- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
- Judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F., Bodnar S.B.
- Secretary : Muzyky Kh.I.
Справа № 991/3665/20
Провадження №11-сс/991/504/20
У Х В А Л А
15 червня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Панкулича В. І.,
суддів Павлишина О. Ф., Боднара С. Б.
за участю секретаря судового засідання Музики Х. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2020 року про відмову в задоволенні її скарги на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Кривоспицького О. М. від 07.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000001207 від 24.12.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Національне антикорупційне бюро України здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого зловживання службовим становищем головою правління АТ КБ «Приватбанк» банку ОСОБА_4 щодо незаконного відсторонення від роботи голови Первинної профспілкової організації співробітників банку ОСОБА_2 строком на 5 місяців, протягом якого останньому була виплачена заробітна плата у розмірі 850 000 гривень, чим спричинено матеріальну шкоду державі.
Постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Кривоспицького О. М. від 07.04.2020 року закрито кримінальне провадження за відсутністю в діях службових осіб АТ КБ «Приватбанк» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Адвокат Бондар Є. І. оскаржив зазначену постанову до Вищого антикорупційного суду як незаконну та просив її скасувати.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2020 року відмовлено в задоволенні скарги на постанову детектива про закриття кримінального провадження.
Відмова мотивована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України належно дослідили всі обставини кримінального провадження, провели необхідні процесуальні та слідчі (розшукові) дії для їх встановлення, зокрема, допитали працівників банку, здійснили тимчасовий доступ до документів АТ КБ «Приватбанк», які стосуються порядку проведення службових розслідувань та притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників банку, а також документів відносно службового розслідування щодо ОСОБА_2 .
На основі досліджених матеріалів провадження слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість закриття кримінального провадження детективами, відсутність ознак зловживання службовим становищем ОСОБА_4 , оскільки процедура відсторонення від посади під час службового розслідування була дотримана, що виключає мету одержання неправомірної вигоди на користь голови правління або третіх осіб. Збереження заробітної плати є однією з гарантій для працівника банку, тому виплачені ОСОБА_2 кошти у розмірі 850 000 гривень не можуть вважатись матеріальною шкодою, завданою АТ КБ «Приватбанк».
Не погодившись з ухвалою, адвокат Бондар Є. І. подав апеляційну скаргу. Вважає, що відсторонення ОСОБА_2 від роботи строком на п`ять місяців здійснене всупереч вимогам Кодексу законів про працю України, а тому є незаконним. Заробітна плата виплачується працівнику тільки за виконану роботу, тому виплата ОСОБА_2 коштів за час, коли він фактично не працював, спричинило заподіяння шкоди банку. Відсторонення його від посади було обумовлене бажанням ОСОБА_4 обмежити доступ ОСОБА_2 до службової інформації, оскільки останній звернувся до Генерального прокурора України щодо можливого вчинення службовими особами банку незаконної передачі права АТ КБ «Приватбанк» на стягнення боргів третім особам (колекторським компаніям). Розслідування за цим фактом здійснює Служба безпеки України у іншому кримінальному провадженні, тому метою відсторонення ОСОБА_2 було приховування вчиненого ОСОБА_4 злочину.
В судове засідання представники профспілкової організації та прокурор не з`явилися, останній про причини неявки не повідомив. У задоволенні клопотання адвоката Бондара Є.І. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції колегія суддів відмовила, оскільки заявником у даному провадженні є юридична особа, а карантинні заходи в країні на даний час не перешкоджають юридичній особі забезпечити явку представника в судове засідання. Статтею 232 або іншою нормою КПК України не передбачена участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції на стадії досудового розслідування при апеляційній перевірці ухвал слідчого судді.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла таких висновків.
З матеріалів скарги вбачається, що Первинна профспілкова організація 22.05.2020 року поштою подавала апеляційну скаргу на вказану ухвалу слідчого судді, яку Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду повернула їй ухвалою від 27.05.2020 року у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження та відсутністю клопотання про його поновлення.
Повторно апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строку була подана 09.06.2020 року. При цьому, ознайомлення з повним текстом ухвали слідчого судді, а також з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.05.2020 року відбулось 09.06.2020 року.
Колегія суддів погоджується з доводами адвоката про необхідність ознайомлення з повним текстом судового рішення для підготовки мотивованої апеляційної скарги, визнає причини пропуску процесуального строку поважними та вважає, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 364 КК України зловживанням службовим становищем є умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, що детективи Національного антикорупційного бюро України за наслідками проведених слідчих та інших процесуальних дій належно дослідили всі обставини кримінального провадження та дійшли обґрунтованого висновку, що виплата особі заробітної плати за час її відсторонення від роботи у зв`язку з службовим розслідуванням не є зловживанням службовим становищем, оскільки не вчиняється з метою отримання неправомірної вигоди тим, хто здійснює таке відсторонення чи третьою особою.
Доводи адвоката про те, що відсторонення ОСОБА_2 відбулось з метою приховати вчинений ОСОБА_4 злочин щодо незаконної уступки права вимоги банку до боржників, колегія суддів відхиляє, оскільки, як зазначає адвокат, органи СБУ розслідують його в іншому кримінальному провадженні, а тому такий злочин неможливо приховати або отримати неправомірну вигоду обмеженням доступу до будь-якої інформації працівника установи. Інші доводи апеляційної скарги також висновку колегії суду не спростовують.
Очевидна відсутність хоча б однієї ознаки складу злочину, передбаченого ст.364 КК України, є достатньою підставою для закриття кримінального провадження.
Порушення службовими особами банку строку відсторонення від роботи працівника не свідчить про вчинення ними злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації - без задоволення.
Керуючись статтями 395, 399, 418, 532 КПК України колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Поновити заявнику строк апеляційного оскарження ухвали суду.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2020 року про відмову в задоволенні скарги Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Кривоспицького О. М. від 07.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000001207 від 24.12.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. І. Панкулич
Судді О. Ф. Павлишин
С. Б. Боднар