Document No. 89765200

Справа № 991/4125/20

Провадження1-кс/991/4248/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

заявника адвоката Єни С. О.,

прокурора САП Скибенка О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Єни Станіслава Олександровича про скасування арешту майна, що належить на праві власності ПП «Макс Арт» у кримінальному провадженні № 42017111200000823 від 04.12.2017 року,

ВСТАНОВИЛА

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 (далі - заявника), що діє в інтересах ПП «Макс Арт» (на підставі ордеру), про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42017111200000823 від 04.12.2017 року на корпоративні права, що на праві власності належать цьому підприємству:

-Корпоративні права ТОВ «Проскурівський забудовник» (ідентифікаційний код юридичної особи 37512885);

-Корпоративні права ТОВ «Будинок мирний» (ідентифікаційний код юридичної особи 37512890).

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2019 року було накладено арешт на корпоративні права суб`єктів підприємницької діяльності, де підозрюваний ОСОБА_2 є, нібито кінцевим бенефіціарним власником, та, зокрема, на вказане вище майно (справа № 757/42131/19).

Заявник вважає, що його було накладено необґрунтовано. Він зазначає, що майно не підлягає арешту, оскільки не належить підозрюваному, обвинуваченому у кримінальному провадженні, а, отже, не може бути конфісковане; арешт накладено за клопотанням неналежного суб`єкта; арешт створює необґрунтовані обмеження правомірної підприємницької діяльності.

У судовому засіданні підтримав клопотання, надав додаткові пояснення, та попросив його задовольнити. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенко О. І. заперечив проти задоволення клопотання. До початку судового засідання заперечення у формі відзиву також подав ОСОБА_3 , старший слідчої групи у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020 року, що було виділене з кримінального провадження № 42017111200000823 від 04.12.2017 року, у якому й було накладено арешт. У запереченнях він зазначив, що арешт майна на теперішній час є чинним, таким, що виправдовує ступінь втручання у права і свободи фізичної особи та потреби досудового розслідування. Накладення арешту було обґрунтованим і законним, оскільки ОСОБА_2 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Проскурівський забудовник», а також кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Будинок мирний». Отже, він має правомочності контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами підприємства, тобто майном.

Встановлені обставини

Слідча суддя проаналізувала клопотання заявника, доводи сторін у судовому засідання, та дійшла до такого.

У кримінальному провадженні розслідуються обставини можливого вчинення злочину посадовими особами Національної гвардії України. У 2017 році за адресою: місто Київ, вулиця Народного Ополчення, 9-А (Головне управління Національної гвардії України), при проведенні оцінки конкурсних пропозицій, наданих учасниками конкурсу, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2011 року № 147 «Про затвердження Порядку використання коштів передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», члени конкурсної комісії, діючи всупереч інтересам служби, на користь ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», за попередньою змовою, знаючи про невідповідність і неповноту конкурсної пропозиції ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», не відхилили її, допустили до оцінки та визнали це підприємство переможцем конкурсу. В подальшому ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» підписало договори, які станом на зараз не виконані.

Відповідно до висновків експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 18.06.2019 року, квартири в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які були придбані Головним управлінням Національної гвардії України не відповідають умовам договорів щодо якості квартир та вимогам ДБН, які застосовуються до житлових квартир, є непридатними для проживання. Відповідно до висновків експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 12.06.2019 року, сума бюджетних коштів, сплачених з розрахункових казначейських рахунків ГУ Нацгвардії на підставі договорів купівлі-продажу вказаних квартир, складає 17 337 970 гривень.

У матеріалах, що були надані стороною обвинувачення, зазначається, що ОСОБА_2 був одним із директорів ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», який, зокрема, займався формуванням конкурсних пропозицій для участі в конкурсі з придбання житла та готував конкурсну пропозицію і, на думку сторони обвинувачення, був співучасником вчинення злочину. Він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (КК України).

09.08.2017 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва постановив ухвалу про накладення арешту на корпоративні права з метою забезпечення конфіскації майна. Арешт було накладено на майно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме корпоративні права суб`єктів підприємницької діяльності, де підозрюваний ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником: Мале приватне підприємство «ПППМ» (14263200), ТОВ «Хмельницький Експериментальний завод» (тоді - «Хмельницький олійножировий комбінат», 37462599), ТОВ «Проскурівський забудовник» (37512885), ТОВ «Будинок мирний» (37512890), ПП «Буковинабуд» (42487730).

Відомо, що у ТОВ «Будинок мирний» засновником є ПП «Макс Арт», з внеском до статутного фонду у розмірі 1000 гривень, що становить 100% частку. Також, у ТОВ «Проскурівський забудовник» засновниками є ОСОБА_2 , з внеском до статутного фонду у розмірі 519 590 гривень, що становить 99,8079% частку; та ПП «Макс Арт», з внеском до статутного фонду у розмірі 1000 гривень, що, відповідно, становить 0,1921% частку. В обох підприємствах кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є ОСОБА_2 (у ТОВ «Проскурівський забудовник» також ОСОБА_4 ).

Засновниками ПП «Макс Арт» є ОСОБА_4 (17 170 гривень внеску) та ОСОБА_5 (6 868 851,36 гривень внеску). Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є ОСОБА_5 .

Мотивація суду

Відповідно до вимог частини 1 статті 174 КПК України, власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Клопотання було подане заявником, який представляє інтереси особи, що є власником майна, а саме корпоративними правами - це підтверджується наданим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, заявник є особою, яка уповноважена звертатися із клопотанням про скасування арешту майна.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України).

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Таким чином, при дослідженні доказів та доводів сторін, слідча суддя встановлює відсутність підстав для можливого подальшого застосування арешту, а також підстави для необґрунтованості накладеного арешту. Разом з тим, перевірка ухвали, якою було накладено арешт на майно (ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2019 року у справі № 757/42131/19) не проводиться. Слідча суддя не уповноважена на такий розгляд. Що потрібно встановити так це підстави для скасування арешту, які виникли станом на момент розгляду клопотання, що є відмінністю від перегляду судом вищої інстанції, оскільки слідча суддя не оцінює ухвалу про накладення арешту на майно на предмет його законності та обґрунтованості в момент накладення арешту.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна (пункт 12 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року).

Таким чином, перевіряються обставини, на які у клопотанні посилається заявник.

Арешт майна є втручанням у право власності, відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке втручання є пропорційним втручанням у права людини та необхідним у демократичному суспільстві у випадку, якщо забезпечується виконання завдання арешту майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Заявник наводить аргументи щодо необґрунтованості накладення арешту, і не наводить доводи щодо того, що у накладенні арешту на майно відпала потреба. Тому, слідча суддя оцінює лише ці доводи й вирішує питання щодо необґрунтованості накладеного арешту.

Слідча суддя встановлює, чи було обґрунтовано накладено арешт. У цьому випадку, арешт було накладено на майно з метою забезпечення конфіскації такого майна (на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України). Санкцією статті злочину, у якому підозрюється ОСОБА_2 передбачено позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, арешт з метою забезпечення конфіскації майна можна було накласти на майно ОСОБА_2 .

Основним аргументом, який заявник зазначає у клопотанні є те, що оскільки майно (корпоративні права ТОВ «Проскурівський забудовник» (ідентифікаційний код юридичної особи 37512885), 1000 гривень внеску до статутного фонду; корпоративні права ТОВ «Будинок мирний» (ідентифікаційний код юридичної особи 37512890), 1000 гривень внесу до статутного фонду) належить на праві власності ПП «Макс Арт», а не ОСОБА_2 , арешт з метою забезпечення конфіскації є необґрунтованим; також, оскільки це майно є майном третьої особи, звертатися з клопотанням про арешт майна до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва міг звертатися тільки прокурор, з урахуванням положень ч 2 ст. 64-2 КПК України.

Для цього необхідно встановити статус ОСОБА_2 стосовно майна, на яке було накладено арешт, та, відповідно, можливість накладення арешту на таке майно. Як зазначалося раніше, ТОВ «Будинок мирний» засновником є ПП «Макс Арт», з внеском до статутного фонду у розмірі 1000 гривень, що становить 100% частку. Також, у ТОВ «Проскурівський забудовник» засновниками є ОСОБА_2 , з внеском до статутного фонду у розмірі 519 590 гривень, що становить 99,8079% частку; та ПП «Макс Арт», з внеском до статутного фонду у розмірі 1000 гривень, що, відповідно, становить 0,1921% частку. В обох підприємствах кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є ОСОБА_2 (у ТОВ «Проскурівський забудовник» також ОСОБА_4 ).

Положення щодо статусу кінцевого бенефіціарного власника містяться у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (у редакції, що діяла на момент прийняття рішення, тобто редакції від 24.11.2018 року). Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі. При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права (п. 20, ч. 1 ст. 1 Закону).

Отже, кінцевим бенефіціарним власником (раніше - кінцевий вигодоодержувач підприємства) може бути 1) особа, що прямо або через третіх осіб володіє часткою на 25% і більше в статутному капіталі підприємства та 2) особа, що має вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, незалежно від формального володіння. Тобто, це особа, що має істотний вплив на управління юридичною особою та його майном.

Слідча суддя звертається до визначення терміну «вигодонабувач», або «бенефіціар» (від фр. вenefice - прибуток, користь) наведене у словниках - це фізична або юридична особа, якій призначений грошовий платіж, одержувач грошей. Тобто, вигодонабувач (вигодоодержувач, бенефіціарій) - це справжній власник майна, який отримує доходи від свого майна, переданого в довірче управління іншій особі, юридичній або фізичній (при здачі в оренду, найм), або від використання своєї власності третіми особами.

Аналіз зазначених норм, спростовує доводи скаржника про те, що майно (корпоративні права) де ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником не належать останньому, та не може бути арештоване з метою конфіскації як виду покарання.

Окрім цього, з урахуванням формулювання у тексті резолютивної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва та наданої прокурором інформації, а саме витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, обтяження (тобто, арешт майна) було накладено на корпоративні права суб`єктів підприємницької діяльності, які належать кінцевому бенефіціарному власнику - ОСОБА_2 із забороною відчуження, а боржником значиться ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Тобто, маються на увазі саме корпоративні права, які належать кінцевому бенефіціарному власнику цих підприємств. З урахуванням того, що заявник не надає підтвердження того, що ПП «Макс Арт» намагалося вчинити дії з відчуження корпоративних прав, слідча суддя не вбачає підстав вважати, що скасування арешту є доцільним, оскільки заявник не підтверджує, що цим арештом взагалі обмежуються права ПП «Макс Арт».

Враховуючи зазначене вище, слідча суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника про скасування арешту майна.

Керуючись статтями 174, 372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Єни Станіслава Олександровича про скасування арешту майна, що належить на праві власності ПП «Макс Арт» у кримінальному провадженні № 42017111200000823 від 04.12.2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя Широка К. Ю.