Document No. 89737825

Справа № 991/4446/20

Провадження1-кс/991/4584/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Бугая Д.В., Федитника В.М., прокурора Мусіяки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника Нураліна Микити В`ячеславовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження № 12017161500003800 від 25.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 367 КК України,

УСТАНОВИВ:

01 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат Нуралін М.В. просить змінити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід, застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 у справі № 991/831/20, шляхом зменшення застави; визначити ОСОБА_1 інший розмір застави, встановивши його в розмірі 752 прожиткових мінімумів, що становить 1 580 704 грн; повернути заставодавцю ОСОБА_2 частково кошти сплачені в якості застави за ОСОБА_1 у розмірі 10 998 294 грн; повернути заставодавцю ПрАТ «МЕК» кошти сплачені в якості застави за ОСОБА_1 у розмірі 3 186 000 грн.

Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.02.2020, до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 765 000 грн.

На виконання цієї ухвали 03.02.2020 за ОСОБА_1 внесено заставу ПрАТ «МЕК» в розмірі 3 186 000 грн, інша частина застави в розмірі 12 579 000 грн внесена дружиною підозрюваного ОСОБА_2 : 1579000 грн - власні кошти та 11000000 грн - отримані в позику.

Сторона захисту вважає, що існують підстави для зміни запобіжного заходу, шляхом зменшення розміру застави, у зв`язку із істотним зменшенням ризиків, на існування яких посилалася сторона обвинувачення при обранні запобіжного заходу та які встановлені судом.

Зокрема, належна процесуальна поведінка ОСОБА_1 призвела до того, що строк дії покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді від 31.01.2020 обов`язків сплив 27.03.2020 та не був продовжений стороною обвинувачення. Після закінчення строку дії обов`язків застава у розмірі 15 765 000 грн є об`єктивно непропорційною обов`язкам, які покладені на ОСОБА_1 в силу ч. 7 ст. 42 КПК України.

Крім того, на думку сторони захисту, про суттєве зменшення ризиків, встановлених слідчим суддею, свідчить стадія завершення досудового розслідування у зв`язку із достатністю зібраних стороною обвинувачення доказів та неможливості подальшого вчинення слідчих дій.

Водночас, розмір сплаченої за ОСОБА_1 застави ставить членів його сім`ї в скрутне матеріальне становище, що також є підставою для зменшення її розміру.

Як зазначає захисник, для внесення застави ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір позики на суму 440 000 доларів США, що станом на 03.02.2020 становило близько 11 000 000 грн, зі сплатою процентів у розмірі 24 % річних від суми позики.

Збільшення курсу долара США та необхідність повернення позики, сплати процентів за її користування в доларах США вимагає якнайшвидшого повернення позики ОСОБА_3 , що має негативний вплив на матеріальне становище ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім того, 07.04.2020, у зв`язку із запровадженням карантину та фактичним припиненням господарської діяльності, ПрАТ «МЕК» звернулося до ОСОБА_1 із вимогою повернути 3 186 000 грн, внесені в якості застави.

Власні кошти, необхідні для повернення позики у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні. Повернути кошти за рахунок відчуження наявного у ОСОБА_2 майна не можливо, оскільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2020 на об`єкти нерухомого майна та корпоративні права, що належать ОСОБА_2 , накладено арешт.

Посилаючись на зниження ризиків та належну процесуальну поведінку підозрюваного, сторона захисту вважає, що застава у розмірі 752 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 580 704 грн здатна забезпечити виконання обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, тому є підстави для зміни запобіжного заходу, шляхом зменшення розміру застави.

Захисники Бугай Д.В., Федитник В.М., з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_1 , у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити. Додатково пояснили, що застава у наявному розмірі перетворилася із запобіжного заходу на майнове покарання.

