- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
- Secretary : Batyr B.V.
- Lawyer : Poberezhnoho D.V.
- Prosecutor : Ponomarenko V.P.
Справа № 991/4239/20
Провадження1-кс/991/4361/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України, -
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга адвоката ОСОБА_3, у якій він просив зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання ухвали слідчого судді, розглянути у трьохденний строк клопотання адвоката ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 52019000000000726 від 15.08.2019, повідомивши про результати розгляду клопотання заявника.
В обґрунтування скарги адвокат посилається на те, що 15.08.2019 детективами Національного антикорупційного бюро України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000726 за ознаками ч. 2 ст. 232-1 КК України за фактом можливої незаконної передачі інсайдерської інформації службовими особами НКРЕКП та її використання групою компаній ІСІТ для отримання прибутку у значному розмірі. З метою ознайомлення з матеріалами цього кримінального провадження адвокатом ОСОБА_3 в порядку ст. 221 КПК України 19.05.2020 було подано відповідне клопотання до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яке останній мав розглянути у триденний строк.
Однак, як стверджує заявник, відповідь не була отримана, матеріали для ознайомлення не надані, чим, на думку адвоката, порушено норми ст. 220 КПК України.
Наявні обставини і стали підставою для звернення заявника до слідчого судді з цією скаргою.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 скаргу повністю підтримав.
Прокурор САП не прибув у судове засідання, але проти скарги заперечив та просив розглядати скаргу за його відсутності через зайнятість в іншому судовому провадженні.
Заслухавши адвоката, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати її розгляд за відсутності прокурора та приходить до наступних висновків.
За змістомст. 26 КПК Українислідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноваженьКПК України.
Згідно зі ст.24КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченомуКПК України.
Частиною 1ст. 303 КПК Українивизначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 вказаної статті КПК Українипередбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 3 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 оскарження може бути бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк. Слід зазначити про наявність зв`язку між обов`язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК дії, та строком, у межах якого зазначені особи зобов`язані їх вчинити.
Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Як свідчать матеріали скарги та не заперечено прокурором, що адвокат ОСОБА_3 дійсно звернувся до САП з клопотанням в порядку ст. 221 КПК України щодо надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 52019000000000726 від 15.08.2019.
В якості основного доводу нерозгляду клопотання захисник ОСОБА_3 посилається на відсутність відповіді прокурора САП на його клопотання про надання ознайомлення.
Однак, в судових матеріалах наявна постанова від 25.05.2020, прийнята прокурором САП ОСОБА_5, про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, а також адресований адвокату ОСОБА_3 супровідний лист від 01.06.2020 про направлення цієї постанови.
Обгрунтовуючи відмову, прокурор САП ОСОБА_5 посилається на те, слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування під процесуальним керівництвом САП ОГП у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за підозрою ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 ч. 2 ст. 232-1 КК України.
В цьому провадженні об`єднані матеріали досудового розслідування декількох проваджень, у тому числі 03.09.2019 приєднано кримінальне провадження № 52019000000000726 від 15.08.2019 за ознаками ч. 2 ст. 232-1 КК України.
Як стверджує прокурор САП, під час досудового розслідування перевіряються обставини того, що голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Комісія) ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з членом НКРЕКП ОСОБА_6 та службовими особами Управління енергоринку Комісії ОСОБА_7 і ОСОБА_8, а також за пособництва службових осіб ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_10 і ОСОБА_9, під контролем та з відома невстановлених організаторів вчинення злочину, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та з метою одержання неправомірної вигоди Генеруючими компаніями теплових електростанцій (далі - ГК ТЕС) з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго», розробили та прийняли 03.03.2016 Постанову № 289 НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (далі Постанова №289), в якій нормативно закріпили заздалегідь необгрунтовану Методику з визначення вартості енергетичного вугілля, що використовується зазначеними суб`єктами теплової генерації під час виробництва електричної енергії, створивши умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії, що виробляється, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго».
ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_10 і ОСОБА_9, забезпечивши кожен в своїй мірі прийняття Комісією необгрунтованого регуляторного акту та його подальшу реалізацію шляхом виконання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року, досягли поставленої злочинної мети та зробили можливим одержання впродовж вищезазначеного періоду часу неправомірної вигоди ГК ТЕС, зокрема, з числа групи компаній ДТЕК, внаслідок завищення прогнозованої та фактичної оптової ринкової ціни на електроенергію, що затверджена зазначеними постановами НКРЕКП у зв`язку із включенням до індикативної ціни вугілля вартості необгрунтованих витрат з фрахту й перевалки, що, як наслідок, спричинило завдання матеріальної шкоди (збитків) споживачами електроенергії у розмірі 18 868 148 667,62 грн в результаті безпідставної сплати коштів ДП «Енергоринок» як розпоряднику системи розрахунків ОРЕ, що у подальшому були розподілені між ГК ТЕС, що спричинило тяжкі наслідки.
08.08.2019 ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.
Враховуючи фабулу злочину та те, що матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 232-1 КК України, не є загальнодоступними документами, їх розголошення на цій стадії може зашкодити ефективності досудового розслідування, повноті та об`єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення та інтересам інших учасників кримінального провадження, оскільки особам не повідомлено про підозру в скоєнні вказаного правопорушення.
Крім того, що стосується надання матеріалів щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 232-1 КК України, то ОСОБА_12 і адвокат ОСОБА_3 не набули статусу сторони захисту в розумінні положень ст. 3 КПК України щодо цього кримінального правопорушення.
Тож, саме через вищевикладені обставини за доводами прокурора САП ОСОБА_5 клопотання не підлягає задоволенню.
Наявність вищевказаної постанови від 25.05.2020 спростовує доводи заявника про нерозгляд його клопотання прокурорами САП.
За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення скарги, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.220, 303-306,307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотання захисника, поданого в порядку ст.220 КПК України, про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №52019000000000726 від 15.08.2019, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1