- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Judge (HACC) : Voronko V.D.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
- Lawyer : Malychkovych K.I., Vlasiuka V.V.
Справа № 991/5231/20
Провадження1-кс/991/5385/20
УХВАЛА
17 липня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Маличкович К.І., Власюка В.В., детектива Нечипоренко Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката Власюка Віталія Вікторовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтаюр», про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 52020000000000171 від 06.03.2020,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Власюка Віталія Вікторовича, який діє в інтересах ТОВ «АЛТАЮР». У клопотанні адвокат прохає скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2020 на майно ТОВ «АЛТАЮР», а саме комп`ютерне обладнання, яке знаходиться на зберіганні ДП «Українські спеціальні системи» (далі по тексту - ДП «УСС»).
Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронька В.Д.. від 22.04.2020 року задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі по тексту - НАБУ) у провадженні № 52020000000000171, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2020 року, накладено арешт із забороною розпорядження належним ТОВ «АЛТАЮР» комп`ютерним обладнанням, яке знаходиться на зберіганні ДП «УСС».
Проте на час розгляду цього клопотання, вважає, що відпала потреба в накладенні арешту та крім цього арешт накладено необґрунтовано.
На підтвердження своєї позиції, адвокат у клопотанні зазначив наступне:
1.Відсутність потреби в подальшому арешті майна пов`язані із тим, що слідчий суддя при накладенні арешту послався на те, що незастосування арешту зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене; комп`ютерне обладнання визнано речовим доказом; комп`ютерне обладнання використовується Національним агентством з питань запобігання корупції (далі по тексту - НАЗК) без будь-якої правової підстави. ТОВ «АЛТАЮР» як власник, не має доступу до майна та не може убезпечити його збереження як речового доказу в кримінальному провадженні, оскільки товариству не відомий стан майна на сьогодні. Слідчі дії щодо майна не вчиняються. Захиснику не надано інформації про подальшу доцільність в утриманні майна під арештом в інтересах слідства. Оскільки комп`ютерне обладнання арештоване згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2020 року, то станом на дату звернення з даним клопотанням пройшло майже два місяці. Саме такий строк встановлюється для закінчення досудового розслідування, відповідно до частини першої статті 219 КПК України, а тому пройшло достатньо часу для проведення слідчих дій стосовно арештованого майна ТОВ «АЛТАЮР».
2.Відносно необґрунтованості накладення арешту на майно, адвокат зазначив, що при прийнятті рішення про накладення арешту та визначенні заходів щодо збереження майна суд врахував, що комп`ютерне обладнання належить ТОВ «АЛТАЮР» та знаходиться на зберіганні ДП «УСС». Однак, суд не дослідив та не надав оцінку факту, що майно використовується НАЗК, що необхідно обов`язково враховувати при визначенні обмежень, які виникають у зв`язку з арештом майна, з метою забезпечення його збереження. Оскільки кримінальне провадження № 52020000000000171 розслідується щодо ймовірного вчинення посадовими особами НАЗК дій, що містять ознаки зловживання службовим становищем при використанні майна, що належить ТОВ «АЛТАЮР», то очевидно, що існує загроза знищення та пошкодження речових доказів зі сторони НАЗК, однак суд при прийнятті рішення про накладення арешту на комп`ютерне обладнання не надав жодної оцінки зазначеним фактам та не врахував їх при визначенні обмежень. Про необґрунтованість накладення арешту свідчить і той факт, що судом встановлено, що обладнання, на яке накладено арешт, знаходиться на зберіганні ДП «УСС», однак зазначена обставина також не відповідає дійсності, так як укладено договір від 04.03.2020, за яким Державне підприємство «Українські спеціальні системи» зобов`язується надати НАЗК послуги з розміщення на своєму технічному майданчику обладнання, код згідно ДК 021:2015 - 64220000-4 «Телекомунікаційні послуги, крім послуг телефонного зв`язку і передачі даних».
Представники власника майна - адвокати Власюк В.В. та Маличкович К.І. у судовому засіданні клопотання підтримали, пояснення надали аналогічні тексту клопотання. Додатково зазначили, що на теперішній час через накладений арешт, НАЗК продовжує користуватися обладнанням і не повертає його власнику. Використання майна зменшує його цінність і може призвести до його пошкодження. Через неповернення майна ТОВ «АЛТАЮР» звернулося до господарського суду із позовною заявою. Також звернули увагу, що однією із підстав накладення арешту було проведення експертизи, проте даних ніяких детектив не надав власнику майна, що відбувається із комп`ютерним обладнанням, невідомо чи проводиться експертиза із використанням обладнання. Враховуючи наведене, просили задовольнити клопотання в повному обсязі та скасувати арешт вищезазначеного майна.
Детектив у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав докази того, що арештоване майно, як речовий доказ передано на зберігання ДП «УСС». Відносно арештованого майна проводиться товарознавча експертиза для визначення його вартості. Скасування арешту та повернення майна може зашкодити меті і завданню досудового розслідування, оскільки не виключена можливість, що при проведенні експертизи, у експерта може виникнути необхідність оглянути обладнання. Крім того, арешт забезпечує збереження речового доказу. Накладений арешт не позбавляє власника користуватися майном, а тому дотримано баланс між обмеженням права власності та меті і завданню досудового розслідування. Арешт жодним чином не перешкоджає заборонити НАЗК використовувати обладнання або повернути його. Враховуючи наведене, вважає, що відсутні підстави на час розгляду клопотання, скасовувати арешт з комп`ютерного обладнання. Крім цього зазначив, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на майно, всі обставини були досліджені та перевірені у судовому засіданні, так як представник власника майна також приймав участь і не позбавлений був права подавати свої доводи і аргументи. Накладений арешт жодним чином не перешкоджає розгляду господарського спору, оскільки арешт не обмежує користування, а лише розпорядження, тому ця обставина не може бути врахована і свідчити про необґрунтованість судового рішення.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000171 від 23.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
14 квітня 2020 року детективами НАБУ було проведено обшук за місцем фактичного розміщення обладнання, наданого в оренду ТОВ «АЛТАЮР» для НАЗК на якому розміщена ІТС ЄРДР, тобто у приміщеннях ДП «УСС» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83-б. В ході обшуку було виявлено комп`ютерне обладнання на якому розміщено ІТС ЄДРД.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронька В.Д. від 22.04.2020 року задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі по тексту - НАБУ) у провадженні № 52020000000000171, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2020 року, накладено арешт із забороною розпорядження належним ТОВ «АЛТАЮР» комп`ютерним обладнанням, яке знаходиться на зберіганні ДП «УСС».
В ухвалі слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначене майно, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідало критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому для забезпечення завдання кримінального провадження, а саме збереження речових доказів, були наявні підстави для накладення арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається із фактичних обставин справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000171 від 06.03.2020, здійснюється за фактом дій службових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції, які під час організації функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», за можливого сприяння службових осіб ТОВ «Алтаюр», зловживаючи своїм службовим становищем, уклали з вказаним суб`єктом господарювання договори на оренду комп`ютерного обладнання без проведення передбачених законом тендерних процедур та за цінами, істотно вищими за ринкові, надавши таким чином можливість отримання неправомірної вигоди ТОВ «Алтаюр», що призвело до тяжких наслідків.
Доводи адвокатів стосовно того, що відпали потреби у подальшому арешті у зв`язку із тим, що з моменту накладення арешту минуло два місяця, спростовуються долученими детективом матеріалами. Так, детективом надано постанову від 01.04.2020 про призначення комплексної товарознавчо-комп`ютерної експертизи. На момент розгляду клопотання проведення експертизи триває, що виправдовує обраний захід забезпечення. Скасування арешту з комп`ютерного обладнання може призвести до знищення, пошкодження або приховування майна, що на момент незавершеної експертизи може вплинути на вірність складання експертного висновку.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на момент розгляду клопотання, ще не відпали потреби у накладеному арешті. Накладений арешт забезпечує мету і завдання кримінального провадження і на даному етапі досудового розслідування відповідає «справедливому балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Відносно тверджень адвокатів, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 22.04.2020 є необґрунтованою, слідчий суддя вважає за необхідно звернути увагу на наступне. В судовому засіданні була досліджена зазначена ухвала. Зі змісту ухвали вбачається, що при розгляді клопотання детектива про накладення арешту на майно, приймали участь адвокати власника майна, які звертали увагу слідчого судді на те, що договірні відносини з НАЗК припинилися 31.12.2019; про наявність спору між ТОВ «АЛТАЮР» та НАЗК; про недоцільність накладення арешту на майно, як на речовий доказ з метою його збереження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокати не навели у клопотанні належних, переконливих доводів того, що арешт накладено необґрунтовано. З наявних у суду матеріалів, дослідженої ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.04.2020 у справі № 991/3183/20 (провадження № 1-кс/991/3279/20), яка містить посилання на об`єктивно з`ясовані обставини, а саме, що порушено кримінальне провадження, здійснюється досудове розслідування детективами НАБУ, визнання комп`ютерного обладнання речовими доказами, призначення експертизи, необхідність та доцільність накладення арешту для збереження речового доказу, пропорційність втручання у права власника, що підтверджувалося дослідженими матеріалами тощо.
Посилання захисників на те, що майно перебуває у приміщеннях ДП «УСС» і ним користується НАЗК, що може призвести до погіршення майна або його пошкодження, не може бути прийнято до уваги, як на обставину, що не була досліджена та врахована при вирішенні питання про накладення арешту. Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 22.04.2020 вирішувалося питання про доцільність та необхідність накладення арешту на майно. Питання збереження та порядку збереження речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України виходило за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, а тому і не було предметом розгляду, через що ця обставина не може свідчити про необґрунтованість ухвали.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката Власюка В.В., поданого в інтересах ТОВ «АЛТАЮР» про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката Власюка Віталія Вікторовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтаюр», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2020 у справі № 991/3183/20, у кримінальному провадженні № 52020000000000171 від 06.03.2020 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак