Document No. 89765234

справа № 991/3366/20

провадження №11-сс/991/487/20

слідчий суддя: Воронько В.Д.

доповідач: Чорна В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

Іменем України

04 червня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі судового засідання Гецко І.В.,

за участі особи, яка подала апеляційну скаргу - підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Козира С.В.

прокурора - Сидоренка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2016 року за № 42016000000003517, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2020 р. про продовження строку тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

01 червня 2020 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга.

Ухвалою від 02.06.2020 р. апеляційну скаргу призначено до судового розгляду.

1. Історія провадження.

Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003517 від 17.11.2016 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Вказане провадження виділено із кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України.

17.10.2016 року щодо ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень.

Повідомлення про підозру направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку у спосіб, передбачений ст.ст. 135, 278 КПК України, за адресою його реєстрації: м. Харків, вул. Слобожанська, 24, а також через житлово-експлуатаційну організацію.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2019 р. надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

13 січня 2020 року на підставі зазначеної ухвали слідчого судді Лобенка М.В. затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14 січня 2020 року детективом Національного антикорупційного бюро України до Вищого антикорупційного суду подано клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2020 р. щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 56 днів, тобто до 08.03.2020 року включно. Одночасно визначено заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 210 200,00 грн., з покладенням на підозрюваного, за умови внесення застави, ряду обов`язків.

28 лютого 2020 року органом досудового розслідування до Шевченківського районного суду м. Києва подано клопотання про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_1 строку тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2020 р. ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 02.05.2020 року включно. Одночасно визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 грн. 00 коп., з покладенням на підозрюваного ряду обов`язків, за умови внесення застави.

27 квітня 2020 року прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Висоцька Н.В. звернулась до Вищого антикорупційного суду з клопотанням від 24.04.2020 р. про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_1 строку тримання під вартою з альтернативною можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, за умови внесення застави. Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з цим клопотанням, прокурором зазначено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які належать до особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання понад десять років позбавлення волі, а також наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2020 р. клопотання прокурора задоволено, підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 27.06.2020 року включно, з одночасним визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 грн., та покладенням ряду обов`язків за умови внесення застави, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

При розгляді клопотання слідчий суддя погодився з доводами клопотання щодо фактичних обставин скоєння ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри та доведеності стороною обвинувачення наявності ризиків, наведених у клопотанні, слідчий суддя зазначив, що матеріали кримінального провадження свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також характер та суспільну небезпеку самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

3. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з прийнятим рішенням, підозрюваний ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що прокурором не доведено достатності встановлених під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обставин, які б переконували, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам. З цих підстав, просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, та обрати йому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

4. Узагальнений виклад позицій інших учасників судового провадження.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив його апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки від органів досудового слідства та суду не переховувався, знайомих та родичів за кордоном не має, жоден зі свідків не свідчить проти нього, що виключає спробу впливати на них, а наявність ризиків стороною обвинувачення не доведена. Крім того, в судовому засіданні надав копії документів, які, на його думку, підтверджують наявність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем його постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців, постійного місця роботи та місця мешкання.

Захисник Козир С.В. підтримав апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 , посилаючись на занадту суворість обраного запобіжного заходу. Також, зазначив, що підозрюваний співпрацює зі слідством, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні.

Прокурор Сидоренко В.А. проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, посилаючись на наявність істотних ризиків, зокрема, переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Вважає, що застосування інших запобіжних заходів не буде необхідним та достатнім на даному етапі досудового розслідування.

5. Мотиви суду апеляційної інстанції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Отже, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, при обранні запобіжного заходу оцінці підлягає недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що в апеляційній скарзі не ставиться під сумнів обґрунтованість підозри, зазначене питання колегією суддів не досліджується.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність ризиків, встановлених оскаржуваною ухвалою, а також недоведеності стороною обвинувачення достатності встановлених під час розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою обставин для переконання, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вимогами п.1 ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя погодився з доводами клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо доведеності обставин, які свідчать про наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також можливості незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які не зменшились.

Надаючи оцінку наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, колегія суддів враховує, що згідно зі ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду», при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги, поряд з іншими обставинами, той факт, що особа вже ухилялася від правоохоронних органів. Так, у параграфі 76 рішення Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії» (« Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 р. суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду на те, що заявник уже ухилявся від кримінального процесу в Німеччині, мав численні ділові зв`язки за кордоном і що йому загрожувало відносно суворе покарання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003) суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_1 був затриманий за адресою: АДРЕСА_2 ( а .с. 33-35 ).

Будучи допитаним в якості підозрюваного 21 січня 2020 року, ОСОБА_1 пояснив, що за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 він не проживає, зазначена реєстрація була необхідна йому для роботи, з пропискою допомогли знайомі. Фактично місцем його мешкання є адреса, за якою його було затримано (а.с. 68-70).

Водночас, матеріали провадження не містять жодних документів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 правових підстав для постійного проживання у м. Лозова Харківської області.

Надання ж останнім під час апеляційного розгляду довідки довільної форми від 18.02.2020 р., складеної від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не може вважатися таким підтвердженням, оскільки зазначена довідка не посвідчена нотаріально, а особа, яка її надала, в судове засідання не з`явилась, у зв`язку з чим колегія суддів позбавлена можливості перевірити викладені у довідці дані.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком оскаржуваної ухвали про наявність ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходив з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та дійшов правильного висновку про те, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Отже, за наявності відомостей про те, що у даному кримінальному провадженні є свідки, на яких може впливати підозрюваний, враховуючи велику кількість фізичних та матеріальних ресурсів злочинної організації, у складі якої ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинених злочинів, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків з тих підстав, що він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість їм запобігти у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

При цьому, слідчим суддею оцінено всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Колегія суддів погоджується з наведеною в оскаржуваній ухвалі слідчого судді оцінкою вищезазначених обставин та зазначає про недоведеність наявності у підозрюваного ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків за місцем його постійного проживання, у тому числі наявності у нього родини й утриманців, постійного місця роботи, тощо.

Надані підозрюваним під час апеляційного розгляду копії довідок від ОСОБА_2 про надання згоди на його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 про надання згоди на його проживання за адресою: АДРЕСА_1 не спростовують вищезазначених висновків суду, оскільки не посвідчені у встановленому порядку, а особи, які їх надали, в судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим відсутня можливість перевірити викладені у них відомості.

В матеріалах провадження також відсутні докази працевлаштування підозрюваного ОСОБА_1 , його спільного мешкання з особою, з якою він перебуває у фактичних шлюбних відносинах, та дітьми, та, як наслідок, перебування останніх на його утриманні.

Колегія суддів також враховує, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у тому числі, у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, що передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення, останній може продовжити переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Про намір ухилитися від слідства і суду може свідчити, зокрема, не проживання за адресою реєстрації, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було оголошено у розшук. У зв`язку з відсутністю контролю за частиною державного кордону на сході країни, де згідно фабули інкримінованих підозрюваному злочинів можуть переховуватись інші співучасники, залишається також ризик незаконного перетину підозрюваним державного кордону України. За таких обставин, доводи підозрюваного про відсутність у нього дійсного закордонного паспорту не є слушними.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно також містити виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Матеріалами провадження підтверджено, що постановою заступника Генерального прокурора України від 28.02.2020 р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003517 від 17.11.2016 року за підозрою ОСОБА_1 до 12 місяців. Підставою для продовження строку досудового розслідування зазначено великий обсяг слідчих та процесуальних дій, який необхідно виконати з метою проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування та прийняття законного та обґрунтованого рішення. Крім того, зазначено, що неможливість проведення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій без продовження строку досудового розслідування обумовлено їх значним обсягом та винятковою складністю кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення терміну дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.

6. Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2020 р. про продовження строку тримання під вартою - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин