Document No. 89796421

Справа № 760/10894/18

Провадження №1-кп/4910/6/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

09 червня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,

сторін:

з боку обвинувачення: прокурора - Кравця В.В.,

з боку захисту: захисників - Кругляка Р.Є. , Грицишена К.П. ,

у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04 січня 2017 року щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Москва Російської Федерації, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження та клопотання захисників про відкладення проведення підготовчого судового засідання,

УСТАНОВИВ:

11 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

05 червня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кравець В.В. про здійснення у кримінальному провадженні № 52017000000000016 спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 перебуває в міжнародному розшуку, переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, 04 серпня 2016 року покинув територію України разом з дружиною і з тих пір до України не повертався, набув громадянства Болгарії та має посвідку на право постійного проживання на території Республіки Австрія, а також, ОСОБА_3 обізнаний про розпочате щодо нього кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні 09 червня 2020 року прокурор просив постановити ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Захисники обвинуваченого ОСОБА_4 адвокати Кругляк Р.Є. та Грицишен К.П. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважають, що розгляд справи необхідно відкласти, про що подали письмові клопотання, оскільки не виконано ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 лютого 2020 року про виклик обвинуваченого шляхом направлення запиту(доручення) про міжнародну правову допомогу до Республіки Болгарія та Австрійської Республіки, а тому вважають, що ОСОБА_3 не був викликаний в судове засідання у спосіб, встановлений судом і законом. Крім того, вважають, що спеціальне досудове розслідування у цій справі здійснювалось щодо злочинів, стосовно яких судом не надавався дозвіл на таке розслідування, а тому сторона обвинувачення не мала права направляти обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 до суду в порядку спеціального досудового розслідування. На час прийняття Апеляційним судом міста Києва, а саме 07 грудня 2017 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинене, тому таке рішення не може мати правових наслідків. Вказують, що порушення процедури проведення слідчих(розшукових) дій, у тому числі порушення процедури ознайомлення з матеріалами кримінального провадження свідчить про неможливість подальшого розгляду кримінального провадження в суді, оскільки стороною обвинувачення не було забезпечено право на захист(повістки про виклик ОСОБА_3 не публікувались ні в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, ні на офіційних веб-сайтах НАБУ чи САП). Звертають увагу на те, що ОСОБА_3 не оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, вся інформація щодо нього вилучена з інформаційних баз Інтерполу. Вважають, що підстав для ухвалення рішення про здійснення спеціального судового провадження, немає.

Вирішуючи зазначені клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Частиною 2 ст. 297-1 КПК України встановлено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 КК України стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено перелік правових підстав, за сукупності яких можливе проведення спеціального судового провадження, а саме:

-обвинувачення у вчиненні певних видів злочинів;

-оголошення у міждержавний та/або міжнародний розшук;

-підтвердження того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження,

-ухилення від явки на судовий виклик (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази);

-підтвердження того, що обвинувачений переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

За змістом обвинувального акта ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення за ч.3 ст.27 ч.5 ст.191(організація та керування заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах), ч.3 ст.27 ч.3 ст.209(організація вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації(відмиванню) доходів, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі), ч.3 ст.27 ч.3 ст.212(організація умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства незалежно від форми власності, яке зобов`язане їх сплачувати, за попередньою змовою групою осіб, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах), ч.3 ст.27 ч.1 ст.366(організація внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей), ч.3 ст.27 ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України(умисні дії, безпосередньо спрямовані на організацію заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, однак не доведеними до кінця з причин, які не залежали від його волі)(а.с.1-76 т.1).

Тож, ОСОБА_3 обвинувачується як у вчиненні злочинів, щодо яких допускається спеціальне провадження, так і тих, по яких зазначене не передбачено. Однак, суд зважає на те, що згідно обвинувального акта кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_3 вчинені у співучасті, самі злочини пов`язані між собою та розслідувались спільно, а тому виділення матеріалів могло негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 30 листопада 2016 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52016000000000001 від 11 січня 2016 року, про що прокурором подано копію постанови (а.с. 107-108, т. 5). Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кравець В.В. від 04 січня 2017 року з матеріалів досудового розслідування № 52016000000000001 в окреме провадження в оригіналах та копіях було виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, виділеним матеріалам зареєстровано в ЄРДР за № 52017000000000016(а.с.109-112 т.5). Відповідно інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 покинув територію України 04 серпня 2016 року (а.с.126-129 т. 5).

Підтвердженням того, що ОСОБА_3 знає про розпочате кримінальне провадження щодо нього є його заява від 01 грудня 2016 року, засвідчена нотаріусом в Республіці Болгарія, із зверненням до Національного антикорупційного бюро, Генеральної прокуратури України, інших правоохоронних органів України, в якій він підтверджує свою згоду на захист адвокатом Татаровим О.Ю. його інтересів в кримінальному провадженні № 52016000000000001, яке розслідується НАБУ, а також у всіх інших кримінальних провадженнях, якщо вони існують щодо нього, на підставі укладеного 28 листопада 2016 року між донькою обвинуваченого ОСОБА_5 та адвокатом Татаровим О.Ю. договору про надання правової допомоги(а.с.148,149 т.5); договором про надання правової допомоги від 16 січня 2017 року між адвокатом Дригваль Н.П. ОСОБА_3, в інтересах якого діяла його донька ОСОБА_5 , про надання правової допомоги в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52016000000000001(а.с.150-152 т.5).

Також, на адресу Вищого антикорупційного суду обвинувачений ОСОБА_3 направляв письмову згоду від 04 жовтня 2019 року, за змістом якої він як обвинувачений згідно вимог ч.1 ст.51 КПК України надав згоду на свій захист адвокатом Кругляком Р.Є. згідно договору №19/03/18 від 29 березня 2018 року(а.с.249,250 т.2); заяву від 21 листопада 2019 року, в якій просить здійснювати судове засідання за допомогою засобів відеозв`язку, а саме комунікаційної мережі Skype, та повідомляє, що вважає кримінальне провадження щодо нього сфабрикованим та політично мотивованим(а.с.108 т.3); заяву від 16 грудня 2019 року, в якій просив забезпечити можливість дистанційної участі у справі шляхом відеоконференції з судом у м.Відень, оскільки він постійно проживає на законних підставах в Австрії(а.с.29 т.4). Вказані заяви обвинуваченого надавались суду його захисником Кругляком Р.Є .. Крім того, 27 листопада 2019 року ОСОБА_3 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Грицишеним К.П. , в якому зазначено, що повноваження захисника здійснюються у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04 січня 2017 року(а.с.173-174 т.3).

Викладені обставини свідчать на користь того, що обвинувачений ОСОБА_3 обізнаний про розгляд кримінального провадження щодо нього у Вищому антикорупційному суді і що поважні причини неприбуття обвинуваченого до суду відсутні.

Ще однією підставою для спеціального провадження за змістом ст. 323 КПК України є переховування особи від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року №5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв`язку з чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження.

При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Суд вважає, що прокурором доведено те, що ОСОБА_3 переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на що вказує перебування обвинуваченого за межами України з 04 серпня 2016 року, отримання ним громадянства Болгарії, що підтверджується отриманням ним 31 січня 2017 року посвідчення громадянина Болгарії НОМЕР_2(а.с.130 т.5), відсутність його за місцем реєстрації в м.Софія , Республіка Болгарія( а.с .142 т .5), те, що він має посвідку на проживання, видану Республікою Австрія за НОМЕР_3. Зазначена інформація була отримана в порядку міжнародної правової допомоги і сумнівів не викликає. ОСОБА_3 обізнаний про розпочате щодо нього кримінальне провадження та про судове провадження щодо нього у Вищому антикорупційному суді, в установленому КПК України порядку він був визнаний спочатку підозрюваним, а пізніше обвинуваченим, зобов`язаний з`являтись за викликом як до органу досудового розслідування, так і до суду. Крім того, його інтереси як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження представляють захисники, з якими він укладає угоди про правову допомогу у зв`язку з кримінальним провадженням щодо нього, повістки про виклик до суду направляються за відомими місцями його реєстрації та проживання в Україні, в текстах повісток зазначались наслідки неявки в судове засідання. Раніше захисником Кругляком Р.Є. були надані судом матеріали, з яких вбачається, що на даний час постійним місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 є адреса: АДРЕСА_5 (НОМЕР_1) (Довідка про прописку ОСОБА_3 з центрального реєстру прописки, датована 29.01.2020 (т.4, а.с.63)).

