Document No. 89962733

Справа № 760/26347/18

1-кп/4910/12/19

УХВАЛА

17 червня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Касьян А.О.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники - Вилков С.В., Красник В.В., Дмитренко Д.Ф.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42018000000000500, стосовно обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 17 червня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 заявив відвід судді Маслову Віктору Васильовичу.

В обґрунтування заявленого відводу обвинувачений посилався на те, що головуючий суддя Маслов В.В. порушив принцип безпосередності дослідження доказів в суді, оскільки відеозапис негласної слідчої (розшукової) дії був відтворений та досліджений в судовому засіданні не в повному обсязі, що позбавило учасників процесу можливості зазначити свої доводи щодо доказу, який досліджується.

Разом з цим, на думку обвинуваченого, головуючий суддя є упередженим та необ`єктивним при розгляді даного кримінального провадження, оскільки відмовляє в досліджені відеозапису в спосіб, передбачений ст. 359 КПК України, а також надає вказівки прокурору конкретно вказувати на час відеозапису де зафіксовані обставини, які свідчать про наявність вини обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_1 припускає, що відсутність реакції головуючого на клопотання сторони захисту щодо дослідження доказу сторони обвинувачення у тому обсязі, який був долучений судом до матеріалів справи, свідчить про упереджене ставлення головуючого судді Маслова В.В. до обвинувачених та створення перешкоди для сторони захисту у відстоюванні своєї позиції.

Крім того, обвинувачений посилався на те, що відмова в задоволенні його клопотання, про необхідність повного дослідження долучених відеозаписів, висловлена головуючим суддею Масловим В.В. виходячи виключно з його особистих міркувань, без зазначення мотивів, обговорення з іншими членами колегії, а також без з`ясування думки учасників процесу, ставить під сумнів об`єктивність та упередженість судді Маслова В.В.

Захисники Вилков С.В., Красник В.В., Дмитренко Д.Ф. та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід.

Прокурор Касьян А.О. заперечував проти задоволення заяви про відвід, вважаючи її необґрунтованою. Зазначив, що стороні захисту головуючим надавалася можливість звертати увагу на ті обставини, на які вона вважає за потрібне посилатися та жодних клопотань щодо цього до суду не надходило. На думку прокурора, судом не було порушено принцип безпосередності дослідження доказів, оскільки під час судового розгляду досліджуються лише ті фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а тому відтворення в повному обсязі всіх відеозаписів може призвести лише до затягування судового розгляду. Зазначив, що перегляд вказаного відеозапису ще не закінчений, а тому викладені у заяві підстави для відводу судді є передчасними. Крім того, прокурор звернув увагу, що 24 квітня 2020 року судом була розглянута заява ОСОБА_1 про відвід з аналогічних підстав, які свідчать про фактичну незгоду сторони захисту з процесуальним рішенням суду, тому вважає, що дану заяву слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Розглядаючи заяву про відвід, суд виходив із такого.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.

Так, зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч.1 ст.75 КПК України).

Обвинувачений ОСОБА_1 у своїй заяві посилався саме на цю підставу для відводу головуючого Маслова В.В.

Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу об`єктивним та неупередженим розроблені усталеною судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 9 квітня 2013 року, зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Також, у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Проаналізувавши вказані у заяві обвинуваченого обставини для відводу судді з урахуванням вищенаведених критеріїв, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У заяві про відвід, обвинувачений, стверджує про упередженість та необ`єктивність судді Маслова В.В. вказуючи на те, що останній під час дослідження доказів одноособово відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повне відтворення відеозапису слідчої дії, тим самим порушив принцип безпосередності дослідження доказів, порядок дослідження доказів, визначений у ст. 359 КПК України та створив перешкоди стороні захисту у відстоюванні своєї позиції.

Проте, з такими висновками суд погодитись не може, з огляду на їх безпідставність.

У даному кримінальному провадженні суддя Маслов В.В. є головуючим, повноваження якого визначені у ст. 321 КПК України.

У межах наданих повноважень, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження (ч. 1 ст. 321 КПК України).

Зі змісту вказаної норми вбачається, що реалізація цих повноважень здійснюється головуючим самостійно, без колегіального обговорення з іншими суддями та без заслуховування думки учасників судового провадження.

У судовому засіданні 10 червня 2020 року суд перейшов до дослідження протоколу НСРД, що містив посилання на диск з відеозаписом розмов, зміст яких зафіксований у самому протоколі.

Вказаний відеозапис є документом, дослідження якого здійснюється за правилами ст. 23 358, 359 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.

Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним усіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису й відеозапису тощо (постанова ВС від 19 грудня 2018 року №127/4546/16-к).

За змістом ч. 1 ст. 358 КПК України документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує доводи учасників судового провадження. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або в певній частині (ч. 1, 2 ст. 359 КПК України).

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що під час безпосереднього дослідження судом доказів демонстрації (оголошенню) підлягають не всі відомості, які містяться у документі (відеозаписі), а лише ті, що на думку сторін мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Відтак у даній справі, до початку дослідження судом відеозапису, головуючий Маслов В.В., забезпечуючи додержання порядку вчинення процесуальних дій та здійснення сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав, роз`яснив, що відповідний відеозапис буде демонструватись у тій частині, яка містить відомості, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. Тому сторони, мають повідомити суду про ті фрагменти відеозапису, які, на їх переконання, містять такі відомості та потребують демонстрації.

Такі дії головуючого були обумовлені необхідністю спрямовувати судовий розгляд на забезпечення з`ясування обставин кримінального провадження шляхом безпосереднього дослідження доказу, та разом із тим, усунення з судового розгляду всього, що не має значення для кримінального провадження. Останнє є необхідним з метою виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого судового розгляду та з метою дотримання засад кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься розумність строків (ст. 2, 28 КПК України).

Натомість обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники висловили заперечення щодо такого порядку дослідження відеозаписів та заявили клопотання, згідно з яким просили суд демонструвати відеозаписи у повному обсязі, безвідносно до того, що на них зафіксовано.

Таке клопотання, по своїй суті, становило заперечення на дії головуючого, що не передбачено КПК України, а тому таке клопотання судом не розглядалось.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що суддя Маслов В.В. діяв у даному кримінальному провадженні у межах повноважень головуючого, визначених КПК України, а висловлена у заяві про відвід незгода обвинуваченого з процесуальним порядком дослідження доказів та діями головуючого, не може свідчити про упередженість судді і не є підставою для його відводу.

У зв`язку із цим, заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Маслова Віктора Васильовича відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак