- Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
Справа № 991/5336/20
Провадження1-кс/991/5494/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива НАБУ ОСОБА_3,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні 42020000000000860 від 14.05.2020,
ВСТАНОВИВ:
30.06.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.
У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020.
Досудовим розслідуванням встановлено, що голова Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_7, який в силу займаної ним посади наділений повноваженнями порушувати перед міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади питання щодо відповідності займаній посаді керівників їх територіальних органів, за пособництва керівника патронатної служби апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_8, протягом травня-червня 2020 року вимагали від начальника Головного управління Держпродспоживслужби ОСОБА_9 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі та отримали її частину в сумі 350 000 грн. за неперешкоджання останньому у здійсненні службової діяльності та не ініціювання питання перед суб`єктом призначення щодо його невідповідності займаній посаді.
25.06.2020у ходіневідкладного обшуку,проведеного напідставі ч.3ст.233КПК Україниу автомобілі Mercedes-Benz GL 350 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8 виявлено та вилучено мобільний телефон SONY XPERIA у корпусі сріблястого кольору та картка пам`яті Kingston canvas select plus 32 НОМЕР_2 .
Згідно з доводами, наведеними у клопотанні, ці речі відповідають критерію речового доказу, передбаченого ст. 98 КПК України, оскільки зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Тому з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, що унеможливить його подальше використання під час доказування у сукупності з іншими доказами, просить накласти арешт на ці речі.
У клопотанні детектив одночасно порушує питання про поновлення пропущеного строку на подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, що визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Пропуск цього строку детектив обґрунтовує тим, що у зв`язку із значною віддаленістю органу досудового розслідування, який розташований у м. Києві від місця проведення обшуку у м.Кропивницькому, терміновою необхідністю проведення великої кількості невідкладних слідчих та процесуальних дій, участю прокурора у інших судових засіданнях, кількістю затриманих осіб, складністю кримінального провадження та через обмежений графік роботи поштових відділень подати це клопотання не пізніше наступного робочого дня після тимчасового вилучення майна, як це передбачено ч. 5 ст. 171 КПК України не виявилося за можливе.
Вказані причини детектив вважає поважними, а строки такими, що мають бути поновлені відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України.
Крім цього, детектив просив розглядати клопотання у закритому судовому засіданні. Клопотання обґрунтовано недопустимістю розголошення інформації, яка містить таємницю досудового розслідування.
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 клопотання про поновлення пропущеного строку та про арешт майна підтримав з наведених підстав. Додатково до матеріалів клопотання долучив копію ухвали про надання дозволу на проведений обшук від 01.07.2020, якою надано дозвіл на вилучення мобільного телефону SONY XPERIA у корпусі сріблястого кольору та картки пам`яті Kingston canvas select plus 32 Gb 1940 HVHYM40NVC100.
За твердженням детектива, потреба у вилученні майна викликана, перш за все, неможливістю їх дослідження під час проведення обшуку. Потребу у подальшому утриманні цього аргументує необхідністю проведення досліджень мобільного терміналу засобу зв`язку, електронного носія інформації на наявність у них інформації, яка може стосуватися обставин, що з`ясовуються у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився. 06.07.2020 подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі. Проти задоволення клопотання заперечив.
Захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечили проти клопотання та просили відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування заперечень зазначили про таке:
- пропуск строку на звернення із клопотанням та відсутність підстав для його поновлення. Так, захисники стверджують, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020 здійснюється не одним детективом, а цілою групою детективів, а тому обставини, які за твердженням детектива стали підставою для несвоєчасного звернення із клопотанням про арешт майна не можна вважати поважними причинами. З огляду на це вважають, що підстави для поновлення строку на подання клопотання про арешт майна відсутні та у зв`язку із цим у задоволенні клопотання про арешт майна належить відмовити;
- Мобільний телефон та картка пам`яті вилучена у позапроцесуальний спосіб, а саме у порушення процедури, передбаченої ч. 2 ст. 168 КПК України для вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів зв`язку;
- у клопотанні не конкретизовано, яким саме ознакам речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України відповідають речі про арешт яких просить детектив та які обставини планується доводити за допомогою цих речей і документів.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Щодо поновлення строку на звернення із клопотанням про арешт майна
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор серед іншого має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі.
Поряд із цим, цією ж нормою закріплено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Наведене дає підстави для висновку, що речі і документи, вилучені на підставі ухвали слідчого судді не є тимчасово вилученим майном.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 детективам Національного антикорупційного бюро України надано дозвіл на проведений 25.06.2020 обшук в легковому автомобілі Mercedes-Benz GL 350 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою вилучення: мобільного телефону SONY XPERIA у корпусі сріблястого кольору; картки пам`яті Kingston canvas select plus 32 НОМЕР_2 .
Отже, оскільки в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку надано дозвіл на відшукання речей і документів, про арешт яких просить детектив, то відповідно до змісту ч. 7 ст. 236 КПК України ці речі і документи не є тимчасово вилученим майном.
Водночас у абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України зазначено тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Із цього виходить, що мобільний телефон SONY XPERIA у корпусі сріблястого кольору; картка пам`яті Kingston canvas select plus 32 НОМЕР_2, у розумінні ч. 2 ст. 168 КПК України є тимчасово вилученим майном.
Частиною 5 ст. 171 КПК України зазначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Оскільки тимчасове вилучення майна було здійснено під час невідкладного обшуку у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України, а ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 надано дозвіл на проведення цього обшуку, то у такому разі можна дійти висновку, що тимчасове вилучення майна було здійснено на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України.
За таких умов клопотання про арешт тимчасово вилученого майна мало б бути подане у строк, визначений абз. 2 ч 5 ст. 171 КПК України, тобто протягом 48 годин після вилучення майна.
Із протоколуобшуку автомобіля Mercedes-Benz GL 350 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, вбачається, що він проведений 25.06.2020 у період часу з 20:30 до 22:04. Отже, виходячи із вимог абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна мало б бути подане не пізніше 22:04 27.06.2020.
Клопотання про арешт подано 27.06.2020 о 16:55, що підтверджується відповідною відміткою на картонній коробці у якій надійшло клопотання.
Згідно зі ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо, зокрема, скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.
Отже, клопотання про арешт, подано з дотриманням строку, визначеного абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.
З огляду на це у слідчого судді відсутні підстави для задоволення клопотання детектива про поновлення строку для звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
Щодо арешту майна
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
ОСОБА_8 26.06.2020 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КПК України.
У клопотанні детектива наведені відомості про обставини вчинення злочину, які в сукупності з наданими у судовому засіданні поясненнями та доданими до клопотання матеріалами дають слідчому судді підстави для висновку, що мало місце кримінальне правопорушення про яке зазначається у клопотанні та висновку про причетність до цих подій, зокрема ОСОБА_8 .
Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів, зокрема: заяви ОСОБА_9 від 14.05.2020 до СБУ про притягнення голови Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_7 та керівника патронатної служби Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 за фактом вимагання у нього неправомірної вигоди у сумі 1320000 грн. (по 110000 грн. щомісячно) за невжиття заходів із усунення його із займаної посади та неперешкоджання у здійсненні професійної діяльності; протоколів допиту ОСОБА_9 від 15.05.2020, 19.06.2020, 26.06.2020 у яких він пояснює обставини, пов`язані із вимаганням у нього неправомірної вигоди; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколів огляду та вручення грошових коштів від 04.06.2020 та 25.06.2020; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових дій); протоколу огляду від 25-26.06.2020 за результатами якого за місцем проживання ОСОБА_10 було оглянуто та вилучено грошові кошти у сумі 200000 грн., які відповідають тим, що 25.06.2020 передавалися ОСОБА_9 для передачі в якості неправомірної вигоди; протоколу допиту ОСОБА_10 у якому зазначено, що грошові кошти у сумі 200000 грн. йому передав ОСОБА_8 .
Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Із змісту протоколу обшуку від 25.06.2020 вбачається, що за результатами його проведення було виявлено та вилучено мобільний телефон SONY XPERIA у корпусі сріблястого кольору та картка пам`яті Kingston canvas select plus 32 НОМЕР_2 . Огляд та копіювання інформації з електронних носіїв інформації не здійснювалися.
Згідно з доводами детектива підставою для вилучення зазначених речей стала необхідність подолання логічного захисту цих носіїв, неможливість здійснення копіювання під час обшуку та наявність підстав вважати, що ці речі мають істотне значення для кримінального провадження.
Постановою детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_3 від 26.06.2020 ці речі і документи визнано речовими доказами. У постанові зазначено, що ці речі і документи мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки є речовими доказами, спеціально пристосовані для комунікації співучасників між собою та іншими особами, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Необхідність арешту мобільного телефона та картки пам`яті обумовлена:
- наявністю підстав вважати, що відомості, які містяться на цих речах, з огляду на місце їх вилучення та належністю ОСОБА_8 нададуть можливість провести належне розслідування кримінального провадження та забезпечить виконання вимог ст. 2, 9, 28, 94 КПК України;
- потребою у залученні спеціалістів та застосуванні відповідної техніки для зчитування інформації, з`ясування джерел походження виявленої інформації, з`ясування відомостей щодо можливого її (або частини) видалення, а також можливості проведення експертного дослідження з метою отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування, але яку з об`єктивних причин неможливо було зчитати під час проведення обшуку.
Носій інформації - це матеріальний об`єкт, призначений для запису, передачі та зберігання інформації, який, зокрема, може бути електронним (дискети, лазерні диски, флеш-накопичувачі, жорсткі магнітні диски тощо), а отримання інформації з такого об`єкту здійснюється шляхом її зчитування. Мобільні термінали систем зв`язку також відносяться до носіїв інформації, оскільки за допомогою них через смс-повідомлення, електронні пошти або програми через мережу Інтернет (у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegram, Signal, та інші месенджери), соціальні мережі «Facebook» та інші, може передаватися інформація шляхом здійснення листування, відправлення різного роду файлів тощо, а отримання інформації з такого об`єкту здійснюється також шляхом її огляду та зчитування.
З урахуванням викладеного, оскільки мобільний телефон та картка пам`яті були виявлені у автомобілі, що належить ОСОБА_8, то це дає підстави для висновку, що ці речі відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та містять інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема обставин вимагання та одержання неправомірної вигоди, кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, та які можуть бути зчитані із цих носії протягом деякого проміжку часу.
Саме арешт майна надасть можливість дослідити ці носії на наявність у них, у тому числі, видаленої інформації, яка може стосуватися обставин, що з`ясовуються у кримінальному провадженні, а отже забезпечить виконання завдань досудового розслідування.
Враховуючи: 1) обставини вилучення мобільного телефону та картки пам`яті; 2) той факт, що отримання повної інформації з таких носіїв здійснюється, шляхом зчитування, для чого необхідне залучення спеціаліста та застосовування відповідної техніки; 3) що в залежності від наявної у цих носіях інформації вони можуть у наступному бути використані для проведення експертного дослідження, то в такому разі вилучення означеного майна органом досудового розслідування, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, яка дозволяє вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі, у зв`язку із необхідністю проведення відповідного дослідження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя відхиляє доводи захисників про те, що вилучення мобільного терміналу систем зв`язку та електронного носія інформації було здійснено без наявності правових підстав.
Оскільки ОСОБА_11,С в силу свого процесуального статусу ймовірно зацікавлений у приховуванні чи знищенні доказів, які свідчать про його можливу причетність до вчинення злочину, беручи до уваги характер та обставини вчинення злочину, є достатні підстави вважати, що в разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, наявний ризик переховування, пошкодження або знищення цього майна, що унеможливить отримання органом досудового розслідування інформації, яка має значення для цього досудового розслідування. В такому разі передача вилученого майна володільцю майна не забезпечить його належної схоронності від таких випадків як крадіжка, пошкодження, знищення, інших негативних обставин.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання детектива про арешт майна з метою збереження його як речового доказу є обґрунтованим.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява №33202/96, параграф 107). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
Втручання у право власності ОСОБА_8 пов`язано із здійснення кримінального провадження щодо особливо тяжкого злочину та необхідністю збереження речового доказу. За таких умов таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу у вигляд досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи, так як досягнення мети збереження речового доказу не є можливими у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
З огляду на характер кримінального правопорушення, предмет ймовірного злочину, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020 належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про поновлення строку на подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України.
Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на речі, що були вилучені 25.06.2020 у ході обшуку автомобіля Mercedes-Benz GL 350 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, належного на праві приватної власності ОСОБА_8, а саме:
- мобільний телефон SONY XPERIA у корпусі сріблястого кольору;
- картку пам`яті Kingston canvas select plus 32 Gb 1940 HVHYM40NVC100.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1