Document No. 89737829

Справа № 991/2995/19

Провадження №1-кп/991/205/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Дубаса В.М.,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,

сторін:

з боку обвинувачення: прокурора - Касьяна А.О.;

з боку захисту: захисника - адвоката Барбелюка А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ;

представника потерпілого Матвійчука О.Ю.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду під час розгляду кримінального провадження №52019000000000533 від 27 червня 2019 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, що проживає в АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України;

розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Барбелюка А.О. про закриття кримінальної справи,

УСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшли матеріали у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , якому відповідно до обвинувального акта було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої Задорожної Л.І., суддів Дубаса В.М. та Шкодіна Я.В..

Під час судового розгляду кримінального провадження прокурор змінив обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_1 , та подав до суду обвинувальний акт, погоджений Заступником Генерального прокурора-керівником Спеціалізованої прокуратури Холодницьким Н.І. 26 травня 2020 року, відповідно якого ОСОБА_1 обвинувачується за ч.2 ст.367 КК України у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Потерпілим у кримінальному провадженні є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, судом було роз`яснено представнику потерпілого ОСОБА_2 , який є адвокатом і уповноважений представляти інтереси потерпілого на підставі договору про надання правової допомоги від 26 березня 2018 року, право потерпілого підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі.

Від потерпілого - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - надійшов лист за №46-7093/20 від 02 червня 2020 року за підписом Заступника директора-розпорядника Новікова В.В., в якому Фонд підтримує зміну обвинувачення в частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України.

За змістом обвинувального акта із зміненим обвинуваченням: ліквідація банків з ініціативи Національного банку України здійснювалася у відповідності до ст. 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III (в редакції, що діяла до 22.09.2012) (далі - Закон №2121-ІІІ) та нормативно-правових актів Національного банку України.

05 лютого 2009 року ТОВ КБ «Столиця» перетворено в Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця» (код ЄДРПОУ 26520464). Згідно із п. 1.2 Статуту, погодженого Національним банком України від 12 листопада 2009 року та затвердженого тимчасовим адміністратором Банку наказом від 12 жовтня 2009 року №243, ПАТ «Банк Столиця» є правонаступником усього майна, усіх майнових прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства «Банк Столиця» (правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Столиця»), що створене відповідно до рішення установчих зборів від 05 грудня 2008 року (протокол № 1) шляхом перетворення ТОВ КБ «Столиця», створеного на підставі рішення Загальних зборів учасників від 04 листопада 2003 року (протокол № 1) та зареєстрованого Національним банком України 10 березня 2004 року за № 290 в Державному реєстрі банків.

Згідно з постановою Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» (далі - Банк) № 30 від 30 січня 2012 року - відкликано банківську ліцензію та ініційовано з 31 січня 2012 року процедуру ліквідації Банку.

Даною постановою, з 31 січня 2012 року припинено повноваження тимчасового адміністратора, правління (ради директорів), ради і загальних зборів Банку. Ліквідатором Банку призначено службовця Національного банку України - начальника відділу управління інспектування банків 1 та 2 груп Департаменту інспектування банків Генерального департаменту банківського нагляду ОСОБА_3 .. У разі тимчасової відсутності ліквідатора Банку, на виконання його функцій уповноважено службовця Національного банку України ОСОБА_1 ..

Ліквідаційна процедура Банку проводиться в порядку встановленому постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 року №369 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушенням банківського законодавства» (далі - Положення).

На підставі постанови Правління НБУ від 12 травня 2014 року № 267, Наказу голови НБУ № 754-к від 20 травня 2014 року з 12 травня 2014 року припинено повноваження ліквідатора ОСОБА_3 та з 12 травня 2014 року ліквідатором призначено службовця Національного банку України ОСОБА_1 , головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 1 групи управління нагляду за банками 1 та 2 груп Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду. Відповідно до наказу, ОСОБА_1 зобов`язано прийняти в день призначення за актами про приймання-передавання бухгалтерську та іншу документацію, а також не пізніше ніж у місячний строк із дня призначення - майно (активи) ПАТ «Банк Столиця». Зобов`язано ліквідатора, у тому числі, із дня призначення забезпечити охорону майна (активів), бухгалтерської та іншої документації ПАТ «Банк Столиця», забезпечити неухильне виконання всіх передбачених законодавством України зобов`язань і повноважень, пов`язаних із ліквідацією банку, у тому числі щодо повернення та продажу його активів.

У своїй діяльності ліквідатор керується Законом №2121-ІІІ, постановою Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» (далі - Банк) № 30 від 30 січня 2012 року, Положенням, іншими нормативно-правовими актами та договором про ліквідацію банку. Ліквідатор з дня свого призначення виконує обов`язки та користується правами, передбаченими статтями 92, 93 Закону №2121-ІІІ та договором про ліквідацію банку.

Таким чином, з 12 травня 2014 року ОСОБА_1 , будучи службовою особою Національного банку України, як ліквідатор Банку набув повноваження, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно- господарських функцій, а також повноваженням на розпорядження ввіреним йому майном банку.

ОСОБА_1 , з моменту набуття повноважень ліквідатора Банку, на підставі Положення та Закону №2121-ІІІ, отримав можливість безперешкодного доступу до матеріалів усіх кредитних справ та активів Банку, а також можливість розпоряджатися ними.

В травні 2014 року, точні час та дата досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 дізнався, що представники деяких юридичних осіб мають зацікавленість у придбанні прав вимоги за кредитними договорами, укладеними 19 вересня 2007 року та 26 грудня 2007 року між Банком та позичальниками ТОВ «Альтернатива Груп» та ТОВ «Укрметалзабезпечення».

Так, 19 вересня 2007 між Банком та ТОВ «Укрметалзабезпечення» укладено Договір про надання кредиту № 19/07-К, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується 19 вересня 2007 року надати Позичальникові у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у розмірі 12 500 000 грн., а Позичальник зобов`язується на умовах, передбачених договором, повернути кредит не пізніше 20 березня 2008 року та сплатити проценти за користування ним за ставкою 20 % річних.

Договором від 25 листопада 2008 року про внесення змін № 6 до Договору, п. 4.1 договору викладено у наступній редакції: «4.1. В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань перед Кредитодавцем щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» (надалі - ТОВ ТД «Ресурси», Заставодавець), передає в заставу товари в обороті, а саме мазут М-100 та укладає з Кредитодавцем договір застави.

25 листопада 2008 року між ТОВ КБ «Столиця» (надалі - Заставодержатель) та ТОВ ТД «Ресурси» укладено Договір застави товарів в обороті № 19/07-К-22, у відповідності до умов якого Заставодавець передає в заставу Заставодержателю у якості забезпечення виконання ТОВ «Укрметалзабезпечення» зобов`язань за Договором про надання кредиту від 19 вересня 2007 року № 19/07-К, всіма додатками та договорами про внесення змін до нього, наступне майно - товари в обороті, а саме: мазут М-100 в кількості 12 066,95 тон (надалі -- Предмет застави). Предмет застави зберігається за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1а, АЕК «Київенерго» (філія «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго»).

Згідно з п. 1.2 Договору застави товарів в обороті № 19/07-К-22 від 25 листопада 2008 року сторони оцінюють Предмет застави в 24 978 586,50 грн. (відповідно до Звіту про оцінку майна ОСОБА_4 від 01 листопада 2008 року). Відповідно до п. 1.4 Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується наступними документами: Договором № 1-1530 від 15 січня 2008 року з додатками та додатковими угодами до нього, актами приймання-передачі від 17 жовтня 2008 року та накладними від 17 жовтня 2008 року.