Прокурор Мусіяка В.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволені клопотання, посилаючись на те, що подане стороною захисту клопотання фактично стосується зменшення розміру застави та не є, в розумінні ст. 201 КПК України, зміною запобіжного заходу. Зауважив, що відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування не зменшує встановлені ризики, а навпаки збільшує вірогідність їх настання. Звернув увагу, що з моменту надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 жодного разу на ознайомлення з матеріалами до Національного бюро не прибув.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам вчинити дії, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Запобіжним заходом, у тому числі, є застава, яка відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави у разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За результатом розгляду клопотання та матеріалів доданих до нього встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800 від 25.11.2017.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 у справі № 991/831/20, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.02.2020, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 7500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 765 000 грн; покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном до 27.03.2020.

На виконання вказаного судового рішення 03.02.2020 внесено заставу за ОСОБА_1 заставодавцями: ПрАТ «МЕК» у розмірі 3186000,00 грн та ОСОБА_2 у розмірі 12579000,00 грн, що підтверджується копіями платіжного доручення № 23 від 03.02.2020 та платіжного доручення № 13454 від 03.02.2020 відповідно.

17 квітня 2020 року підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Частиною 1 ст. 201 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, зменшення встановлених в провадженні ризиків зі спливом досудового розслідування, зміни в майновому чи сімейному стані підозрюваного.

Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про те, що розмір застави підлягає зменшенню у зв`язку з істотним зменшенням ризиків та належною процесуальною поведінкою підозрюваного.

Так, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_1 , наявність зазначених у ст. 177 КПК України ризиків та досліджено питання помірності для підозрюваного розміру застави.

При цьому, визначаючи розмір застави ОСОБА_1 , слідчий суддя, з чим погодилася колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, врахував значний розмір завданої інкримінованим кримінальним правопорушенням збитків у розмірі 92 659 282 грн, майновий та сімейний стан підозрюваного, доведеність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обґрунтовано стало підставою для застосування до ОСОБА_1 на підставі абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України застави у розмірі понад триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України. Тобто, розмір застави жодним чином не залежить від кількості чи наявності обов`язків, покладених на підозрюваного в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з цим, слідчий суддя при постановленні ухвали врахував позицію висловлену в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року, та визначаючи розмір застави у розмірі 7500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,зазначив, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Надані стороною захисту на підтвердження обставин, які характеризують особу підозрюваного, його сімейний стан, копії свідоцтва про одруження та свідоцтв про народження дітей, характеристики на ОСОБА_1 , видані у січні 2020, а також листи-подяки та інші документи, складені у період 2018-2019 роках, враховувалися слідчим суддею при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Щодо доводів сторони захисту про те, що застава у розмірі 15 765 000 грн не відповідає обсягу обов`язків, які покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , тому є непропорційною, слід зазначити таке.

Згідно частин 5, 7 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, перелік яких наведено у цій статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У судовому засіданні строни кримінального провадження підтвердили, що покладені на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 31.01.2020 при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, припинили свою дію.

Разом з цим, з 24 січня 2020 року ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного і на нього покладені обов`язки, визначені ч. 7 ст. 42 КПК України.

Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Отже, такий запобіжний захід як застава є безстроковим, ним забезпечується виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, визначених, як ч. 7 ст. 42 КПК України, так і ч. 5 ст. 194 КПК України і, відповідно, дія цього запобіжного заходу може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування.

Таким чином, доводи сторони захисту, що застава підлягає зменшенню у зв`язку зі спливом строків, на які на підозрюваного ОСОБА_1 покладено обов`язки, визначені ст. 194 КПК України, та що це призвело до непропорційності застосованого запобіжного заходу, є безпідставними.

Згідно копії повідомлення детектива Національного бюро від 17.04.2020 досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що з 17.04.2020 - з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування, обсяг яких становить близько 110 томів, захисники ознайомилися з 80 томами, у той же час підозрюваний жодного разу не з`явився до Національного бюро для ознайомлення з матеріалами.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні відмовився пояснити таку поведінку, а захисники повідомили, що сторона захисту жодним чином не ухиляється від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та не має на меті затягувати цю процесуальну дію.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Хоча питання про виконання строною захисту вимог ст. 290 КПК України не є предметом дослідження у цьому провадженні, однак, поза увагою слідчого судді не залишилося таке відношення підозрюваного до виконання єдиної процесуальної дії на цій стадії досудового розслідування як ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру застави, сторона захисту також зазначає, що ОСОБА_2 для внесення застави за ОСОБА_1 03.02.2020 укладено із ОСОБА_3 договір позики (надалі - Договір) на суму 440 000 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 24% річних від суми позики. Необхідність повернення позики та процентів за користування нею, визначено в доларах США, курс якого за період з 03.02.2020 до 27.05.2020 збільшився на 8 %, що ставить ОСОБА_2 та членів сім`ї підозрюваного в скрутне матеріальне становище.

Проте слідчий суддя не погоджується з такими доводами сторони захисту та вважає, що наявність кредитних правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть бути підставою для зменшення розміру застави.

Також слідчий суддя не приймає до уваги наданий стороною захисту розрахунок майнових витрат сім`ї підозрюваного ОСОБА_1 внаслідок сплати частини застави за позичені кошти, згідно якого розраховано розмір втрат через різницю курсуів доларів США станом на день взяття позики по курсу 25 гривень за 1 долар США, станом на 27.05.2020 по курсу 27 грн за 1 долар США, та по курсу 32 грн за 1 долар США, оскільки, згідно умов Договору позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві гроші в сумі 440 000 доларів США та нараховані за користування позикою проценти у розмірі 24 % річних в строк до 02.02.2021 (включно) (пункти 1,4 Договору).

Укладаючи договір позики від 03.02.2020 сторони взаємно ствердили один одному та повідомили усіх заінтересованих у тому осіб, що договір укладено на вигідних для учасників правочину умовах і не є результатом впливу тяжких обставин (пункт 10 Договору).

Надаючи оцінку посиланню сторони захисту на необхідність повернення ПрАТ «МЕК» коштів, внесених як заставу за ОСОБА_1 , у зв`язку з фактичним припиненням господарської діяльності, а відтак, як підставу для зменшення розміру застави слідчий суддя зазначає таке.

Підприємництвом є самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, господарська діяльність здійснювалася ПрАТ «МЕК» самостійно, як і прийнято рішення про сплату застави за ОСОБА_1 , а тому відсутність доходів та вірогідність повернення застави охоплюється ризиками підприємництва.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, внесення застави було правом, а не обов`язком заставодавця, а тому вказані обставини не можуть слугувати підставами зменшення розміру застави як запобіжного заходу та її повернення заставодавцям.

Зменшення розміру застави у цьому випадку не може бути обумовлене наявністю у заставодавців фінансових зобов`язань та погіршення їх фінансового стану, застава не може бути джерелом погашення боргових зобов`язань.

Належних доказів, які б свідчили про те, що ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 суттєво зменшилися чи взагалі перестали існувати, а також, що на даний час з`явилися нові обґрунтовані обставини, які не були враховані слідчим суддею під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу та визначення йому розміру застави у сумі 15 765 000 гривень, та можуть свідчити про неможливість подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави саме у такому розмірі слідчому судді не надано.

Посилання сторони захисту на рішення Європейського суду з прав людини «Гафа проти Мальти» щодо надмірного розміру застави не є релевантним ситуації, у якій перебуває підозрюваний ОСОБА_1 .

Слідчий суддя вважає, що саме застосований до ОСОБА_1 розмір застави, достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, визначених ст. 42 КПК України, та забезпечує його належну процесуальну поведінку у даному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, підстави для задоволення клопотання захисника підозрюваного відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 42, 177, 178, 182, 193, 194, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Нураліна Микити В`ячеславовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан