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

5.24.10.2019 заставодавець ОСОБА_7 внесла за підозрюваного заставу в повному розмірі. У зв`язку з цим підозрюваний був звільнений з-під варти та в подальшому строк дії покладених судом на підозрюваного обов`язків у зв`язку із внесенням застави неодноразово продовжувався слідчим суддею.

6.03.04.2020 ухвалою слідчого судді звернуто в дохід держави внесену за підозрюваного заставу в розмірі 80000000 грн та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100000000 грн з покладенням відповідних процесуальних обов`язків (далі ухвала від 03.04.2020).

7.29.04.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (далі ухвала суду від 29.04.2020): (1)скасовано ухвалу від 03.04.2020; (2)постановлено нову ухвалу, якою звернуто в дохід держави суму в розмірі 30000000грн, що є частиною застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_5 ; (3)застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100000000грн; (4)постановлено вважати, що за ОСОБА_5 із суми застави в розмірі 100000000грн, внесено грошові кошти в розмірі 50000000грн; (5)решта суми застави в розмірі 50000000грн підлягає внесенню відповідно до статті182 КПК.

8.04.05.2020 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру: його дії кваліфіковано за частиною5 статті191, частиною4 статті369, частиною3 статті209, частиною3 статті28 частинами3, 4 статті358 КК.

9.08.05.2020 у зв`язку з ненадання підозрюваним доказів внесення застави прокурор подав до слідчого судді клопотання про зміну запобіжного заходу в вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (далі клопотання прокурора).

10.14.05.2020 слідчий суддя змінив запобіжний захід у вигляді застави на домашній арешт.

11.15.05.2020 на зазначену ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яку доповнив 18.05.2020.

12.19.05.2020 на вказану ухвалу подав апеляційну скаргу прокурор.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

13.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020: (1)частково задоволено клопотання прокурора; (2)підозрюваному ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною без дозволу прокурора, детектива, слідчого судді, суду цілодобово залишати житло до 14.07.2020; (3)на підозрюваного покладено ряд процесуальних обов`язків.

14.Ухвала мотивованатаким:(1)наявнаобґрунтована підозравчинення ОСОБА_5 інкримінованих діянь;(2)прокурордовів наявністьризиків,передбачених пунктами1,3,5статті177КПК,а саме:1)переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; 2)незаконновпливати насвідків,іншого підозрюваного,експерта уцьому жкримінальному провадженні; 3)вчинити інше кримінальне правопорушення; (3)прокурором не доведено наявність інших ризиків; (4)підозрюваним не було дотримано умов застосування запобіжного заходу в вигляді застави, а саме не внесено суму застави в розмірі 50000000грн відповідно до ухвали суду від 29.04.2020; (5)вказана обставина виникла після прийняття попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу, тому є підстави для зміни запобіжного заходу в вигляді застави на більш суворіший запобіжний захід; (6)стороною обвинувачення не доведено наявність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу (враховуючи мету застосування запобіжних заходів) у вигляді тримання під вартою, з огляду на стадію кримінального провадження (завершення досудового розслідування) та обмеження щодо виїзду за кордон внаслідок пандемії встановлені слідчим суддею ризики переховування та незаконного впливу на учасників провадження, хоч і продовжуюсь існувати, проте зменшились; (7)на цій стадії достатнім буде застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків, що в сукупності зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам. При цьому слідчий суддя врахував процесуальну поведінку підозрюваного, одноразове порушення ним процесуального обов`язку не спілкуватись з іншими підозрюваними.

Вимоги та мотиви апеляційної скарги захисника

15.В апеляційній скарзі захисник висловлює прохання (1)скасувати ухвалу слідчого судді та (2)постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

16.Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані таким: (1)відсутня обґрунтована підозра; (2)відсутні ризики, встановлені слідчим суддею; (3)слідчим суддею не надано оцінки іншим обставинам, які необхідно враховувати під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Вимоги та мотиви апеляційної скарги прокурора

17.Прокурор в апеляційній скарзі ставить питання про (1)скасування ухвали слідчого судді та (2)постановлення нової ухвали, якою просить задовольнити клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 100000000грн.

18.В обґрунтування апеляційної скарги прокурор навів такі доводи: (1)висновки слідчого судді в частині оцінки ризиків (зокрема, їх зменшення) йдуть в розріз з висновками, висловленими в ухвалі суду від 29.04.2020; (2)обсяг обвинувачення ОСОБА_5 збільшено, що в свою чергу збільшує й ризики, передбачені статтею177КПК; (3)йому, зокрема, інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею358КК, що вказує на наявність ризику знищити, спотворити докази; (4)підозрюваний раніше допустив порушення покладених на нього обов`язків, що виключає можливість звільнення його від обов`язку сплатити заставу в розмірі, яка б гарантувала дотримання ним належної процесуальної поведінки; (5) ОСОБА_5 навіть не намагався виконати обов`язок, покладений на нього ухвалою від 29.04.2020; (6)законодавцем обмежено строк дії домашнього арешту шістьма місяцями, що виключає можливість застосування цього запобіжного заходу протягом всього судового розгляду.

Позиції учасників провадження

19.Захисник ОСОБА_6 просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення скарги прокурора. Підозрюваний ОСОБА_5, заставодавець ОСОБА_7 та її представник адвокат ОСОБА_8 підтримали позицію захисника.

20.Прокурор підтримав свою апеляційну скаргу, висловивши серед іншого прохання визначити строк дії запобіжного заходу до 14.07.2020, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.

Оцінка та мотиви Суду

21.Для правильного вирішення апеляційних скарг Суд має дати відповіді на такі питання: (1)чи є законні підстави для зміни підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу в вигляді застави на тримання під вартою; (2)якщо так, то чи обґрунтованим є заявлений прокурором розмір застави в сумі 100000000грн (як альтернатива триманню під вартою) для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання наявним ризикам.

22.На вказані питання Суд надає ствердні відповіді з наведених нижче мотивів.

23.Прокурор маєправо звернутисяв порядку,передбаченому статтею184КПК,до слідчогосудді ізклопотанням прозміну запобіжногозаходу. Уклопотанні прозміну запобіжногозаходу обов`язковозазначаються обставини,які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу (частина1, пункт1 частини2 статті200КПК).

24.Зміна запобіжного заходу охоплюється терміном «застосування запобіжного заходу». Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі №628/969/18 та від 28.03.2019 у справі №286/1695/18). У зв`язку з чим питання про зміну запобіжного заходу вирішується в порядку, передбаченому для його застосування, з врахуванням вимог статті200КПК.

25.В ухваліпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддязазначає відомостіпро: 1)кримінальнеправопорушення (йогосуть іправову кваліфікаціюіз зазначеннямстатті(частинистатті)законуУкраїни прокримінальну відповідальність),у якомупідозрюється особа; 2)обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

26.Під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддязобов`язаний встановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним кримінальногоправопорушення;2)наявністьдостатніх підставвважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177КПК,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

27.Отже, Суд має в межах доводів апеляційних скарг розкрити:(1)обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; (2)кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (3)ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (4)чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею177КПК; (5)обґрунтованість розміру застави.

(1)Обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу

28.У клопотанні прокурор посилався на невнесення підозрюваним у встановлений в КПК строк суми в розмірі 50000000грн як застави, що є невиконанням ухвали суду від 29.04.2020.

29.З матеріалів провадження вбачається, що стосовно підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано такі запобіжні заходи: (1)ухвалою слідчого судді від 04.10.2019 застава в розмірі 5500000грн; (2) вказана ухвала була скасована ухвалою суду від 22.10.2019 та до підозрюваного застосовано тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80000000грн; (3)25.10.2019 внаслідок звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави застава в розмірі 80000000 грн; (4) ухвалою слідчого судді від 03.04.2020 заставу в розмірі 80000000грн звернуто в дохід держави та застосовано заставу в розмірі 100000000 грн; (5)вказана ухвала була скасована ухвалою суду від 29.04.2020.

30.Ухвалою суду від 29.04.2020 звернуто в дохід держави суму застави в розмірі 30000000грн, що є частиною застави в розмірі 80000000грн, та застосовано заставу в розмірі 100000000грн.; постановлено вважати, що за ОСОБА_5 із суми застави в розмірі 100000000грн, внесено грошові кошти в розмірі 50000000грн; решта суми застави в розмірі 50000000грн підлягає внесенню.

31.Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії (внесення коштів) можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу в вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу (друге речення частини6 статті182 КПК).

32.Станом на 14.05.2020 підозрюваний ОСОБА_5 не вніс 50000000грн як заставу, що є невиконанням ухвали суду від 29.04.2020, і вказана обставина була встановлена слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення.

33.У межах цього кримінального провадження Суд вже висловлював позицію про те, що невнесення грошових коштів у визначений в КПК строк може бути підставою для звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, яке має бути вирішено по суті незалежно від апеляційного оскарження попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді застави (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.04.2020 у справі №991/3051/20).

34.Отже, за наявності інших умов невнесення застави у встановлений законом строк може бути підставою в розмінні частини6 статті182 та пункту1 частини2 статті200КПК для зміни запобіжного заходу в вигляді застави.

(2)Кримінальне правопорушення, в якому особа підозрюється

35. ОСОБА_5 підозрюється в заволодінні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном на суму 81635448грн, що є особливо великим розміром, вчиненого організованою групою.

36.За версією сторони обвинувачення ОСОБА_5, будучикінцевим бенефіціарнимвласником (контролером) ТОВ«Укрбуд Девелопмент», діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, за попередньою змовою спільно із залученими до вчинення злочину командувача Національною гвардією України ОСОБА_14 та ОСОБА_15, як її керівник та учасник організованої групи, в інтересах ТОВ«Укрбуд Девелопмент», заволодів чужим державним майном, закріпленим за Головним управліннямНаціональної гвардії України, в особливо великому розмірі у виді активів на суму 81635448грн, що полягає в різниці між ринковою вартістю частки Головного управління Національної гвардії України в ЖК«Аристократ», належної до отримання Головним управлінням Національноїгвардії України після введення його в експлуатацію, та ринковою вартістю квартир фактично достроково отриманих квартир вжитлових комплексах«Оберіг» і«Казка».

37.Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.04.2006 між Головним управлінням внутрішніх військ МВС України (Сторона 1), військовою частиною НОМЕР_1 внутрішніх військ МВС України (Уповноважений представник Сторони 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна компанія «Пагода» (Сторона 2, далі ТОВ «ФБК «Пагода»), а разом далі пойменовані як Сторони, було укладено договір № 209 на проектування та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом для легкових автомобілів (далі Об`єкт) на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (далі Договір № 209) (том 1 а. с. 31-43).

38.Правонаступниками відповідних органів військового управління та військових частин внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України є відповідно головний орган військового управління та військові частини Національної гвардії України (підпункт 1 пункту 3Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну гвардію України»). У зв`язку з цим далі по тексту застосовується скорочена назва Сторони 1 та Уповноваженого представника Сторони 1 як Головне управління та військова частина НОМЕР_1 .

39.За умовами вказаного вище договору будівництво мало здійснюватися на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,9 га, що перебуває в постійному користуванні військової частини НОМЕР_1, та після введення Об`єкта в експлуатацію Головне управління мало отримати 20 % загальної житлової площі (квартир, готових до заселення) та машино-місця паркінгу для легкових автомобілів у кількості, пропорційній кількості отриманих квартир (підпункти 1.1.3, 3.1, 5.3.1, 5.9 Договору № 209, пункт 1 Додатку № 1 до Договору № 209).

40.У подальшому Сторони визначили, що після введення Об`єкта в експлуатацію Головне управління має отримати у власність 50 квартир загальною площею 4173,36 кв.м та 30 машино-місць (підпункт 1.1 додаткової угоди № 93/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015 до Договору № 209).

41.За браком фінансово-економічних ресурсів у ТОВ «ФБК «Пагода» для здійснення подальшого фінансування будівництва Об`єкта директор цього товариства на початку 2013 року звернулася до ОСОБА_5 з відповідною комерційною пропозицією про залучення до інвестиційного проекту будівництва Об`єкта. ОСОБА_5 на той час обіймав посаду президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (далі корпорація «Укрбуд») та прийняв зазначену пропозицію.

42.За версією сторони обвинувачення у першій половині 2013 року в ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння майном, належним Головному управлінню, шляхом збільшення загальної площі Об`єкту за результатами внесення змін до Проектної документації без здійснення належного розрахунку з Головним управлінням відповідно до Договору № 209. З метою реалізації цього задуму ОСОБА_5 визначив в якості підконтрольної йому юридичної особи, що братиме участь у реалізації вказаного інвестиційного проекту, ТОВ «Укрбуд Девелопмент», а в якості виконавця вчинення заволодіння часткою Головного Управління у Договорі № 209 обрав генерального директора цього товариства ОСОБА_11 та призначеного Указом Президента України № 733/2015 від 30.12.2015 на посаду Командувача Головного управління ОСОБА_14 .

