Document No. 89989967

Справа № 991/4637/20

Провадження1-кс/991/4782/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_3, поданого в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна,

УСТАНОВИВ:

05 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому ОСОБА_5 просить скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22.06.2017 у справі № 757/35584/17-к у кримінальному провадженні № 42017000000000200 від 27.01.2017, на такі об`єкти нерухомого майна, а саме: частина приміщень житлового будинку загальною площею 215 кв.м., земельна ділянка площею 0,0329 га кадастровий номер: 1223285500:03:003:2110, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; машиномісце в підземному паркінгу, гараж загальною площею 17 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями Генеральної прокуратури проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000200 від 27.01.2017 за підозрою ОСОБА_6, батька ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27 ст. 341 КК України.

19.10.2018 кримінальне провадження № 42017000000000200 об`єднане з кримінальним провадженням № 12014130010000204 від 16.07.2014, досудове розслідування у якому, на даний час, здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України.

У травні 2020 року ОСОБА_4 стало відомо, що у межах кримінального провадження № 42017000000000200 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва 22.06.2017 постановлено ухвалу, якою арештовано належне їй на праві власності нерухоме майно.

ОСОБА_4 вважає, що арешт на майно накладено незаконно та необґрунтовано. При постановленні ухвали від 22.06.2017 слідчим суддею не взято до уваги те, що ОСОБА_4 не є підозрюваною чи обвинуваченою у кримінальному провадженні № 42017000000000200, та не є особою щодо якої у межах цього кримінального провадження може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а також те, що майно на яке накладено арешт не є спільною сумісною власністю з підозрюваним ОСОБА_6 .

Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав Зазначив, що у разі встановлення, що подане ним клопотання, в інтересах ОСОБА_4, не підсудне Вищому антикорупційному суду, направити його до належного суду для розгляду.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура явку свого представника у судове засідання не забезпечила. Начальник третього відділу САП ОСОБА_7 в письмових поясненнях, що надійшли на електронну адресу суду, зазначив, що клопотання адвоката ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, оскільки постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 21.11.2019 підслідність кримінального провадження № 42018000000002551 від 19.10.2018, у тому числі, за підозрою ОСОБА_6, визначено за слідчими слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях. Тому просить порушити питання про передачу клопотання для розгляду до відповідного місцевого суду, вирішити це питання без участі прокурора.

Дослідивши матеріали клопотання та письмові пояснення прокурора, заслухавши адвоката ОСОБА_3, слідчий суддя дійшов такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.06.2017 у справі № 757/35584/17-к у межах кримінального провадження № 42017000000000200 від 27.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.110, ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27, ст. 341 КК України, накладено арешт на майно, яке знаходиться у володінні підозрюваного ОСОБА_6, та на майно, яке знаходиться у володінні ОСОБА_4 .

Згідно листа від 16.06.2020, за підписом начальника третього відділу САП ОСОБА_9, кримінальне провадження № 42017000000000200 від 27.01.2017 об`єднано із кримінальним провадженням № 12014130010000204 від 26.02.2014. 19.10.2018 прокурором Генеральної прокуратури України з кримінального провадження № 12014130010000204 виділені матеріали досудового розслідування стосовно підозрюваних, у тому числі, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27 ст. 341 КК України. Виділеному провадженню присвоєно номер № 42018000000002551. Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 21.11.2019 підслідність № 42018000000002551 від 19.10.2018 за підозрою ОСОБА_6 та інших визначено за слідчими слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях.

Тобто, у судовому засіданні встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002551 від 19.10.2018 за підозрою ОСОБА_6 здійснюється слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях.

Згідно з пунктом 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42017000000000200 від 26.02.2014, а також виділеного кримінального провадження № 42018000000002551 від 19.10.2018, внесені до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду».

Крім того, постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 21.11.2019 підслідність кримінального провадження № 42018000000002551 від 19.10.2018 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 та ч. 5 ст. 27, ст. 341 КК України, визначена за ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях.

Частинами 1, 2 ст. 33-1 КПК України визначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Тобто, кримінальні правопорушення, про підозру у вчиненні яких повідомлено ОСОБА_6, не відносяться до корупційних злочинів, тому розгляд клопотаннь, поданих в межах кримінального провадження № 42018000000002551 від 19.10.2018, предметно не підсудні слідчим суддям Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.

Таким чином, підстави для розгляду даного клопотання слідчим суддею Вищого антикорупційного суду відсутні.

Разом з тим, підстави для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого закріплені в частині 1 статті 34 КПК України. У зазначеній нормі використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається» (частина 1), «до початку судового розгляду» (пункт 1 частини 1 та абзац 6 частини 1), «для судового розгляду» (пункт 2 частини 1), «обвинувачений» (пункт 3 частини 1 та абзаци 6 і 7 частини 1), «судове провадження» (пункт 4 частини 1).

Згідно з частиною 6 цієї статті суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною 1 цієї статті.

Системне тлумачення зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК України) та «судове провадження» (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК України) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні статті 34 КПК України є тотожним поняттю «судове провадження».

Вирішення питань щодо направлення в порядку, передбаченому ст. 34 КПК України, кримінального провадження з одного суду до іншого можливе лише після направлення обвинувального акту до суду першої інстанції для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК України. Такий висновок вбачається з позиції, яка викладена в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 571/196/18-к (провадження № 51-4493впс18).

Натомість, адвокат ОСОБА_3 та прокурор порушують питання про направлення до суду клопотання у кримінальному провадженні, яке знаходиться на стадії досудового розслідування.

За таких обставин, порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений ст. 34 КПК України, до провадження за клопотанням ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна не застосовується.

З огляду на викладене, враховуючи, що клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 не підсудне Вищому антикорупційному суду та його розгляд по суті не розпочато, положеннями чинного Кримінального процесуального кодексу України не передбачена можливість повернення клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

Під час вирішення питання про можливість оскарження ухвали про закриття провадження у справі, слідчий суддя керується приписами частини шостої статті 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною першою статті 7 КПК України. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України). Зміст цієї засади розкрито у статті 24 КПК України, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись ст. 2, 5, 7, 9, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3, поданого в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1