Document No. 89765229

Справа № 991/4521/20

Провадження1-кс/991/4664/20

У Х В А Л А

09 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Нагорного О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві клопотання адвоката Нагорного Олександра Костянтиновича, який діє в інтересах Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дварім» про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12014220510002973 від 08.11.2014,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Нагорного Олександра Костянтиновича, який діє в інтересах Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дварім», в якому адвокат прохає скасувати арешт земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:10:001:0353, площею 2,0000 га, розташованої за адресою: м. Харків, Білгородське шосе, 34 та належить на праві власності ОК «ЖБК «Дварім», накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2019 у справі № 757/17137/19-к, у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014.

В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокат зазначає, що відповідна ухвала слідчого судді про накладення арешту не містить жодного посилання на обставини, які б вказували на існування фактів, за яких можливо б було дійти висновку, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до негативних наслідків, визначених ст. 170 КПК України. ОК «ЖБК «Дварім» набуло право власності на земельну ділянку на законних підставах та на протязі усього часу володіння нею, не здійснювало жодних дій щодо її відчуження. У зв`язку з чим, на переконання адвоката, можливі ризики, передбачені ст. 170 КПК України відсутні, що є однією з підстав для скасування арешту. Крім того, адвокат зазначає, що з огляду на тривалий час проведення досудового розслідування та відсутність осіб, яким стороною обвинувачення повідомлено про підозру, свідчить про недоцільність подальшого обмеження права власності ОК «ЖБК «Дварім» щодо вільного володіння земельною ділянкою. З огляду на викладене, прохає клопотання задовольнити та скасувати накладений арешт.

Представник власника майна - адвокат Нагорний О.К. у судовому засідання клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Прокурор Скибенко О.І. у судове засідання не з`явився, про час та місце засідання повідомлений належним чином. До початку засідання через канцелярію подав до суду заяву, в якій зазначив, що 29.05.2020 у кримінальному провадженні № 12014220510002973 змінено підслідність, яку визначено за слідчими слідчого управління ГУНП у Харківській області. На підтвердження своїх слів, надав відповідну копію постанови.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Частинами 1, 4 ст. 41 Конституції України закріплено право особи володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Однак, аналіз статті 174 КПК України не дає можливості визначити слідчого суддю, до якого можна звертатися із клопотанням про скасування арешту майна.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Таким чином, зважаючи на те, що норми, які регламентують можливість звернення із клопотання про арешт майна кореспондуються із нормами, які передбачають право особи на звернення із клопотанням про скасування арешту, тому і звернення із таким клопотанням має відбуватися із дотриманням підсудності - тобто до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Разом з цим, з постанови прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенка О.І. встановлено, що здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 доручено слідчим слідчого управління ГУНП в Харківській області.

Частиною 1 ст. 33-1 передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Виходячи із постанови від 29 травня 2020 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні, прокурором встановлено, що у розслідуваному кримінальному провадженні 12014220510002973 від 08.11.2014 не встановлено жодної умови або підстави (ні за суб`єктною, ні за предметною ознакою) передбачених у п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України для здійснення подальшого досудового розслідування кримінальних правопорушень детективами НАБ України.

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).

Розглядаючи питання порушення підсудності через зміну підслідності, слідчий суддя бере до уваги положення ст. 1 Європейської Конвенції з прав людини від 04 листопада 1950 (далі - Конвенція) в частині того, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Термін «суд, встановлений законом» з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (Справа «Сокуренко і Стригун проти України», п. 24 Рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року). Європейська Комісія з прав людини визначилась із тим, що термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)» (Справа «Занд проти Австрії». Доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року)

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання про скасування арешту майна не підсудне Вищому антикорупційному суду і його належить подавати за зареєстрованим місцезнаходженням органу досудового розслідування, в провадженні якого перебуває вказане кримінальне провадження.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката задоволенню не підлягає.

З урахуванням зазначеного, керуючись ст. 9, 22, 26, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Нагорного Олександра Костянтиновича, який діє в інтересах Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дварім» про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12014220510002973 від 08.11.2014 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак