- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
- Secretary : Budkovoi V.O.
- Prosecutor : Hrechyshkin V.V.
Справа № 991/3674/20
Провадження1-кс/991/3787/20
У Х В А Л А
іменем України
25 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю
секретаря судового засідання Будкової В.О.,
скаржника адвоката Мірошника О. М.,
прокурора Гречишкіна В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Мірошника О. М. в інтересах ОСОБА_1 на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарг на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000002272,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Мірошник О. М. в інтересах ОСОБА_1 на рішення виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка В. П. про відмову у задоволенні скарг на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000002272 від 13.09.2018.
1.1.В обґрунтування скарги адвокат посилається на те, що 22.04.2020 ним були подані дві скарги про недотримання розумних строків в порядку ст. 308 КПК України в зазначеному кримінальному провадженні. 06.05.2020 адвокат отримав лист № 16/1/1-25843-20 від 30.04.2020 виконуючого обов`язків керівника САП Пономаренко В. П. про відмову в задоволенні цих скарг. Адвокат вважає таке рішення неправомірним. Посилається на тривалий час досудового розслідування (з 13.09.2018) у кримінальному провадженні, в якому невідомий процесуальний статус ОСОБА_1 , попри те, що раніше вона була обвинуваченою у кримінальній справі № 49-2962 і їй не здійснювалося повідомлення про підозру; посилається на неправомірність постанов прокуратури Рівненської області від 19.03.2020 про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження та від 20.03.2020 про визначення підслідності НАБУ.
1.2.У зв`язку з цим скаржник просить визнати рішення виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка В. П. про відмову у задоволенні скарг на недотримання розумних строків незаконним; скасувати це рішення; зобов`язати притягнути винних осіб до відповідальності; зобов`язати надати відповідному прокурору у кримінальному провадженні № 42018000000002272 від 13.09.2018 вказівки щодо скасування постанови прокурора Рівненської області від 19.03.2020 та від 20.03.2020 про визначення підслідності цього кримінального провадження і щодо його закриття на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
2.В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.В судовому засіданні адвокат підтримав доводи скарги, просив її задовольнити. Додатково повідомив, що на підслідність визначена невірно, оскільки на той момент ОСОБА_1 вже не була суддею. Вважає, що в цьому кримінальному провадженні пройшли розумні строки, оскільки постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження було винесено через 280 днів після її постановлення; рішення керівника САП явно виходить за межі строків досудового розслідування і суті висунутого обвинувачення, отже прийняття справи детективами здійснено з порушенням строків. Підозра у кримінальному провадженні ОСОБА_1 не вручалася, однак адвокат вважає, що ОСОБА_1 має статус обвинуваченого, оскільки постанова про закриття кримінального провадження була скасована. З посиланням на Перехідні положення КПК України стверджує, що особа, яка набула статус обвинуваченого за КПК України 1960 року, після внесення відомостей до ЄРДР цей статус не втрачає.
2.2.Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Пояснив, що після внесення відомостей до ЄРДР повідомлення про підозру ОСОБА_1 не здійснювалося, досудове розслідування здійснюється за фактом вчинення злочину. Пояснив, що постановою прокурора від 20.03.2020 проведення досудового розслідування доручено детективам НАБУ, які отримали матеріали провадження 26.03.2020. Станом на сьогоднішній день здійснюється досудове розслідування, в якому з метою перевірки раніше отриманих доказів та на виконання ухвали суду, якою справу було направлено на додаткове розслідування за КПК 1960 року, проводяться необхідні процесуальні дії. Крім того, звернув увагу на відсутність статусу у адвоката процесуального статусу особи, яка може звертатися з відповідним клопотанням.
Прокурором було надано матеріали кримінального провадження, які з метою не розголошення відомостей досудового розслідування було досліджено під час судового засідання без долучення до матеріалів скарги.
3.Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 9-1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником.
3.2.Відповідний порядок оскарження недотримання розумних строків визначений ст. 308 КПК України, у відповідності до якої підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
3.3.Слідчим суддею встановлено, що 22.04.2020 адвокатом Мірошником О. М. в інтересах ОСОБА_1 були подані Генеральному прокурору дві скарги вих. № 08/04-БС та № 09/04-БС в порядку ст. 308 КПК України. Захисник, не погоджуючись із постановою прокуратури Рівненської області від 19.03.2020, якою була скасована постанова слідчого від 27.06.2019 про закриття кримінального провадження, та постановою від 20.03.2020 про визначення підслідності за НАБУ, зазначає, що вони є незаконними та такими, що порушують принцип розумності строків. У зв`язку з цим у скаргах від 22.04.2020 просить Генерального прокурора надати вказівки відповідному прокурору у кримінальному провадженні № 42018000000002272 від 13.09.2018 щодо скасування зазначених постанов прокуратури Рівненської області та закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 384 КПК України.