26 грудня 2007 року між ТОВ КБ «Столиця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтернатива Груп» (надалі - ТОВ «Альтернатива Груп», Позичальник), укладено Договір про надання кредиту № 24/07-К, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується 26 грудня 2007 року надати Позичальникові у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у розмірі 3 200 000 грн., а Позичальник зобов`язується повернути кредит у строк не пізніше 26 березня 2008 року та сплатити проценти за користування ним за ставкою 20 % річних на визнаних договором умовах.

Згідно з Додатковою угодою № 2 від 29 січня 2008 року до Договору про надання кредиту від 26 грудня 2007 року № 24/07-К п. 1.1 та 4.1 вищевказаного договору викладено в наступних редакціях:

«1.1. Кредитодавець зобов`язується 26 грудня 2007 року надати Позичальникові у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у розмірі 16 675 000 грн., а Позичальник зобов`язується повернути кредит у строк не пізніше 26 березня 2008 року та сплатити проценти за користування ним за ставкою 20 % річних на визнаних договором умовах».

Договором від 25 листопада 2008 року про внесення змін № 11 до Договору про надання кредиту від 26 грудня 2007 року № 24/07-К, п. 4.1 договору викладено у наступній редакції: «4.1. В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань перед Кредитодавцем щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси», передає в заставу товари в обороті, а саме мазут М-100 та укладає з Кредитодавцем договір застави».

25 листопада 2008 року між ТОВ КБ «Столиця» (надалі - Заставодержатель), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси (надалі - ТОВ ТД «Ресурси», Заставодавець), укладено Договір застави товарів в обороті № 24/07-К-42, відповідно до умов якого Заставодавець передає в заставу Заставодержателю в якості забезпечення виконання ТОВ «Альтернатива Груп» зобов`язань за Договором про надання кредиту від № 24/07-К, всіма додатками та договорами про внесення змін до нього, наступне майно - товари в обороті, а саме: мазут М-100 в кількості 16 097,30 тон (надалі - Предмет застави). Предмет застави зберігається за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1а, АЕК «Київенерго» (філія «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго»).

На виконання умов Договору про надання кредиту від 26 грудня 2007 року № 24/07-К ТОВ КБ «Столиця» перераховано ТОВ «Альтернатива Груп» грошові кошти на загальну суму 16 675 000 грн., а заборгованість за вказаним кредитом станом на 12 січня 2015 року (день підписання договору купівлі-продажу прав вимоги) - не погашено.

Також встановлено, що в період з 2008 по 2015 роки мазут марки М-100, який був предметом застави по кредитних договорах від 19 вересня 2007 року № 19/07-К та від 26 грудня 2007 року № 24/07-К, перебував в повному обсязі в резервуарах ПАТ «Київенерго» за адресами: Київська ТЕЦ-6 АЕК «Київенерго» (м. Київ, вул. Пухівська 1-А) та Київська ТЕЦ-5 АЕК «Київенерго» (м. Київ, вул. Промислова 4).

При цьому, ОСОБА_1 як ліквідатор ПАТ «Банк Столиця» на виконання обов`язків щодо ефективної ліквідації банку з продажом майна за найвищими цінами не вжив жодних заходів з метою перевірки наявності предмету забезпечення за кредитними договорами ТОВ «Укрметалзбазпечення» та ТОВ «Альтернатива груп» та можливості звернути на нього стягнення або на інше майно заставодавця ТОВ «Торговий дім «Ресурси» за договорами № 24/07-К-42, № 19/07-К-22 від 25 листопада 2008 року.

ОСОБА_1 , знаючи про наявність договорів застави товарів в обороті із ТОВ «Торговий дім «Ресурси» за вказаними кредитами, всупереч вимогам Положення, не реалізовуючи покладені на нього обов`язки Ліквідатора, зокрема щодо особистого належного забезпечення вимог кредиторів та продажу активів Банку за найвищою ціною, надав представникам юридичних осіб, зацікавлених у придбанні прав вимоги за вказаними кредитами, доступ до матеріалів кредитних справ за кредитним договором від 19 вересня 2007 року № 19/07-К до позичальника ТОВ «Укрметалзабезпечення» та за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 24/07-К до позичальника ТОВ «Альтернатива Груп», з метою подальшої реалізації майна Банку.

Відповідно до п. 10.1 Глави 10 Положення, Ліквідатор визначає перелік активів банку, які підлягають продажу, та здійснює продаж як індивідуально визначеного ним активу, так і портфеля активів, формування якого може здійснюватися за різними критеріями.

Після проведення інвентаризації, оцінки майна (активів) банку і складання проміжного ліквідаційного балансу ліквідатор розпочинає продаж майна (активів) банку.

Відповідно до п. 8.6 Положення ліквідатор вживає заходів щодо оцінки активів банку, які підлягають відчуженню, відповідно до законодавства України про оцінку майна (активів). Ліквідатор залучає до оцінки активів банку незалежного оцінювача, визначеного ним за результатами проведеного конкурсу відповідно до глави 8 розділу V цього Положення. Ліквідатор зобов`язаний переконатися, що немає конфлікту інтересів із цією особою, і в її здатності діяти неупереджено.

Відповідно до п. 6.10. Положення ліквідатор зобов`язаний використовувати кошти ліквідаційної маси на задоволення вимог кредиторів банку та забезпечення ліквідаційної процедури.

Не виконуючи згадані положення нормативних актів, що регулювали порядок продажу активів Банку, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, ОСОБА_1 надав доступ до матеріалів кредитних справ представнику юридичної особи, зацікавленої у придбанні прав вимоги, не проконтролювавши при цьому повноту подачі в подальшому матеріалів для проведення відповідних оцінок їх вартості.

Так, реалізуючи повноваження надані йому згідно з довіреностями № 21-08/11-1 від 23 квітня 2014 року, листом від 02 липня 2014 року, підготовленим та поданим на фірмовому бланку Банку, представник юридичної особи зацікавленої у придбанні прав вимоги за кредитами ТОВ «Укрметалзабезпечення» та ТОВ «Альтернатива груп» звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням здійснити оцінку прав вимоги за вказаними кредитними договорами. В той же час, разом з листом від 02 липня 2014 року до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз передано окремі копії документів з кредитних справ, для проведення експертного дослідження, при цьому не повідомлено експерта про наявність забезпечення за кредитами Банку з ТОВ «Укрметалзабезпечення» та ТОВ «Альтернатива груп» за договором застави товарів в обороті.

19 серпня 2014 року отримано висновок експертного дослідження № 8344/14-53 від 19 серпня 2014 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідно до якого вартість права вимоги по договорам про надання кредиту № 19/07-К від 19 вересня 2007 року та № 24/07-К від 26 грудня 2007 року дорівнює нулю, оскільки кредитна заборгованість є безнадійною. При цьому, можливість стягнення предмету забезпечення навіть не досліджувалася, у зв`язку з неповним представленням експерту відомостей кредитних справ та відсутністю у оцінщика відомостей про наявність забезпечення за договорами.

11 серпня 2014 року, ОСОБА_1 , як ліквідатор Банку, на виконання умов договору № 13-03/28 від 28 березня 2013 року звернувся до суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 з листом № 01/322/,1 в якому просив оцінити кредитну заборгованість за кредитивними договорами укладеними між Банком, ТОВ «Альтернатива груп» та ТОВ «Укрметалзабезпечення. Цим листом ОСОБА_1 також повідомив оцінювача ОСОБА_5 про отримання банком трьох пропозицій про викуп зазначеної заборгованості, а саме: від ТОВ «І.С. Інвест», ТОВ «Глобалторг» та ТОВ «ГЛТ Груп». При цьому ОСОБА_1 19 серпня 2014 року передав ОСОБА_5 копію експертного дослідження № 8344/14-53 від 19 серпня 2014 року, яке і покладено в основу звітів про незалежну оцінку прав вимоги Банку за кредитними договорами укладеними між Банком, ТОВ «Альтернатива груп» та ТОВ «Укрметалзабезпечення» від 20 серпня 2014 року, підготовлених ОСОБА_5 ..

Під час проведення оцінки майна ОСОБА_1 не забезпечив врахування суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 всіх відомостей щодо наявності забезпечення за кредитними договорами, можливість здійснення на них стягнення, укладеними між Банком та ТОВ «Альтернатива груп» та ТОВ «Укрметалзабезпечення», у зв`язку із чим вартість забезпечення за цими кредитами не була предметом оцінки ОСОБА_5 .

Таким чином, наступного дня після проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз експертного дослідження, ОСОБА_5 підготував звіти про оцінку прав вимоги Банку за кредитними договорами укладеними між Банком, ТОВ «Альтернатива груп» та ТОВ «Укрметалзабезпечення», відповідно до яких вартість прав вимоги Банку за Договором про надання кредиту № 19/07-К від 19 вересня 2007 року до позичальника ТОВ «Укрметалзабезпечення» становить 27 516,00 грн. без ПДВ., прав вимоги Банку за Договором про надання кредиту № 24/07-К від 26 грудня 2007 року до ТОВ «Альтернатива Груп» - 34 472,00 грн. без ПДВ. Загальна вартість права вимоги по кредитним договорам відповідно до звітів про оцінку майна склала всього 61 988 грн. без ПДВ. Вартість визначена лише на підставі листів-пропозицій майбутніх покупців.

При цьому, у вказаних звітах оцінщиком зазначено, що права вимоги за кредитними договорами не забезпечені заставою, вартість визначалась лише права вимоги за кредитними договорами, без врахування наявності забезпечення за договорами про заставу товарів в обороті № 24/07-К-42, № 19/07-К-22 від 25 листопада 2008 року.

ОСОБА_1 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, недоліки звітів про оцінку прав вимоги щодо неврахування наявності забезпечень заставами залишив поза увагою, не забезпечивши належної оцінки вартості прав вимоги за кредитними договорами з метою їх продажу за найбільшою вартістю, листом від 12 вересня 2014 року № 01/405, повідомив Управління припинення діяльності банків Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України, що на позабалансовому рахунку № 9611 «Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями» ПАТ «Банк Столиця» враховується безнадійна кредитна заборгованість на суму 34 236 690,66 грн., яка була списана з балансу ПАТ «Банк Столиця» 29 грудня 2010 року. Зазначена кредитна заборгованість представляє собою права вимоги ПАТ «Банк Столиця» за Договором про надання кредиту від 26 грудня 2007 року № 24/07-К до позичальника ТОВ «Альтернатива Груп» та за Договором про надання кредиту від 19 вересня 2007 року № 19/07-К до позичальника ТОВ «Укрметалзабезпечення». При цьому ОСОБА_1 , без вжиття заходів щодо можливості звернення стягнення на предмет застави, зазначені відомості про те, що заборгованості не забезпечені заставою/іпотекою майна. До листа додано складений та підписаний ОСОБА_1 висновок ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» про порядок продажу майна (активів), його склад, умови та строки продажу в якому також вказано, що нібито зазначені активи є безнадійними та не забезпечені заставою.

Рішенням Національного банку України № 528 від 27 листопада 2014 року «Про погодження порядку продажу майна (активів) Банку його складу, умов та строків придбання», комісія з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем, розглянувши висновок Генерального департаменту банківського нагляду, висновок ліквідатора Банку, надісланий листом № 01/405 від 12 вересня 2014 року, погодила порядок продажу майна (активів) Банку, а також його склад, умови та строки придбання за ціною не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість визначена суб`єктом оціночної діяльності, загальною оціночною ринковою вартістю 61 988 грн. (без ПДВ), а саме майнових прав за кредитними договорами у кількості 2 одиниці, що укладені між Банком та юридичними особами і зазначені в інформації про активи та надані з листом ліквідатора ПАТ Банку № 01/405 від 12 вересня 2014 року.

При цьому в тому числі листом № 02-15947/14 від 17 грудня 2014 року ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 15 грудня 2014 року, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено виплати відшкодування для 416 осіб вкладників Банку на загальну суму 29 060 352,13 грн.

10 грудня 2014 року ОСОБА_1 скерував Директору ТБ «Перша Товарна Біржа» ОСОБА_6 лист № 01/231-М щодо організації продажу активів, а саме майнових прав за кредитними договорами у кількості 2 одиниці, що укладені між Банком та юридичними особами за загальною оціночною ринковою вартістю 61 9886 грн.

05 січня 2015 року, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45/2 керівником Товарної біржи «Перша товарна Біржа» ОСОБА_6 , за участі двох учасників: представника компанії ТОВ «І.С. Інвест», яка раніше зверталася до Банку з листом № 0508/14-1 від 05 серпня 2014 року та представника компанії ТОВ «Євроізол», було проведено аукціон з продажу прав вимоги за кредитами ТОВ «Укрметалзабезпечення» та ТОВ «Альтернатива груп». Під час проведення аукціону, участь в ньому брали представники компанії ТОВ «І.С. Інвест» та ТОВ «Євроізол».

Об`єктом продажу під час аукціону 05 січня 2015 року були майнові права (право вимоги) за кредитними договорами у кількості 2 одиниці, що укладені між ПАТ «Банк Столиця» та юридичними особами (позичальниками) а саме:

1. Право вимоги ПАТ «Банк Столиця» за кредитним договором №24/07-К до ТОВ «Альтернатива Груп», а також всі права вимоги Власника (Продавця) до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Власнику (продавцю), щодо виконання Позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

2. Право вимоги ПАТ «Банк Столиця» за кредитним договором № 19/07-К до ТОВ «Укрметалзабезпечення», а також всі права вимоги Власника (Продавця) до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Власнику (продавцю), щодо виконання Позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за кредитними договорами та Договорами забезпечення.

Початкова вартість лоту без урахування ПДВ, складала - 61 988 грн. Переможцем торгів став учасник № 1 - ТОВ «І.С. Інвест», який придбав лот за ціною 68 186 грн. 80 коп. без урахування ПДВ.

12 січня 2015 року, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_1 , не здійснивши жодних заходів щодо стягнення боргу за договорами кредиту із заставодавця та не вживши заходів для належної оцінки вартості права вимоги за договорами застави товарів в обороті з урахуванням наявності забезпечення заставами, отримавши погодження лише на продаж прав вимоги за договорами кредиту, знаючи про наявність заборгованості Банку перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 29 060 352,13 грн, у м. Києві, за адресою: АДРЕСА_1 , від імені Банку підписав договір купівлі-продажу прав вимоги та акт приймання-передачі за кредитами ТОВ «Укрметалзабезпечення» та ТОВ «Альтернатива груп» згідно з п.2.4 якого з дня підписання Акту приймання - передачі ТОВ «І.С. Інвест» набуває статусу Нового Кредитора по відношенню до Позичальників за Кредитними договорами, а також до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення.