43.01.08.2013 між ТОВ «ФБК «Пагода» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» був укладений договір № 70, згідно з умовами якого до участі в будівництві Об`єкта було залучено ТОВ «Укрбуд Девелопмент» для інвестування останнім засобів, достатніх для завершення будівництва.

44.06.10.2016 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_14 ) уклали додаткову угоду № 3/20/1-209/15/Д4 до Договору № 209 (том 1 а. с. 56-59). За умовами цієї додаткової угоди було здійснено обмін частки Головного управління в ЖК «Аристократ», на 65 квартир загальною площею 5550,45 кв.м в ЖК «Оберіг», що розташований за адресою: місто Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, 21-45.Зазначена додаткова угода була укладена на підставі звітів з незалежної оцінки майнових прав на об`єкти нерухомого майна, що були предметом обміну, складених оцінювачем ОСОБА_16 .

45.29.11.2016 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_14 ) та ТОВ «УкрбудДевелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_11 уклали додаткову угоду № 3/20/1-209/15/Д5 до Договору № 209 (том 1 а. с. 60-62). За умовами цієї додаткової угоди було здійснено обмін частки Головного управління в ЖК «Аристократ» на 65 квартир загальною площею 5572,00 кв.м в ЖК «Оберіг». Права на ці 65 квартир належали ТОВ «УкрбудДевелопмент».

46.30.11.2016 Головне управління в особі ОСОБА_14 та ТОВ «УкрбудДевелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_11 підписали акт приймання-передачі 65 квартир загальною площею 5572,00 кв.м в ЖК «Оберіг» (том 1 а. с. 63-65).

47.Внаслідок укладення та виконання зазначених угод було суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором № 209 у бік погіршення становища Головного управління та військової частини НОМЕР_1 . Внаслідок чого вчинено заволодіння на користь третьої особи ТОВ «Укрбуд Девелопмент» державним майном, закріпленим за Головним управлінням у виді активів на суму 77 153 700 грн, що полягає в різниці між ринковою вартістю частки Головного управління в ЖК«Аристократ», належної до отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих Головним управлінням за актом приймання-передачі від 30.11.2016 в ЖК«Оберіг».

48.Цим спричинено матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 77153700 грн.

49.07.11.2017 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_14 ) та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_11 уклали додаткову угоду № 3/20/1-209/15/Д7 до Договору № 209 (том 1 а. с.66-68). Відповідно до умов цієї угоди у зв`язку із збільшенням площі квартир в Об`єкті в порівнянні з проектною площею ТОВ «Укрбуд Девелопмент» мало передати Головному управлінню 5 квартир загальною площею 336,40 кв.м (4 квартири в ЖК «Оберіг» та 1 квартиру за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Лебедєва, 1).

50.07.11.2017 Головне управління в особі ОСОБА_14 та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_11 підписали акт приймання-передачі 5 квартир загальною площею 336,40 кв.м (том 1 а. с. 69).

51.Внаслідок укладення та виконання додаткової угоди № 3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 до Договору № 209 вчинено заволодіння на користь третьої особи ТОВ «Укрбуд Девелопмент» державним майном, закріпленим за Головним управлінням у виді активів на суму 4481748 грн, що полягає у різниці між ринковою вартістю частки Головного управління в ЖК «Аристократ», належної до додаткового отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично достроково отриманих Головним управлінням за актом приймання-передачі від 07.11.2017 в житлових комплексах «Оберіг» та «Казка».

52.Цим спричинено матеріальну шкоду (збитки) на суму 4481748грн.

53.Всього внаслідок укладення та виконання додаткових угод № 3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, № 3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, № 3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 Головним управлінням та військовою частиною НОМЕР_1 втрачено активів на загальну суму 81635448грн.

54.Дії підозрюваного ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною5 статті191 КК як заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою.

55. ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину (частина5 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 5 статті 191 КК).

56.Європейським судом з прав людини вироблено правило, за яким особу, обвинувачену у правопорушенні, має бути звільнено до судового розгляду, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого тримання її під вартою. Щоб дотримати цієї вимоги, національні судові органи повинні дослідити усі факти за і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях, якими вони відмовляють у задоволенні клопотання про звільнення (рішення у справі Боротюк проти України від №16.03.2011, заява 33579/04,§60, аналогічні висновки викладені в рішенні Геращенко проти України від 07.02.2014, заява №20602/05, §100).

57.Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України №252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікована Законом України №251-V від 18.10.2006).

58.Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метоюзахистуособи,суспільстватадержави.

59.Зазначене вище слід враховувати при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, враховуючи при цьому також особливості проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.

60.Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні №42017000000004969 обумовлюється (1) значенням належного функціонування Національної гвардії України та (2) значним розміром шкоди.

61.Так, Національна гвардія України входить до складу сектору безпеки і оборони України та є військовимформуваннямзправоохоронними функціями (частина2статті12ЗаконуУкраїни«Про національнубезпекуУкраїни»,частина1статті1ЗаконуУкраїни«Про НаціональнугвардіюУкраїни»). Основнимифункціями Національноїгвардії Україниє,зокрема,захист конституційноголаду України,цілісності їїтериторії відспроб зміниїх насильницькимшляхом ;охорона громадськогопорядку,забезпеченнязахистута охоронижиття,здоров`я,прав,свободізаконних інтересівгромадян(пункти1та2частини1статті2 Закону України «Про Національну гвардію України»). Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони (частина 2 статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України»).

62.В умовахзбройноїагресіїпроти Українитатимчасовоїокупації частинитериторіїУкраїни,якарозпочаласьз 20.02.2014(частина2статті1тастаття2ЗаконуУкраїни«Про забезпеченняправісвобод громадянтаправовийрежим натимчасовоокупованійтериторії України»),належнийстанта забезпечення державнихорганівсекторубезпеки іоборониУкраїни є вкрай актуальним.

63.За версією обвинувачення йдеться про заволодіння активами державного органу сектору безпеки і оборони України вартістю 81635448гривень. Вказаний розмір шкоди більш ніж в 175 разів перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті частини 5 статті 191 КК на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.

64.Вказані обставини в сукупності, особливо в умовах збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини її території, обумовлюють наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні. Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного ОСОБА_5 .

Щодо обґрунтованості підозри

65.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.

66.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справіFox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdomвід 30.08.1990, заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86,§32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справіНечипорук і Йонкало проти Українивід 21.04.2011, заява №42310/04,§175).

67.На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення прокурор серед іншого надав, зокрема: (1) Договір № 209 та додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі квартир (том 1а. с. 31-72); (2) висновок експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (том 1 а. с. 140-144); (3) висновок комісійної судової економічної експертизи (том 1 а. с. 145-148); (4) аудиторський звіт Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства Внутрішніх справ України (том 1 а. с. 159-150); (4) звіти ФО-П ОСОБА_16 про оцінку майнових прав (91-95, 96-99, 100-104); (5) звіти ТОВ «Меркурій Партнерс» про оцінку квартир (том 1 а. с. 109-113, 114-117, 118-122); (6) висновки судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення (том 2 а. с. 151-206); (7) протоколи огляду отриманих від операторів мобільного зв`язку документів (відомостей) щодо з`єднань абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_10 (том 2 а. с. 59-60, 61); (8) протоколом огляду речей вилучених під час обшуків у ТОВ «ФБК «Пагода» (том 2 а. с. 98-106); (9) матеріали негласних слідчих (розшукових) дій.

68.Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

69.Заперечуючи наявність обґрунтованої підозри захисник зазначив, що: (1) відсутні докази вчинення ОСОБА_5 інкримінованого діяння, а доводи сторони обвинувачення зводяться до того, що останній певний період часу був кінцевим бенефіціарним власником ТОВ«Укрбуд Девелопмент»; (2) з серпня 2016 року ОСОБА_5 був обраний народним депутатом України, тому управління компанією ТОВ«Укрбуд Девелопмент» було передано іншим особам; (3) ОСОБА_5 не мав жодного відношення до укладених угод та їх реалізацію, починаючи з 2016 року.Зазначені вище доводи сторони захисту Суд відхиляє, зважаючи на наступне.

70. ОСОБА_5 на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» у 2017 та 2018 роках задекларовано, що він є кінцевим бенефіціаром (контролером), зокрема, ТОВ«Укрбуд Девелопмент»(том 2 а. с. 28-29, том 3 а. с. 166).

71.Згідно чинних на той час роз`яснень НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», що затверджені рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 11.08.2016 (далі Роз`яснення), термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Згідно з визначенням, наведеним у зазначеному законі (стаття 1), кінцевий бенефіціарний власник (контролер) це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. Такий вирішальний вплив здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами юридичної особи чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління. Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є також фізична особа, яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі. При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права. Отже, при встановленні того, чи є суб`єкт декларування або член його сім`ї кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, слід вважати на наявність можливості здійснювати фактичний контроль (вирішальний вплив) за діяльністю юридичної особи, навіть якщо такий контроль не ґрунтується на формальній власності корпоративних прав у такій юридичній особі (пункт 42 Роз`яснень).

72.Таким чином, факт заповнення, підписання і подання ОСОБА_5 декларації із зазначенням себе як бенефіціарного власника (контролера) ТОВ «УкрбудДевелопмент» є визнанням ним наявності можливості здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність такої юридичної особи безпосередньо або через інших осіб незалежно від формального володіння, тобто незважаючи на відсутність встановлених цивільним, господарським (у тому числі корпоративним) законодавством чи статутними документами прямих чи опосередкованих механізмів впливу на прийняття рішень ТОВ «УкрбудДевелопмент». При цьому вказану обставину Суд оцінює в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними в матеріалах провадження доказами.

73.Щодо тверджень захисника про те, що договір № 209 від 12.04.2006 та додаткові угоди до нього є чинними та є предметом господарських відносин, а не кримінального переслідування, Суд зазначає наступне.Предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні є заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, виходячи зі складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК. Заволодіння чужим майном як одна з форм вчинення злочину, передбаченого статтею 191 КК, характеризується, зокрема, безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи (пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009«Про судову практику у справах про злочини проти власності»). Суд звертає увагу, що під безоплатністю у цьому випадку слід розуміти вилучення майна без еквівалентної заміни, тобто без рівноцінного відшкодування вилучених матеріальних цінностей іншим майном, грошовими коштами або людською працею. Часткове (нееквівалентне) відшкодування вартості вилученого майна не виключає наявності в діях винної особи складу злочину, передбаченого статтею 191 КК, проте враховується при визначенні розміру спричиненої шкоди. Отже, вказані захистом доводи не виключають наявність підстав для кримінального переслідування внаслідок укладення правочинів, на підставі яких відбувся нееквівалентний за вартістю обмін майна.

74.Щодо доводів прокурора про збільшення обсягу підозри та повідомлення ОСОБА_5 про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною4 статті369, частиною3 статті209, частиною3 статті28 частинами3, 4 статті358 КК, Суд зазначає наступне. У повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 04.05.2020, викладені фактичні обставини вчинення вказаних кримінальних правопорушень, проте до клопотання прокурор не надав доказів на їх підтвердження. Вказане унеможливлює перевірити обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень. Разом з цим вказані обставини враховуються Судом при застосування запобіжного заходу відповідно до пункту10 частини1 статті178КПК.

75.Отже, Суд констатує, що матеріали клопотання дозволяють зробити висновок про наявність обґрунтованої підозри лише за частиною5 статті191 КК.

(3)Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

76.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

77.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбаченічастиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

78.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

79.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

80.У межах цього апеляційного провадження Судом в межах доводів апеляційних скарг перевіряється законність та обґрунтованість встановлення слідчим суддею таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

81.Суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Разом з тим висновок слідчого судді про зменшення цього ризику та можливість його попередити шляхом застосування до підозрюваного домашнього арешту вважає помилковим.

82.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

83.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення цього злочину КК не передбачено (статті 69, 75 КК).

84.Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

85.З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний протягом останніх п`яти років понад 40 раз виїжджав за межі України, володіє декількома паспортами для виїзду за кордон, тому обізнаний з правилами перетину державного кордону.