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України процесуальним обов`язком обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибуття за викликом у призначений строк - обов`язок заздалегідь повідомити про це суд, однак обвинувачений не з`являвся у судові засідання, проведення яких було призначено на 27 вересня, 09 жовтня, 11 листопада, 28 листопада, 20 грудня 2019 року; 06 лютого, 17 лютого та 09 червня 2020 року. Судові повістки, які направлялись за відомими зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 та місцем його проживання в Україні, повернуті до суду з відмітками поштового відділення про відсутність адресата за вказаними адресами чи за закінченням терміну зберігання.

Суд вже робив висновок про те, що причини неявки за судовим викликом обвинуваченого ОСОБА_3 є неповажними, оскільки обвинувачений, направляючи через свого захисника Кругляка Р.Є. заяви, які адресовані Вищому антикорупційному суду, підтверджує, що йому відомо про судове провадження, яке перебуває на розгляді в суді. Про поважність причини своєї неявки до суду обвинувачений ОСОБА_3 не повідомляє, а захисники Кругляк Р.Є. та Грицишен К.П. повідомляють суду, що їм не відомо про існування об`єктивних причин, які б перешкоджали обвинуваченому ОСОБА_3 з`явитись до суду в Україні.

Викладені обставини суд вважає такими, що підтверджують ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від явки до суду.

Відповідно п.20-1Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідувань (опублікування у газеті "Урядовий кур`єр" відповідного повідомлення його керівником):

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, а також у цьому пункті, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Розгляд клопотань про здійснення спеціального досудового розслідування, спеціальне судове провадження щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, а також у цьому пункті, здійснює суд за правилами підсудності, встановленими статтею 32 цього Кодексу.

Вимоги щодо особливостей застосування глави 24-1 цього Кодексу, передбачені цим пунктом, поширюються на кримінальні провадження, у яких підозрюваний, крім неповнолітнього, на момент звернення до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування або обвинувальним актом оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні відомості, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Кримінальні провадження, у яких здійснювалося спеціальне досудове розслідування щодо злочинів, передбачених цим пунктом, і обвинувальні акти направлені до суду до спливу строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, а так само кримінальні справи, які станом на цю дату перебувають на розгляді суду, розглядаються з урахуванням правил спеціального судового провадження та особливостей, визначених цим пунктом.

Суд вважає, що в цьому кримінальному провадженні застосовні особливості, визначені п.20-1 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, попри те, що днем початку діяльності Державного бюро розслідувань є 27 листопада 2018 року, оскільки наявні умови для цього, які визначені п.20-1, а саме: обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52017000000000016 був направлений до суду 24 квітня 2018 року(а.с.109-110 т.1), тобто до спливу строку(початку діяльності ДБР), у цьому кримінальному провадженні здійснювалось спеціальне досудове розслідування відповідно ухвали Апеляційного суду м.Києва від 7 грудня 2017 року(а.с.153-157 т.5), а отже, судовий розгляд у кримінальному провадженні може здійснюватись за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 (in absentia), який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України.

В постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 1-24/2009, провадження № 13-1 зво19, Велика Палата Верховного Суду зазначила:

36. Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою правову позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

37. У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст. 14 (3) (d)) вказується: «Кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, як мінімум, на такі гарантії на основі повної рівності: (d) бути засудженим в його присутності ... ».

38. ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.

39. Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, проте така відмова має бути встановлена недвозначним чином, бажано в письмовій формі; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).

40. До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був належним чином повідомлений про судовий розгляд, а також про час і місце слухань. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді і вибрав захист за допомогою адвоката («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).

Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що встановлені підстави для здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , і процедура «in absentia» в даному конкретному випадку не порушить прав і гарантій обвинуваченого ОСОБА_3 на захист від обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень.

Інші аргументи, викладені захистом в письмових запереченнях на клопотання про здійснення спеціального судового провадження(щодо меж строку досудового розслідування та порушення процедури проведення слідчих(розшукових) дій), матимуть значення під час судового розгляду, оскільки стосуються оцінки законності здійснення процесуальних дій під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Оцінка таких доводів не може здійснюватися на стадії підготовчого провадження під час вирішення питання про здійснення спеціального судового провадження, а може бути надана судом за результатами судового розгляду, на підставі досліджених судом матеріалів кримінального провадження.

За змістом ч. 7 ст.135 КПК України, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Відповідно Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року, ратифіковану Україною 16.01.1998 року, запитувана Сторона (тобто, уповноважений орган держави) здійснює вручення письмових документів і письмових доручень суду, які їй для цього надсилаються запитуючою Стороною. Вручення може здійснюватися шляхом простої передачі відповідній особі письмових документів або наказів суду. Якщо запитуюча Сторона звертається з ясно висловленим проханням про це, запитувана Сторона здійснює вручення у спосіб, передбачений її власним законодавством для вручення аналогічних документів, або у спеціальний спосіб, сумісний з цим законодавством. Підтвердження вручення здійснюється шляхом надання розписки, датованої та підписаної відповідною особою, або заяви запитуваної Сторони про здійснення вручення, в якій зазначається спосіб і дата такого вручення (частини 1-2, статті 7 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах).

Частиною першою статті 566 КПК України передбачено, що особу, яка перебуває за межами України, для провадження слідчих чи інших процесуальних дій на території України викликають повісткою на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу. Викликаній особі, крім підозрюваного та обвинуваченого, повідомляється про розмір і порядок відшкодування витрат, пов`язаних з викликом. Запит (доручення) у рамках міжнародної правової допомоги про виклик особи, яка перебуває за межами України, направляється компетентному органу іноземної держави не пізніше шістдесяти діб до дати явки особи або в інший строк, передбачений міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 17 лютого 2020 року було постановлено викликати обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання, яке мало відбутись 06 травня 2020 року, на підставі направлення запиту(доручення) про міжнародну правову допомогу до Республіки Болгарія та Австрійської Республіки. Однак, з незалежних від суду причин, запити без виконання були повернуті Міністерством юстиції України(а.с.1,17 т.5). Тому, є слушним клопотання сторони захисту про відкладення судового засідання з викликом обвинуваченого ОСОБА_3 за процедурою міжнародної правової допомоги.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_3 належить викликати судовою повісткою шляхом направлення запиту у рамках міжнародної правової допомоги, оскільки встановлені підстави для направлення такого доручення компетентним органам Республіки Болгарія та Австрійської Республіки, що також буде додатковою гарантією права обвинуваченого на захист під час процедури «in absentia».

Керуючись ст.ст.297-1,323, 566, 371,372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Кравця В.В. про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Москва Російської Федерації, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України.

Повідомити обвинуваченого ОСОБА_3 про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження щодо нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження. Повістки про виклик обвинуваченого та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст.323 КПК України.

Клопотання захисників Кругляка Р.Є. та Грицишена К .П. про відкладення підготовчого судового засідання задовольнити.

Проведення підготовчого судового засідання відкласти на 09 год. 00 хв. 18 вересня 2020 року у зв`язку з неявкою в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_3 без поважних причин неприбуття.

Обвинуваченого ОСОБА_3 додатково викликати у судове засідання на 09 год. 00 хв. 18 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду повісткою на підставі направлення запиту(доручення) про міжнародну правову допомогу до Республіки Болгарія та Австрійської Республіки.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуюча: Л.І. Задорожна

Судді: О.В. Федоров

Я.В. Шкодін