Document No. 89765236

Справа № 991/3814/20

Провадження №11-сс/991/474/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого Панаіда І.В.

суддів Боднара С.Б., Семенникова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Римаренко М.С.,

прокурора - Перова А.В.,

представника скаржника - Захарова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року у справі № 991/3814/20 року про відмову у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року.

Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, як незаконну, необґрунтовану та прийняту з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і постановити нову, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженого прокурора, процесуального керівника у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року повернути до Вищого антикорупційного суду для розгляду слідчим суддею по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що 12 травня 2020 року ним до Вищого антикорупційного суду було подано скаргу на бездіяльність уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невиконанні ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2019 року у справі №711/7930/19 та, відповідно, неприйняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року. Досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001128 триває понад процесуальний строк, визначений слідчим суддею, та з порушенням вимог закону щодо розумних строків. Причиною цього є бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк. Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року про відмову у відкритті провадження за вищевказаною скаргою є незаконною, оскільки постановлена без додержання вимог щодо кримінального провадження, зокрема ст.ст.7, 9, 21, 24, 303 КПК України, необґрунтована, оскільки ґрунтується не на матеріалах справи та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до закону, оскільки його скарга по суті не розглядалась. Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду не надано оцінки бездіяльності прокурора, що полягає у невиконанні ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2019 року та закінченні досудового розслідування інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження №42015000000001998 в порядку ст. 283 КПК України та формально вирішено питання про відмову у відкритті провадження за скаргою, що позбавило ОСОБА_1 ефективного засобу правового захисту його прав і свобод. Фактично слідчий суддя вказав, що бездіяльність прокурора, яка полягає у невиконанні процесуальної дії - закритті кримінального провадження в строк, встановлений не положеннями КПК України, а слідчим суддею відповідно до КПК України, не підлягає оскарженню. Оскільки слідчому судді може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити лише у визначений цим Кодексом строк, а не в строк, встановлений слідчим суддею відповідно до вимог КПК України, то виникає випадок, коли положення КПК України неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, а тому відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України мають бути застосовані загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 цього Кодексу. Враховуючи зазначене, скарга ОСОБА_1 є цілком прийнятною та мала б бути розглянута слідчим суддею по суті.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження Національним антикорупційним бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 209КК України.

Матеріали під вказаним номером 13 грудня 2019 року виділені з кримінального провадження №42015000000001998 від 25 вересня 2015 року стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 209КК України. Після чого первинне кримінальне провадження №42015000000001998 від 25 вересня 2015 року стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 364 КК України було закрито.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про встановлення процесуального строку досудового розслідування, та встановлено уповноваженій особі - процесуальному керівнику у кримінальному провадженні №42015000000001998 від 25 вересня 2015 року строк на проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для прийняття рішення відповідно до вимог ст. 283 КПК України у кримінальному провадженні 42015000000001998 від 25 вересня 2015 року, який не може перевищувати двох місяців.

12 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність прокурора САП, що полягає у невиконанні ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду с. Черкаси від 15 жовтня 2019 року, та відповідно неприйнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1

18 травня 2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність прокурора. Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 слідчий суддя виходив з положень ч. 2 ст. 534 КПК України, відповідно до яких судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.

Із матеріалів провадження вбачається, що 15 травня 2020 року ОСОБА_1 подав слідчому судді Вищого антикорупційного суду скаргу на бездіяльність прокурора, процесуального керівника у кримінальному провадженні №52019000000001128, що полягає у невиконанні ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2019 року у справі №711/7930/19, та відповідно, неприйнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження № 52019000000001128 стосовно ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Вимоги скаржника, про зобов`язання уповноваженого прокурора, процесуального керівника у кримінальному провадженні №52019000000001128 виконати ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2019 року та прийняти процесуальне рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею.

Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним.

Пунктом 11 частини 1 статті 303 КПК України передбачено оскарження на досудовому провадженні відмови слідчого, прокурора у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, а саме, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; стосовно податкових зобов`язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9 - 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

ОСОБА_1 фактично оскаржує не бездіяльність прокурора, пов`язану із невчиненням процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, а бездіяльність щодо невиконання судового рішення. Як встановлено під час апеляційного розгляду, кримінальне провадження №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року закрито, про що свідчить долучена адвокатом Захаровим А.В. постанова прокурора САП Перова А.В. від 17 травня 2020 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків ухвали слідчого судді і не свідчать про необґрунтованість судового рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 законним і обґрунтованим. Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13 грудня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Панаід

Судді С.Б. Боднар

О.Ю. Семенников