Document No. 89648470

справа № 991/1366/20

провадження №11-сс/991/295/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів Михайленка Д.Г., Панаіда І.В.,

секретаря судового засідання Таран Л.В.,

за участю підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Буджерака М.Р., Нагаєнка С.О.,

прокурора Скибенка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу захисника Бучинського Олега Йосиповича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 березня 2020 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 вересня 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015120020008270,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 березня 2020 року частково задоволено клопотання сторони обвинувачення та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у 238 (двісті тридцять вісім) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 500 276,00 (п`ятсот тисяч двісті сімдесят шість) гривень із покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків.

При ухваленні судового рішення слідчий суддя вказав на доведеність стороною обвинувачення доводів щодо необхідності застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, викладених наявність обґрунтованої підозри, доведеність стороною обвинувачення наявності ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, встановлений розмір застави здатен забезпечити виконання належної процесуальної поведінки та не є непомірним для підозрюваного, проте застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка їх подала.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник Бучинський О.Й., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, такою, що прийнята з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити прокурору в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу або застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків.

В обґрунтування апеляційної скарги захисником зазначив про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінуємих кримінальних правопорушень, оскільки між ДП ДГ «Червоний землероб» та ТОВ «Агроінвестпрайм» наявні цивільно-правові договірні відносини, всі спірні питання за якими повинні вирішуватись виключно в судовому порядку, а з усіх долучених до клопотання матеріалів взагалі не встановлено, що ОСОБА_1 пов`язаний із організацією інкримінованих фігурантам дій, оскільки жодним документом не підтверджується, що саме ОСОБА_1 був відповідальний за організацію взаємовідносин між ДП ДГ «Червоний землероб» та ТОВ «Агроінвестпрайм».

Також захисник вказав, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не встановлено та не зазначено як жодного доказу існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, так і самих ризиків, не наведено жодної обставини, яка свідчить про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу та посилання на докази, які їх обґрунтовують, обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, інших даних про особу, які повинні враховуватись при обранні запобіжного заходу та визначення розміру застави, у зв`язку з чим, на думку захисника Бучинського О.Й. , через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимого кримінального процесуального закону, рішення слідчого судді підлягає скасуванню.

Позиції учасників судового провадження.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники Буджерак М.Р., Нагаєнко С.О. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав, окремо зазначили про непомірність розміру застави, визначеного слідчим суддею, та неврахування останнім застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в іншому кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України застава як запобіжний захід полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За вимогами ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст.178 КПК України).

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.

Так, з наданих суду матеріалів судового провадження вбачається, що наведені у клопотанні детектива підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином перевірялись, при цьому у судовому засіданні заслухані доводи прокурора, заперечення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників, досліджені письмові матеріали клопотання детектива та письмові заперечення з додатками сторони захисту, викладені у клопотанні про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу, з`ясовані всі необхідні обставини, які повинні бути встановлені при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

На виконання вимог ст.178 КПК України слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_1 , відомості про його особу в їх сукупності з врахуванням сімейного та матеріального стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, обставини вчинення правопорушень за пред`явленим повідомленням про підозру.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що 13 лютого 2020 року ОСОБА_1 належним чином в порядку ст.278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України, а саме - у вчиненні організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та організації складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Колегія суддів вважає, що надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо можливості вчинення ОСОБА_1 вищевказаних кримінальних правопорушень, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.

Так, під час розгляду клопотання детектива слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, дійшов вірного висновку про наявність обґрунтованої підозри на час розгляду клопотання щодо можливого вчинення ОСОБА_1 інкримуніємих кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим посилання захисників підозрюваного на необґрунтованість підозри, в тому числі через наявні між ДП ДГ «Червоний землероб» та ТОВ «Агроінвестпрайм» цивільно-правові відносини, всі спірні питання в яких повинні вирішуватись виключно в судовому порядку, та недоведеність того, що саме ОСОБА_1 був відповідальний за організацію взаємовідносин між ДП ДГ «Червоний землероб» та ТОВ «Агроінвестпрайм», не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду скарги та спростовуються матеріалами судового провадження, в тому числі обставинами вчинення підозрюваним дій за повідомленою підозрою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Посилання сторони захисту як в апеляційній скарзі, так і під час апеляційного розгляду на неправомірність висновків слідчого судді щодо наявності ризику знищення, спотворення та приховування підозрюваною доказів у кримінальному провадженні, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки, як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з урахуванням тривалості досудового розслідування (відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 03 вересня 2015 року) та критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, дійшов висновку про відсутність даного ризику, який не знайшов підтвердження під час розгляду слідчим суддею клопотання та не був врахований при обранні запобіжного заходу.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України та ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, яке є особливо тяжким та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, характер та обставини справи, розмір шкоди, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що на теперішній час застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що вчинене кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , має високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості обрання запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що при визначенні розміру застави слідчим суддею у меншому, ніж заявлено у клопотанні сторони обвинувачення розмірі, окрім іншого, враховано обставини, що впливають на матеріальний стан підозрюваного, а саме - наявність на утриманні неповнолітніх дітей, необхідність системної оплати за орендоване житло, факт внесення застави у сумі 1 010 400 грн. у іншому кримінальному провадженні, що спростовує зазначені в судовому провадженні доводи сторони захисту щодо ненадання слідчим суддею оцінки відповідним обставинам.

Таким чином колегія суддів констатує, що надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави матеріали доводять наявність правових підстав для обрання підозрюваному зазначеного запобіжного заходу, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують саме такий обсяг втручання у права та інтереси підозрюваного з метою досягнення дієвості цього провадження, що з дотриманням процесуальних норм правомірно встановлено слідчим суддею.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують, істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними захисником підозрюваного в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги сторони захисту підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Бучинського Олега Йосиповича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 березня 2020 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 вересня 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015120020008270, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________

Семенников О.Ю. Михайленко Д.Г. Панаід І.В.