Document No. 90337586

Справа № 991/5232/20

Провадження №1-кс/991/5739/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді Хамзіна Т.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

заявника адвоката Власюка В.В.,

адвоката Маличкович К.І.,

розглянувши в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву адвоката Власюка Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака Сергія Мирославовича від розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52020000000000171 від 06.03.2020,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. перебуває справа № 991/5232/20 (провадження № 1-кс/991/5387/20) за клопотанням адвоката Власюка В.В. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52020000000000171 від 06.03.2020.

07.07.2020 адвокатом Власюком В.В. в інтересах ОСОБА_1 було подано заяву про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. від розгляду справи № 991/5232/20.

За ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду.

В порядку ст. 35 КПК України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2020 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Хамзіна Т.Р.

І. Доводи заяви.

Адвокат Власюк В.В. зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000171 від 06.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. від 23.04.2020 у справі № 911/3187/20 (провадження № 1-кс/991/3284/20) задоволено клопотання прокурора Семака І.А. та накладено арешт на майно, що належить директору ТОВ «АЛТАЮР» ОСОБА_1

22.06.2020 адвокатом Власюком В.В. було подано клопотання про скасування арешту на майно. Розгляд цього клопотання здійснює слідчий суддя Мойсак С.М. (справа № 991/5232/20). Перше засідання у цій справі було призначено на 26.06.2020. Проте через неявку прокурора САП Семака І.А., якого було належним чином повідомлено, засідання було перенесено на 01.07.2020. У друге судове засідання прокурор САП Семак І.А. повторно не з`явився, і надав доручення на представництво детективу Токарю Є.А., який клопотав про оголошення перерви у судовому засіданні у зв`язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами клопотання про скасування арешту.

На думку заявника, слідчий суддя Мойсак С.М. не врахував, що такі дії зі сторони САП та НАБУ є зловживанням процесуальними правами, завдає шкоди інтересам власника майна ОСОБА_1 через те, що розгляд питання про скасування арешту майна затягується з причин бездіяльності прокурора, задовольнив клопотання. Саме тому засідання було призначено на 09.07.2020.

Адвокат Власюк В.В. вважає, що слідчий суддя Мойсак С.М. порушуючи строки розгляду клопотання про арешт майна, нехтуючи правами власника майна ОСОБА_1 , не враховуючи думку сторони захисту, надав перевагу одному з учасників процесу, що викликає сумнів у його неупередженості. Саме тому заявник просив задовольнити заяву про відвід слідчого судді Мойсака С.М. у справі № 991/5232/20.

ІІ. Судовий розгляд.

Під час судового засідання адвокат Власюк В.В. зазначив, що однією з підстав стверджувати про упередженість слідчого судді Мойсака С.М. під час розгляду клопотання про скасування арешту, є подана ним у червні 2020 року скарга на суддю Мойсака С .М. до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), і долучив копію цієї скарги.

Адвокат Маличкович К.І. підтримала доводи заяви про відвід.

Слідчий суддя Мойсак С.М., якому заявлено відвід, у судове засідання не прибув, правом надати пояснення не скористався.

ІІІ. Обставини, встановлені суддею.

24.06.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Власюка В.В. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52020000000000171 від 06.03.2020.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2020 клопотання адвоката Власюка В.В. в інтересах ОСОБА_1 було передано для розгляду у судовій справі № 991/5232/20 (провадження № 1-кс/991/5387/20) слідчому судді Вищого антикорупційного суду Мойсаку С.М.

26.06.2020 за участі представника заявника адвоката Маличкович К.І. відбулося засідання у справі № 991/5232/20, в якому було досліджено матеріали клопотання. Судове засідання було відкладено на 01.07.2020 на 15 год. 40 хв. для виклику прокурора САП для надання пояснень.

Дорученням від 01.07.2020 (вих. № 16-25857-20) прокурор САП Гарванко І. доручив детективам НАБУ, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 52020000000000171 від 06.03.2020, взяти участь у розгляді клопотання про скасування арешту майна (справа № 991/5232/20).

Під час судового засідання 01.07.2020 слідчий суддя Мойсак С.М. задовольнив клопотання детектива Токаря Є.А. про надання матеріалів для ознайомлення та відклав засідання на 09.07.2020 о 12 год. 30 хв.

07.07.2020 адвокат Власюк В.В. подав заяву про відвід слідчого судді Мойсака С.М. у справі № 991/5232/20.

ІV. Оцінка та висновки судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Однак вичерпного переліку цих обставин процесуальний закон не містить. Отже особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу ж після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див.,зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Адвокат Власюк В.В. вказує, що основними підставами для відводу слідчого судді Мойсака С.М. від розгляду клопотання про скасування арешту майна є недотримання розумності строку розгляду клопотання, надання переваги стороні обвинувачення та наявність скарги заявника щодо нього до ВРП.

Дослідивши доводи заяви, матеріали клопотання про скасування арешту та заявлені під час судового засідання доводи, слідчий суддя вважає недоведеним факт упередженості слідчого судді Мойсака С.М. під час розгляду справи № 991/5232/20.

1)Щодо недотримання вимог розумності строку слідчим суддею під час розгляду клопотання.

У заяві адвокат Власюк В.В. зазначає, що законом передбачено, що розгляд клопотання про скасування арешту майна здійснюється не пізніше трьох днів після його надходження до суду, а розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки прийняття окремих процесуальних рішень. Отже, на його думку, слідчий суддя знехтував правами власника майна ОСОБА_1 та задовольнив клопотання детектива про оголошення перерви у судовому засіданні.

Суддя вважає, що слідчим суддею було дотримано вимог розумності строків розгляду. Так, перше судове засідання з розгляду клопотання про скасування арешту у справі № 991/5232/20 відбулося 26.06.2020. Розгляд клопотання було розпочато, були досліджені матеріали клопотання. В подальшому судове засідання було відкладено через необхідність з`ясування позиції сторони обвинувачення, за клопотанням якої на майно ОСОБА_1 накладався арешт. Потреба у з`ясуванні позиції сторони обвинувачення викликана необхідністю всебічного та повного дослідження доводів та доказів сторін, що є обов`язком слідчого судді під час розгляду будь-якого клопотання, заяви чи скарги.

Отже неможливо стверджувати, що слідчим суддею було порушено вимогу щодо розгляду клопотання, адже судове засідання з його розгляду відбулося протягом двох днів з моменту його подання, обставини перенесення судового засідання в подальшому були викликані необхідністю забезпечити можливість для прокурора та детектива висловити свою позицію з приводу клопотання та долучити докази на її підтвердження.

2)Щодо надання переваг одній стороні у справі.

Адвокат Власюк В.В. вважає, що задоволення клопотання про відкладення судового засідання і надання детективу можливості ознайомитись з матеріалами клопотання свідчить про надання переваг одному з учасників процесу. Так, на його думку, слідчий суддя відклав засідання через неявку прокурора, а пізніше надав час для ознайомлення з матеріалами детективу, якому вже було відомо їх зміст, не враховуючи думку власника майна та його представників, що може вказувати на його упередженість.

Відповідно до п. 5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН N 2006/23 від 27.07.2006 забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків. При виконанні своїх судових обов`язків суддя не повинен словами чи поведінкою демонструвати прихильність чи упередженість до будь-якої особи чи групи осіб, керуючись причинами, що не стосуються справи. Суддя виконує судові функції, належним чином враховуючи інтереси всіх осіб, а саме сторін у справі, свідків, адвокатів, співробітників суду та колег по суду, не розрізняючи осіб на підставах, що не є суттєвими для належного відправлення таких функцій.

З наведеного вбачається, що при винесенні судового рішення у результаті розгляду справи, слідчий суддя повинен враховувати інтереси всіх сторін у справі. З цією метою для з`ясування позиції сторони обвинувачення, яка ініціювала арешт майна, слідчий суддя відклав судове засідання з розгляду клопотання про скасування арешту на майно. Під час розгляду клопотання було важливо з`ясувати, які слідчі (розшукові) чи процесуальні дії були проведені відносно майна ОСОБА_1 і чи відпала потреба у подальшому арешті майна, що було б підставою для його скасування в подальшому.

Отже, суддя робить висновок, що процесуальна поведінка слідчого судді Мойсака С.М. під час розгляду судової справи № 991/5232/20 була направлена на з`ясування всіх обставин під час вирішення питання про скасування арешту майна, і не була пов`язана з наданням переваг жодній із сторін. Відповідно така поведінка не є упередженою.

3)Щодо поданої заявником скарги до ВРП.

Під час розгляду заяви адвокат Власюк В.В. повідомив, що ним була подана скарга до ВРП відносно судді Мойсака С.М. На його думку, це факт може впливати на упередженість ставлення слідчого судді Мойсака С.М. до нього як до особи, яка стала ініціатором притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до п. 2 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН N 2006/23 від 27.07.2006 об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Суддя вважає, що подана заявником скарга відносно слідчого судді Мойсака С.М. автоматично не свідчить про його упередженість в подальшому при прийнятті рішень у клопотаннях, скаргах та заявах, поданих адвокатом Власюком В.В. На даний момент у судді відсутня можливість встановити результати розгляду такої скарги, певний вплив цієї скарги на здійснення правосуддя слідчим суддею Мойсаком С.М. у справі, у якій заявником виступає адвокат Власюк В.В., а тому такий аргумент є лише припущенням.

На переконання судді, вплив цієї заяви на об`єктивність слідчого судді Мойсака С.М. при прийнятті рішення за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна у справі № 991/5232/20, може бути встановлений безпосередньо самим слідчим суддею Мойсаком С.М., і у разі його наявності стане підставою для самовідводу.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що адвокатом Власюком В.В. не було доведено наявність об`єктивної чи суб`єктивної упередженості слідчого судді Мойсака С.М. під час розгляду клопотання у справі № 991/5232/20, а тому підстави для його відводу відсутні.

Керуючись ст. ст. 75, 81, 85, 369, 372 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви адвоката Власюка Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака Сергія Мирославовича відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Р. Хамзін