Document No. 89908785

Справа № 755/19780/17

Провадження 1-кп/991/112/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 червня 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Галабала М.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Снєгірьов О.М.,

сторона захисту:

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники - Батюсь Т.В., Євглевський В.О., Тимошенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу або зменшення суми застави та захисника Євглевського Володимира Олексійовича про повернення суми застави у кримінальному провадженні № 52016000000000040 стосовно обвинувачення:

- ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

- ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харцизьк Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

у с т а н о в и в:

1. У Вищому антикорупційному суді (далі - суд) на розгляді перебуває кримінальне провадження № 52016000000000040 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

2. Обвинувачений ОСОБА_2 подав клопотання про зміну запобіжного заходу або зменшення суми застави. У клопотанні зазначив, що ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 9 вересня 2017 року відносно нього обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 938 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, 1 500 800 гривень. Зазначену суму застави було сплачено його захисником - адвокатом Євглевським В.О. , внаслідок чого ОСОБА_2 було звільнено з-під варти. Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_2 було покладено додаткові обов?язки, строк дії яких закінчився 20 вересня 2019 року. Неподання стороною обвинувачення до суду клопотання про продовження строку дії обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку обвинуваченого, свідчить про те, що сторона обвинувачення та суд вважали, що ризики, які враховувались слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, суттєво знизились. Крім того, за весь час обвинувачений ОСОБА_2 не вчиняв незаконного впливу на свідків, експертів, іншого обвинуваченого, не переховувався від органів досудового розслідування та суду. Це, на думку обвинуваченого, свідчить про те, що ризики, які враховувались при обранні запобіжного заходу, відсутні. Також, обвинувачений зазначає, що він одружений, має двох дітей, страждає на онкологічне захворювання, має постійне місце проживання. Ці факти свідчать про його міцні соціальні зв?язки та складне матеріальне становище. Окрім того, ОСОБА_2 посилається на те, що сума застави була внесена його адвокатом Євглевським В.О. , у якого у березні 2018 року померла дружина і на утриманні залишилось троє дітей, які є студентами денної форми навчання. Після смерті дружини у Євглевського В.О. виявились важкі захворювання - цукровий діабет, серцеві захворювання, гіпертонія, що потребують постійного лікування та фінансових витрат. Ураховуючи викладені обставини, ОСОБА_2 просить змінити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 938 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на особисте зобов?язання, або зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3. Також, захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатом Євглевським В.О. подано клопотання про повернення суми застави, у якому захисник, посилаючись на аналогічні обставини, просить розглянути його клопотання одночасно з клопотанням Ігнатова І.В. про зміну запобіжного заходу й повернути йому кошти в сумі 1 500 800 гривень, сплачені ним в якості застави за обвинуваченого ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні або зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а різницю заставних коштів повернути йому.

4. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , його захисники Євглевський В.О. та Тимошенко В.М. подані клопотання підтримали, посилаючись на обставини, викладені у них. Окрім того, Тимошенко В.М. додав, що розмір застави, який визначено ОСОБА_2 , непомірно великий. Також зауважив, що застава, внесена підозрюваним чи обвинуваченим за наслідком розгляду справи може бути звернена судом на виконання вироку. Проте, у цьому випадку сума застави внесена не обвинуваченим ОСОБА_2 , а його захисником Євглевським В.О. , що виключає можливість такого стягнення.

5. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Батюсь Т.В. проти задоволення клопотання не заперечували. Також, Батюсь Т.В. додала, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу, поступово знижуються. Обвинувачений ОСОБА_2 не вчиняє ніяких дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження. На її думку, на цей час ризики, які існували при обранні запобіжного заходу, суттєво знизились, а можливо, і взагалі відпали.

6. Прокурор Снєгірьов О.М. проти задоволення клопотання заперечував. Зауважив, що обраний запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 . Строк дії обов?язків обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено не було, так як під час розгляду справи в Дніпровському районному суді м. Києва судові засідання призначались один раз на декілька місяців, за таких обставин, строк дії обов?язків закінчився.

Встановлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

7. Вирішуючи заявлені клопотання, суд виходить із такого.

8. Відповідно до ухвали слідчого суді Солом`янського районного суду м. Києва від 9 вересня 2017 року, до ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 57 днів (т. 1 а.п. 168-177).

9. Цією ж ухвалою ОСОБА_2 визначено розмір застави - 938 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на той час становило 1 500 800 гривень та у разі внесення застави, на обвинуваченого покладено ряд додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

10. Згідно з ухвалою,застосовуючи запобіжний захід, слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_2 : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, що можуть викривати його причетність до вчиненого злочину, а також на інших підозрюваних, які є співучасниками злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 ; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вплинути на його хід.

11. Окрім того, постановляючи зазначену ухвалу, слідчий суддя дійшов висновку, що тяжкість та специфіка злочину, у вчиненні якого підозрювався ОСОБА_2 , дані про його особу та обставини справи, свідчать про те, що розмір застави, визначений у ст. 182 КПК України не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. З огляду на це, слідчий суддя, на підставі другого абзацу ч. 5 ст. 182 КПК України визначив ОСОБА_2 заставу у розмірі 938 прожиткових мінімумів. На думку слідчого судді, саме такий розмір застави гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

12. Суд також встановив, що суму застави за ОСОБА_2 вніс його захисник Євглевський В.О., що підтверджується квитанцією, доданою до клопотання, оригінал якої оглянуто у судовому засіданні.

13. На підставі матеріалів кримінального провадження та пояснень сторін, суд встановив, що на час розгляду клопотань обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Євглевського В.О., строк дії додаткових обов`язків, які покладались на ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді закінчився.

14. Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

15. Частиною 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є запобіжні заходи.

16. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

17. Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

18. На переконання суду, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у спосіб, передбачений в ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим цих дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

19. Зважаючи на наведені вище висновки, суд перевірятиме існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України у цьому кримінальному провадженні наразі та, відповідно, з`ясовуватиме наявність підстав для зміни чи скасування застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу.

20. Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

21. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч. 2 ст. 182 КПК України).

22. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

23. Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

24. Отже, аналіз положень ст. 182 КПК України дає підстави стверджувати, що такий запобіжний захід як застава є безстроковим і, відповідно, дія цього запобіжного заходу може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування.

25. Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

26. Як зазначалось вище, наразі закінчився строк дії додаткових обов`язків, які покладались на ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді.

27. Водночас, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 9 вересня 2017 року у вигляді застави, продовжує діяти, адже ним на підставі ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 182 КПК України забезпечується виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, перелік яких наведений у ч. 7 ст. 42 КПК України. Ці обов`язки почали діяти для ОСОБА_2 з моменту набуття ним статусу підозрюваного, а згодом обвинуваченого і припиняться лише з моменту набрання законної сили ухвали суду про закриття стосовно нього кримінального провадження або набрання законної сили вироком суду.

28. Визначаючись щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що наразі існує ризик ймовірного переховування обвинуваченим ОСОБА_2 від суду. Цей ризик обумовлений тяжкістю можливого покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 209 КК України, а саме: позбавленням волі від восьми до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення цього злочину КК України не передбачено.

29. Поряд з цим, на переконання суду, перебування ОСОБА_2 у шлюбі, наявність у нього двох дітей, стан його здоров`я та наявність постійного місця проживання, не є обставинами, які у цьому кримінальному провадженні здатні знизити ризик ймовірного переховування обвинуваченого від суду.

30. Окрім того, оскільки у судовому засіданні ще не допитано жодного свідка із заявлених прокурором 22-х осіб, залишається ймовірний ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_2 на них. Також, судом не досліджувалися висновки експертиз, не допитувалися експерти, а тому, існує ризик впливу на експертів.

31. Під час розгляду цього клопотання, суд не встановив ймовірного існування інших ризиків, які враховував слідчий суддя при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу. Проте це не дає підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м`який або ж для зменшення розміру застави. Адже очевидно, що існування додаткових окрім перелічених вище ризиків, а також обставини цього кримінального провадження, були підставою для застосування слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва до ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, альтернативою якому була власне застава.

32. Підсумовуючи усе вищевикладене, суд вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_2 , на яку він посилався у клопотанні, обумовлена застосованим стосовно нього запобіжним заходом у вигляді застави. До того ж, на переконання суду, саме застосований розмір застави в сумі 1 500 800 гривень у достатній мірі гарантує та забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні.

33. З огляду на це, суд доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді застави наразі покликаний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього ст. 42 КПК України процесуальних обов`язків, підстав вважати визначений розмір застави завідомо непомірним, суд не вбачає, а зміна запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який, у вигляді особистого зобов`язання, на переконання суду, не зможе запобігти наведеним судом ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 слід відмовити.

34. Окрім того, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника Євглевського В.О. про повернення суми застави також належить відмовити, адже вирішення цього питання залежить від результатів розгляду судом клопотання обвинуваченого щодо запобіжного заходу. Проте, вище суд постановив відмовити обвинуваченому у задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов?язання та/або зменшення розміру застави. Отже, у суду відсутні правові підстави для повернення Євглевському В.О. суми коштів, внесених ним як заставу за обвинуваченого ОСОБА_2

35. Суд також звертає увагу Євглевського В.О. на те, що КПК України не передбачає можливості зміни розміру застави або її повернення заставодавцю у зв`язку зі зміною матеріального становища останнього, зміною його стану здоров`я чи сімейних обставин. Адже внесення застави є правом, а не обов`язком заставодавця, і здійснюючи ці дії, він має врахувати те, що заставою забезпечується належна процесуальна поведінка підозрюваного чи обвинуваченого з моменту застосування запобіжного заходу і до його припинення. Окрім того, заставодавець також має усвідомлювати, що згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України у разі порушення підозрюваним чи обвинуваченим процесуальних обов`язків, внесена заставодавцем сума застави звертається в дохід держави.

36. У судовому засіданні сторона захисту наводила також інші аргументи, які жодним чином не свідчать про необхідність задоволення клопотань. Тому суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. пункт 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, № 303-A; пункт 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). Розглядаючи клопотання обвинуваченого та його захисника, суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.

Тому, керуючись статтями371, 372, 375, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов?язання та/або зменшення розміру застави відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Євглевського Володимира Олексійовича про повернення суми застави відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді:

М.В. Галабала І.Л.Строгий Л.М.Федорак