Document No. 90508448

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Хамзін Т.Р.Справа № 991/5345/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/598/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2020 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

прокурора Гарванка І. М.,

захисника Грицишена К. П.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І. М., подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2020 року в кримінальному провадженні №42020000000000860,

В С Т А Н О В И Л А:

До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.07.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.07.2020 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) задоволено частково: (1) накладено арешт на планшет «iPad», серійний номер DLXVF4FSHP35; (2) відмовлено у накладенні арешту на вилучені під час обшуку 25.06.2020 - 26.06.2020 у будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:11:080:0060, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , та перебуває у володінні ОСОБА_3 , грошові кошти.

1.2. Свою ухвалу слідчий суддя мотивував тим, що: (1) НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000860; (2) у зазначеному кримінальному провадженні встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна; (3) планшет «iPad», серійний номер НОМЕР_1 вилучено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.07.2020 та є тимчасово вилученим майном в розумінні ст. 168 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (4) вилучені під час обшуку грошові кошти є тимчасово вилученим майном; (5) обшук не може проводитися для відшукання майна з метою його арешту для забезпечення конфіскації як виду покарання, оскільки це суперечить ст. ст. 167, 234, 236 КПК; (6) звернення детектива з клопотанням про арешт майна з порушенням строку на таке звернення не є підставою для відмови в накладенні арешту; (7) під час огляду планшета встановлено наявність на ньому інформації щодо листування з ОСОБА_4 , а тому він є речовим доказом, на який необхідно накласти арешт для його збереження; (8) детективом не доведено, що вилучені в ході обшуку грошові коши мають ознаки речових доказів та не доведено можливості їх спеціальної конфіскації.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2.1. Прокурор у апеляційній скарзі просив ухвалу слідчого судді від 07.07.2020 у частині відмови в задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання в частині накладення арешту на майно, із забороною відчуження, розпорядження та користування, яке вилучене 25.06.2020-26.06.2020 під час обшуку будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:11:080:0060 загальною площею 373,9 кв. м., належного на праві приватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , а саме на: (1) грошові купюри, що вилучені у чорній сумці у спальній будинку «А» вказаного домоволодіння: номіналом 100 гривень (далі - грн.) у кількості 3 купюр, номіналом 200 грн. у кількості 6051 купюра, номіналом 1000 грн. у кількості 110 купюр, номіналом 100 доларів США (далі - дол. США) у кількості 1442 купюри, номіналом 50 дол. США у кількості 6 купюр, номіналом 50 євро у кількості 200 купюр, номіналом 500 євро у кількості 13 купюр, номіналом 200 євро у кількості 4 купюри, номіналом 5 євро у кількості 2 купюр, номіналом 500 грн. у кількості 4148 купюр; (2) грошові купюри, що вилучені у спальні-гардеробі будинку «А» вказаного домоволодіння: номіналом 100 дол. США у кількості 2 купюр, номіналом 5 євро у кількості 1 купюри, номіналом 50 євро у кількості 124 купюри, номіналом 100 євро у кількості 3 купюр, номіналом 200 грн. у кількості 236 купюр, номіналом 500 грн. у кількості 17 купюр.

2.2. Свої вимоги прокурор, мотивував тим, що: (1) накладення арешту на вказане майно є необхідним із метою збереження його як речового доказу, забезпечення його спеціальної конфіскації та конфіскації як покарання у разі винесення обвинувального вироку; (2) вилучені кошти та речі є тимчасово вилученим майном в розумінні ст. ст. 167-168 КПК; (3) вилучені кошти є доказом злочину; (4) зазначені вище кошти належать ОСОБА_3 , а тому підлягають арешту в зв`язку з тим, що санкція ч. 4 ст. 368 КК передбачає конфіскацію майна; (5) в органу досудового розслідування є підстави вважати, що залишок неправомірної вигоди у сумі 110 000,00 грн., місцезнаходження якої не встановлено, перетворено ОСОБА_3 на інші кошти, зокрема ті, що вилучені, а тому наявні підстави для арешту вказаних коштів для забезпечення їх спеціальної конфіскації.

2.3. У поданих запереченнях захисник Грицишен К. П. зазначив, що: (1) за результатом розгляду клопотання детектива про одержання дозволу на проведений обшук не було надано дозвіл на обшук з метою вилучення грошових коштів; (2) відсутні підстави для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вказані грошові кошти не містять ознак речових доказів, дані кошти не є тими коштами, які використовувалися в якості неправомірної вигоди та сума вилучених коштів значно перевищує залишок невстановленої неправомірної вигоди; (3) вилучені грошові кошти не належать ОСОБА_3 , та не містять ознак тимчасово вилученого майна, а отже на них не може бути накладено арешт з метою конфіскації майна як виду покарання; (4) не підтверджено необхідність арешту грошових коштів з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

2.4. У своїх запереченнях представник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат Лисенко В. А. зазначив: (1) вилучені кошти належіть не ОСОБА_3 , а його дружині - ОСОБА_5 та його батьку - ОСОБА_6 , не є спільним майном подружжя чи спільним майном батька та сина; (2) детектив звернувся з клопотанням про арешт майна з порушенням строку, визначеного абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК; (3) детектив не має права звертатися з клопотанням про арешт майна третіх осіб, а таким правом, згідно з ст. 64-2 КПК, наділений лише прокурор; (4) під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для накладення арешту на грошові кошти і апеляційна скарга прокурора не містить доводів, які б спростовували такі висновки.

ІII. Позиції учасників провадження.

3.1. Прокурор Гарванко І. М. підтримав свою апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, зазначені у ній.

3.2. Захисник Грицишен К. П. заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на подані ним письмові заперечення.

3.3. Представник Лисенко В. А. заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити її без задоволення, посилаючись на подані ним письмові заперечення.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, позиції присутніх учасників, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, яке стосується того, що «В період з квітня по червень 2020 року Голова Кіровоградської ОДА ОСОБА_3 за пособництва керівника патронатної служби адміністрації ОСОБА_4 вимагав від начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_7 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі та отримали її частину в сумі 350 000 грн.» (т. 1 а. с. 10).

4.2. У межах вказаного кримінального провадження 26.06.2020 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, оголошено та роз`яснено права підозрюваного (а. с. 57-64).

4.3. Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_7 - начальника Головного управління Держспоживслужби в Кіровоградській області від 15.05.2020, останній пояснив, що «в один із днів квітня 2020 року, точну дату зараз не пам`ятаю, я знаходився приймальні голови Кіровоградської ОДА та чекав своєї черги, до мене підійшов раніше мені не знайомий чоловік, який назвався радником ОСОБА_3 та запросив мене до себе в кабінет, розташований на третьому поверсі адміністративної будівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації, наскільки я запам`ятав, номер кабінету 40. У вказаному кабінеті чоловік назвався ОСОБА_4 . Зараз мені відомо, що ОСОБА_4 обіймає посаду керівника патронатної служби апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації. У ході розмови ОСОБА_4 пояснив мені, що ОСОБА_3 поручив йому поспілкуватись зі мною про моє майбутнє та роботу «в команді». ОСОБА_4 розпитував мене про кількість ринків, розташованих на території Кіровоградської області, яка кількість зернових експортується тощо. Я почав відповідати на задані питання та розповідав про свої здобутки у сфері боротьби з корупцією в секторі реєстрації сільськогосподарської техніки, на що ОСОБА_4 зазначив, що боротьба з корупцією це дуже добре, але чи хочу я працювати «в команді». Я спочатку не розумів, що він від мене хоче, але в ході розмови він почав схиляти мене до того, що я як хочу працювати «в команді» то повинен через нього передавати гроші для ОСОБА_3 дуже здивувався, тому що до цього часу до мене ніхто з такими намірами не звертався і спочатку вирішив нічого йому конкретно не відповідати, я подумав, що можливо це особиста ініціатива ОСОБА_10 , а ОСОБА_3 нічого не відомо. У ході першої розмови ОСОБА_4 не називав мені конкретні суми та не пояснював, з якою періодичністю я повинен їх приносити. Наша розмова закінчилась тим, що ОСОБА_4 сказав мені в тижневий термін підготувати довідку для ОСОБА_3 , в якій вказати кількість ринків в Кіровоградській області, кількість бойнь, м`ясопереробних підприємств, фермерських господарств, кількісні показники експорту зернових культур та інші подібні дані, на що я погодився та повернувся до приймальні голови. Дочекавшись своєї черги, я зайшов до службового кабінету голови Кіровоградської ОДА, де в ході розмови ОСОБА_3 повідомив, що раніше у нього «не доходили руки до мене», однак він бачить, що я хочу працювати з ним «в команді» і недвозначно сказав мені, що я повинен дослухатись того, що мені говорить ОСОБА_4 , так як це його довірена людина, при цьому ОСОБА_10 він в розмові називав своїм радником. Все, що говорить ОСОБА_4 він говорить з його відому. … Я зрозумів, що ОСОБА_3 схиляє мене до того, щоб я передавав йому грошові кошти через ОСОБА_10 ... Приблизно через тиждень на мій мобільний номер телефону НОМЕР_3 з належного йому номеру телефону НОМЕР_4 з використанням месенджеру «Телеграмм» зателефонував ОСОБА_4 та попросив принести йому звіт. Я прийшов до службового кабінету ОСОБА_10 та передав йому підготовлену мною довідку з вищевказаними даними щодо ринків, експорту зернових тощо. В ході розмови ОСОБА_4 пояснив, що виходячи з наданих мною даних, я можу неофіційно зібрати з керівників лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках грошові кошти, та як «член команди губернатора» передати гроші через нього ОСОБА_3 відповів, що я не збираю кошти з лабораторій і таких випадків раніше не було. ОСОБА_4 сказав мені, що мабуть, збирає хтось інший, але я відповів, що мені було б відомо, якщо хтось би займався неофіційним збором коштів. ОСОБА_4 сказав мені, що я як керівник повинен налагодити, як він висловився, «цю роботу», маючи на увазі збір коштів. Також ОСОБА_4 повідомив мені, що як я не хочу бути «членом команди» то можу так і сказати, на що я уникаючи конфлікту не сказав ні так, ні ні, та пішов у справах. Через деякий час ОСОБА_4 неодноразово телефонував мені з вищевказаного номеру мобільного телефону з використанням мессенджеру «Телеграмм» та нагадував, що голова обласної державної адміністрації чекає результатів моєї «командної роботи». У ході розмов я намагався відстрочити конкретні розмови, однак ОСОБА_4 сказав, що я вже повинен нести йому «результат» моєї роботи приблизно, як я зрозумів з контексту, по 3000 грн. з кожної лабораторії щомісяця. На даний час в Кіровоградській області працює 37 лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, тому, відповідно, я повинен передавати біля 110 000 грн. щомісяця і 1 320 000 грн. на рік. Хочу уточнити, що після того, як ОСОБА_4 прямо пояснив мені про те, що я повинен приносити гроші для ОСОБА_3 через нього, він сказав, що гроші буде називати «фізичний звіт», або просто «звіт» для того, щоб сторонні люди не зрозуміли, що ми маємо на увазі при спілкуванні. Також в зв`язку з тим, що зараз проходять карантинні заходи і не всі ринки працюють, після відкриття всіх ринків я повинен принести дані щодо господарської діяльності лабораторій і ОСОБА_4 підкоригує розмір «звіту», який я маю передавати щомісяця. Я зрозумів, якщо я не буду збирати грошові кошти з керівників у ветеринарно-санітарної експертизи на ринках та передавати їх для ОСОБА_3 через ОСОБА_10 , то мене звільнять з посади. ОСОБА_3 користується контактним номером НОМЕР_5 . Мені відомий тільки один контактний номер ОСОБА_10 , це НОМЕР_4 » (т. 1 а. с. 18-23).

4.4. У протоколі допиту свідка ОСОБА_7 - начальника Головного управління Держспоживслужби в Кіровоградській області від 19.06.2020 він повідомив, що «22.05.2020 в денний робочий час, точний час зараз не пам`ятаю, я перебував в приміщенні Кіровоградської обласної державної адміністрації за адресою: м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1, в службових справах і зайшов до службового кабінету голови ОДА, де знаходився ОСОБА_3 , В зв`язку з тим, що ОСОБА_3 через керівника патронатної служби Кіровоградської ОДА ОСОБА_4 хотів отримувати від мене гроші, я вирішив уточнити деякі нюанси у зв`язку з тим, що я розумію, що якщо я буду збирати гроші від лабораторій, які перевіряють безпечність харчових продуктів, то сам буду вчиняти злочин. В ході розмови я повідомив ОСОБА_3 про те, що «працюю» з ОСОБА_12 , маючи на увазі, що прийняв до відому вимогу ОСОБА_3 передавати гроші через ОСОБА_4 та запитав у голови ОДА, яким чином мені спілкуватись з співробітниками правоохоронних органів: прокуратури, СБУ, поліції, тощо у випадку, якщо ними будуть вживатись заходи відносно мене. На моє запитання ОСОБА_3 уточнив, чи є в мене відносини окремо з кожним з перерахованих мною правоохоронних органів, на що я відповів, що немає. На це ОСОБА_3 сказав мені, що як мені будуть задавати «гострі» запитання, то я можу задавати ці питання йому. Також він сказав, що ідеалістів зараз дуже мало і великі колективи змушені орієнтуватись на командира. Закінчилась розмова тим, що ОСОБА_3 резюмував, що як мені будуть задавати питання, відразу сигналізувати йому чи ОСОБА_13 , маючи на увазі ОСОБА_4 і голова ОДА мене підтримає. З цієї розмови я ще раз впевнився, що ОСОБА_3 твердо вирішив отримувати від мене гроші щомісячно не дивлячись на те, що для збирання грошей для ОСОБА_3 мені самому потрібно було вчиняти злочин. Мені відомо, що відповідно до своїх повноважень ОСОБА_3 як голова ОДА має право ініціювати мою відставку перед керівництвом Держпродспоживслужби, крім того, до голови ОДА прислухаються керівники центральних органів влади при призначенні керівників на місцях та особи таких керівників погоджуються з головою ОДА, і якщо ОСОБА_3 буде мати таке бажання, мене буде звільнено з посади не дивлячись на реальні результати моєї роботи, що вимушує мене погоджуватись з його вимогами. Мене розізлила така наглість голови ОДА та я пішов до службового кабінету ОСОБА_4 для того, щоб послухати, що вони ще від мене хочуть. ОСОБА_4 знаходився в службовому кабінеті, та між нами відбулась розмова. В ході розмови я вирішив уточнити у ОСОБА_4 скільки конкретно грошей та в який проміжок часу хоче від мене ОСОБА_3 через нього і повідомив, що всі лабораторії, яких 39, а працює 37, за 2019 рік заробили близько 12 млн. гри., при цьому деякі лабораторії заробляють більше грошей, деякі менше. В ході розмови ОСОБА_4 уточнив, що сума грошей, яку я повинен передавати через нього для ОСОБА_3 не є фіксованою, але повинна бути не мінімальною, як він виразився, а «цікавою» для всіх, на рівні десь 15% від обороту грошей в лабораторіях. При цьому ОСОБА_4 прямо не казав мені, бери гроші і вези, однак будував розмову таким чином, що я розумів, що саме він має на увазі, а стороння особа, якби почула нашу розмову, могла б не зрозуміти всі обставини, що ми обговорювали. Також ОСОБА_4 запитав мене, чи передам я гроші для ОСОБА_3 за 2019 рік, на що я відповів, що за 2019 рік вже точно ні, при цьому ми прямо не називали ці обставини, однак з контексту розмови це було зрозуміло. ОСОБА_4 сказав мені, що у мене є два тижні і я повинен принести вже частину грошей, на що я розуміючи, що у випадку невиконання цих вимог ОСОБА_3 буде вжито заходів для зняття мене с посади вимушений був відповісти згодою та пішов у своїх справах. <…> 04.06.2020 в ранковий час <…> Співробітник НАБУ за моєї участі та участі співробітника СБУ оглянув гроші в сумі 100 000 гривень, купюрами по 500 гривень кожна. <…> Вищевказані гроші в сумі 100 000 гривень співробітник НАБУ передав мені і повідомив, що ці гроші будуть використані для перевірки факту вимагання грошей в мене. <…> Після цього я сам вийшов з квартири та на вищевказаному автомобілі поїхав до Кіровоградської ОДА, припарковавши автомобіль з тильної сторони ОДА. Потім я пішки пройшов до парковки, де стояв автомобіль Мерседес GL д.н.з. НОМЕР_6 , на водійському місці якого сидів керівник патронатної служби апарату Кіровоградської ОДА ОСОБА_4 . На запрошення ОСОБА_4 я присів на переднє пасажирське місце та ми почали спілкуватись, Я повідомив ОСОБА_4 що приніс гроші, назвавши їх, як він мені раніше і казав, звітом чи додатком до звіту, точно не пам`ятаю. Також я повідомив, що приніс 100 тисяч, а іншу частину трохи пізніше. ОСОБА_4 сказав мені, що він вивчив дані по діяльності лабораторій та зробив висновок, що лабораторія на Центральному ринку в два рази занижує суми зароблених грошей. По звіту лабораторія на Центральному ринку заробила певну суму грошей, однак на думку ОСОБА_4 , сума їх доходу складає набагато більше. <…> ОСОБА_4 сказав, що скоро вибори і до них потрібно готуватись, щоб «все було добре». Я повідомив ОСОБА_4 , що після виходу з відпустки буду розбиратись з тим питанням, яке він порушив. Далі ОСОБА_4 попросив мене покласти гроші в нішу передніх пасажирських дверей автомобіля, на що я 100 000 грн., які раніше оглянув і вручив мені детектив НАБУ поклав у вказане місце і попросив ОСОБА_4 повідомити про мою «співпрацю» ОСОБА_3 розуміючи, що основна сума цих грошей повинна бути отримана ним, на що ОСОБА_4 відповів мені, що звичайно передасть. Також я повідомив ОСОБА_4 , що ходять чутки, що мене можливо знімуть з посади, на що він відповів що тепер, маючи на увазі після того, як я дав частину грошей, ці чутки необґрунтовані. ОСОБА_4 акцентував увагу на тому, що наша «співпраця» повинна бути стабільною, маючи на увазі, щоб я постійно носив гроші для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На цьому наша розмова закінчилась і я, залишивши гроші в вищевказаному автомобілі ОСОБА_4 поїхав по своїм справам. Близько 17 години цього ж дня, 04.06.2020, точний час зараз не пам`ятаю, на мій абонентський номер НОМЕР_3 з абонентського номеру НОМЕР_7 з використанням месенджеру «Телеграм» зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що він довів до відома голови ОДА нашу бесіду, яка відбулась в цей день «зі всіма аргументами» як він висловився, з чого я зрозумів, що ОСОБА_4 передав отримані від мене гроші ОСОБА_3 ОСОБА_4 повідомив мені, що за словами ОСОБА_3 я залишаюсь на своїй посаді, він бачить мене у своїй «команді», і темп повинен тільки збільшуватись <…>» (т. 1 а. с. 24-30).

4.5. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_7 - начальника Головного управління Держспоживслужби в Кіровоградській області від 26.06.2020, останній пояснив, що «Вранці 25.06.2020 близько о 06 год. 50 хв. я прибув до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В даній квартирі перебували співробітник НАБУ та двоє понятих. Детектив розповів мені, що буде проведено слідчу дію, а саме огляд, ідентифікація та вручення грошових коштів для перевірки тих відомостей, які я повідомив в ході розслідування цим детективом кримінального провадження за ч. 4 ст. 368 КК України. <…> В ході слідчої дії детектив надав понятим та мені для огляду готівкові кошти в сумі 250 (двісті п`ятдесят) тисяч гривень номіналом по 200 гривень кожна купюра, які було розкладено на 13 пачок, кожна з яких було закріплена резинкою. <…> Далі, поняті та я звірили кожну купюру з вищевказаних пачок з їхніми копіями, тобто відповідність номерів на купюрах та копіях, які були надані детективом понятим та мені. Після проведення звірки та перерахунку грошей, детектив помістив дані гроші у сумі 250 (двісті п`ятдесят) тисяч гривень в чорну папку, яку потім передав мені для використання у слідчих діях за фактом вимагання від мене неправомірної вигоди. <…> Після цього знаходячись в вищезазначеній квартирі, в ранковий час, точний час зараз не пам`ятаю, я декілька разів здзвонився з керівником патронатної служби апарат/ Кіровоградської ОДА ОСОБА_4 для того, щоб домовитись про зустріч, в зв`язку з тим, що він раніше говорив мені принести гроші йому для ОСОБА_3 в четвер, тобто 25.06.2020. В ході спілкування ми домовились зустрітись з ОСОБА_4 близько 12 год. біля Кіровоградської обласної державної адміністрації на автомобільній парковці, зі сторони вул. Віктора Чміленка в м. Кропивницький. Близько 12 год я вийшов з вищевказаної квартири, сів в машину та ще раз зателефонував ОСОБА_4 , щоб повідомити, що я їду в домовлене місце зустрічі та буду там через декілька хвилин. Через невеликий проміжок часу я приїхав на зазначене місце, припаркував автомобіль на автомобільній стоянці по вул. Віктора Чміленка (з тильної сторони Кіровоградської ОДА). Через декілька хвилин до мене під`їхав ОСОБА_4 на автомобілі Мерседес GL НОМЕР_6 та припаркував автомобіль поруч з моїм. Ми вийшли з автомобілів та привіталися. Далі він попросив мене почекати декілька хвилин та вирушив у напрямку площі Героїв Майдану та повернувся орієнтовно хвилин через 10. Після його повернення ми сіли до нього в автомобіль Мерседес. ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля, а я на переднє пасажирське сидіння. Ми ще раз привіталися та він поцікавився чи забрав я документи, маючи на увазі грамоту за сумлінну працю від ОСОБА_3 Далі я дістав з папки розрахунки в так званих «звітах». Одну копію «звіту» передав йому, а другу залишив в себе та почав роз`яснювати йому, що як він і просив 15% від надходжень в лабораторії Держпродспоживслужби я подвоїв, тобто приніс додатково ще 100 (сто) тисяч гривень та 150 (сто п`ятдесят) тисяч гривень за червень місяць, яку я округлив. Слід зазначити, що в цей час я підняв папку з грошима 250 (двісті п`ятдесят) тисяч гривень, яку тримав на колінах та повідомивши ОСОБА_4 , що в ній 250 (двісті п`ятдесят) тисяч гривень, після чого поклав її на заднє сидіння його автомобіля. Хочу уточнити, що я передав ОСОБА_4 для ОСОБА_3 250 (двісті п`ятдесят) тисяч гривень, які мені вручив детектив НАБУ оглянуті мною і понятими та врученими мені при вищевказаних обставинах. <…> Поки ми чекали на відповідь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ще раз передивлявся «звіт», у зв`язку з чим я ще раз пояснив звідки формується сума так званих «звітів». Під час обговорення пояснив, що як він і просив, відповідно до позначених ним 15% від надходжень лабораторій, за його вказівкою подвоїли і додатково передаю йому 100 (сто) тисяч (маючи на увазі гроші за травень місяць) та 150 (сто п`ятдесят) тисяч гривень (за червень місяць відповідно)» (т. 1 а. с. 31-36).

4.6. 04.06.2020 та 25.06.2020 детективом НАБУ проведено огляд, ідентифікацію та вручення грошових коштів, які у сумі 100 000 грн. та 250 000 грн. після цього були вручені заявнику ОСОБА_7 для подальшого використання під час проведення заходів із перевірки фактичних даних про вимагання та одержання неправомірної вигоди декількома особами (а. с. 109-233).

4.7. 25-26.06.2020 було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в якому фактично проживає ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_5 згідно договору оренди, укладеного з ОСОБА_2 , що вбачається зі змісту знайдених у ході такого обшуку розписки від імені ОСОБА_2 від 29.10.2019 щодо прийняття грошових коштів за здачу в оренду житлового будинку, а також паспортів громадянина України для виїзду закордон на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 99-104).

4.8. Результати вищезазначеного проведеного обшуку оформлені протоколом обшуку від 25-26.06.2020, згідно якого за адресою: м . Кропивницький, АДРЕСА_2 , 82, було вилучено знайдені: (1) грошові купюри, що вилучені у чорній сумці у спальній будинку «А» вказаного домоволодіння: номіналом 100 гривень у кількості 3 купюр, номіналом 200 гривень у кількості 6051 купюра, номіналом 1000 гривень у кількості 110 купюр, номіналом 100 доларів США у кількості 1442 купюри, номіналом 50 доларів США у кількості 6 купюр, номіналом 50 євро у кількості 200 купюр, номіналом 500 євро у кількості 13 купюр, номіналом 200 євро у кількості 4 купюри, номіналом 5 євро у кількості 2 купюр, номіналом 500 гривень у кількості 4148 купюр; (2) грошові купюри, що вилучені у спальні-гардеробі будинку «А» вказаного домоволодіння: номіналом 100 доларів США у кількості 2 купюр, номіналом 5 євро у кількості 1 купюри, номіналом 50 євро у кількості 124 купюри, номіналом 100 євро у кількості 3 купюр, номіналом 200 гривень у кількості 236 купюр, номіналом 500 гривень у кількості 17 купюр; (3) планшет «iPad», серійний номер DLXVF4FSHP35 (т. 1 а. с. 99-104).

4.9. 02.07.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл детективам НАБУ на проведений 25.06.2020 обшуку на території домоволодіння, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:11:080:0060, житлового будинку на ній загальною площею 373,9 кв. м., яке належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , за місцем проживання ОСОБА_3 з метою вилучення аркуша паперу з рукописним текстом, у верхній частині якого напис «21.04.2020» і планшета «iPad», серійний номер DLXVF4FSHP35 (т. 2 а. с. 16).

4.10. 02.07.2020 вилучені під час обшуку 25.06.2020 домоволодіння ОСОБА_3 грошові кошти, визнані постановою детектива речовими доказами у кримінальному провадженні №42020000000000860 (т. 1 а. с. 100-103).

4.11. 30.06.2020 детектив НАБУ за погодженням з прокурором звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про накладення арешту на майно, зазначене у п. 4.8 цієї ухвали, для забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації та забезпечення можливості конфіскації майна підозрюваного, у т. ч. майна, належного йому на праві спільної сумісної власності (т. 1 а. с. 1-9, т. 2 а. с. 1).

4.12. 07.07.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ задовольнив частково, наклавши арешт на планшет «iPad» серійний номер DLXVF4FSHP35, вилучений під час обшуку у даному кримінальному провадженні будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:11:080:0060 загальною площею 373,9 кв. м., який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , та перебуває у володінні ОСОБА_3 , і відмовивши при цьому у задоволенні клопотання в іншій частині (а. с. 71-80).

4.13. 10.07.2020 прокурор подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу слідчого судді від 07.07.2020 (а. с. 82-83, 98-103).

4.14. 16.07.2020 захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат Грицишен К. П. та представник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат Лисенко В. А. подали заперечення на апеляційну скаргу прокурора (т. 1 а. с. 119-130).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Межі перегляду оскаржуваної ухвали

5.1. У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99, від 27.09.2001, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».

5.2. Тому, вирішуючи на які саме аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, надавати відповіді в ухвалі за результатами її розгляду, зважаючи на положення ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора.

5.3. У відповідності до ч. 1 ст. 370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

5.4. У п. 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» (Uzan and others v. Turkey») від 05.03.2019, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08 ЄСПЛ дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави-учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.

5.5. В Україні застосування арешту майна в рамках кримінального провадження регулюється ст. ст. 132, 170-173 КПК.

5.5.1. Так, у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК «арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна…».

5.5.2. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК «завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження...».

5.5.3. Поруч із наведеним п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК визначає, що «арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання».

5.6. У свою чергу випадки, коли слідчий суддя в арешті майна повинен відмовити, визначені ч. 3 ст. 132 і ч. 1 ст. 173 КПК.

5.6.1. Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК «застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

5.6.2. При цьому, у відповідності до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 173 КПК «при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) , наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу)».

5.7. Із урахуванням вищенаведеного, доводів, вказаних в апеляційній скарзі прокурора, та заперечень захисника і представника, колегія суддів під час апеляційного розгляду має з`ясувати чи може бути накладено арешт на майно, про накладення якого просить прокурор, із метою: (1) збереження речових доказів у кримінальному провадженні №42020000000000860; (2) забезпечення їх спеціальної конфіскації; (3) забезпечення їх конфіскації як виду покарання для ОСОБА_3

(§2) Щодо наявності/відсутності підстав для арешту майна

5.8. Перевіряючи чи є речовими доказами майно, арешт на яке просить накласти прокурор, колегія суддів, виходячи з вимог ч. 3 ст. 170 КПК, враховує положення ст. 98 КПК.

5.8.1. У ч. 3 ст. 170 КПК зазначено, що «у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».

5.8.2. Згідно ч. 1 ст. 98 КПК «речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».

5.8.3. Як вбачається із встановлених колегією суддів обставин, наявні факти та інформація, котрі на цій стадії підтверджують, що грошові кошти, вилучені під час обшуку будинку, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , та перебуває у володінні ОСОБА_3 , могли в їх певній частині бути набуті у злочинний спосіб за рахунок перетворення залишку неправомірної вигоди у сумі 110 000 грн., місцезнаходження якого на цей час не встановлено органом досудового розслідування.

5.8.4. Тобто, вказані грошові кошти містять ознаки речових доказів, передбачені ч. 1 ст. 98 КПК.

5.8.5. Однак, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 233 КПК, колегія суддів вважає, що оскільки слідчий суддя ухвалою від 02.07.2020 надав дозвіл лише на відшукання аркуша паперу з рукописним текстом, у верхній частині якого напис «21.04.2020», і планшета «iPad», серійний номер НОМЕР_1 , то інші виявлені під час зазначеного обшуку грошові кошти, визнані постановою детектива НАБУ речовими доказамиу кримінальному провадженні №42020000000000860, під час розгляду справи по суті можуть бути визнані недопустимими. У зазначеній ситуації це є очевидним, а тому, підстави для накладення на них арешту з метою збереження речових доказів відсутні.

5.9. Поруч із наведеним, колегія суддів хоч і погоджується з висновками слідчого судді, що обшук не може проводитися для відшукання майна з метою забезпечення у подальшому його конфіскації як виду покарання, але зауважує, що повернення підозрюваному вилучених грошових коштів, суперечитиме завданням кримінального провадження.

5.9.1. Так, за змістом ст. 2 КПК «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».

5.9.2. Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК «у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна <…>».

5.9.3. Як вбачається з досліджених матеріалів, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК (див. п. п. 4.1.-4.2. цієї ухвали), санкція якої передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

5.9.4. Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК «покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються». Згідно з ч. 2 ст. 59 КК «конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу». У відповідності до ч. 2 ст. 52 КК «конфіскація майна є додатковим видом покарання».

5.9.5. Оскільки ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42020000000000860 є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, і санкція вказаної статті передбачає покарання з конфіскацією майна, тому на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що грошові кошти не можуть бути конфісковані.

5.9.6. Адже, як вважає колегія суддів, прокурором доведено належність вилученого майна саме підозрюваному ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з дружиною, оскільки його було віднайдено у житлі, якими користується підозрюваний з дружиною. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи представника щодо їх неналежності підозрюваному, оскільки достатніх доказів отримання ОСОБА_3 чи його дружиною на зберігання грошових коштів, які вилучені під час обшуку суду надано не було.

5.9.7. А тому, доводи про належність коштів, виявлених під час обшуку третім особам, а не підозрюваному з його дружиною, апеляційний суд відхиляє як не обгрунтовані.

5.10. Водночас, оцінивши можливість застосування спеціальної конфіскації до грошових коштів, належних ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з дружиною, які вилучені під час обшуку будинку, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , та перебуває у володінні ОСОБА_3 , колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність детективом, що вилучені грошові кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації.

5.11. Із огляду на наведене, потреби досудового розслідування, як вважає колегія суддів, виправдовують накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення у подальшому його конфіскації як виду покарання, що може бути застосовано до ОСОБА_3 . Адже, колегія суддів вважає, що не накладення арешту на зазначене майно може призвести до його приховання або перетворення і, як наслідок, неможливості конфіскації.

5.12. Тому, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів всупереч висновкам слідчого судді, погоджується із доводами апеляційної скарги прокурора, що за умови доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину, зазначене майно, належне останньому на праві спільної сумісної власності з дружиною, підлягатиме конфіскації у разі застосування її як виду покарання.

(§3) Висновки

5.13. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.13.1. Так, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу».

5.13.2. За наведених обставин, апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, а ухвалу слідчого судді в оскаржуваній частині скасувати.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 409, 411, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2020 року скасувати у частині відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти.

Постановити у цій частині нову ухвалу, якою клопотання детектива задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, вилучені під час обшуку у даному кримінальному провадженні будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:11:080:0060 загальною площею 373,9 кв. м., який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , а саме: (1) грошові купюри, що вилучені у чорній сумці у спальній будинку «А» вказаного домоволодіння: номіналом 100 гривень у кількості 3 купюр, номіналом 200 гривень у кількості 6051 купюра, номіналом 1000 гривень у кількості 110 купюр, номіналом 100 доларів США у кількості 1442 купюри, номіналом 50 доларів США у кількості 6 купюр, номіналом 50 євро у кількості 200 купюр, номіналом 500 євро у кількості 13 купюр, номіналом 200 євро у кількості 4 купюри, номіналом 5 євро у кількості 2 купюр, номіналом 500 гривень у кількості 4148 купюр; (2) грошові купюри, що вилучені у спальні-гардеробі будинку «А» вказаного домоволодіння: номіналом 100 доларів США у кількості 2 купюр, номіналом 5 євро у кількості 1 купюри, номіналом 50 євро у кількості 124 купюри, номіналом 100 євро у кількості 3 купюр, номіналом 200 гривень у кількості 236 купюр, номіналом 500 гривень у кількості 17 купюр.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2020 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька