- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
- Lawyer : Sehly Ye.A.
- Prosecutor : Sydorenko V.A.
Справа № 991/3615/20
Провадження1-кс/991/3726/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., представників Сегли Є.А., Комаровського Д.В., прокурора Сидоренко В.А., детектива Крютченко В.О., розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт"" про скасування арешту майна,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києві від 06.04.2016 року у справі № 757/15392/16-к в рамках кримінального провадження № 12014000000000113 від 07.03.2014, в частині накладення арешту на автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що арешт, накладений на автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , повинен бути скасований, виходячи з наступного:
-на підставі договору від 15.02.2019 про відступлення права вимоги за дебіторською заборгованістю, укладеного між ПАТ «Реал Банк» та ТОВ "Фінансова компанія Горизонт", ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" є добросовісним набувачем права вимоги на автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , з яким досягнуто домовленості щодо добровільного повернення вищевказаного автомобіля у власність ТОВ "Фінансова компанія Горизонт", однак накладений ухвалою суду арешт не дає змоги ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" зареєструвати право власності на даний автомобіль за собой;
-органом досудового розслідування за тривалий час не надано доказів на підтвердження того, що майно, на яке накладено арешт - автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначено ст. 98 КПК України, а сам факт наявності постанови про визнання такого автомобіля речовим доказом не є достатнім підтвердженням того, що відповідне майно, на яке накладається арешт, відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
В судовому засіданні представник особи, що звернулася із клопотанням про скасування арешту, зазначене клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти викладеного у клопотанні та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на ту обставину, що арештоване майно є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014000000000113 від 07.03.2014, яке наразі приєднано до кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013, оскільки автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 був об`єктом кримінально протиправних дій, а тому арешт необхідний саме з метою забезпечення збереження такого речового доказу для запобігання можливості приховання, зникнення, втрати, відчуження відповідного майна.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1) частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що слідчими Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000113 від 07.03.2014 р.
В подальшому, кримінальне провадження № 12014000000000113 від 07.03.2014 було приєднано до кримінального провадження №12013220540000400 від 31.01.2013, досудове розслідування в якому здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209та іншими статтями КК України.
Постановою Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. від 27.02.2020 року вирішено спір про підслідність у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 та доручено здійснення досудового розслідування у ньому детективам Національного антикорупційного бюро України.
Отже, наразі детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013, зокрема, і за фактом незаконного заволодіння службовими особами ПАТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «Реал банк», ПАТ «Банк «Демарк» державними коштами в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що 16.09.2014 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Реал Банк» ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення колишнім головою правління вказаного банку ОСОБА_3 кримінального правопорушення щодо зловживання ОСОБА_3 своїми службовими повноваженнями під час укладання договору купівлі-продажу автомобілів № 01-03/1 від 01.03.2014, що завдало збитків ПАТ «Реал Банк» на загальну суму 2 815 665, 18 грн. Предметом даного договору купівлі - продажу були автомобілі: Volkswagen Transporter, номер кузова НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 (інв. номер НОМЕР_4 ); Volkswagen Transporter, номер кузова НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_6 (інв. номер НОМЕР_7 ); Volkswagen Transporter, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_8 (інв. номер НОМЕР_9 ); Volkswagen Caddy, номер кузова НОМЕР_10 , державний номер НОМЕР_11 (інв. номер НОМЕР_12 ); Volkswagen Caddy, номер кузова НОМЕР_13 , державний номер НОМЕР_14 (інв. номер НОМЕР_15 ); Volkswagen Amarok, номер кузова НОМЕР_16 , державний номер НОМЕР_17 (інв. номер НОМЕР_18 ).
Встановлено, що рішення ФГВФО №10 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Реал Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію було прийнято 28.02.2014, а договір купівлі - продажу автомобілів №01-03/1 укладено 01.03.2014, тобто вже після призначення Уповноваженої особи Фонду та призупинення всіх повноважень керівництва ПАТ «Реал Банк», що є незаконним.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.04.2016 року у справі № 757/15392/16-к в рамках кримінального провадження № 12014000000000113 від 07.03.2014 накладено арешт, зокрема, на автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Підставою арешту майна став той факт, що постановою старшого слідчого Генеральної прокуратури України від 01.04.2016 автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014000000000113 від 07.03.2014, оскільки під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було встановлено наявність достатніх підстав вважати, що вищезазначене майно було об`єктом кримінально протиправних дій.
Метою арешту вищезазначеного майна, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України, є забезпечення збереження речового доказу для запобігання можливості приховання, зникнення, втрати, відчуження відповідного майна.
Слідчим суддею встановлено, що в кримінальному провадженні №12014000000000113 серед іншого, розслідувався епізод незаконного заволодіння належними ПАТ «РЕАЛ БАНК» автомобілями, шляхом незаконного укладення договору купівлі-продажу автомобілів від 01.03.2014 р. №01/03-1 між ПАТ «РЕАЛ БАНК» в особі колишнього голови правління ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму 2 815 665 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «РЕАЛ БАНК».
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2015 року встановлено нікчемність договору купівлі-продажу вищезазначених автомобілів № 01-03/1 від 01.03.2014 року, укладеного між ПАТ «РЕАЛ БАНК» та ОСОБА_4 , застосовано наслідки нікчемності даного правочину - рішенням суду витребувано автомобілі у ОСОБА_4 та повернуто у власність ПАТ «РЕАЛ БАНК», в тому числі і автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
11 листопада 2014 року автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 був зареєстрований на ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та довідкою РСЦ МВС в м. Києві від 25.05.2020 р. № 31/26-308аз, що наявні у матеріалах справи.
У зв`язку із нікчемністю договору купівлі-продажу автомобілів № 01-03/1 від 01.03.2014 року та перебуванням автомобіля Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у власності ОСОБА_1 , ПАТ «РЕАЛ БАНК» заявлені вимоги про витребування від ОСОБА_1 автомобіля Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , в рамках справи № 753/6126/17, що перебуває в провадженні Дарницького районного суду.
15 лютого 2019 року між ПАТ «РЕАЛ БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" укладено договір про відступлення права вимоги за дебіторською заборгованістю, згідно якого ПАТ «РЕАЛ БАНК» серед іншого відступив, а ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" набуло право вимоги на майнові права за дебіторською заборгованістю, в тому числі, на автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києві від 03.12.2019 р. у справі 753/6126/17 за позовом ПАТ «РЕАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про витребування автомобіля Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" залучено до справи в якості правонаступника ПАТ «РЕАЛ БАНК», якому рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2015 року повернуто у власність зазначений автомобіль як застосування наслідків нікчемності правочину договору купівлі-продажу автомобілів № 01-03/1 від 01.03.2014 року.
Отже, ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" отримало права на автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Таким чином, дане клопотання подане належною особою.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
З огляду на зазначене, підставою для скасування арешту в порядку статті 174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 132 КПК України, слідчий суддя під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешту майна, має встановити чи доведено слідчим, прокурором, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відтак, виходячи з положень ч. 3 ст. 132 КПК України, саме на сторону обвинувачення покладено обов`язок доведення необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
В свою чергу, прокурором не доведено, що майно, на яке накладено арешт, має доказове значення у кримінальному провадженні, не надано доказів на підтвердження необхідності використання в подальшому автомобіля Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , на який накладено арешт в рамках даного кримінального провадження, як речового доказу.
З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, зокрема, за фактом незаконного заволодіння службовими особами ПАТ «Реал банк» державними коштами в особливо великих розмірах, триває більш ніж шість років, арешт на вищезазначений автомобіль накладено більш ніж чотири роки тому, та за цей період орган досудового розслідування мав можливість встановити всі обставини вчинення кримінально протиправних дій, для встановлення яких арештований автомобіль використовувався як доказ, нікчемність договору купівлі-продажу вищезазначених автомобілів № 01-03/1 від 01.03.2014 року, обставини укладення якого є предметом розслідування у даному кримінальному провадженні, встановлена судом ще п`ять років тому, та, як наслідок, рішенням суду автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , на який накладено арешт, повернуто його законному власнику ПАТ «РЕАЛ БАНК», правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія Горизонт", то є достатні підстави вважати, що у застосуванні арешту зазначеного автомобіля на даний час відпала потреба і такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт, на даний час, вже не виправдовує такий ступінь подальшого втручання у права та свободи власників (володільців) майна.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що наразі відсутня потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт автомобіля Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , а відтак вимога заявника щодо скасування арешту на зазначений автомобіль підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на транспортний засіб Volkswagen Transporter, номер кузова НОМЕР_1 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року, справа №757/15392/16-к.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК