Search

Document No. 90533490

  • Date of the hearing: 16/07/2020
  • Date of the decision: 16/07/2020
  • Case №: 991/5787/20
  • Proceeding №: 12013220540000400
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
  • Lawyer : Trofimova S.S.
  • Prosecutor : Sydorenko V.A.

Справа № 991/5787/20

Провадження1-кс/991/5955/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А. В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., захисника Трофімова С.С., підозрюваної ОСОБА_1 , прокурора Сидоренка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника Трофімова С.С. про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 із застави на особисте зобов`язання у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Трофімова С.С., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , про зміну підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013, досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України, в якому він просив:

-змінити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576300 грн., застосований до підозрюваної ОСОБА_1 ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2019 р., на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання;

-повернути заставодавцю ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) внесену ним частину застави за ОСОБА_1 у розмірі 277000 (двісті сімдесят сім тисяч) грн.;

-повернути заставодавцю Трофімову Сергію Станіславовичу (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) внесену ним частину застави за ОСОБА_1 у розмірі 299999 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 99 коп.;

-у разі відмови змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зменшити ОСОБА_1 розмір застави з 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Трофімов С.С. посилається на те, що сплив значний час з моменту внесення застави, жодних процесуальних дій з підозрюваною ОСОБА_1 не проводиться, відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим сторона обвинувачення не зверталася до суду з клопотанням про продовження строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_1 додаткових процесуальних обов`язків, визначених ст. 194 КПК України. Крім того зазначив, що про наявність підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який свідчить те, що остання надавала органу досудового розслідування правдиві показання, які свідчать про її непричетність до вчинення кримінальних правопорушень, жодного разу не порушила покладені на неї процесуальні обов`язки підозрюваної, має постійне місце проживання у м. Харків, постійне місце роботи, має родину, яка перебуває у скрутному матеріальному становище, та виховує неповнолітню дитину.

В судовому засіданні підозрювана та її захисник підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на безпідставність доводів сторони захисту, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220540000400 від 31.01.2013, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України.

12 листопада 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України.

Слідчим суддею встановлено, що заявником на підтвердження свої доводів до клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 в якості додатків, серед іншого, надано резолютивну частину ухвали Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2019 р. по справі № 757/60048/19-к та резолютивну частину ухвали Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р. по справі № 11-сс/824/6704/2019, зі змісту яких вбачається наступне.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2019 р. по справі № 757/60048/19-к до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 49 946 000 грн., з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 04 січня 2020 року включно.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р. по справі № 11-сс/824/6704/2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2019 р. по справі № 757/60048/19-к, постановлену нову ухвалу, якою до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 576 300 грн., з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 04 січня 2020 року включно.

Повні тексти зазначених ухвал відсутні в матеріалах даної справи.

27 грудня 2019 року на відповідний розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України внесені грошові кошти на суму 576 999,99 грн. в якості застави за підозрювану ОСОБА_1 , що підтверджується навними в матеріалах клопотання копіями квитанцій.

Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 2 статті 200 КПК України, яка регулює порядок розгляду клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу, встановлено, що у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом,

На підставі ч.6 статті 9 КПК України, виходячи з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав (ч.2 ст.22 КПК України), а також враховуючи положення ч. 5 ст. 201 КПК України, можна зробити висновок, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду під час застосування запобіжного заходу, постановлення попередньої ухвали про зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України, а саме: ОСОБА_1 підозрюється в умисній участі в злочинній організації ОСОБА_4 , досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також в участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України - «участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією». За тих же обставин ОСОБА_1 підозрюється в легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом при вчиненні операцій з придбання та оплати майна та майнових прав групи компаній «Український медіа холдинг» на загальну суму 440 226 315 доларів США, вчиненої повторно, злочинною групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансової операції чи правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ним, прав на таке майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене в особливо великих розмірах, повторно, злочинною групою.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 - особливо тяжкий злочин, а також у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 209, який також відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 10 років.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК України).

Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).

Стаття 92 КПК України встановлює обов`язок доказування, зокрема, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 93 КПК України).

Частина 3 статті 93 КПК України визначає, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 201 КПК України до клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обґрунтовує доводи клопотання.

Отже, обов`язок доказування щодо виникнення підстав для зміни застосованого до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу в даному випадку покладається на сторону захисту, яка звернулася до суду з даним клопотанням.

Натомість, стороною захисту на виконання положень КПК України щодо самостійного обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів та на підтвердження своїх доводів, зокрема, щодо відсутності передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які були встановлені судом під час застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, щодо виникнення нових обставин, які не були предметом судового розгляду під час застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу, не надано до матеріалів справи повного тексту ухвали Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р. по справі № 11-сс/824/6704/2019, якою скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2019 р. по справі № 757/60048/19-к, постановлену нову ухвалу, якою до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 576 300 грн., з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 04 січня 2020 року включно.

Так, за відсутності повного тексту зазначеної ухвали слідчий суддя позбавлений можливості дослідити наступні обставини: 1) чи встановлювалася ухвалою про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави наявність обгрунтованих підстав вважати про причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень з метою встановлення при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, чи підозра не є вочевидь не обгрунтованою та відповідаю стандарту «обгрунтована підозра»; 2) існування яких ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України, були встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з метою встановлення при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, чи існують наразі відповідні ризики в тому обсязі, які були встановлені попередньою ухвалою, чи наявні підстави стверджувати, що відповідні ризики зменшилися або взагалі відсутні; 3) існування яких обставин стало підставою для застосування до підозрюваної ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з метою встановлення при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу чи існують наразі відповідні обставини; 4) які обставини встановлювалися під час застосування до підозрюваної ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з метою встановлення при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу чи виникли нові обставини після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, тобто, які не були предметом судового розгляду під час застосування запобіжного заходу.

Крім того, в ході розгляду зазначеного клопотання стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували повідомлену ОСОБА_1 підозру або свідчили про зміну або відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, не зазначено та не надано доказів на підтвердження виникнення нових обставин, які не були предметом судового розгляду під час постановлення попередньої ухвали про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

В свою чергу, згідно ст. 179 КПК України зі змісту поняття запобіжного заходу - особисте зобов`язання у його співвідношенні до інших запобіжних заходів вбачається, що це найменш суворий запобіжний захід, а за вимогами ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження заявлених в клопотанні вимог, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не було встановлено вагомих нових обставин для зміни підозрюваній запобіжного заходу із застави на найменш суворий вид запобіжного заходу - особисте зобов`язання, а застосований до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки стороною захисту не доведено, що ризики, існування яких стало підставою для застосування до підозрюваної ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, наразі зменшилися або взагалі відсутні, не доведено, що наразі існують нові обставини, які не були предметом судового розгляду під час застосування запобіжного заходу та які виправдовують зміну запобіжного заходу у виді застави на більш м`який у виді особистого зобов`язання, та що більш м`який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_1 , в тому числі і з врахуванням кваліфікації її дій за вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, що їй інкримінуються, а з урахуванням відсутності в матеріалах клопотання повного тексту попереднього рішення про застосування запобіжного заходу слідчий суддя позбавлений можливості самостійно встановити існування/відсутність вищезазначених обставин.

У зв`язку із відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, застосований до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави наразі продовжує діяти, а відтак відсутні підстави для повернення застави заставодавцю згідно ч. 11 ст. 182 КПК України.

Що стосується вимоги заявника про зменшення ОСОБА_1 розмір застави з 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у разі відмови змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, то в цій частині клопотання також не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах клопотання відсутні докази на підтвердження виникнення обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для зменшення розміру внесеної застави, та які б підтверджували, що обставини, які стали підставою для визначення судом розміру застави у сумі 576 300 грн., наразі відсутні.

Крім того, стороною захисту суду не надано копій рішень судів (повного тексту), із яких можливо встановити, які саме ризики були встановлені судом і для запобігання яким суд визначив саме такий розмір застави.

Крім того, як свідчать надані стороною захисту квітанції, застава сплачувалась захисником Трофімовим С.С. та іншою особою - ОСОБА_2 . Доказів того, що сплачені кошти були передані вказаним особам підозрюваною ОСОБА_1 суду також не надано.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати і стороною захисту не доведено, що ризики, які стали підставою для визначення застави в певному розмірі, на даний час зменшились і існують інші обставини, які вказують на те, що розмір застави може бути зменшений.

За такого, у задоволенні клопотання адвоката Трофімова С.С., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , про зміну підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 слід відмовити.

Керуючись статтями 177, 178, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК