Search

Document No. 89648452

  • Date of the hearing: 02/06/2020
  • Date of the decision: 02/06/2020
  • Case №: 711/3111/19
  • Proceeding №: 52018000000000797
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
  • Judge (HACC): Maslov V.V., Strohyi I.L.
  • Secretary : Bilenko V.K.

Справа № 711/3111/19

1-кп/991/81/19

У Х В А Л А

02 червня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,

секретар судового засідання - Біленко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 52018000000000797 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 , уродженця с. Франківка Чорнобаївського району Черкаської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участі прокурора Семака І.А.,

в с т а н о в и в:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

У судове засідання 02 червня 2020 року не прибули обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Напередодні, 01 червня 2020 року, від захисника ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату у зв`язку із перебуванням його підзахисного ОСОБА_1 із 01 червня 2020 року на лікуванні у неврологічному відділенні одного із лікувальних закладів м. Черкаси. На підтвердження вказаного, захисник зазначив, що надасть виписку з історії хвороби згодом.

02 червня 2020 року від захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у якому вони посилались на ті ж обставини.

Прокурор Семак І.А. у зв`язку із неявкою обвинуваченого заявив клопотання про його привід.

Вирішуючи подані клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 323 та 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, а також у разі неприбуття за викликом у судове засідання обвинуваченого, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення їх прибуття до суду.

На підставі зазначеного, у зв`язку з неявкою захисників, а також обвинуваченого, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання захисників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та відкласти проведення судового засідання на іншу дату.

Водночас, суду належить встановити, чи були причини їх неявки поважними.

Однаково важливо, що відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Відтак, із системного аналізу зазначеної норми вбачається, що поважними причинами для неприбуття учасника кримінального провадження у судове засідання, є наявність виключно тих обставин, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Однак, із клопотань захисників не вбачається таких обставин. Адже, як на поважну причину для відкладення судового засідання, вони посилаються на хворобу обвинуваченого. Натомість, не вказують яким чином зазначене впливає на їх процесуальний обов`язок з`явитися на виклик до суду.

А тому, причини неприбуття у судове засідання захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд вважає неповажними.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо причина неприбуття захисника є неповажною, суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати його до дисциплінарної відповідальності.

У силу ч. 1, 2 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Також, судом встановлено, що це уже друга поспіль неявка обвинуваченого та його захисників на виклик до суду. Зокрема, вони не прибули і у попереднє судове засідання, яке було призначене на 26 травня 2020 року. Тоді від захисників ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли заяви про відкладення судового розгляду, мотивовані тим, що у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень вони, а також обвинувачений ОСОБА_1 позбавлені можливості прибути до Вищого антикорупційного суду та прийняти участь у судовому засіданні. Зазначені причини неявки також були визнані судом неповажними з огляду також на те, що суд забезпечуючи можливість прийняття участі в судовому засіданні в умовах карантину, постановив ухвалу про проведення судового засідання 26 травня 2020 року у режимі відеоконференції із судом, найбільш наближеним до місця знаходження обвинуваченого та захисників, робоче місце яких знаходиться за межами міста Києва, в якому на відповідну дату та час можливе було здійснення відеоконференції.

Така поведінка захисників, на переконання суду, свідчить про небажання виконувати покладені на них кримінальним процесуальним законом обов`язки.

Окрім того, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, розумність строків (ч. 1 ст. 7 КПК України).

Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що, неприбуття в судове засідання захисників та обвинуваченого призводить до невиправданого затягування судового провадження.

Відповідно до ст. 44 Правил адвокатської етики, затверджених рішенням Звітно-виборного з`їзду адвокатів України від 9 червня 2017 року, у ході судового розгляду справи адвокат не повинен вчиняти дії, спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, у діях адвокатів вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні правил адвокатської етики та у неналежному виконанні свого професійного обов`язку, щодо явки в судове засідання.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне порушити питання про дисциплінарну відповідальність захисників. Так, питання про дисциплінарну відповідальність захисника ОСОБА_2 належить порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області, а стосовно захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Кіровоградської області.

Щодо поважності причин неявки обвинуваченого ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.

Таким чином, повідомлення суду про неможливість прибуття є обов`язком самого обвинуваченого. Однак він його не виконав.

До того ж, захисники, у клопотаннях про відкладення, посилаючись на неможливість прибуття їх підзахисного у судове засідання через перебування на лікуванні, підтвердження вказаних обставин не надали, а так само, всупереч приписам п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України, не вказали, внаслідок дії яких обставин обвинувачений позбавлений можливості тимчасово залишити заклад охорони здоров`я. Адже за змістом п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття в судове засідання є не будь-яка хвороба та саме перебування в закладі охорони здоров`я, а тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.

Також, твердження захисника ОСОБА_2 про надання підтвердження зазначеним обставинам у подальшому суд не бере до уваги, оскільки питання про поважність причин неявки вирішується у даному судовому засіданні та суду не надано доказів існування обставин, які б унеможливлювали надання підтвердження у дане засідання. А тому, причини неявки обвинуваченого ОСОБА_1 суд також вважає неповажними.

Водночас, за змістом ч. 1 ст. 323 КПК України суд, у разі нез`явлення у судове засідання обвинуваченого вживає заходів для забезпечення до прибуття його до суду та має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

Так, згідно із ч. 1 ст. 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.

Про судове засідання, призначене на 26 травня 2020 року та 02 червня 2020 року, обвинувачений ОСОБА_1 був повідомлений завчасно та належним чином, однак не з`явився з неповажних причин.

Відтак, колегія суддів доходить висновку про необхідність накладення на обвинуваченого грошового стягнення у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 204,00 грн.

Вирішуючи клопотання прокурора про привід обвинуваченого ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Застосування приводу до особи є втручанням у її право на вільне пересування. Водночас, на переконання суду, потреби кримінального провадження виправдовують таке втручання у права обвинуваченого ОСОБА_1 . Адже завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України). При цьому, такі завдання можуть бути забезпечені тільки шляхом, зокрема, безпосередньої участі обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні, адже в силу приписів ч. 2 ст. 318 КПК України, його участь під час судового розгляду є обов`язковою та жодна процесуальна дія не може бути проведена за його відсутності.

Звідси висновок, що завдання кримінального провадження можуть бути забезпечені, наразі, лише шляхом здійснення примусового супроводження у судове засідання. Інших процесуальних можливостей досягнення зазначеного КПК України не передбачає.

Отже, з метою забезпечення дієвості судового провадження та дотримання розумних строків судового провадження, судом встановлені підстави для застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_1 , а тому клопотання прокурора належить задовольнити та застосувати такий привід.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КПК України виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Національного антикорупційного бюро України або Державного бюро розслідувань. З огляду на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснювалось Національним антикорупційним бюро України, суд доручає здійснення приводу відповідному органу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, у заяві захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відкладення судового розгляду від 02 червня 2020 року зазначено, що наразі обвинувачений ОСОБА_1 перебуває у Державній установі «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Черкаській області», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Грузиненка, буд. 1.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне з метою забезпечення дієвості кримінального провадження застосувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді грошового стягнення і приводу.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 28, 42, 47, 138, 139, 143, 318, 323, 324, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисників ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відкладення проведення судового розгляду задовольнити частково.

Відкласти проведення судового розгляду до 10 год 00 хв 10 червня 2020 року.

Причини неявки захисників ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 у судове засідання визнати неповажними.

Порушити перед Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_2.

Порушити перед Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Кіровоградської області питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Причину неявки обвинуваченого ОСОБА_1 у судове засідання визнати неповажною.

Накласти на обвинуваченого ОСОБА_1 грошове стягнення у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

Здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_1 ) в судове засідання, яке відбудеться 10 червня 2020 року о 10 год 00 хв.

Здійснення приводу доручити Національному антикорупційному бюро України.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака Ігоря Анатолійовича.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Особа, на яку накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Судді

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак