- Presiding judge (HACC AC) : Chorna V.V.
- Judge (HACC AC) : Nykyforov A.S., Pavlyshyn O.F.
- Secretary : Hetsko I.V.
справа № 991/3874/20
провадження №11-сс/991/480/20
слідчий суддя: Воронько В.Д.
доповідач: Чорна В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2020 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Чорної В.В.,
суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Гецко І.В.,
представника особи, яка подала апеляційну скаргу - Луценко В.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора Науково-дослідної судово-експертної установи ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2020 р. у кримінальному провадженні № 42017000000000386 від 13.02.2017 р., -
ВСТАНОВИЛА:
До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яка ухвалою від 02.06.2020 р. призначена до розгляду.
1. Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційних скарг.
Оскаржуваним рішенням - ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2020 р. скаргу директора Науково-дослідної судово-експертної установи ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у нерозгляді клопотання заявника № 29 від 04.05.2020 р., поданого в порядку ст.220 КПК України, повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді та направити подану ним скаргу до Вищого антикорупційного суду для її розгляду в установленому законом порядку.
2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про неналежність НДСЕУ до суб`єктів оскарження дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час здійснення досудового провадження, а також до переліку осіб, які наділені правом подавати клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій, відповідно до ст. 220 КПК України. Вважає, що сплата винагороди за проведену експертизу є процесуальною дією, яку зобов`язана вчинити сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. У зв`язку, НДСЕУ в розумінні п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України є особою, стосовно якої здійснюються процесуальні дії, та має право оскаржити до слідчого судді бездіяльність слідчого та прокурора в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України. Зокрема, оскаржити бездіяльність, яка полягає у ненаданні відповіді на клопотання № 29 від 04.05.2020 р. про виплату винагороди за проведення судовими експертами НДСЕУ комісійної судово-економічної експертизи, результати якої оформлені висновком №05/02/19-1 від 05.02.2019 р., подане до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в порядку ст.220 КПК України.
3. Узагальнений виклад позицій сторін та інших учасників судового провадження.
В судовому засіданні представник Науково-дослідної судово-експертної установи Луценко В.А. підтримав подану директором НДСЕУ ОСОБА_1 апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Від прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І.М. надійшло клопотання про направлення матеріалів за даною апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду, з посиланням на те, що постановою процесуального керівника від 14.05.2020 р. визначено підслідність кримінального провадження № 42017000000000386 від 13.02.2017 р. за слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України.
Водночас, до зазначеного клопотання прокурором Гарванко І.М. не надано документів на підтвердження його повноважень у даному кримінальному провадженні, а також копій документів, якими воно обґрунтовується (зокрема, копії постанови від 14.05.2020 р.), у зв`язку з чим зазначене клопотання колегію суддів залишено без розгляду.
Водночас, вирішуючи питання щодо підсудності апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2020 р., колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК України, саме Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, у зв`язку з чим підстави для передачі даної скарги до іншого апеляційного суду, незалежно від того, за яким органом досудового розслідування на даний час визначена підслідність вказаного кримінального провадження, відсутні.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
З оскаржуваної ухвали та матеріалів провадження вбачається, що постановою слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Дуляницьким Ю.В. від 31.05.2018 р. у кримінальному провадженні № 42017000000000386 від 13.02.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 240 та ч. 2 ст. 209Кримінального кодексу України, призначено комісійну судово-економічну експертизу.
На виконання постанови слідчого судовими експертами Науково-дослідної судово-експертної установи виконано комісійну судово-економічну експертизу, результати якої оформлені висновком № 05/02/19-1, який разом із матеріалами кримінального провадження, актом здачі-приймання № NF-04 від 05.02.2019 р. та рахунком № 4 від 05.02.2019 р. на оплату вартості експертизи в сумі 750 387,96 грн. передано до Генеральної прокуратури України листом за вих. № 9 від 05.02.2019 р.
05 травня 2020 року Науково-дослідна судово-експертна установа засобами поштового зв`язку звернулась до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з клопотанням № 29 від 04.05.2020 р., поданим в порядку ст.220 КПК України, про виплату винагороди за проведення судовими експертами НДСЕУ комісійної судово-економічної експертизи, результати якої оформлені висновком №05/02/19-1 від 05.02.2019 р.
У зв`язку з неотриманням відповіді на зазначене клопотання, директор Науково-дослідної судово-експертної установи ОСОБА_1 звернувся зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, в якій просив визнати протиправною бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000000386 від 13.02.2017 р., що полягає у нерозгляді клопотання № 29 від 04.05.2020 р., та зобов`язати прокурора вчинити процесуальні дії, необхідні для оплати комісійної судово-економічної експертизи, результати якої оформлені висновком №05/02/19-1 від 05.02.2019 р.
Повернення скарги заявнику слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мотивував тим, що Науково-дослідна судово-експертна установа не входить до переліку осіб, які наділені правом подавати клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій, відповідно до ст.220 КПК України, а також не належить до суб`єктів оскарження дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час здійснення досудового провадження в порядку ст. 303 КПК України.
5. Встановлені обставини та мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій, та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з ч.1 ст. 69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Пунктом 6 частини 3 цієї статті передбачено, що експерт має право одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов`язком особи, яка залучена як експерт.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КПК України, витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 124 КПК України визначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно з ч. 2 ст. 126 КПК України, сторони кримінального провадження, в тому числі, експерти, мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
З аналізу вищенаведених положень кримінального процесуального законодавства вбачається, що відшкодування витрат на проведення експертизи у кримінальному провадженні не є процесуальною дією, яка вчиняється прокурором у кримінальному провадженні в порядку ст. 220 КПК України у визначений строк; водночас, процесуальним законом передбачено окремий порядок вирішення питань, пов`язаних з відшкодуванням витрат кримінального провадження, в тому числі, які стосуються витрат на залучення експерта.
Крім того, з наведених положень слідує, що експерт (експертна установа) не належить до категорії осіб, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування в розумінні ст.ст. 220, 303 КПК України, а тому не є суб`єктом звернення до прокурора з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій в порядку статті 220 КПК України, або до слідчого судді зі скаргою в порядку статті 303 КПК України на бездіяльність прокурора, пов`язану з невчиненням таких дій.
Пунктом першим частини другої статті 304 КПК України визначено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається слідчим суддею заявнику у випадку, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність у слідчого судді передбачених п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України підстав для повернення директору Науково-дослідної судово-експертної установи ОСОБА_1 поданої ним в порядку ст. 303 КПК України скарги на бездіяльність прокурора, яка полягає у ненаданні відповіді на клопотання № 29 від 04.05.2020 р.
Зазначений висновок не суперечить постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2020 р. (справа № 910/5847/19), на яку посилається апелянт як на підставу для задоволення поданої ним апеляційної скарги.
Так, у вказаній постанові суд касаційної інстанції визнав правильним висновок господарських судів першої та апеляційної інстанції про те, що постанова слідчого про призначення комісійної судово-економічної експертизи із залученням до її проведення відповідних експертів не є безпосередньою підставою для виникнення між Науково-дослідною судово-експертною установою та Генеральною прокуратурою України господарських зобов`язань, з огляду на правову природу зазначеної постанови як процесуального рішення. У даних правовідносинах слідчий діяв згідно передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України компетенції на здійснення досудового розслідування та не вчиняв дій з реалізації від імені Генеральної прокуратури України господарської компетенції чи організаційно-господарських повноважень.
Таким чином, зазначеним судовим рішенням встановлено відсутність між Науково-дослідною судово-експертною установою та Генеральною прокуратурою України господарських відносин.
Зазначений висновок жодним чином не спростовує наведеного в оскаржуваній ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду обґрунтування та лише свідчить про те, що спірні правовідносини мають бути вирішені у площині кримінального процесуального законодавства, яке, водночас, не наділяє апелянта правом оскарження до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України бездіяльності прокурора щодо нерозгляду клопотання експерта про відшкодування витрат на проведення експертизи.
6. Висновки суду.
За викладених обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги директора Науково-дослідної судово-експертної установи ОСОБА_1 , а тому ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2020 р. підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючисьст.ст. 369-372, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні апеляційної скарги директора Науково-дослідної судово-експертної установи ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2020 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Чорна
судді
А.С. Никифоров
О.Ф. Павлишин