При цьому, ринкова вартість мазуту марки М-100 в обсязі 28 164,25 тон, якими було забезпечено кредити ТОВ «Укрметалзабезпечення» та ТОВ «Альтернатива груп», станом на 12 січня 2015 року могла становити щонайменше 216 245 111,5 грн. Вартість права вимоги за договорами про надання кредиту від 19 вересня 2007 року № 19/07-К та від 26 грудня 2007 року № 24/07-К, укладеними ПАТ «Банк Столиця» з ТОВ «Укрметалзабезпечення» та ТОВ «Альтернатива Груп» з урахуванням договорів застави товарів в обороті станом на 12 січня 2015 року становила 61 099 000 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.2001 № 2740-ІІІ та Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 30.08.2002 № 1301/268, на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладалися обов`язки щодо проведення виплат гарантованих сум вкладникам неплатоспроможного ПАТ «Банк Столиця». Ліквідатором ПАТ «Банк Столиця» листом від 21 лютого 2012 року №14-262 направлено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перелік вкладників ПАТ «Банк Столиця». Надалі директором-розпорядником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_8 направлено на адресу ПАТ «Банк Столиця» відповідну заяву від 27 лютого 2012 року № 09-627/12 про задоволення кредиторських вимог на загальну суму 29 090 738,34 грн. У відповідності до вищевказаної заяви, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі ст. 33 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.2001 № 2740-ІІІ набуває права кредитора щодо учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на всю суму, що підлягає відшкодуванню, з дня настання недоступності вкладів. В подальшому Фондом гарантування вкладів фізичних осіб протягом 2013 - 2014 років виплачено вкладникам ПАТ «Банк Столиця» відшкодування на суму 29 060 352, 13 грн., які відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» повинні бути повернуті за рахунок майна банку, але в подальшому через дії ОСОБА_1 Фонду не повернуті.

Таким чином, діями ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» ОСОБА_1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заподіяні збитки на суму 29 060 352, 13 грн, що в понад 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи службовою особою Національного банку України уповноваженою на виконання функцій ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» неналежно виконуючи свої службові обов`язки щодо забезпечення найбільш ефективного продажу активів банку здійснив продаж майна, а саме забезпечених заставами прав вимог банку на суму 34 236 690,66 грн за кредитним договором № 19/07-К від 19 вересня 2007 року до позичальника ТОВ «Укрметалзабезпечення» та за кредитним договором № 24/07-К від 26 грудня 2007 року до позичальника ТОВ «Альтернатива Груп» за заниженою вартістю - 68 186,80 гривень, що призвело до завдання збитків державі в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 29 060 352,13 грн.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні службової недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам а саме злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Барбелюк А.О. заявив клопотання про закриття кримінальної справи з посиланням на те, що інкримінований ОСОБА_1 злочин є злочином середньої тяжкості, діяння було вчинено у кінці 2014 року, тому сплили строки притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотання захисника підтримав та зазначив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає, підтвердив надання згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження через сплив строків давності.

Прокурор Касьян А.О. вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю, оскільки, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України спливли в січні 2020 року, інших злочинів обвинувачений не вчиняв, дав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Матвійчук О.Ю. не заперечує проти закриття кримінального провадження за спливом строків давності.

Вирішуючи заявлене захисником Барболюком А.О. клопотання про закриття кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюються виключно судом.

Статтею 49 КК України встановлено зокрема, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до частини третьої статті 12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція частини другої статті 367 КК «Службова недбалість» передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Тобто, кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 367 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною третьою статті 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно частини третьої статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 19 листопада 2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок:

«відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК».

Судом встановлено, що вчинене 12 січня 2015 року (що не заперечується сторонами) обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення належить до злочинів середньої тяжкості, обвинувачений раніше не судимий, вину визнає, строк давності сплив о 24.00 11 січня 2020 року та не переривався вчиненням іншого злочину.

Також, судом роз`яснено обвинуваченому, що за фактом службової недбалості, за яким згідно зміненого обвинувального акту він обвинувачується, закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності, із чим він погодився та не вимагав здійснювати провадження в повному обсязі в загальному порядку.

Отже, суд вважає, що на підставі ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності треба звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинене 12 січня 2015 року кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 367 КК України, щодо службової недбалості, та закрити кримінальне провадження.

Керуючись статтями 12,49 КК України, статтями 284-288, 369, 372, 376, 532 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Барбелюка А.О. про закриття кримінальної справи задовольнити.

Закрити кримінальне провадження №52019000000000533 від 27 червня 2019 року, в якому пред`явлено обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча: Л.І. Задорожна

Судді: Я.В. Шкодін

В.М. Дубас