- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
- Lawyer : Odynets I.V., Poberezhnoho D.V.
- Prosecutor : Ponomarenko V.P.
Справа № 991/4350/20
Провадження1-кс/991/4485/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
прокурора САП Пономаренка В.П.
підозрюваного ОСОБА_1 ,
адвокатів Одинець І.В., Побережного Д.В. (на підставі ордеру),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренка Віталія Павловича про продовження строку дії обов`язків, покладених згідно з ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народженого в м. Києві, працюючого заступником начальника відділу моніторингу управління моніторингу та розвитку нафтогазових ринків Департаменту з регулювання відносин у нафтогазовій сфері Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2017 за № 52017000000000209, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 232-1 КК України
ВСТАНОВИЛА:
29 травня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренка Віталія Павловича про продовження строку дії обов`язків, покладених згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюють процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52017000000000209 за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 232-1 КК України. Зокрема, у цьому провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України.
Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення
Як зазначає прокурор у клопотанні, Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Комісія) ОСОБА_2 , за попередньою змовою групою осіб разом з членом НКРЕКП ОСОБА_3 та службовими особами Управління енергоринку Комісії ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , а також за пособництва службових осіб ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_5 й ОСОБА_6 , під контролем та з відома невстановлених слідством осіб, в тому числі з числа вищого посадового керівництва групи компаній ДТЕК, що виступили організаторами вчинення злочину, розробили та прийняли 03.03.2016 постанову № 289 НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (Постанову). Прокурор зазначає, що це було вчинено з використанням особами свого службового становища всупереч інтересам служби та з метою одержання неправомірної вигоди Генеруючими компаніями теплових електростанцій (ГК ТЕС) з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго». У цій Постанові ці особи нормативно закріпили заздалегідь необґрунтовану Методику з визначення вартості енергетичного вугілля, що використовується зазначеними суб`єктами теплової генерації під час виробництва електричної енергії, створивши умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії, що виробляється, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго».
У клопотанні зазначається, що у період з вересня до середини грудня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (уповноважені особи державного колегіального органу, відповідальні за розробку регуляторного акта - Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії (Порядку) здійснили власні економічно-аналітичні розрахунки із застосуванням альтернативних підходів до формування ціни енергетичного вугілля. Вони, володіючи інформацією про середній розмір відпускних цін на енергетичне вугілля не перевищував 1200 гривень за 1 тонну, дійшли висновку щодо відсутності обґрунтування врахування витрат з доставки морським шляхом (фрахту) та транспортування з судна на склади українських портів (перевалка) до вартості вугілля на усі його обсяги. В результаті цього, ціна вугілля підвищилася до рівня понад 1500 гривень за 1 тонну, яка, на думку прокурора, є необґрунтованою з причин всього 7,7 % прогнозованого обсягу імпорту вугілля у 2015 році та відсутності прогнозованого імпорту на 1 квартал 2016 року. Прокурор зазначає, що це було здійснено також за участі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7
05.11.2015 року, з урахуванням своєї аналітичної діяльності, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю інших членів Комісії, прийняли проект Порядку із врахуванням у ньому Методики з визначення вартості енергетичного вугілля, яка передбачала її встановлення виходячи передусім з середньої ринкової ціни на європейському ринку на основі середніх індексів АРІ 2 на умовах СІF в основних портах Західної Європи Амстердам-Роттердам-Антверпен без врахування відповідних транспортних витрат.
Приблизно в період часу з 18.11.2015 до середини грудня 2015, невстановлені слідством особи, що діяли в інтересах групи компаній ДТЕК, вступили з іншими невстановленими слідством особами у змову. Ці інші особи мали неформальні можливості впливу на ОСОБА_2 з метою забезпечення здійснення такого впливу на останнього для прийняття ним Порядку у редакції, яка б передбачала врахування вищезазначених транспортних витрат та дозволяла б за таких умов досягти ціни вугілля на рівні понад 1500 гривень за 1 тонну. Планувалося, що це буде здійснено для надання неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, й 1) для забезпечення подальшого обслуговування фінансових зобов`язань групи компаній ДТЕК перед кредиторами, розмір яких станом на вересень 2015 орієнтовно складав 3 000 000 000 доларів США та 2) перекладання витрат з відновлення інфраструктури АТО на споживачів.
Прокурор зазначає, що у результаті здійснення відповідного впливу невстановленими слідством особами, ОСОБА_2 погодився створити умови для одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК, прийнявши необґрунтований регуляторний акт. До вчинення цього злочину від також залучив ОСОБА_3 , якому роз`яснив необхідність подальшого узгодження протиправних дій з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що забезпечували додаткове створення умов для реалізації цього злочинного умислу.
15.12.2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , забезпечили подання до Комісії пропозицій до проекту Порядку від імені ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», де зазначили про необхідність обов`язкового врахування у Методиці з визначення вартості енергетичного вугілля витрати з його фрахту та перевалки, формально мотивуючи це можливими транспортними витратами з імпорту вугілля.
18.12.2015 року, тобто до моменту публічних обговорень проекту Порядку, ОСОБА_4 діючи за згодою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , сформував його у необхідній співучасникам редакції, тобто із врахуванням вищезазначених пропозицій, направивши його ОСОБА_5 для узгодження та звітування про виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану. При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 достовірно знали про те, що необхідність у імпорті енергетичного вугілля ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК «Західенерго», ТОВ «ДТЕК «Східенерго» на 2016 рік сумарно складає менше 1% від необхідного і відповідно витрати з його доставки та перевалки будуть понесені на такий же обсяг, а тому врахування розміру цих транспортних витрат до вартості вітчизняного енергетичного вугілля, яке буде використане ГК ТЕС при виробництві електричної енергії є необґрунтованим та документально не підтвердженим.
Цього ж дня, 18.12.2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на виконання плану злочинних дій, додатково домовилися за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку про дотримання спільної позиції щодо формування Порядку у необґрунтованій редакції під час робочої наради з обговорення зауважень та пропозицій до проекту Порядку за участі зацікавлених учасників, яка мала відбутися 22.12.2015 в приміщенні Комісії.
22.12.2015 року на робочій нараді в приміщенні Комісії, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за участю представників інших зацікавлених сторін (не обізнаних з планом злочинних дій), створили видимість неупереджених обговорень наявних пропозицій та зауважень до проекту Порядку, у тому числі й ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», приховавши від останніх заздалегідь погоджену учасниками злочинну мету з викладення Порядку у редакції запропонованої останнім та підтриману ОСОБА_5 і ОСОБА_6
28.01.2016 року ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_3 (за пособництва ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ), забезпечили прийняття проекту Порядку з врахуванням у розділі 3.1 транспортних витрат з фрахту і перевалки до індикативної ціни енергетичного вугілля на усі його обсяги, та направили його на погодження до Міненерговугілля України, Антимонопольного комітету України (АМК) та Державної регуляторної служби України. Прокурор вважає, що ці особи зловживали своїм службовим становищем діяли всупереч інтересам служби, достовірно усвідомлювали необґрунтованість Порядку у визначеній співучасниками редакції, користувались неналежним виконанням іншими членами НКРЕКП своїх службових обов`язків.
Далі, ОСОБА_5 склав та підготував від імені НКРЕКП проект відповіді на лист АМК України № 128-06/01-1289, яким на адресу Комісії були направлені зауваження до проекту Порядку. ОСОБА_4 склав на основі підготовленої ОСОБА_5 відповіді лист до АМК України, після чого передав його на візування обізнаним з умовами його підготовки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , підписав його у ОСОБА_2 та за вих. № 1382/28.1/7-16 направив до АМК України.
Після отримання погоджень АМК України, Державної регуляторної служби України, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2 та за пособництва ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , забезпечили винесення 03.03.2016 року на засіданні Комісії проекту Порядку, його розгляд та прийняття шляхом приховування від інших членів Комісії обставин розробки Порядку та неналежним виконанням ними своїх службових обов`язків. Погодження в органів було отримане, на думку прокурора, шляхом умисного неповідомлення (замовчування) обставин розробки Порядку та приховуванням інших альтернативних розрахунків як способів розв`язання проблеми державного регулювання.
Далі, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 забезпечили прийняття на засіданнях Комісії Постанов від 28.04.2016 року за № 721, від 24.06.2016 року за № 1178, від 20.12.2016 року № 2326 та від 23.03.2017 року за № 337, якими визначили та затвердили на період з травня 2016 року по грудень 2017 року розміри прогнозованих оптових ринкових цін електричної енергії та прогнозованих цін та платежів ГК ТЕС із завищеними на розмір витрат фрахту й перевалки у вартості енергетичного вугілля, які документально не підтверджувалися та не неслися ГК ТЕС, зокрема з числа групи компаній ДТЕК. При цьому, вони користувалися розрахунками прогнозованої ОРЦ електричної енергії за алгоритмом встановленим Порядком, який забезпечував необґрунтоване підвищення ціни (тарифу) ГК ТЕС, зокрема для групи компаній ДТЕК за відпущену в ОРЕ електроенергію, що провів
ОСОБА_4 , отримавши від ОСОБА_3 27.04.2016 року (тобто, до затвердження прогнозованої ОРЦ електричної енергії постановою комісії від 28.04.2016 року) підтвердження того, що розмір середнього річного тарифу (ціни) ГК ТЕС на електроенергію у 2016 році буде складати 1,23 гривень за 1 кВт * годину, переслідуючи мету приховати факт одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС, що входять до групи компаній ДТЕК за рахунок необґрунтованого врахування до прогнозованої ОРЦ електричної енергії вартості транспортних витрат з фрахту та перевалки, домовився з ним про не розголошення ним під час затвердження прогнозованої ОРЦ електричної енергії на 2016 рік фактичного розміру тарифу на електричну енергію ГК ТЕС, з метою убезпечення викриття себе та інших співучасників у вчиненні злочину.
Прокурор зазначає, що факти дають підстави вважати, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за пособництва ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , забезпечивши кожен в своїй мірі прийняття Комісією необґрунтованого регуляторного акту та його подальшу реалізацію шляхом виконання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року Постанов Комісії від 28.04.2016 року за № 721, від 24.06.2016 року за № 1178, від 20.12.2016 року № 2326 та від 23.03.2017 року за № 337, таким чином досягли поставленої злочинної мети та уможливили одержання впродовж вищезазначеного періоду часу неправомірної вигоди ГК ТЕС, зокрема, з числа групи компаній ДТЕК, внаслідок завищення прогнозованої та фактичної оптової ринкової ціни на електроенергію, що затверджена зазначеними постановами НКРЕКП, включивши до індикативної ціни вугілля вартості необґрунтованих витрат з фрахту й перевалки, що, як наслідок, спричинило завдання матеріальної шкоди (збитків) споживачами електроенергії у розмірі 18 868 148 667,62 гривень в результаті безпідставної сплати коштів ДП «Енергоринок» як розпоряднику системи розрахунків ОРЕ, що у подальшому були розподілені між ГК ТЕС, що спричинило тяжкі наслідки.
Обґрунтування клопотання
08.08.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.08.2019 року ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 1 921000,00 гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).
У подальшому строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , неодноразово продовжувався, зокрема, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.04.2020 року - до 02.06.2020 року. Останньою ухвалою було покладено такі процесуальні обов`язки:
1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209;
2) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування щодо обставин даного кримінального провадження з працівниками та службовими особами Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , а також з колишніми членами НКРЕКП ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , представниками та службовими особами групи компаній ДТЕК, - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , службовими особами ДП «Енергоринок», а саме з ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , службовими особами Міненерговугілля України (після реорганізації - Міністерство енергетики та захисту довкілля України), а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор зазначив, що під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу та попереднього продовження процесуальних обов`язків, слідча суддя підтвердила обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , а також наявність процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладення на нього процесуальних обов`язків, а саме:
1)ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду;
2)ризик знищення документів та інших речей , які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
З часу застосування запобіжного заходу ці ризики не зменшилися та продовжують бути. Прокурор просить продовжити на 2 місяці строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 .
Доводи сторін
Прокурор підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своєму виступі він також вказав на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Також, він надавав деякі пояснення щодо суті клопотання та на етапі дослідження доказів слідчою суддею.
Захисники заперечили, зазначивши про відсутність необхідності покладення обов`язків, надали додаткові письмові пояснення. Вважають, що ризики, які прокурор наводить у клопотанні, є недоведеними. Зазначили, що ОСОБА_1 не порушував виконання покладених на нього обов`язків. Посилання сторони обвинувачення на тяжкість покарання у розумінні Європейського суду з прав людини не є достатніми чинниками того, що особа буде переховуватись від правосуддя та перешкоджатиме ходу розслідування та не може бути підставою для продовження строку дії обов`язків. Крім того зазначили на тривалість досудового розслідування, тому посилання на ризик знищення документів та речей є недоцільним, тому що на думку захисників за вказаний період досудового розслідування вже вилучено всі необхідні документи. Крім того адвокати заперечували ризик здійснення впливу на свідків, так як не займає відповідальне службове становище. Звернути увагу на те, що ОСОБА_1 має міцні соціальні та сімейні зв`язки, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, доньку ОСОБА_25 2013 р.н. та сина ОСОБА_26 2009 р.н. , при цьому, донька є дитиною-інвалідом, яка потребує особливого батьківського піклування за її розвитком та станом здоров`я. Також на його утриманні знаходяться батьки похилого віку, які за станом здоров`я потребують матеріальної та соціально-побутової підтримки.
Підозрюваний підтримав їх доводи.
Вислухавши прокурора, захисників та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.
Мотивація суду
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. У разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, необхідно керуватися положеннями щодо продовження строку тримання під вартою. Таким чином, строк дії обов`язків може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України (ч. 3 ст. 197 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При продовженні строку дії обов`язків (як і при продовженні строку тримання під вартою), необхідно також оцінити обґрунтованість підозри протягом усього періоду накладення таких обов`язків. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли строк дії обов`язків продовжується. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90)
Сторона обвинувачення зазначає, що обґрунтованість підозри доведена доказами, зазначеними у клопотанні. З матеріалів клопотання вбачається, що процес обговорення проекту, прийняття та затвердження Постанови НКРЕКП № 289 від 03.03.2016 року, міг бути пов`язаний з певними відхиленнями від процедури. Вбачається, що особи, відповідальні за прийняття рішення щодо визначення порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, були обізнані щодо того, що, з урахуванням обставин, що існували на цей момент, підвищення вартості енергетичного вугілля до рівня 1500 гривень за 1 тонну було надмірним, оскільки воно забезпечувало високу рентабельність ГК ТЕКС, проте натомість підвищувало вартість електричної енергії для промислових споживачів. Також, деякі свідки вказують на те, що службові особи НКРЕКП, зокрема, ОСОБА_2 , здійснювали тиск на інших службових осіб з метою примушування прийняття їх саме такого Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та формули, яка підвищувала вартість (ціну) енергетичного вугілля шляхом включення туди витрат на доставку вугілля з портів Амстердам - Роттердам - Антверпен до українського порту та на транспортування вугілля із судна на українські склади. ОСОБА_1 брав участь у розробці цього регуляторного акта, а також брав участь у прийнятті його проекту.
Докази в сукупності вказують на можливий умисел певних осіб щодо вчинення кримінального правопорушення. Тому, слідча суддя переконана, що є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а тому підозра досі є обґрунтованою.
Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про три такі ризики.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Прокурор зазначає, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки призвів до спотворення загальнодержавних принципів регулювання товарних ринків, які перебувають у стані природної монополії та суміжного ринку, що стосуються кожного на території Україні, а якість їх регулювання визначає макроекономічні показники держави, в тому числі, індекси споживчих цін та індекси цін виробників промислової продукції. Необґрунтоване збільшення ціни (тарифу) за відпущену в ОРЕ електричну енергію призвело до негативних наслідків та прямо вплинуло на збільшення кінцевої ціни товарної промислової продукції, що знайшло своє відображення у негативній подальшій ланцюговій реакції із зменшення купівельної спроможності споживачів. Дії співучасників кримінального правопорушення та, ОСОБА_1 , зокрема, й призвели до настання вищезазначених суспільних небезпечних наслідків, а таке зловживання владою або службовим становищем, яке виявилося у підміні передбаченої чинним законодавством регуляторної діяльністю наданням неправомірної вигоди окремому суб`єкту господарювання за рахунок економічних громадських інтересів, спричинило в розумінні кримінального матеріального законодавства тяжкі наслідки, які передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, та наявність у ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що надає йому змогу залишити місце постійного проживання під загрозою настання кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні тяжкого злочину може переховуватися від органів досудового розслідування як на території України, так і закордоном. Захисники зазначили про необґрунтованість цього та інших ризиків.
Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування, прокурора та/або суду, слідча суддя звертає увагу на те, що з урахуванням незмінності обставин, що стосуються цього ризику, він досі зберігається стосовно ОСОБА_1 .
Ризик знищити документи та речей
Прокурор зазначає, що є ризик, що ОСОБА_1 може знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, прокурор вказував на те, що ОСОБА_1 на даний час працює в НКРЕКП та має доступ до усіх даних, які використовувалися ним для розрахунку прогнозованої ОРЦ електричної енергії, та які є підтвердженням його і ОСОБА_4 неформального зв`язку з представниками компанії ДТЕК і в подальшому може вчиняти дії, направлені на приховування та знищення таких документів. При цьому прокурор зазначив , що на запити НАБУ службові особи НКРЕКП відмовлялись надавати відомості стосовно низки показників та джерел їх находження, які використовувались службовими особами НКРЕКП під час проведення розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії і затверджувались постановами НКРЕКП. Вважає, що такі дії з приховування документів, здійснювались у тому числі і на користь ОСОБА_1 .
Захисники зазначили про необґрунтованість вказаного ризику.
Слідча суддя зазначає, що події, на які вказує прокурор, дійсно можуть свідчити про наявність такого ризику.
Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні
Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 станом на зараз працює заступником начальника управління - начальником відділу Управління енергоринку НКРЕКП, має дружні та довірчі стосунки зі свідками у кримінальному провадженні, може вступати з ними в змову. Враховуючи свій авторитет може підбурювати до підроблення документів організаційного характеру, надання неправдивих показань, перекручування їх змісту, що в подальшому може мати негативні наслідки для розслідування кримінального провадження.
Слідча суддя переконана, що з урахуванням усіх обставин і того, що вони, в цілому, не змінилися за час з моменту застосування запобіжного заходу до підозрюваного, заявлені ризики не зменшились, а тому вони досі виправдовують покладення обов`язків на ОСОБА_1 .
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбаченого ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що підозрюваному необхідно продовжити дію покладених на неї обов`язків.
Також, слідча суддя звертає увагу на те, що, як зазначив прокурор, кримінальне провадження є винятково складним та вимагає проведення ряду додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, залучення спеціалістів для проведення спеціальних економічних досліджень з метою забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин справи у їх сукупності. Разом з тим, слідча суддя не бере до уваги твердження прокурора, що необхідно провести такі дії як розкриття матеріалів досудового розслідування за статтею 290 КПК України та складення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки ці елементи кримінального провадження є обов`язковими, та не можуть вважатися підставою для продовження покладення на особу обов`язків. Слідча суддя, в цілому, вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ті ж обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, що й були покладені раніше ухвалою судді Вищого антикорупційного суду від 02.04.2020 року. Це буде пропорційним і ефективним заходом забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків на цій стадії провадження.
Таким чином, слідча суддя задовольняє клопотання.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 182, 193 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренка Віталія Павловича про продовження строку дії обов`язків, покладених згідно з ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 232-1 КК України - задовольнити.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.08.2019 та продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.04.2020 , на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на два місяці - до 02.08.2020 включно, в межах строку досудового розслідування, а саме:
1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209;
2) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування щодо обставин даного кримінального провадження з працівниками та службовими особами Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , а також з колишніми членами НКРЕКП - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , представниками та службовими особами групи компаній ДТЕК - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , службовими особами ДП «Енергоринок», а саме з ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , службовими особами Міненерговугілля України (після реорганізації - Міністерство енергетики та захисту довкілля України), а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні;
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.