Document No. 90405562

Справа № 991/5754/20

Провадження1-кс/991/5922/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.,

за участю секретаря Будкової В.О.,

захисника Сініціної М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сініціної Марини Станіславівни на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 42014000000000368,

В С Т А Н О В И Л А :

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду подана скарга адвоката Сініціної М.С. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42014000000000368, яка полягає у нерозгляді її клопотання від 25.06.2020 про закінчення досудового розслідування.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 25.06.2020 сторона захисту в порядку ч. 1 ст. 283 КПК України звернулась до старшого групи прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368, з клопотанням, яким просила закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 09.07.2020 захисником отримано лист прокурора п`ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Демківа Д.М. від 03.07.2020 за № 16/1/5-19596-19, в якому прокурор зазначив, що ст. 220 КПК України не передбачає право сторони захисту звертатися з клопотанням про прийняття процесуальних рішень.

Захисник не погоджується з позицією прокурора, вважає, що прокурор не розглянув клопотання сторони захисту в порядку, встановленому ст. 220 КПК України; це стало підставою для звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора. Просить зобов`язати прокурора розглянути належним чином клопотання від 25.06.2020 у порядку, визначеному ст. 220 КПК України.

В судовому засіданні захисник підтримала заявлену скаргу та просила її задовольнити. Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату і час судового засідання повідомлений належним чином. З огляду на ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши доводи захисника та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кодексом строк. Зокрема, статтею 220 КПК України встановлений порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК України). Згідно із приписами ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Оскільки ст. 220 КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок розглянути подане учасником кримінального провадження клопотання, слідчий суддя уповноважений дослідити обставини щодо виконання цього обов`язку.

Адвокат Сініціна М.С. 26.06.2020 направила на адресу Офісу Генерального прокурора клопотання, в якому просила закрити кримінальне провадження № 42014000000000368 стосовно ОСОБА_1 , припинити розшук ОСОБА_1 та за результатами прийнятих рішень внести відомості до ЄРДР.

Листом від 03.07.2020 № 16/1/5-19596-19 прокурор Демків Д. повідомив про розгляд звернення адвоката в інтересах ОСОБА_1 . Зазначив, що КПК України не передбачено право сторони захисту клопотати про прийняття процесуальних рішень під час проведення досудового розслідування. Крім цього, прокурор повідомив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку з оголошенням в розшук підозрюваного.

Зміст листа-відповіді свідчить, що прокурор вважає клопотання захисту таким, що подане про прийняття процесуальних рішень (а не вчинення процесуальних дії), тобто не охоплюється предметом статті 220 КПК України. Отже, для вирішення питання, чи допустив прокурор бездіяльність, яка може бути предметом оскарження і порядку ст. 303 КПК України (щодо здійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кодексом строк), слідчий суддя має визначити, чи відповідало клопотання захисту ст. 220 КПК України, отже чи стосувалося клопотання захисника здійснення процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Отже нормативне закріплення ч. 2 ст. 283 КПК України закриття кримінального провадження текстуально відносить саме до дій. При чому кримінальне провадження - це суворо регламентована процесуальна діяльність і відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України визначається як досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Процесуальний закон не надає визначення процесуальним діям і процесуальним рішенням. Разом з тим, останнє можна охарактеризувати як правовий акт, в якому слідчий, прокурор, в межах своєї компетенції і у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку, висловлює веління про вчинення (або невчинення) конкретних процесуальних дій, що зумовлено необхідністю досягнення завдань кримінального провадження і вимогами закону щодо ситуації, яка склалась. Отже процесуальне рішення - це, з одного боку, форма фіксування вчиненої процесуальної дії, тобто дії, вчинення яких передбачено відповідними нормами Кримінально-процесуального кодексу України. З іншого боку, процесуальне рішення може виступати підставою для вчинення процесуальної дії.

Закриття кримінального провадження є певним комплексом, який складається із прийняття процесуальних рішень і вчинення певних процесуальних дії. Однак, оскільки законодавець закріпив їх поняттям «дії», їх не можна розглядати іншим чином. Тому клопотання про закриття кримінального провадження є клопотанням про вчинення процесуальних дій, яке подається і має розглядатися в порядку ст. 220 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 110 КПК України процесуальні рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови, яка за змістом та послідовністю викладу повинна відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України і письмово (друковано) викладатись на офіційному бланку. Підписується постанова тим слідчим або прокурором, який її прийняв. На підставі ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Слідчий суддя звертає увагу, що бездіяльність прокурора може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання сторони захисту, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.

За приписами ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. В свою чергу, стаття 220 КПК України наділяє прокурора повноваженнями як задовольнити клопотання сторони захисту, так і відмовити (повністю або частково) з винесенням постанови, в якій мають бути викладені мотиви такої відмови.

Отже, з урахуванням нормативних приписів належними формами реагування на клопотання сторони захисту в порядку ст. 220 КПК України (в тому числі після зупинення досудового розслідування) є або його задоволення або винесення мотивованої постанови про відмову у задоволенні клопотання. При чому зупинення досудового розслідування не звільняє прокурора від обов`язку розглянути клопотання у належній процесуальній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи, що в установлений ст. 220 КПК України строк прокурор не відреагував в належній процесуальній формі (повідомлення про задоволення або постановою) на заявлене захистом клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що має місце бездіяльність. Тому скарга підлягає задоволенню шляхом зобов`язання прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014 розглянути клопотання сторони захисту від 25.06.2020 в порядку, передбаченому ст.220 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 36, 110, 220, 283, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1.Скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сініціної Марини Станіславівни на бездіяльність прокурора задовольнити.

2.Зобов`язати прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014, розглянути клопотання сторони захисту від 25.06.2020 у порядку, визначеному ст. 220 КПК України.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Михайленко