Document No. 89620165

Справа № 991/3685/20

Провадження №11-сс/991/465/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панаіда І.В.

суддів Боднара С.Б., Михайленка Д.Г.

за участю:

секретаря судового засідання -Римаренко М.С.,

прокурора - Олефіра Ю.О.,

захисників - Бойка С.Г., Бугая Д.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Бойка С.Г. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні №52019000000001060 від 26 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року клопотання старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Фільштейна М.В., погодженого прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора Олефіром Ю.О. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52019000000001060 від 26 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, частково задоволено та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 23 червня 2020 року включно, з альтернативою внесення застави в розмірі 6000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 612 000 грн. з додатковим покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, таких як: прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 , а також іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні щодо обставин даного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідного територіального органу/ територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Термін дії обов`язків у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, але не більше двох місяців з дня внесення застави.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Бойко С.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити частково, а саме обрати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Зазначає, що судом не було всебічно проведено аналіз ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, захисник вважає, що відсутні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватись. Пояснює це тим, що ОСОБА_1 проживає на підконтрольній території України у м. Києві та має постійне місце проживання; протягом 2019 року підозрюваний жодного разу не виїжджав закордон; має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також матір похилого віку. Окрім цього, зазначає, що ОСОБА_1 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався. Також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 готовий здати на зберігання свій закордонний паспорт для виїзду закордон та готовий співпрацювати зі стороною обвинувачення в частині укладення угоди зі стороною обвинувачення.

Разом з цим, захисник заперечує і ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, пояснюючи це тим, що зазначені в ухвалі доводи щодо можливого тиску є суб`єктивними припущеннями. Також не має доказів про звернення свідків та інших підозрюваних до правоохоронних органів із заявами про здійснення на них тиску з боку ОСОБА_1 .

Зауважує, що розмір застави є непомірним для ОСОБА_1 , а тому рішення слідчого судді в цій частині є невмотивованим, у зв`язку з чим, вважає наявними підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскарженої ухвали слідчого судді.

Окрім цього, захисник звертає увагу й на те, що 03 лютого 2020 року у слідчому ізоляторі ОСОБА_1 був побитий невстановленими особами, про що 04 лютого 2020 року було повідомлено слідчого суддю ВАКС та винесено ухвалу, якою слідчий суддя зобов`язав ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити судове-медичне обстеження ОСОБА_1 , застосувати заходи забезпечення безпеки відносно останнього, доручив Шевченківському ГУ НП у м. Києві провести дослідження фактів, викладених в скарзі та повідомити слідчого суддю про їх результати. Проте, зі слів захисника, дана ухвала станом на 20 травня 2020 року виконана не була. Також зазначає, що з огляду на стан здоров`я підозрюваного, існує загроза невчасного надання медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах перебування у слідчому ізоляторі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку підозрюваного та захисників, які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та постановити нову, якою обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а також думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги захисника з огляду на таке.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001060 від 26 листопада 2019 року за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. За версією досудового розслідування протягом жовтня 2019 року - січня 2020 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , керуючись спільним злочинним умислом, спрямованим на надання Голові Фонду державного майна України ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вчинення ним дій із використанням службового становища в інтересах третіх осіб, під час телефонного спілкування та особистих зустрічей між собою та із ОСОБА_4 пропонували останньому одержати неправомірну вигоду у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) доларів США за вирішення питання щодо призначення Головою Правління акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (далі - АТ «ОПЗ») особи, підконтрольної ОСОБА_1 , а також вирішення питання щодо укладення АТ «ОПЗ» договорів переробки давальницької сировини з підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання. Так, 29 січня 2019 року реалізовуючи спільний зі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 злочинний план, перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», Київська обл., Києво – Святошинський р-н , с. Лісники, вул. Ватутіна, 170, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинив пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) доларів США (станом на 29.01.2020 р. за курсом НБУ складає 123 602 000 грн.) за вчинення останнім дій із використання службового становища, а також передав ОСОБА_4 першу її частину у розмірі 50 тис. доларів США, що станом на 29 січня 2019 року за курсом НБУ складала 1 236 020 грн.

Окрім цього, за версією органу досудового розслідування приблизно у вересні 2019 року у ОСОБА_1 виник умисел щодо пропозиції та наданні неправомірної вигоди Голові Фонду ОСОБА_4 за вчинення ним дій щодо призначення підконтрольних йому осіб керівниками Регіональних відділень Фонду, а також вчинення дій щодо укладення договорів між Фондом та підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання щодо передачі в концесію АТ «Херсонська ТЕЦ» та АТ «Криворізька ТЕЦ». Так, 29 січня 2020 року перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», Київська обл., Києво - Святошинський р-н, с. Лісники, вул. Ватутіна, 170, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_4 , діючи умисно, ОСОБА_1 висловив пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі. Зокрема, ОСОБА_1 запропонував надати Голові Фонду ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді частки у розмірі 20% статутного фонду суб`єкта господарювання, підконтрольного ОСОБА_1 , з яким Фонд укладе договори про концесію АТ «Херсонська ТЕЦ» та АТ «Криворізька ТЕЦ», а після цього у вигляді 20% прибутку, отриманого відповідним суб`єктом господарювання від здійснення діяльності за умовами договору про концесію АТ «Херсонська ТЕЦ» та АТ «Криворізька ТЕЦ». Дана неправомірна вигода мала бути передана за вчинення дій щодо призначення підконтрольних ОСОБА_1 осіб начальниками Регіонального відділення Фонду по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополю, а так само Регіонального відділення Фонду по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, а також за вчинення дій стосовно укладення договорів про передачу в концесію АТ «Херсонська ТЕЦ» та АТ «Криворізька ТЕЦ» між Фондом та підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2020 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні №52019000000001060 від 26 листопада 2019 року, яке в той же день було вручено ОСОБА_1 та його захиснику Єнь Д.В. особисто під розписку. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2020 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а ухвалою слідчого судді від 25 березня 2020 року строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено в межах строку досудового розслідування до 29 квітня 2020 року з можливістю внесення застави у розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

16 квітня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше пред`явленої йому підозри, а також складено та вручено під розписку нове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України. Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні пропозиції надати та наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням службового становища, вчинених за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинені повторно.

21 квітня 2020 року стороною обвинувачення прийнято рішення про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні №52019000000001060 від 26 листопада 2019 року та надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2020 року та від 20 травня 2020 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 продовжено строком до 22 травня 2020 року, а згодом до 23 червня 2020 року відповідно.

Згідно ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі наявність повідомлення особі про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення.

З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 12 612 000 грн., слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри, наявності підтверджених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також з урахуванням положень ст. 178 та ст. 194 КПК України, соціальної характеристики підозрюваного, його стану здоров`я.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо наявності ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. З огляду на те, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1 належить до тяжких, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі строком до 10 років, даний факт у сукупності з обставинами, що характеризують особу підозрюваного, його репутацію, соціальні зв`язки, матеріальний стан та відповідні можливості можуть слугувати підставою для переховування від органів досудового розслідування чи суду, про що обґрунтовано зробив висновок слідчий суддя. Доводи сторони захисту щодо можливості ОСОБА_1 добровільно здати паспорт для виїзду за кордон, який не було у нього вилучено, зазначене не спростовує, адже не виключає й можливості використання такого паспорту. Обґрунтовано слідчий суддя врахував й факт систематичного та тривалого проживання цивільної дружини підозрюваного ОСОБА_8 за кордоном, що, в свою чергу, також підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. Посилання сторони захисту на постійне перебування на даний час в Україні зазначеної особи не виключає наявності усталених контактів за межами України, наявності нерухомого майна, у тому числі, з можливістю забезпечення переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування. З розмов, відображених в протоколах НСРД також відомо, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Віце-президента Української спілки промисловців та підприємців встановив та підтримує зв`язки з іноземними громадянами, службовими особами іноземних держав, громадянами України, які проживають за кордоном, іншими впливовими особами, що також у сукупності з викладеними вище обставинами свідчить про наявність ризику переховування. Дані обставини не спростовано ОСОБА_1 у судовому засіданні.

На думку колегії суддів, обґрунтованим є висновок слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на стійких зв`язках підозрюваного із працівниками судових та правоохоронних органів різного рівня, що випливає із роду його діяльності, репутації, ділових та особистих контактів, а також відображено у вилученому у підозрюваного ОСОБА_1 блокноті. Доводи сторони захисту, які заперечують даний ризик, колегія суддів вважає непереконливими та зазначає, що висновок слідчого судді щодо збереження такого ризику не лише на час досудового розслідування, а, з урахуванням вимог законодавства щодо безпосередності сприйняття судом зібраних доказів, і в ході розгляду кримінального провадження по суті, є вірним. Існуючі ризики під час обрання запобіжного заходу та під час його повторного продовження не зменшились.

Оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії тяжких, розмір неправомірної вигоди, яку підозрюваний, за версією органу досудового розслідування, передав службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, становить 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, а також те, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваний має реальну можливість змінити місце свого перебування та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги факт повідомлення ОСОБА_1 нової підозри від 16 квітня 2020 року та відомості, що характеризують особу підозрюваного (т.2 а.с.108, 109), колегія суддів цілком погоджується із висновками слідчого судді, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити здійснення контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Доводи сторони захисту стосовно того, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває його мати похилого віку, а також двоє неповнолітніх дітей жодними доказами не підтверджені і вказаного висновку не спростовують.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 свою неможливість перебування в СІЗО обґрунтовував незадовільним станом здоров`я і неможливістю отримання належної медичної допомоги. Разом з цим, з пояснень, наданих сторонами в судовому засіданні, видно, що у разі погіршення стану здоров`я підозрюваному надавалась медична допомога. Як встановлено в судовому засіданні, належних доказів щодо неможливості ОСОБА_1 перебувати під вартою або незабезпечення належної медичної допомоги стороною захисту суду не надано. Подані стороною захисту медичні документи передбачають необхідність контролю за станом здоров`я ОСОБА_1 в умовах СІЗО. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що посилання сторони захисту на стан здоров`я не підтверджено медичними документами, які б виключали можливість перебування підозрюваного під вартою.

Стосовно доводів сторони захисту про застосування насильства до ОСОБА_1 в СІЗО, то як вбачається з матеріалів справи, слідчим суддею ВАКС було відреаговано на таке звернення шляхом винесення ухвали від 04.02.2020 року та 20.05.2020 року, якою слідчий суддя зобов`язав відповідних суб`єктів провести розслідування по даному факту. В судовому засіданні до матеріалів справи було долучено постанову прокурора САП Олефіра Ю.О. від 25 травня 2020 року, якою відмовлено захиснику Бойку С.Г. у задоволенні клопотання про застосування заходів безпеки стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки даний факт не підтверджено, а стороною захисту на даний час не спростовано.

Прокурор пояснив, що відмова пов`язана з тим, що в заяві ОСОБА_1 та медичних заключеннях амбулаторного та стаціонарного лікування мова про тілесні ушкодження не йшла, а тому даний факт не підтверджено.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 пункту 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013). З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді щодо розміру застави, вважає їх необґрунтованими. Суд бере до уваги доводи сторони захисту щодо неможливості внесення ОСОБА_1 застави в розмірі 12 612 000 грн. у зв`язку з припиненням діяльності юридичних осіб та відсутністю коштів на їх рахунках, якими обґрунтовувався попередньо визначний розмір застави, що підтверджено відповідними матеріалами справи. Разом з цим, з урахуванням наявного професійного та соціального середовища ОСОБА_1 , особи підозрюваного, його репутації та майнового стану, осіб, які виявили бажання виступити в ролі заставодавців, тяжкості злочину і наявності ризиків, розміру предмета злочину, повідомлення про підозру у вчиненні двох кримінальних правопорушень, враховуючи, що сума застави має гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, колегія суддів вважає за необхідне встановити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 306 000 гривень. На думку колегії суддів, враховуючи, що застава може бути внесена не лише підозрюваним, саме такий її розмір здатен забезпечити виконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині визначення розміру застави з постановленням нової ухвали в цій частині.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 405, 407, 419, 424 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Бойка С.Г. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2020 у кримінальному провадженні №52019000000001060 від 26 листопада 2019 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в частині визначення підозрюваному ОСОБА_1 застави у розмірі 6000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити підозрюваному ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 306 000 (шість мільйонів триста шість тисяч) гривень.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2020 у кримінальному провадженні №52019000000001060 від 26 листопада 2019 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Панаід

Судді С.Б. Боднар

Д.Г. Михайленко