86.При цьому обмеження, обумовлені протиепідемічними заходами, не є обставинами, що унеможливлюють ймовірність вчинення дій, спрямованих на переховування, адже вказані обмеження мають тимчасовий характер (станом на 14.05.2020 були встановлені до 22.05.2020) та стосуються обмежень пересування лише на громадському транспорті (пункт1, підпункти 9-11 пункт2 постанови Кабінету Міністрів України від «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 №211).

87.Раніше Судом було встановлено, що підозрюваний обізнаний з недоліками роботи електронного засобу контролю, який закріплений на його тілі (пункт82 ухвали суду від 22.10.2019).

88.При цьому Суд враховує, що ОСОБА_5 володіє значними майновими активами. Наявність таких активів, в тому числі і за кордоном, дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

89.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_5, факт порушення покладеного на нього судом обов`язку, встановлений ухвалою суду від 29.04.2020, в сукупності дають Суду підстави дійтивисновку про існування достатньої ймовірності ризикупереховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні, а також щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

90.Ризики, передбачені пунктом 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК у цьому кримінальному провадженні слід дослідити одночасно. При цьому Суд погоджується з висновками слідчого судді, що вказані ризики продовжують існувати. Проте помилковим є висновок слідчого судді про те, що ризик незаконного пливу на учасників провадження зменшився та згаданим ризикам можливо запобігти шляхом застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту.

91.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

92.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

93.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

94.Суд оцінює висловлення підозрюваним намірів вбити інших осіб, які зафіксовані в ході проведення у вересні 2019 року стосовно ОСОБА_5 негласних слідчих (розшукових) дій, як реальні наміри (за стандартом доказування (переконання), який визначений в пунктах 78-79 цієї ухвали)) (протокол про результати проведення НСРД від 01.10.2019).

95.Висновок про таку реальність цих намірів обумовлюється характером розмови та серйозністю сприйняття співрозмовниками висловлювань ОСОБА_5 . Зокрема, про такий намір ОСОБА_5 висловлює 23.09.2019 в розмові з рідною людиною. Зі змісту розмови вбачається, що у ОСОБА_5 з цією особою довірливі відносини та з нею підозрюваний є відвертим (щирим). Вказане підтверджується серед іншого тим, що цій особі відомо про його проблеми та вона зателефонувала ОСОБА_5 з пропозицією допомогти. Крім того, вона у розмові відмовляла підозрюваного від реалізації таких намірів, що додатково підтверджує сприйняття нею цих намірів як таких, що можуть бути реалізовані ОСОБА_5 .

96.Так само 23.09.2019 в розмові з іншою особою ОСОБА_5 висловив наміри знайти всіх ймовірно з метою розправи шляхом залучення до цього іншої особи як виконавця, а також повідомив їй про необхідність уберегти себе від цього в обмін на її допомогу (том 1 а. с. 206-208).

97.Зі змісту розмов можна дійти висновку про відсутність внутрішніх стримувачів у поведінці підозрюваного та про ймовірну можливість вирішення проблемних ситуацій у поза правовий спосіб шляхом вчинення злочинів проти життя людини. З розмов також зрозуміло про обізнаність ОСОБА_5 про те, що стосовно нього проводять негласні слідчі (розшукові) дії, проте навіть таке знання не стримало підозрюваного від висловлення відповідних намірів та погроз. Це додатково підтверджує про недієвість навіть таких стримувачів для його поведінки.

98.Наведене дає достатні підстави погодитися із тезою сторони обвинувачення, що ОСОБА_5 висловив намір позбавити життя інших підозрюваного, а також інших невизначених у телефонній розмові людей для вирішення корпоративного конфлікту з ними. При цьому з матеріалів НСРД слідує, що корпоративний конфлікт ймовірно стосується підприємства, діяльності якого стосується вказане кримінальне провадження.

99.Вказані фактичні дані в сукупності також дають достатні підстави для висновку про реальність намірів ОСОБА_5 щодо ймовірного вирішення проблемної ситуації в неправовий спосіб шляхом вчинення іншого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким. З цих підстав Суд відхиляє доводи захисту, що вказані висловлювання підозрюваного мали виключно емоційний характер. І хоч негативні наслідки не були спричинені, проте таке поводження підозрюваного характеризує його особу та не може бути не прийнято Судом в контексті аналізованих ризиків.

100.Наведене також дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК.

101.Крім того, як вище було встановлено ОСОБА_5 висловив намір позбавити життя, зокрема, підозрюваного для вирішення корпоративного конфлікту ним. У зв`язку із викладеним, існує ймовірність незаконного впливу й на інших підозрюваних, свідків у цьому кримінальному провадженні.

102.Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина 1 статті 3 Конституції України).

103.Із врахуванням того, що підозрюваний висловлював саме намір позбавити життя інших людей, ці два ризики, які перевіряються, Судом оцінюється як дуже вагомі.

104.З матеріалів НСРД, зокрема, вбачається, що 23.09.2019 ОСОБА_5 в телефонному режимі фактично в наказному порядку вказує особі, яка ймовірно є працівником будівельної компанії можливо корпорації «Укрбуд» чи ТОВ «Укрбуд Девелопмент», надати інформацію щодо продажів нерухомості цією компанією за певний період. Такі вказівки ОСОБА_5 згаданою особою сприймаються беззастережно та безумовно як вимоги, обов`язкові до виконання нею як підпорядкованою підозрюваному особою. Вказані докази спростовують доводи захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_5 з 2016 року не має жодного впливу на працівників корпорації «Укрбуд» та ТОВ «УкрбудДевелопмент».

105.Наявність неприязних стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_11, на що посилається сторона захисту в спростування ризику впливу на іншого підозрюваного, не є обставиною, яка безумовно виключає чи мінімізує до маловірогідності ймовірність настання цього ризику як стосовно ОСОБА_11, так і стосовно інших підозрюваних.

106.За версією обвинувачення, кримінальні правопорушення, що є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, були вчинені організованою групою, між учасниками якої існували взаємозв`язки, координація та відносини залежності.Зокрема, ОСОБА_5, який на момент подій, вказаних у повідомленні про підозру, був народним депутатом України (2016-2019), інкримінуються керівництво та участь у вказаній організованій групі. Суд враховує, що з огляду на депутатський імунітет перелік слідчих (процесуальних) дій, які могли проводитись стосовно нього, досить тривалий час був обмежений. За таких обставин показання, зокрема, інших підозрюваних матимуть важливе значення при встановленні всіх обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 . При цьому прокурор в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний ОСОБА_11 співпрацює зі слідством, що не заперечувалось захистом, відповідно підозрювані у цьому кримінальному провадженні мають різні правові позиції (пункт88 ухвали суду від 29.04.2020).

107.При цьому з підстав зазначених вище завершення досудового розслідування не зменшує ризик впливу на учасників провадження, навпаки на цьому етапі досудового розслідування підозрюваному надається доступ до всіх матеріалів кримінального провадження, відповідно він має можливість ознайомитись з показаннями осіб, відомостями, які зафіксовані за допомогою НСРД, які раніше можливо йому не були надані. Вказані обставини, а також факт порушення процесуального обов`язку, ще більше переконують Суд, що наведені вище ризики не втратили свою актуальність.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

108.Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що прокурор не довів наявність вказаних ризиків.

Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків

109. ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`яті Київської області, зареєстроване місце проживання у місті Києві, фактично проживає у Київській області.

110.Одружений, є батьком двох малолітніх дітей, 2009 та 2016 року народження.

111.З 06.03.2020 працює в ТОВ «БУ «Укрбудмонтаж» на посаді заступника генерального директора. Протягом 2016-2019 років ОСОБА_5 був народним депутатом Верховної Ради України восьмого скликання.Раніше був президентом державної будівельної корпорації «Укрбуд» (2010-2016 роки), депутатом Київської міської ради (2014-2015 роки), директором будівельних організацій ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» і ПрАТ «Київсоцбуд» (2007-2010 роки).

112.За місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

113.Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

114.Також Суд враховує, що 24.09.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 КК у кримінальному провадженні № 62019100000000858 від 05.07.2019 (пункт 10 частини 1 статті 178 КПК).

(4)Чи єінші більшм`якізапобіжні заходи,які зможутьзапобігти ризикам,передбаченим статтею177КПК?

115.Слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що для запобігання встановленим ризикам стосовно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід, пов`язаний з позбавленням (обмеженням) волі. Разом з тим, дійшов помилкового висновку, що таким запобіжним заходом є цілодобовий домашній арешт, а не тримання під вартою.

116.При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу в вигляді застави на тримання під вартою, Суд з врахуванням обставин цього провадження виходить з такого: (1)завдань кримінального провадження, мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжних заходів; (2)фактичних обставин, що стали підставою для висновку про наявність ряду ризиків, що вплинуло на вибір конкретного виду запобіжного заходу та умов його застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 ; (3)обставин порушення підозрюваним процесуального обов`язку, покладеного судом, та ризиків, для запобігання яким на підозрюваного покладався відповідний обов`язок, порушення якого стало підставою для звернення заставив в дохід держави; (4)презумпції поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу; (5)ефективності застосування запобіжного заходу з врахуванням фактичних обставин; (6)співвідношенні ефективності запобіжних заходів у вигляді застави та домашнього арешту, домашнього арешту та тримання під вартою в контексті обставин цього провадження.

117.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття2 КПК).

118.Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина1 статті131КПК). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинення дій, передбачених частиною1 статті177КПК.

119.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею177 (частина 1 статті184КПК).

120.У цьому кримінальному провадженні Суд, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу підозрюваного (при застосування тримання під вартою) та в право на володіння майном (при визначення розміру застави як альтернативи триманню під вартою), з однієї сторони, та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, дійшов висновку, що належна поведінка підозрюваного ОСОБА_5, запобігання спробам вчинення ним дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини1 статті177 КПК, можуть бути забезпечені виключно шляхом застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із альтернативою застави в розмірі 80000000грн, який був обраний ухвалою суду від 22.10.2019.

121.При цьомувстановлений закономобов`язок слідчогосудді,суду визначитирозмір заставив ухваліпро обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою свідчитьпро те,що заставав певномурозмірі здатназабезпечити належнупроцесуальну поведінкупідозрюваного натому жрівні (зтією жефективністю),що ітримання підвартою.Тримання підвартою незастосовується узв`язку звнесенням заставиу розмірі,визначеному слідчимсуддею чисудом.Аналогічну правовупозицію Апеляційнапалата Вищогоантикорупційного судураніше висловлювалав ухвалівід 07.11.2019у справі№991/908/19(пункт163).

122.Отже, законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона (застава) за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею177КПК, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою. Інші запобіжні заходи (в тому числі домашній арешт) в цьому випадку не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження на тому ж рівні що й тримання під вартою.

123.У силу вимог закону ОСОБА_5 був звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням за нього застави в розмірі 80000000грн. Проте навіть такий значний розмір застави та загроза її втратити не забезпечили належної процесуальної поведінки підозрюваного, адже у листопаді 2019року він порушив покладений на нього у зв`язку із застосуванням застави обов`язок утриматись від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_10, що було встановлено ухвалою від 29.04.2020.

124.Виходячи з норм, що містяться в частині10 статті182, пункту3 частини4 статті183, частини2 статті179 КПК, законодавцем передбачена презумпція поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу.

125.З цих підстав у цьому провадженні до підозрюваного не можуть бути застосовані запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання та поруки. Вирішуючи питання про співвідношення домашнього арешту, застави та тримання під вартою Суд зазначає наступне.

126.Цілодобовий домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов`язані з позбавленням (обмеженням) волі підозрюваного. У цьому контексті цілодобовий домашній арешт є «несуворою» формою ізоляції підозрюваного та, зокрема, не запобігає можливості вільного спілкування підозрюваного як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких є обов`язок утриматись від спілкування. Враховуючи факт порушення такого обов`язку ОСОБА_5 (під загрозою втрати застави в розмірі 80000000грн.), цілодобовий домашній арешт не зможе ефективно запобігти вказаному ризику.

127.Крім цього, виходячи з системного аналізу норм, що містяться в статтях 178, 181, 183 КПК, Суд дійшов висновку, що встановлення ізоляції підозрюваного може бути здійснено шляхом застосування домашнього арешту, а не тримання під вартою, за злочин, який передбачає (1)позбавлення волі, але не передбачає можливість тримання під вартою, чи (2)за умови, що наявність пом`якшуючих (позитивних) обставин в розумінні статті178КПК чи/та характеристик злочину, не дозволяють застосувати до особи тримання під вартою.

128.Разом з тим, такі обставини відсутні у цьому провадженні. Так, Суд відповідно до частини1 статті178КПК враховує такі фактичні дані: (1)факт порушення ОСОБА_5 раніше застосовного до нього запобіжного заходу в вигляді застави в розмірі 80000000грн (як альтернативи триманню під вартою), а саме: порушення процесуального обов`язку шляхом спілкування з підозрюваними, що могло зашкодити кримінальному провадженню (пункт9); (2)факт невиконання ухвал слідчого судді від 03.04.2020 та суду від 29.04.2020 про застосування до нього застави в розмірі 100000000 грн, які підлягали безумовному виконання, шляхом невнесення визначеної суми застави (пункт9); (3)значний суспільний інтерес у цьому кримінальному провадженні та значний розмір шкоди, спричинений державі кримінальним правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 (пункти 2, 11); (4)притягнення до кримінальної відповідальності за частиною1 статті296 КК (у іншому кримінальному провадженні), за частиною4 статті369, частиною3 статті209, частиною3 статті28 частинами3, 4 статті358 КК (в межах цього кримінального провадження) (пункт 10).

129.З наведеноговище слідує,що завдання,для виконанняякого прокурорзвернувся зклопотанням від08.05.2020,а саме:забезпечення виконанняпідозрюваним ОСОБА_5 покладених нанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобігання встановленимризикам,може бутивиконане лишешляхом застосуваннядо ньогозапобіжного заходув виглядітримання підвартою ізвизначенням відповідногорозміру застави.За умовивнесення заставинеобхідно зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати закожноювимогоюдо детектива,прокурора,слідчогосудді,суду та зобов`язати виконувати такі обов`язки: (1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; (2)повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; (3)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_12 ; (4)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; (5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну; (6)носити електронний засіб контролю. Строк дії покладених у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків визначити до 14.07.2020.

130.При цьому, при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами1-5 частини1 статті177КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

131.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

(5)Щодо обґрунтованості розміру застави

132.Вирішуючи питання про обґрунтованість розміру застави у сумі 100000000грн, який просив визначити прокурор, Суд виходить з такого.

133.Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених частиною4 статті183КПК (абзац1 частини 3 статті183КПК).

134.Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею177КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина4 статті182КПК). Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина4 статті182КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина5 статті182КПК).

135.Як зазначалось вище, ухвалою суду від 29.04.2020 до підозрюваного була застосована застава в розмірі 100000000грн., яка була визначена з врахуванням вказаних вище ввимог КПК та таких положень Конвенції.

136.Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§42 рішення ЄСПЛ у справіMusuc v. Moldovaвід 06.11.2007, заява №. 42440/06, та§139 рішення ЄСПЛ у справіОлександр Макаров проти Росіївід 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справіMangouras v. Spain,заява №12050/04, §79).

137.У рішенні ЄСПЛ у справіPunzelt v. CzechRepublicвід 25.04.2000 (заява № 31315/96,§86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

138.У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

139.Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

140.Суд в черговий раз звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

141. ОСОБА_5 підозрюється в заволодінні активами державного органусектору безпеки і оборони Українивартістю 81 635 448 грн.

142.Особливий характер справи, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, який обумовлюється (1) значенням належного функціонування Національної гвардії України як на час ймовірного вчинення злочину, так і на сьогодні; (2) значним розміром шкоди, який більш ніж в 175 разів перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті частини 5 статті 191 КК на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.

143.Судом було враховано майновий стан ОСОБА_5 та його дружини, яка була у цьому провадженні заставодавцем. Зокрема, ОСОБА_5 та його дружина є власниками значної кількості нерухомого майна. ОСОБА_5 є власником: (1) трьох земельних ділянок у Печерському районі міста Києві загальною площею 0,2288 га; (2) домоволодіння в Київській області; (3) садибного будинку у Печерському районі міста Києві площею 522,8 кв. м; (4) квартири площею 133,4 кв. м у місті Києві. Дружина підозрюваного володіє на праві власності: (1) сімома земельними ділянками у Київській області (Бориспільський район) та у місті Чернігові загальною площею 1,3766 га; (2) трьома квартирами у місті Києві загальною площею 176,7 кв. м; (3) двома садовими будинками у Київській області (Бориспільський район) загальною площею 1992,2 кв. м (пункт 181 ухвали суду від 29.04.2020). ОСОБА_5 володіє значними майновими активами. Зокрема, підозрюваний у 2018 році задекларував таке майно щодо себе та своєї дружини: 1) грошові активи у розмірі більш ніж 113,2 мільйонів грн та 4,7 мільйонів доларів США (з них особисто підозрюваному належали 11,579 мільйонів грн та 4,4 мільйонів доларів США); 2) нерухоме майно (земельні ділянки, квартири, житлові та садові будинки) загальною вартістю за останньою оцінкою більше ніж 51 мільйон грн; 3) автомобілі вартістю більше 12 мільйонів грн; 4) цінні папери номінальною вартістю більше ніж 12,5 мільйонів грн; 5) корпоративні права вартістю понад 101,4 мільйони грн та інше цінне майно (коштовні годинники, ювелірні вироби, меблі, майнові права тощо), вартість якого не була зазначена в Декларації (пункт 182 ухвали суду від 29.04.2020).

144.Також було враховано, що у 2018 році підозрюваний ОСОБА_5 задекларував здійснення видатків на загальну суму 96 790 866 грн (розділ 14 декларації, поданої ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік) (пункт187 ухвали від 29.04.2020). Також він має активи за кордоном, у 2018 році він задекларував себе бенефіціарним власником п`яти іноземних компаній, які зареєстровані у Великій Британії, Белізі, Південній Кореї, Естонії. Зокрема, в ТОВ «СелестісКонсалтінг» (Естонія), мав 100% від статутного капіталу вартістю 98 380 528 грн. Такі дані як зазначає сторона обвинувачення містяться в декларації, поданої ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік (пункт183 ухвали суду від 29.04.2020).

145.Крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 у 2018 році задекларував себе кінцевим бенефіціарним власником (контролером) 8 юридичних осіб з місцем реєстрації в Україні, в тому числі корпорації «Українська будівельна корпорація «Укрбуд» та ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ухвала від 22.10.2019).

146.Сторона захисту в апеляційній скарзі зазначила про непомірність розміру застави в сумі 100000000грн, заявленої прокурором, разом з тим будь-яких доказів в спростування доводів прокурора щодо майнового стану підозрюваного, про які зазначав прокурор, Суду не надала.

147.У судовому засіданні захисник зазначив, що майновий стан підозрюваного змінився, а саме (1)він втратив частину актів у вигляді частки в статутному капіталі та (2) на частину майна, належного підозрюваному та його дружині, накладено арешт. Разом з тим, вказані доводи були враховані Судом раніше та вказані зміни в майновому стані підозрюваного не були взяті в розрахунок при визначенні розміру застави, про що вказано в пункті 184 ухвали від 29.04.2020.

148.Так, в ухвалі від 29.04.2020 Суд зазначив щодо доводів захисту про арешт майна, належного підозрюваному та його близьким таке. Сторона захисту не надала ухвалу слідчого судді про арешт нерухомого майна підозрюваного ОСОБА_5, з якої можливо було встановити перелік обтяжених об`єктів. Разом з тим, з наданої захистом інформації вбачається, що чотири земельні ділянки, зареєстровані за підозрюваним, обтяжені на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суд від 08.10.2019, інше нерухоме майно (квартира, домоволодіння) не є обтяженим (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Крім того вбачається, що у 2018 році дружина підозрюваного отримала дивіденди у розмірі 58 823 529 грн, дохід від зайняття підприємницької діяльності в сумі 979125 грн, вона мала готівкові кошти у сумі 100000000грн та 300000 доларів США, на банківських рахунках розмістила 1 715 727 грн (декларація, що подана ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік).У матеріалах провадження відсутні відомості, що належні ОСОБА_7 об`єкти нерухомості обтяжені (пункт 185 ухвали від 29.04.2020).

149.Крім цього, Суд зазначає, що на майно підозрюваного та його дружини у вигляді грошових коштів не було накладено арешт, що не виключає можливості внесення їх в якості застави.

150.З урахуванням висновків ЄСПЛ у справіPunzelt v. CzechRepublicвід 25.04.2000 Судом враховується обсяг здійснюваних підозрюваним фінансових операцій. Зокрема, з матеріалів НСРД йдеться про надання ОСОБА_5 1000000 доларів США одній особі, про купівлю іншою особою у ОСОБА_5 за 2 000 000 доларів США 50 % «госпітальної», одночасну витрату 200000 доларів США тощо (протокол про результати проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01.10.2019 (том 1 а. с. 212)).

151.Суд зазначає, що у цьому провадженні сторони не надали будь-які нові докази зміни майнового стану підозрюваного після 29.04.2020.

152.З урахуванням наведеного, застава в розмірі 100 000 000 грнздатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам, та не є завідомо непомірною для нього із урахуванням викладеного вище.

Щодо інших доводів захисника

153.В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи захисту, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язуєсуди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіRuizTorija v. Spainвід 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справіСерявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

154.У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг

155.Ухвали слідчого судді про відмову в застосуванні запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту можуть бути оскаржені вапеляційному порядку (пункти2,4 частини 1 статті 309 КПК).

156.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема,скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (пункт 2 частини 3 статті 407 КПК).

157.Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (пункт 2 частини 1 статі 409КПК)

158.Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо, зокрема, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду (пункт 1 частини 1 статті411 КПК)

159.Як мотивовано вище, висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, в частині (1)встановлення та оцінки ризиків, передбачених статтею177КПК, та (2) визначення того, чи можуть більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою запобігти таким ризикам, а також (3) обставин, які слід врахувати при визначенні запобіжного заходу, є помилковими, оскільки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

160.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали по суті заявленого прокурором клопотання від 08.05.2020.

161.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина 3 статті132КПК).

162.Вище Судом було встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину, що згідно пункту 4 частини 2 статті 183 КПК може бути підставою для застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

163.З огляду на встановлені та описані вище (1) наявність нової обставини, яка виникла після постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу; (2)наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні № 42017000000004969; (3)ризики, передбачені статтею177 КПК, Суд дійшов висновку, що потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні прокурора від 08.05.2020.

164.Завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням від 08.05.2020, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути виконане лише через застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із визначенням відповідного розміру застави.

165.Окрім цього, Суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи мотиви щодо обставин, визначених у статті178 КПК, які викладені вище окремо, оцінює їх в сукупності та доходить висновку, що є достатні підстави із урахуванням етапу досудового розслідування задовольнити клопотання прокурора від 08.05.2020.

166.Таким чином клопотання прокурора від 08.05.2020 слід задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 000 (ста мільйонів) грн.

167.Керуючись статтями177,178,182,183,200,404,405,407,409,411,532КПК,колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 задовольнити.

3.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 скасувати.

4.Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора ОСОБА_9 задовольнити.

5.Змінити запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.07.2020 підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю міста Прип`ять Чорнобильського району Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

6.Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 визначити до 14.07.2020.

7.Визначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень.

8.Сума застави може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2 .

9.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

10.У разі внесення застави заставодавцем роз`яснити заставодавцю, що: (1) ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: 1)частиною5статті191Кримінального кодексуУкраїни за вчинення якого передбачено покарання у видіпозбавленняволіна строквідсемидо дванадцятироківзпозбавленням праваобійматипевніпосади чизайматисяпевноюдіяльністю настрокдотрьох роківтазконфіскацією майна; 2)частиною4 статті369 Кримінального кодексу України за вчинення якого передбачено покарання у видіпозбавленняволіна строквідп`ятидо десятироківзконфіскацією майнаабобезтакої; 3)частиною3статті209КримінальногокодексуУкраїни завчиненняякого передбаченопокарання увидіпозбавленняволі настроквідвосьми додванадцятироківз позбавленнямправаобійматипевні посадиабозайматисяпевною діяльністюнастрокдо трьохроківтаз конфіскацієюмайна; 4)частиною3статті28частиною3статті358КримінальногокодексуУкраїни за вчиненняякогопередбаченопокарання у виді обмеження волінастрокдо п`ятироківабопозбавлення волінатойсамий строк; 5)частиною3 статті28 частинами4 статті358 Кримінального кодексуУкраїни завчиненняякого передбаченопокарання увиді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років; (2)заставодавець зобов`язаний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та його явку за викликом.

11.За умовивнесення заставизобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати закожноювимогоюдо детектива,прокурора,слідчогосудді,суду та зобов`язати виконувати такі обов`язки: (1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; (2)повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; (3)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_12 ; (4)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; (5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну; (6)носити електронний засіб контролю.

12.Строк дії покладених у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків визначити до 14.07.2020.

13.З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

14.Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на Національне антикорупційне бюро України.

15.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

16.У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

17.Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

18.Копію ухвалу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3