Document No. 89844115

Справа № 991/4674/20

Провадження1-кс/991/4823/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора Щура І. В.,

захисника Григоріва В. Б.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Омельченко Олександра Миколайовича про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої в м. Запоріжжя, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИЛА

10 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП Омельченка О. М. про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту у нічний час на особисте зобов`язання стосовно ОСОБА_1 .

У клопотанні зазначається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні прохання надати та одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням службового становища (ч. 4 ст. 368 КК України).

Виклад фактичних обставин

У клопотанні зазначається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була призначена 01.02.2017 року на посаду Першого заступника Голови Державної міграційної служби (ДМС) України. Окрім цього, вона у 2017 році 63 календарні дні тимчасово виконувала обов`язки заступника Голови ДМС України, а також 55 календарних днів тимчасово виконувала обов`язки Голови ДМС України. Також, 08.02.2017 року ОСОБА_1 , на підставі наказу Голови ДМС України від 08.02.2017 року № 22 було призначено головою Комісії з оцінки корупційних ризиків і моніторингу виконання антикорупційної програми у ДМС України.

ОСОБА_2 , відповідно до вимог п. 8 абз. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та ст. 272 КПК України, виконував спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи в системі органів ДМС України, пов`язаної з впровадженням корупційної схеми незаконного документування іноземців паспортами громадян України та посвідками на постійне чи тимчасове проживання на її території за обов`язкової умови надання службовим особам вказаного державного органу неправомірної вигоди.

Як зазначає прокурор, 02.06.2017 року ОСОБА_1 зустрілася з ОСОБА_2 у ресторані «Гудман» у Києві. Під час цієї зустрічі ОСОБА_2 звернувся до неї як до спеціаліста з питань набуття громадянства України, паспортизації та управління міграційними процесами, із проханням надати йому пораду та роз`яснення щодо існуючих підстав для оформлення законного перебування на території України громадянина В`єтнаму, який, зі слів ОСОБА_2 , був довіреною особою керівника департаменту суверенного інвестиційного фонду Абу-Дабі «Mubadala development company», зареєстрованого на території Об`єднаних Арабських Еміратів.

Прокурор стверджує, що ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_2 організувати оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні на один рік, з можливістю подальшого її продовження до трьох років, через фіктивне працевлаштування іноземця на підконтрольному українському підприємстві. Для цього вона висловила ОСОБА_2 прохання надати їй неправомірну вигоду за забезпечення нею процесу оформлення документів у сумі 1800 доларів США (47 287,76 гривень згідно з курсом НБУ станом на цю дату)). Під час цієї зустрічі вона також роз`яснила послідовність дій, спрямованих на створення штучних підстав для оформлення громадянину В`єтнаму посвідки на тимчасове проживання в Україні, а також визначила перелік необхідних для цього документів. ОСОБА_1 , як зазначає прокурор, запевнила ОСОБА_2 , що вона здатна, використовуючи своє службове становище, здійснити всі вищевказані дії як особисто, так і за допомогою інших осіб, а запропонований нею алгоритм створення штучних правових підстав для одержання посвідки на тимчасове проживання в України є найбільш прийнятним, оскільки несе найменші ризики викриття правоохоронними та контролюючими органами.

29.06.2017 року у ресторані «Fashion Club » у Львові, ОСОБА_1 підтвердила ОСОБА_2 свою готовність організувати процес оформлення іноземцю посвідки на тимчасове проживання в Україні. Під час розмови ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 одержала неправомірну вигоду у розмірі 1800 доларів (46 944 за курсом НБУ станом на цю дату). Після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 повідомила, що на наступний день вона направить ОСОБА_2 перелік документів, необхідних їй для початку оформлення громадянину В`єтнаму посвідки на тимчасове проживання на території України. Наступного дня вона надіслала йому перелік документів через мобільний месенджер WhatsApp.

14.07.2017 року ОСОБА_1 нагадала ОСОБА_2 про потребу завчасно передати їй раніше обумовлені документи. Він надав їй копію паспорта та фотографії громадянина В`єтнаму на ім`я Нгуен Тхе Конг з перекладом на українську мову, а вона у черговий разі підтвердила свою спроможність організувати процес видачі документів, повідомила, що зможе забезпечити фіктивне працевлаштування іноземця, а також запевнила ОСОБА_2 , що посвідку буде видано протягом приблизно двох місяців з моменту отримання документів. Цього ж дня, вона зустрілась із заступником начальника Управління - начальником відділу з питань постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Головного управління ДМС України в м. Києві ОСОБА_3 .

В подальшому, вона знову нагадала ОСОБА_2 про передачу певних документів (медичної довідки, довідки про відсутність судимості та диплому) громадянина В`єтнаму. 14.08.2017 року ОСОБА_2 передав їй ці документи. 15.08.2017 року ОСОБА_1 зустрілась із заступником начальника Управління - начальником відділу з питань постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Головного управління ДМС України в м. Києві ОСОБА_3 та засновником і директором ТОВ «Лігал ПрофСервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 41039940) ОСОБА_4 , та залучила їх до процесу оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України. Прокурор вважає, що вона зустрілася з цими особами оскільки усвідомлювала, що оформлення посвідок іноземцям на тимчасове проживання здійснюється територіальними органами ДМС України. В подальшому, ОСОБА_4 підготував проект довіреності від імені громадянина В`єтнаму Нгуен Тхе Конга, надіслав його на електронну поштову скриньку ОСОБА_3 , той, у свою чергу, надіслав його на електронну поштову скриньку ОСОБА_1 , а та, у свою чергу, надіслала його ОСОБА_2 . Вона також надала йому роз`яснення щодо виготовлення довіреності, та надалі надіслала йому повідомлення з графічним зображенням аркушу паперу, де містився рукописний напис назви підприємства «ТОВ «Конг-Трейд», що повинно було бути зазначено у тексті довіреності.

Процес незаконного оформлення громадянина В`єтнаму посвідки на тимчасове проживання на території України не був завершений у зв`язку з витоком інформації про факт оперативної роботи ОСОБА_2 та Національного антикорупційного бюро України у період з 17.09.2017 року по 26.09.2017 року.

Окрім цього, 27.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з проханням надати йому пораду і роз`яснення щодо порядку набуття громадянином Ірану громадянства України та отримання ним паспорту громадянина України. Вона, як стверджує прокурор, запропонувала ОСОБА_2 організувати процес набуття громадянства України протягом чотирьох-п`яти місяців громадянином Ірану за територіальним походженням, яке мало підтверджуватися завідомо неправдивими офіційними документами. ОСОБА_1 також висловила ОСОБА_2 прохання надати їй неправомірну вигоду за забезпечення нею відповідного процесу оформлення та видачу документів у сумі 30 000 доларів США (763 551 гривень за курсом НБУ, станом на 27.08.2017 року). Підтвердження зв`язків іноземця за материнською чи батьківською лінією з громадянином України мало відбуватися шляхом проведення тесту ДНК на підставі підроблених документів. З урахуванням результатів проведеного тесту ДНК, наявність родинних зв`язків буде констатовано в судовому рішенні у справі про встановлення факту, який має юридичне значення. У подальшому, отримане судове рішення та інші документи, перелік яких ОСОБА_1 мала повідомити додатково, будуть використані для звернення від імені іноземця із заявою про набуття громадянства України до територіального органу ДМС України. Після цього, необхідні документи мали бути подані від імені іноземця на видачу паспортів громадянина України і громадянина України для виїзду за кордон. За результатами вищевказаних дій іноземець отримає паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Вона також зазначила про деталі проходження цієї процедури (зокрема, про залучення сторонніх осіб, від яких приховають дійсну мету тесту). Вона також запевнила ОСОБА_2 , що вона здатна, використовуючи своє службове становище, здійснити всі вищевказані дії як особисто, так і за допомогою інших осіб, а запропонований нею алгоритм створення штучних правових підстав для набуття громадянства України є найбільш прийнятним, оскільки несе найменші ризики викриття правоохоронними та контролюючими органами.

07.09.2017 року ОСОБА_1 підтвердила ОСОБА_2 раніше визначений нею розмір неправомірної вигоди у сумі 30 000 доларів США, а також вказала на перелік документів, який необхідно їй надати для початку процесу оформлення громадянину Ірану громадянства України на основі штучно створених правових підстав. 14.09.2017 року вона в черговий раз роз`яснила ОСОБА_2 детальний план дій щодо організації процесу набуття громадянином Ірану українського громадянства на основі штучно створених правових підстав та отримання ним паспорту громадянина України та паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Процес незаконного оформлення громадянства для громадянина Ірану не був завершений у зв`язку з витоком інформації про факт оперативної роботи ОСОБА_2 та Національного антикорупційного бюро України у період з 17.09.2017 року по 26.09.2017 року.

Обґрунтування клопотання

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжі, громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .. 08.04.2020 року ОСОБА_5 повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. 19.12.2019 року о 15:15 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

23.12.2019 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду обрав ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. 19.02.2020 року цей запобіжний захід та покладені обов`язки було продовжено. 16.04.2020 року запобіжний захід та обов`язки було продовжено до 16.06.2020 року включно. На ОСОБА_1 були покладені такі обов`язки:

-прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця роботи;

-утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

-здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон SU001371 від 18.05.2017 та FG918689 від 11.07.2017 до Солом`янського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Прокурор також зазначив, що заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький Н. І. продовжив строк досудового розслідування до 19.08.2020 року.

У клопотанні зазначено, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме протоколом за результатами виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації; протоколом допиту ОСОБА_2 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_2 в розмірі 1800 доларів США; протоколом про результати операції з контрольованого вчинення корупційного діяння в межах ОРС; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовані розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час зустрічей; протоколами огляду; висновками експертів; та іншими доказами.

Прокурор також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні; а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор зазначає, що орган досудового розслідування враховує факт сукупного строку тримання під домашнім арештом ОСОБА_1 , який не може перевищувати 6 місяців, є підстави для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання з покладенням процесуальних обов`язків в обсязі, визначеному слідчим суддею в ухвалі від 16.04.2020 року.

Прокурор також зазначає, що у цьому кримінальному провадженні необхідно провести та завершити ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, направлених на зібрання доказів та проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування усіх обставин справи, а саме:

-отримати за результатами проведення експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів висновок експерта;

-з урахуванням отриманої інформації додатково допитати свідків, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, з метою перевірки інформації, яка отримана органом досудового розслідування після вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та допиту її в якості підозрюваної;

-отримати за результатами проведення експертизи відеозвукозапису висновок експерта;

-провести процесуальні дії з метою опрацювання інформації, здобутої під час проведення у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій;

-прийняти рішення про розсекречування та здійснити розсекречення клопотань та ухвал про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів;

-провести інші процесуальні дії, у яких виникне необхідність.

Прокурор Щур І. В. (входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні) підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своїх виступах він вказав на ключові аспекти клопотання, зокрема, на доведеність обґрунтованості підозри та ризики, а також на підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, аніж було обрано раніше.

Захисник в цілому заперечив проти задоволення клопотання та попросив відмовити у його задоволенні. Він зазначив, що загальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні є тривалим (понад 30 місяців); у ОСОБА_1 була належна процесуальна поведінка протягом досудового розслідування у кримінальному провадженні; вона має постійне місце роботи, постійне місце проживання, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, не судима, є багатодітною матір`ю; підозра є необґрунтованою (зокрема, відсутній елемент об`єктивної сторони кримінального правопорушення), а докази на її підтвердження є аналогічними тим, що були у грудні 2019 року; ризики, передбачені статтею 177 КПК України відсутні; а дії ОСОБА_2 є провокацією злочину. Захисник також надав додаткові докази на підтвердження своєї позиції. Підозрювана підтримала захисника та попросила відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши прокурора, адвоката (захисника) та підозрювану, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.

Мотивація суду

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. (ч. 6 ст. 181 КПК України) Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 КПК України, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання (ч. 1 ст. 200 КПК України).

Станом на зараз, до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби. Тому, прокурор може звертатися із клопотанням про зміну запобіжного заходу. Враховуючи те, що до ОСОБА_1 вже було застосовано домашній арешт протягом 6 місяців сукупно, до неї може бути застосований лише інший запобіжний захід (прокурор просить про особисте зобов`язання).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox , Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

При повторному застосуванні до особи запобіжного заходу необхідно також оцінити обґрунтованість підозри протягом усього періоду накладення таких обов`язків. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли строк дії такого запобіжного заходу продовжується. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90)

На цьому етапі слідча суддя вбачає підстави вважати таку підозру обґрунтованою. Доказами доведено факт спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо вирішення питання про надання іноземцям посвідки на тимчасове проживання та громадянства України, та зафіксовано спілкування щодо надання грошових коштів за оформлення документів для іноземців (зокрема, 1 800 доларів США та 30 000 доларів США). Обговорення цих питань ОСОБА_1 також вказує на те, що вона могла пропонувати ОСОБА_2 оформити для цих іноземців документи в обхід процедури, передбаченої законом. Окрім цього, протоколи від 30.06.2017 року про результати операції з контрольованого вчинення корупційного діяння в межах ОРС № 52цт/2017 від 26.04.2017 року №15/1110цт та протокол за результатами проведення опeративно-розшукового заходу - візуaльного спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження від 30.06.2017 № 15/1111цт вказують на те, що ОСОБА_1 могла отримати кошти у розмірі 1 800 доларів США. Ці докази не були спростовані, і вони в сукупності досі можуть переконати в тому, що ОСОБА_1 могла вчинити кримінальне правопорушення.

Хоча захисник стверджує, що ці події пов`язані з провокацією ОСОБА_1 до вчинення злочину ОСОБА_2 , слідча суддя не бачить підстав вважати, що обставини вказують на провокацію злочину, що, у свою чергу, не впливає на обґрунтованість підозри. Так, під провокацією мається на увазі безпосередній вплив на суб`єкта з метою спровокувати його на вчинення злочину. При цьому, в іншому випадку його би не було скоєно, й ця дія була необхідною для того, щоби зробити можливим виявлення злочину, а в подальшому отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення Великої Палати у справі Ramanauskas проти Литви від 5 січня 2008 року, заява № 74420/01, параграф 55). Правоохоронні органи мають діяти пасивно - Європейський суд з прав людини неодноразово застосовував тест «пасивності по суті», у якому він покладається на те, що існували об`єктивні підозри щодо того, що особа була причетна до злочинної діяльності або була схильна до вчинення кримінального правопорушення (суд, наприклад, визнав факт провокації щодо особи, стосовно якої не було підстав вважати, що вона може бути причетною до злочинної діяльності, у справі Teixeira de Castro проти Португалії , рішення від 9 червня 1998 року, заява № 25829/94, параграфи 38-39). Провокація є більш очевидною у випадку, коли є значний вплив на суб`єкта, зокрема, завищування цін та вплив на почуття суб`єкта (наприклад, коли працівник правоохоронного органу зазначив про симптоми іншої особи, у зв`язку з якими їй потрібні були наркотичні речовини - рішення у справі Vanyan проти Росії від 15 грудня 2005 року, заява № 53209/99, параграфи 11 та 49). Станом на зараз, з урахуванням наданих доказів, слідча суддя не вбачає ознак провокації і, відповідно, необґрунтованості підозри на підставі цих доводів захисника.

Окрім цього, слідчу суддя критично ставиться до доводів захисника щодо того, що 29.06.2017 року було зафіксовано, що ОСОБА_1 не одержувала від ОСОБА_2 кошти у розмірі 1 800 доларів США. У відеозаписі та додатку до протоколу за результатами проведення ОГЗ від 19.07.2017 року зі стенограмою цієї розмови зазначається, що ОСОБА_1 погоджується з ОСОБА_2 щодо отримання грошових коштів на місці. Це дає підстави вважати, що вона могла їх отримати. Окрім цього, слідча суддя критично оцінює доводи щодо відсутності об`єктивної сторони злочину. Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 вчинила саме цей злочин). Фактичне виконання або невиконання дій з використанням наданої влади чи службового становища знаходиться поза межами об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 368 КК України. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Таким чином, обґрунтованість підозри на цьому етапі зберігається.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив) чи прокурор

Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про три такі ризики: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування, слідча суддя зазначає, що обставини з часу застосування запобіжного заходу не змінилися. Досі (у разі скасування запобіжного заходу) є підстави вважати, що ОСОБА_1 , з урахуванням широкого кола зв`язків серед службовців ДМС України, попередніх дій та тверджень (зокрема, щодо зазначення того, що вона може вирішити питання отримання іноземцем закордонного паспорту), може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Цей ризик значно зростає з урахуванням переконливості доказів та тяжкості покарання. Тому, такий ризик зберігається, хоча суддя звертає увагу на те, що з часом, з урахуванням належної поведінки ОСОБА_1 під час досудового розслідування, він зменшуватиметься.

Щодо ризику незаконного впливу на осіб у кримінальному провадженні, слідча суддя зазначає, що такий ризик доводиться прокурором доказами того, що ОСОБА_1 , залучивши до вчинення злочину інших службових осіб ДМС України (зокрема, начальника відділу з питань постійного проживання іноземців та осіб без громадянства, управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві ОСОБА_3 ), може вплинути на їх показання. Так, прокурор зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_10 не надавали викривальних свідчень. Ці твердження, у сукупності з тим, що ОСОБА_1 тривалий час обіймала керівну посаду в органах ДМС України, може вказувати на те, що вона може впливати на цих осіб.

Щодо ризику перешкоджання іншим чином, слідча суддя звертає увагу на недоведеність цього ризику, оскільки кримінальне провадження, що стосувалося можливого провокування її до отримання неправомірної вигоди, було закрите. Слідча суддя не бачить підстав вважати такий ризик доведеним станом на зараз.

Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя приходить до висновку про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 . Сторона обвинувачення просить про застосування особистого зобов`язання до ОСОБА_1 .

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний, зокрема, оцінити в сукупності всі обставини, що стосуються справи (тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів та інші обставини, передбачені п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідча суддя враховує те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тому, особисте зобов`язання, будучи найбільш м`яким запобіжним заходом, передбаченим КПК України, є пропорційним для запобігання усіх ризиків, з урахуванням також індивідуальних обставин особи підозрюваної. Для запобігання ризику переховування, переміщення ОСОБА_1 мало би бути обмеженим на час проведення розслідування. Це виправдовує обов`язок здати (залишити на зберіганні) паспорти громадянина України для виїзду за кордон. Проте, враховуючи належне виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків протягом більш ніж півроку, є обставиною, що впливає на визначення обов`язків. Слідча суддя вважає пропорційним заходом, з урахуванням її поточної роботи приватним виконавцем, сімейного стану, покладення на неї обов`язків повідомляти про зміну свого місця роботи, а також обов`язок прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою. Разом з тим, її спілкування з іншими особами у кримінальному провадженні має бути обмеженим. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризикам, які було обґрунтовано раніше та ефективності здійснення кримінального провадження. З урахуванням усіх обставин, відповідно, клопотання прокурора слід задовольнити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176, 179, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Омельченко Олександра Миколайовича про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Змінити підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась м. Запоріжжя, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід з домашнього арешту у нічний час доби на особисте зобов`язання строком на 2 (два) місяці з визначенням обов`язків, передбачених частиною 5 ст. 194 КПК України.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця роботи;

-утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;

-здати на зберігання (залишити на зберіганні) паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон SU001371 від 18.05.2017 та FG918689 від 11.07.2017 до Солом`янського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_1 закінчується 12.08.2020 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доручити контроль за виконанням ухвали процесуальному керівнику у кримінальному проваджені №52017000000000839 від 28.11.2017 року - прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.