3.4.Листом № 16/1/1-25843-20 від 30.04.2020 виконуючий обов`язки керівника САП Пономаренко В. П. відмовив адвокату в задоволенні цих скарг. В обґрунтування такої відмови зазначив про те, що оскільки кримінальне провадження надійшло до НАБУ лише 26.03.2020, недотримання розумних строків під час досудового розслідування Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою не вбачається. Також у відповіді прокурор зазначив про відсутність підстав для скасування рішення прокурора Рівненської області про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, оскільки на час розгляду ним скарг захисника не усунута неповнота досудового слідства, про що зазначено в ухвалі апеляційного суду Вінницької області від 25.07.2018. Крім того, прокурор зазначив про відсутність підстав для скасування постанови прокурора Рівненської області від 20.03.2020 про визначення підслідності, оскільки така підслідність узгоджується із приписами ч. 5 ст. 216 КПК України. Зазначив, що оскільки письмове повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42018000000002272 від 13.09.2018 не здійснювалося, підстав для закриття цього провадження не вбачається. Разом з тим повідомив, що доводи скарг в частині можливих порушень з боку попереднього органу досудового розслідування будуть враховані в ході подальшого слідства та прийняття процесуальних рішень та з метою перевірки раніше здобутих доказів, а також на виконання ухвали апеляційного суду Вінницької області від 25.07.2018 прокурором у кримінальному проваджені надані письмові вказівки.
3.5.Оскільки в судовому засіданні виникло питання щодо статусу адвоката з огляду на те, чи має він право оскаржувати недотримання розумних строків, слідчий суддя вважає за необхідне, в першу чергу, дослідити це питання.
3.5.1.Адвокат зазначає про наявність в нього права оскаржувати недотримання розумних строків з посиланням на наявність у ОСОБА_1 статусу обвинуваченої. Однак, відповідно до ст. 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу. Захисником з огляду на ст. 45 КПК України є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
3.5.2.Прокурором в судовому засіданні представлено матеріали кримінального провадження після внесення відомостей до ЄРДР - том 16, 17, які були досліджені слідчим суддею. Встановлено, що після внесення відомостей до ЄРДР досудове розслідування здійснювалося за фактом вчинення злочину. Повісткою ОСОБА_1 викликалася на 20.11.2018 о 12:00 як свідок (т.16, а.с. 65), однак вона не з`явилася і надала письмові пояснення з цього приводу з посиланням на численні порушення при здійсненні досудового розслідування (т. 16, а.с. 67). Крім того, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 17.05.2019 у справі № 569/21939/18 9 (т.16, а.с. 169-170) скасовано арешт, накладений 19.05.2010 на грошові кошти, вилучені під час обшуку житла і службового кабінету ОСОБА_1 . Відповідне рішення мотивоване тим, що вона не є жодною із сторін або учасником кримінального провадження № 42018000000002272 від 13.09.2018.
3.5.3.Матеріали кримінального провадження передані до Національного антикорупційного бюро 23.03.2020 (т.17, а.с. 4), і до моменту розгляду цієї скарги в ньому не здійснювалося повідомлення про підозру. Більше того, як вбачається із досліджених матеріалів, Рівненським міським судом Рівненської області частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та судове слідство; стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 800 000 грн. 00 коп. Таке відшкодування здійснено у зв`язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.
3.5.4.Виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 не є ні підозрюваною, ні обвинуваченою в цьому кримінальному провадженні. Перехідні положення КПК 2012 року та інші його норми, що регламентують набуття процесуального статусу підозрюваного/обвинуваченого, викладені досить чітко, в тому числі, що стосується різниці застосування двох Кодексів в одному провадженні. Отже, будь-які законодавчі або фактичні підстави вважати, що отримавши статус обвинуваченої за КПК 1960 року, після внесення відомостей до ЄРДР за КПК 2012 року без повідомлення про підозру та за наявності судового рішення про відшкодування шкоди на підставі спеціального Закону, цей статус «переходить» за особою в інше кримінальне провадження, відсутні.
3.6.Разом з тим, оскільки до кола суб`єктів, які мають право оскаржити недотримання розумних строків, належать інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, а цей процесуальний статус чинним КПК України регламентований досить абстрактно, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути подану скаргу по суті.
3.6.1.Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, серед іншого, те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура. Так, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
3.6.2.У відповідності до пункту 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (зміни до якого внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду») встановлено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом для слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";
2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).
Отже, слідчі судді Вищого антикорупційного суду не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України, зокрема ті, досудове розслідування у яких здійснюється або здійснювалося іншим органом досудового розслідування, ніж Національне антикорупційне бюро України.
3.6.3.За таких умов згідно з приписами ч. 1 ст. 306 КПК України слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядаються скарги в порядку статі 303 КПК на рішення, дії або бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро або прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Відповідно під час розгляду таких скарг, поданих в порядку ст. 303 КПК України, здійснюючи судовий контроль, слідчий суддя встановлює наявність або відсутність процесуальних порушень в діях виключно зазначених органів.
3.6.4.Як свідчать досліджені матеріали, підслідність кримінального провадження № 42018000000002272 від 13.09.2018 була визначена за Національним антикорупційним бюро України постановою прокурора прокуратури Рівненської області від 20 березня 2020 року. Отже, з урахуванням приписів ст. 33-1 та п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України це кримінальне провадження стало підсудним Вищому антикорупційному суду з 20.03.2020. Тому під час розгляду скарги адвоката Мірошника О. М. на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчий суддя перевіряє дотримання таких розумних строків виключно детективами НАБУ або прокурорами САП, починаючи з цього часу, однак в системному взаємозв`язку з процесуальними діями і рішеннями, вчиненими і прийнятими іншим органом досудового розслідування.
3.6.5.Виходячи із засади розумних строків, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції). Ч. 3 ст. 28 КПК України встановлює критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, якими є:
-складність кримінального провадження (визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо);
-поведінка учасників кримінального провадження;
-спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
3.6.6.Як свідчать матеріали провадження, досудове слідство у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Національним антикорупційним бюро України лише два місяці. Ні в скаргах адвоката від 22.04.2020 Генеральному прокурору, ні в скарзі на рішення прокурора про відмову у їх задоволенні не йдеться про будь-які порушення розумних строків, допущені цим органом досудового розслідування (НАБУ). Тому в межах предмету дослідження слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час розгляду скарги у кримінальному проваджені, які підсудне ВАКС, не вбачається порушення детективами або прокурорами розумних строків. Дослідження процесуальних дій і рішень, спрямованих на здійснення досудового розслідування попереднім органом, також не дає підстав вважати про недотримання розумних строків їх вчинення.
3.6.7.Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення прокурора від 30.04.2020 вбачається, що викладені в скаргах адвоката від 22.04.2020 доводи щодо порушень, допущених попереднім органом досудового розслідування будуть враховані в ході подальшого слідства та прийняття процесуальних рішень. Також прокурор повідомив, що з метою перевірки раніше здобутих доказів, а також на виконання ухвали апеляційного суду Вінницької області від 25.07.2018 прокурором у кримінальному проваджені надані письмові вказівки, що узгоджується із вимогами ст. 308 КПК України щодо наслідків розгляду скарги на порушення розумних строків. Водночас прокурор розглянув висловлені в скаргах вимоги про скасування відповідних постанов прокурора прокуратури Рівненської області та закриття кримінального провадження, та встановив відсутність підстав для таких дій і рішень, відповідно це аргументувавши.
3.6.8.Зважаючи на те, що розгляд скарги на дії слідчого, прокурора здійснюється у порядку, встановленому для судового розгляду (ч. 1 ст. 306 КПК України), підлягає застосуванню і принцип змагальності, встановлений ст. 22 КПК України. З урахуванням особливостей оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування (встановлених главою 26 КПК України) зазначений принцип передбачає самостійне обстоювання заявником та детективом, прокурором (рішення якого оскаржується) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Адвокат не обґрунтував наявність підстав для задоволення його скарг про недотримання розумних строків (в порядку ст. 308 КПК України), а в судовому засіданні було встановлено відсутність порушень детективами НАБУ і прокурорами САП розумних строків під час здійснення ними досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002272 від 13.09.2018.
3.7.В разі оскарження недотримання розумних строків стаття 308 КПК України покладає на прокурора вищого рівня такі обов`язки:
-розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання;
-в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень;
-невідкладно письмово повідомити особу, яка подала скаргу про результати її розгляду.
Слідчим суддею встановлено, що прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренко В. П. були виконані всі зазначені вище обов`язки - скарги адвоката Мірошника О. М. від 22.04.2020 розглянуті; прокурорам надані відповідні вказівки щодо перевірки раніше здобутих доказів та на виконання ухвали апеляційного суду Вінницької області від 25.07.2018; Мірошник О. М. повідомлений про результати розгляду цих скарг листом № 16/1/1-25843-20 від 30.04.2020.
Отже слідчий суддя не встановила неправомірності рішення прокурора про відмову задоволенні скарг на порушення розумних строків. За таких умов слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
3.8.У зв`язку з цим слідчий суддя зауважує і на безпідставність вимог скарги про зобов`язання прокурора надати відповідному прокурору у кримінальному провадженні № 42018000000002272 від 13.09.2018 вказівки щодо скасування постанов прокурора Рівненської області від 19.03.2020 та від 20.03.2020 про визначення підслідності цього кримінального провадження та вказівки щодо закриття цього кримінального провадження на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зважаючи на приписи ст. 308, 281- 283 КПК України встановлення наявності чи відсутності підстав для надання відповідних вказівок прокурору є дискреційними повноваженнями прокурора вищого рівня і за змістом ст. 308 КПК України слідчий суддя не вповноважений вказувати, яке рішення прийняти прокурору. У відповідності до ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. В разі подання скарги на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків, слідчий суддя перевіряє лише викладені факти порушення розумних строків для вчинення певних процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень, отже наявність підстав і умов для задоволення скарги.
4.Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшла висновку, що на даному етапі досудового розслідування ні детективами ні прокурорами не допущено порушення розумних строків, а рішення прокурора за результатами розгляду скарг адвоката Мірошника О. М. є обґрунтованим і належним чином вмотивоване. Тому в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 28, 303-307, 308, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
1.У задоволенні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Мірошника О. М. на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарг на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000002272 відмовити.
2.Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 28 травня 2020 року.
Слідчий суддя В.В. Михайленко