Document No. 89532603

Справа № 991/3898/20

Провадження1-кс/991/4019/20

У Х В А Л А

26 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Зубріцької А.М.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Годецького І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання дозволу на відлучення з місця відбування домашнього арешту у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До вищого антикорупційного суду надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання дозволу на відлучення з місця відбування домашнього арешту у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України. В зазначеному клопотанні ОСОБА_1 просив слідчого суддю надати йому на весь період дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту дозвіл відлучатись із місця відбування зазначеного запобіжного заходу для 1. виконання своїх посадових обов`язків директора ДП «НЦТМ», викладача та професора Київського національного університету будівництва і архітектури, інженера на ДП «Одеський авіаційний завод», заступника директора у ТОВ «Укрспецконсалтинг», 2. отримання професійної правничої допомоги без обмеження кількості і тривалості побачень із захисником ОСОБА_2 . Крім цього, підозрюваний ОСОБА_1 просив слідчого суддю надати на весь період дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту дозвіл без обмеження кількості і часу відвідувати будь-яке відділення АТ «Укрпошта» для подачі прокурору, слідчому, слідчому судді доказів у кримінальному провадженні № 52016000000000372, а також установ, підприємств та організацій - для збирання таких доказів. Також підозрюваний ОСОБА_1 просив слідчого суддю надати на весь період дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту дозвіл ознайомлюватись з матеріалами кримінального провадження № 52016000000000372, відвідувати аптеки, продуктові та непродуктові магазини, а також ТОВ «Ідеа Банк», ТОВ «Укргазбанк», ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн» у будь-який час з`являтися до їх відділень для погашення заборгованості, переговорів по зменшенню суми боргу чи реструктуризації такого. Зазначені вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що цілодобовий домашній арешт перешкоджає йому у реалізації його конституційного права на працю та права на отримання професійної правничої допомоги. Крім цього, цілодобовий домашній арешт, за твердженням підозрюваного, перешкоджає йому у реалізації його процесуальних прав, передбачених КПК України, а саме: збирати та подавати прокурору, слідчому, слідчому судді докази у кримінальному провадженні ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження № 52016000000000372.

Позиція сторони захисту.

Захисник Годецький І.Ю. в судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні клопотанню. Додатково зазначив, що з таким клопотанням ОСОБА_1 звертався як до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, так і до детектива Національного антикорупційного бюро України. Втім, від прокурора відповіді отримано не було, а детектив надав суперечливу відповідь.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що виконує покладені на нього обов`язки та на даний час ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження. Просив вирішити питання щодо його можливості як держаного службовця відвідувати роботу.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо надання дозволу на відлучення з місця відбування домашнього арешту.

Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Право на свободу є невід`ємним та невідчужуваним конституційним правом людини і передбачає можливість вибору своєї поведінки з метою вільного та всебічного розвитку, самостійно діяти відповідно до власних рішень і задумів, визначати пріоритети, робити все, що не заборонено законом, безперешкодно і на власний розсуд пересуватися по території держави, обирати місце проживання тощо; це право означає, що особа є вільною у своїй діяльності від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, які встановлюються Конституцією та законами України (абзац другий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року N 2-рп/2016).

За частиною другою статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на свободу та особисту недоторканність; нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Конституційний Суд України, виходячи з положень частин першої, другої статті 29 Основного Закону України та сформульованих ним юридичних позицій, а також беручи до уваги положення міжнародних правових актів щодо захисту права людини на свободу та особисту недоторканність, вважає, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, визначених законами України; обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина та виключно на підставі вмотивованого рішення суду (абзац тринадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2017 року N 1-р/2017).

З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.04.2020 у справі № 991/3170/20 до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 та покладено на підозрюваного низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема не відлучатися з квартири за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Слідчий суддя зазначає, що заходи забезпечення кримінального провадження, які застосовуються до особи з відповідним процесуальним статусом підозрюваного чи обвинуваченого, зокрема запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, є об`єктивно необхідними на відповідних етапах кримінального провадження. Суть домашнього арешту полягає в тому, що за наявності достатніх підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за рішенням слідчого судді, суду встановлюються обмеження, пов`язані із його ізоляцією у житлі, чим обмежується свобода пересування підозрюваного, обвинуваченого поза межами житла. З огляду на зазначені обставин слідчий суддя робить висновок, що обмеження конституційного права підозрюваного ОСОБА_1 , про які зазначає сторона захисту, було здійснено на підставі закону та відповідного рішення слідчого судді, що відповідає як Конституції України, так і положенням міжнародно-правових актів.

З прохальної частини клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 порушує перед слідчим суддею питання про надання йому на весь період дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту дозволу залишати місце відбування цілодобового домашнього арешту без обмеження кількості та часу такого відлучення. Втім, на переконання слідчого судді, таке прохання підозрюваного повністю суперечить правовій природі дозволу, про який йдеться у ч. 5 ст. 194 КПК України і нівелює мету та завдання запобіжного заходу. Прохання ОСОБА_1 фактично спрямовано на зміну цілодобового домашнього арешту, застосованого до підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.04.2020 у справі № 991/3170/20, на домашній арешт у певний час доби.

На відміну від зміни запобіжного заходу, яка передбачена у ст. 201 КПК України, дозвіл відлучитися з місця відбування цілодобового домашнього арешту надається підозрюваному у конкретно визначеному випадку за наявності обґрунтованої підстави для відповідного відлучення. Разом з тим, такий дозвіл в цілому не скасовує заборону підозрюваному перебувати поза межами його житла.

На підставі викладеного, враховуючи, що зміст клопотання підозрюваного ОСОБА_1 не відповідає правовій природі дозволу, про який він просить, є неконкретизованим, на переконання слідчого судді, підстави для задоволення його клопотання про надання дозволу на відлучення з місця відбування домашнього арешту, відсутні.

Керуючись статтями: 107, 110, 201 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 про надання дозволу на відлучення з місця відбування домашнього арешту у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С. М. Мойсак