- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
- Judge (HACC): Maslov V.V., Strohyi I.L.
- Secretary : Luhanskyi O.Yu.
- Lawyer : Dzihora S.V., Nesterenka O.F., Shevchenka A.H.
- Prosecutor : Semak I.A.
Справа № 711/3111/19
1-кп/991/81/19
У Х В А Л А
30 червня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - Федорак Л.М.,
судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,
секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження № 52018000000000797 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 , уродженця с. Франківка Чорнобаївського району Черкаської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення - прокурор Семак І.А.,
сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_1 ,
захисники: Дзігора С.В., Нестеренко О.Ф., Шевченко А.Г.,
в с т а н о в и в:
На розгляді у Вищому антикорупційному суді (далі - суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
30 червня 2020 року до суду надійшло клопотання прокурора Семака І.А. про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді застави, яке прокурор підтримав та просив задовольнити.
Клопотання мотивовано тим, що під час судового розгляду виникли обставини, що свідчать про наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду. З огляду на те, що обвинувачений тричі підряд не з`явився у судові засідання 26 травня 2020 року, 02 червня 2020 року та 10 червня 2020 року без повідомлення про поважність причин своєї неявки, що підтверджується матеріалами справи. За таких обставин, з метою забезпечення належного виконання обвинуваченим своїх обов`язків, а також запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, прокурор вважає, що до останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави, при цьому, визначивши її в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 540,00 грн. Крім того, прокурор просив покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. п. 1-3 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першим викликом, не відлучатися з території України без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця свого місця проживання.
Заслухавши думку учасників засідання, вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Застава є запобіжним заходом, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
За ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 уже висунуто обвинувачення. На даній стадії суд не вправі приймати рішення щодо його обґрунтованості. Оскільки вказане відповідно до засад диспозитивності та презумпції невинуватості можливе тільки шляхом ухвалення обвинувального вироку.
Далі, при вирішенні питання про застосування застави, суд має встановити існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
При цьому, кримінальне процесуальне законодавство України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Водночас, положеннями ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України процесуальним обов`язком обвинуваченого є зобов`язання прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Судом встановлено, що обвинувачений не прибув у судові засідання 26 травня 2020 року, 02 червня 2020 року та 10 червня 2020 року, перед проведенням яких, його захисники подавали заяви про відкладення судового розгляду, в яких наводили причини неможливості прибути у засідання, які однак, були визнані судом неповажними. Сам обвинувачений взагалі не виконав процесуальний обов`язок - повідомлення суду про неможливість прибуття.
Згідно з ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Обвинувачений викликався у призначене судове засідання на 26 травня 2020 року, 02 червня 2020 року та 10 червня 2020 року телефоном, про що були складені відповідні телефонограми, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України /а.с. 187, 246 т. 5/.
Так, у зв`язку з неявками обвинуваченого з неповажних причин у судові засідання 26 травня 2020 року та 02 червня 2020 року ухвалою суду від 02 червня 2020 року було постановлено здійснити привід обвинуваченого в судове засідання, що було призначено на 10 червня 2020 року, та до обвинуваченого було застосовано захід забезпечення кримінального провадження - грошове стягнення у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 204 грн.
Однак, 10 червня 2020 року обвинувачений, будучи повідомленим про рішення суду від 02 червня 2020 року, вкотре не прибув у судове засідання, за результатами, якого ухвалою суду було постановлено здійснити повторний привід обвинуваченого в наступне судове засідання.
Вказане дає суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що застава буде достатнім запобіжним заходом для запобігання встановленому ризику.
Щодо можливості запобігти зазначеному ризику шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 176 КПК України більш м`якими запобіжними заходами ніж застава, є особисте зобов`язання та особиста порука.
Відповідно до положень ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема й прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі їх невиконання до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід або накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, на обвинуваченого, судом вже було накладено грошове стягнення, у зв`язку з порушенням його процесуальних обов`язків, що виразились у не прибутті у судові засідання, про що зазначалось вище. Однак і після цього у наступне судове засідання він не прибув.
А тому, застосування запобіжного заходу, у виді особистого зобов`язання, на переконання колегії суддів, у даному випадку, не буде дієвим та не зможе запобігти встановленому судом ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З цих же підстав не буде достатнім запобіжним заходом особиста порука.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості може бути застосований у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ((Mangouras v. Spain) від 20 листопада 2010 року, п.п.78-81, ECHR 2010, ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Суд частково погоджується з розміром застави, визначеним прокурором та з урахуванням особи обвинуваченого, його майнового та соціального стану, доведених ризиків, вважає, що застава у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 21 020 грн, є для обвинуваченого помірною та здатна забезпечити виконання останнім належної процесуальної поведінки та покладених на нього обов`язків.
Крім того, суд, вважає, що покладення на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків, про які просить прокурор, в даному випадку буде надмірним, оскільки, відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава буде звернена в дохід держави, що саме по собі буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого.
Отже, з урахуванням викладеного, на переконання суду, клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 193, 194, 196, 331, 369-372 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака Ігоря Анатолійовича про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 21 020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн.
В іншій частині клопотання відмовити.
Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.
Обвинувачений не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, застава може бути звернута в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак