Document No. 90484419

Справа № 757/40117/19-к

Провадження1-кс/991/1221/20

У Х В А Л А

15 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретарів судового засідання Костікова Б.О., Зубріцької А.М., Заплатинської К.В., адвоката Вознюк Н.А., прокурора Лучківа Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві скаргу адвоката Вознюк Наталії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову прокурора Генеральної прокуратури України від 22.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001764 від 31.12.2014,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарги адвоката Вознюк Наталії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 42014000000001764 від 31.12.2014, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає, що 22.07.2019 прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Божко О.С., прийнято процесуальне рішення у формі постанови про зупинення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні у зв`язку наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Зазначене рішення на твердження адвоката підлягає скасуванню з огляду на декілька підстав: по-перше, ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42014000000001764, оскільки складене повідомлення про підозру від 23.01.2015 не вручалося йому особисто, а було направлено за відомим місцем мешкання у м. Києві з пропуском строку на таке відправлення. До того ж на момент оформленням поштового відправлення, стороні обвинувачення достеменно було відомо про перебування ОСОБА_1 поза межами України, у зв`язку з чим повідомлення підозрюваного повинно було здійснюватися за правилами міжнародно-правової допомоги. Що прокурорами дотримано не було.

Також адвокат посилається і на аналогічні обставини недотримання приписів кримінального процесуального закону щодо вручення нового повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 01.10.2018, та повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 01.10.2018, оскільки на час їх складання, сторона обвинувачення знала про перебування останніх у Російській Федерації, однак не вжила жодних заходів для належного виклику осіб та повідомлення їм про підозру. Належні заходи сторона обвинувачення почала виконувати лише у грудні 2018, що достеменно свідчить про відсутність у ОСОБА_1 статусу підозрюваних у кримінальному провадженні.

По-друге, у своїй скарзі заявник посилається на відсутність в оскаржуваній постанові інформації, яка б підтверджувала проведення стороною обвинувачення заходів міжнародно-правової допомоги, що порушує принцип змагальності сторін. Крім того, за тривалий час проведення досудового розслідування, на переконання адвоката, сторона обвинувачення мала достатньо часу для проведення усіх дій у межах міжнародного співробітництва.

По-третє, підставою для скасування постанови про зупинення досудового розслідування від 22.07.2019, адвокат зазначає не проведення усіх можливих та необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які можливо було виконати до прийняття відповідного процесуального рішення. Дане твердження заявника ґрунтується на необхідності проведення допиту свідка, про який зазначає прокурор у своїй постанові про відновлення досудового розслідування від 13.08.2018.

Четвертим мотивом скасування постанови про зупинення досудового розслідування адвокатом зазначається отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статусів біженців у Російській Федерації.

До початку судового розгляду, адвокат подала заяву про розгляд скарги без її участі.

Прокурор Лучків Ю.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, надав письмові пояснення та додатково пояснив, що повідомлення про підозри ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було здійснено відповідно до наявних можливостей та з урахуванням виїзду останніх за межі території України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім направлення письмових повідомлень про підозру за місцями мешкання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , також було направлено запит про надання міжнародно-правової допомоги до компетентних органів Російської Федерації у виконанні якого було відмовлено. Проте, як вбачається із обставин розгляду скарги, ОСОБА_1 достеменно відомо, що вони є підозрюваними у кримінальному провадженні, представлені у кримінальному провадженні адвокатами, тому їх права не порушені.

Також прокурор зазначив, що дотепер є невиконаними деякі запити про надання міжнародно-правової допомоги, матеріали яких будуть мати суттєве значення для повноти та всебічності досудового розслідування. У цілому всі необхідні та можливі слідчі дії були здійсненні, очікується тільки відповідь на звернення у порядку міжнародно-правової допомоги. З приводу посилання захисника на іншу ухвалу слідчого судді, зазначив, що вона не має преюдиціального значення. На підстави викладеного просив відмовити у задоволенні скарги.

На підтвердження своїх доводів надав копії матеріалів кримінального провадження про вручення підозри, здійснення запитів у порядку міжнародно-правової допомоги.

Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 31.12.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001764.

З матеріалів скарги та доданих документів вбачається, що 23.01.2015 прокурором Генеральної прокуратури України складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України.

27.01.2015 старшим слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України Івановим А. за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Генеральної прокуратури України Гарасим С. підготовлено запит до компетентних органів Швейцарської Конфедерації про міжнародну правову допомогу, який 28.01.2015 направлений до управління міжнародно-правової допомоги та екстрадиції Генеральної прокуратури України. 10.08.2015 вказаний запит спрямовано до компетентних органів Швейцарської Конфедерації для виконання.

30.01.2015 прокурором Генеральної прокуратури винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у розшук.

28.07.2017 старшим слідчим в ОВС управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Синюк Д.О. за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Генеральної прокуратури України Божко О.С. підготовлено запит до компетентних органів Республіки Чорногорія про міжнародну правову допомогу, який того ж дня за вих. № 23/1/2-22251-15/1406 направлено до Департаменту міжнародно правового співробітництва Генеральної прокуратури України. 15.08.2017 вказаний запит направлено до компетентних органів Республіки Чорногорія.

01.10.2018 старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України Божко О.С. складено письмове повідомлення про нову підозру ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-2 КК України та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції, яка діяла станом на 08.07.2010).

Враховуючи неможливість вручення вищезазначеного повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , повідомлення про підозру засобами поштового зв`язку було надіслано за останнім відомим його місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 .

01.10.2018 старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України Божко О.С. складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції, яка діяла станом на 08.07.2010).

Враховуючи неможливість вручення вищезазначеного повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , повідомлення про підозру засобами поштового зв`язку було надіслано за останнім відомим його місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім цього, письмове повідомлення про нову підозру ОСОБА_1 від 01.10.2018 та письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 01.10.2018, засобами електронного зв`язку направлено на електронні адреси вищезазначених осіб та їх захисникам.

06.05.2019 старшим слідчим в ОВС управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Синюк Д.О за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Генеральної прокуратури України Божко О.С. підготовлено запит до компетентних органів Французької Республіки про міжнародну правову допомогу.

21.06.2019 старшим слідчим в ОВС управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Синюк Д.О. за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Генеральної прокуратури України Божко О.С. підготовлено запит до компетентних органів Республіки Кіпр про міжнародну правову допомогу, який 03.07.2019 направлений для виконання.

Крім того, під час досудового розслідування були підготовлені та направлені запити про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Республіки Австрія, Князівства Ліхтенштейн, Республіки Кіпр, Королівства Нідерланди та Італійської Республіки, а також додаткові запити до Швейцарської Конфедерації 12.06.2017 та 28.08.2018.

Постановою старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Божко О.С. від 22.07.2019, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України - у зв`язку з наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Приймаючи рішення про зупинення досудового розслідування прокурором у постанові зазначено про продовження виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва в низці країн, зокрема в Швейцарській Конфедерації.

Вказане рішення прокурора від 22.07.2019 і є предметом оскарження у поданій адвокатом скарзі.

Наразі, на підставі постанови Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. від 13.11.2019, проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001764 здійснюється детективам Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Підстави та порядок зупинення досудового розслідування встановлені Главою 23 Кримінального процесуального кодексу України.

Вичерпний перелік підстав зупинення досудового розслідування регламентований ст. 280 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі наявної необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

До зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе (ч. 2 ст. 280 КПК України).

З огляду на наведені правові норми, а також враховуючи обставини, на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог при розгляді скарги слідчий суддя має перевірити такі обставини:

- чи повідомлялася підозра ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- існування факту, що став підставою для зупинення досудового розслідування, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України;

- виконання усіх необхідних та можливих слідчих (розшукових) дій, до зупинення досудового розслідування.

Щодо питання, чи повідомлялася підозра ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається із досліджених матеріалів справи, 01.10.2018 старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України Божко О.С. складено письмове повідомлення про нову підозру ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-2 КК України та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції, яка діяла станом на 08.07.2010), а також письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції, яка діяла станом на 08.07.2010).

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Частина 1, 2 ст. 135 КПК України зазначає, що особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

На підставі наявних у суду матеріалів провадження (поштові відправлення підозри на останню відому адресу проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , направлення підозри електронною поштою на їх електронні скриньки, у порядку міжнародно-правової допомоги) та відсутність заперечень з боку сторони захисту щодо належності адрес відправлення підозрюваним, слідчий суддя вважає, що прокурором були вчинені усі необхідні дії, передбачені ч. 1 ст. 278, ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, із повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо висунутих стороною обвинувачення підозр у скоєнні ними кримінальних правопорушень у межах кримінального провадження № 42014000000001764 від 31.12.2014.

За наведених обставин суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42014000000001764 від 31.12.2014 до моменту постановлення оскаржуваної постанови про зупинення досудового розслідування.

Посилання адвоката на наявну ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.03.2019, якою було встановлено відсутність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статусу підозрюваних, на переконання слідчого судді, не узгоджується із діючим процесуальним законодавством і не має преюдиціального значення при розгляді питання про скасування постанови про зупинення досудового розслідування.

Так, в силу вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 90 КПК України, преюдиціальне значення для суду має лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу приписів ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», під час розгляду справ суди мають застосовувати у якості джерела права положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини.

Із наведених норм вбачається, що жодне інше судове рішення, крім наведених вище, не має жодного преюдиціального значення для суду при вирішенні ним питань у конкретному кримінальному провадженні. Тому, посилання адвоката на судову практику Печерського районного суду міста Києва не може вважатися одним із аргументів доводів своєї правової позиції.

Щодо існування факту, що став підставою для зупинення досудового розслідування

Главами 42-46 КПК України визначаються правила міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Відповідно до загальних засад міжнародного співробітництва, закріплених у Главі 42 КПК України, міжнародна правова допомога полягає у проведенні компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою.

Центральним органом України під час досудових розслідувань кримінальних проваджень, окрім кримінальних проваджень віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, є Генеральна прокуратура України, яка звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів (ч. 1 ст. 545 КПК України).

Як встановлено у судовому засіданні із пояснень прокурора та вбачається із наданих до суду матеріалів провадження, Генеральною прокуратурою України під час досудового розслідування кримінального провадження № 42014000000001764 направлено низку запитів про міжнародну правову допомогу, а саме: 10.08.2015, 12.06.2017 та 28.08.2018 до компетентних органів Швейцарської Конфедерації; 15.08.2017 до компетентних органів Республіки Чорногорія; 06.05.2019 Французької Республіки; 03.07.2019 до Республіки Кіпр. Крім того запити про міжнародну правову допомогу направлялися до Республіки Австрія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Нідерланди та Італійської Республіки.

Станом на 22.07.2019, за твердженням прокурора, як і дотепер, матеріали виконання запитів від компетентних органів Швейцарської Конфедерації до ініціатора не надходили. В свою чергу адвокатом не надано доводів того, що вищезазначені запити були виконані компетентними органами іноземної держави та відповідні матеріали, на день постановлення рішення, перебували у розпорядженні органу досудового розслідування. Із долучених до скарги матеріалів вбачається, що відбувалася переписка між уповноваженим органом Швейцарської Конфедерації про підтвердження того, що кримінальне провадження не закрито, а досудове розслідування відносно зазначених осіб продовжує здійснюватися. Зазначене може свідчити про те, що уповноважені органи Швейцарської Конфедерації не залишив поза увагою запит у порядку міжнародного співробітництва і відслідковує зацікавленість запитувача в отриманні необхідної інформації.

Отже, на момент винесення оскаржуваної постанови, існували обставини, які стали підставою для прийняття такого рішення, а відтак, постанова про зупинення досудового розслідування від 22.07.2019 прийнята у відповідності до вимог КПК України, оскільки п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України надає органу досудового розслідування можливість зупинити досудове розслідування у зв`язку із наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Посилання адвоката на те, що міжнародні заходи виконуються на протязі тривалого часу, а саме більше чотирьох років, не береться судом до уваги з огляду на те, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не регламентовано граничних строків виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, у зв`язку з чим вказані доводи заявника, як підстава для скасування постанови, є безпідставними.

З приводу ж порушення принципу змагальності, слідчий суддя вважає за необхідно зазначити, що нормами КПК України передбачена можливість сторони захисту знайомитися з матеріалами досудового розслідування до його завершення, отже захисник, у разі необхідності, має можливість звернутися до слідчого чи прокурора з відповідним клопотанням. Під час судового розгляду захисником не надано відповідних даних щодо обмеження його в ознайомленні з матеріалами провадження в частині міжнародно-правової допомоги або, що захист звертався для ознайомлення, проте їм було відмовлено.

Щодо виконання усіх необхідних та можливих слідчих (розшукових) дій, до зупинення досудового розслідування

Частиною 1 ст. 282 КПК України визначено, що зупинене досудове розслідування може бути відновлене як з підстав усунення обставин, які стали підставою для зупинення досудового розслідування, зокрема, завершення проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.

Таким чином з зазначеної норми вбачається, що до зупинення досудового розслідування слідчий не повинен здійснити абсолютно весь комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні, тим паче якщо досудове розслідування зупинене з підстав наявної необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

До того ж за змістом ст. 36, 40, 94 КПК України слідчий та прокурор самостійно, за внутрішнім переконанням визначають які саме слідчі та процесуальні дії йому належить вчинити для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у тому чи іншому кримінальному провадженні та обсяг цих слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Одночасно з цим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 280 КПК України слідчий, прокурор до зупинення досудового розслідування мають провести ті необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, проведення яких можливе на момент прийняття такого рішення.

Із постанови прокурора про зупинення досудового розслідування від 22.07.2019 вбачається, що підставою для відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні 27.05.2019 була необхідність проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій. В той же час у вказаній постанові зазначено і про виконання усіх необхідних та можливих дій на час прийняття рішення про зупинення досудового розслідування. Із пояснень прокурора, наданих під час судового засідання також встановлено, що на час постановлення зазначеної ухвали усі можливі свідки були допитані, в той час, як заявником не зазначається відомостей конкретних осіб з якими сторона обвинувачення повинна була та могла провести слідчі дії, однак їх не провела. Крім того, прокурор зазначив, що крім отримання відповідей у порядку міжнародного співробітництва інших слідчих дій поки не планується здійснювати.

Доводи адвоката щодо необхідності проведення допиту свідка, зазначені у постанові прокурора про відновлення досудового розслідування від 13.08.2018, як підстава для скасування оскаржуваного рішення, не беруться судом до уваги під час розгляду скарги на постанову про зупинення досудового розслідування від 22.07.2019, у зв`язку з достатнім, на переконання слідчого судді, проміжком часу для виконання зазначеної слідчої дії. Адвокатом не доводиться факту її не проведення.

Факт набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статусу біженця також не береться судом до уваги, оскільки не має значення під час розгляду скарги захисника в частині оскарження постанови про зупинення досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий судді не вбачає підстав для скасування постанови прокурора від 22.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001764 від 31.12.2014, що є підставою для відмови у задоволенні скарги адвоката.

Керуючись ст.ст. 107, 110, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги адвоката Вознюк Наталії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України 22.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженню № 42014000000001764 від 31.12.2014 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак