Document No. 90592499

Date of the hearing: 29/07/2020
Date of the decision: 29/07/2020
Case №: 991/6065/20
Proceeding №: 52019000000001205
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
Secretary : Finko Yu.V.
Lawyer : Shkody P.V.
Prosecutor : Malyk O.I.

Справа № 991/6065/20

Провадження1-кс/991/6239/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3

про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Рокитне Рокитнівського району Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, має повну вищу освіту, раніше не судимий, обіймає посаду судді Володимирецького районного суду Рівненської області,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України,

у кримінальному провадженні № 52019000000001205, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2019,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.07.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52019000000001205 від 24.12.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч.3 ст. 368 КК України.

Прокурор посилається на такі фактичні обставини, що були встановлені у ході досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_6 від 16.12.2019 у межах кримінального провадження №12019180230000534 від 15.12.2019 накладено арешт на вантажний автомобіль марки «MAN» д.н НОМЕР_1, із причіпом д.н. НОМЕР_2, в якому знаходилася дошка хвойних порід обрізна в асортименті, належна ФОП ОСОБА_7 .

З метою вирішення питання про повернення майна на яке накладено арешт ОСОБА_8, який допомагає ФОП ОСОБА_7 у підприємницькій діяльності, уклав із адвокатом ОСОБА_9 відповідний договір на представництво інтересів ФОП ОСОБА_7 у кримінальному провадженні.

17.12.2019, у розмові з головою Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_4, ОСОБА_9 повідомив йому, що слідчий суддя, який приймав рішення про арешт майна не врахував всіх обставин справи, а тому ОСОБА_8 має намір звертатися до суду із клопотанням про повернення арештованого майна.

З метою особистого збагачення ОСОБА_4 за неправомірну вигоду пообіцяв посприяти у вирішенні питання про повернення належного ФОП ОСОБА_7 майна.

Для отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 залучив свого знайомого адвоката ОСОБА_10

27.12.2019 близько 08:00 ОСОБА_10 на виконання домовленостей із ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_8, якому призначив зустріч у смт. Володимирець о 09:00.

Під час зустрічі ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_8, що для позитивного вирішення справи у Володимирецькому районному суді він має передати ОСОБА_4 через нього грошові кошти у сумі 9000 грн.

07.02.2020 близько 09:00 біля приміщення Володимирецького районного суду Рівненської області за адресою: Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Вишнева, 11 під час розмови з ОСОБА_8 . ОСОБА_4 висловив йому прохання у наданні неправомірної вигоди у розмірі 10000 грн. за зняття арешту з деревини, вказавши, що зазначені грошові кошти необхідно передати ОСОБА_10 .

У подальшому ОСОБА_4 під час телефонної розмови повідомив ОСОБА_10, що ОСОБА_8 має надати неправомірну вигоду у сумі 10000 грн., замість 9000 грн. про які він казав раніше.

Крім того голова Володимирецького районного суду ОСОБА_4, будучи в силу своїх адміністративних обов`язків обізнаний про те, що на розгляді судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_6 перебуває адміністративний протокол, складений стосовно ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, маючи умисел на особисте збагачення, 06.02.2020 під час телефонної розмови та подальшого листування через СМС з ОСОБА_8 попросив останнього приїхати 07.02.2020 на 09 годину до Володимирецького районного суду Рівненської області разом з ОСОБА_11

07.02.2020 близько 09:00, знаходячись біля приміщення Володимирецького районного суду Рівненської області, під час розмови із ОСОБА_8, який прибув на зустріч із ОСОБА_11, висловив останньому прохання надати йому неправомірну вигоду у сумі 10000 грн. за вплив на суддю Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_6 за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11, що грошові кошти він має передати ОСОБА_10 до обіду цього ж дня.

Цього ж дня, близько 12:00 біля адміністративної будівлі за адресою: Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Соборона, 49, ОСОБА_8 передав ОСОБА_10 грошові у сумі 10000 грн., для їх подальшої передачі ОСОБА_4 .

У подальшому ОСОБА_12 передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 10000 грн., отримані від ОСОБА_8 за вплив на суддю Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_6 за прийняття ним рішення про незастосування до ОСОБА_11 адміністративного стягнення за ст. 130 КУпАП.

Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України викликана існуванням ризиків, встановлених слідчими суддями при застосуванні запобіжного заходу та продовженні строку його дії, які, на теперішній час, не зменшилися і продовжують існувати, та наявністю обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Відповідно до клопотання на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати такі ризики:

- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду. В обґрунтування твердження про існування цього ризику прокурор посилається на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 ; наявність фінансових ресурсів для переховування від органів досудового розслідування та суду; наявність декількох паспортів для виїзду за кордон; проживання у місцевості, що розташована на невеликій відстані від кордону з Білорусією та Польщею; багаторазовість перетинів кордону України у різних напрямках; наявність оформленої «картки поляка», яка дає змогу перетинати кордон із Польщею за спрощеною процедурою, а також тривалий час проживати у Республіці Польща; той факт, що перед проведенням обшуку ОСОБА_4 знищив більшість слідів незаконної діяльності, а також видавши наказ про свою відпустку на період з 12.02.2020 по 14.02.2020 включно залишив межі області; у період з 12.02.2020 по 16.02.2020 був відсутній за місцем роботи та місцем реєстрації і фактичного проживання, також у нього був вимкнений мобільний телефон;

- ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Існування цього ризику прокурор обґрунтовує авторитетом посади, яку обіймає ОСОБА_4 та колом зв`язків у місці проживання і можливістю у зв`язку із цим незаконно впливати на свідків, зокрема, з числа працівників апарату Володимирецького районного суду Рівненської області для того, щоб вони змінили свої показання чи відмовилися від тих чи інших свідчень. Крім цього посилається на те, що 30.04.2020 постановою детектива призначено криміналістичну експертизу звукозаписів, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, виконання якої доручено Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. Оскільки ОСОБА_4 понад 20 років пропрацював у органах внутрішніх справ УМВС України у органу досудового розслідування існують побоювання, що останній не будучи обмеженим у пересуванні, використовуючи набуті за час роботи у органах МВС зв`язки зможе здійснити вплив на експерта для надання ним неправдивого експертного висновку.

В обґрунтування неможливості завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, прокурор зазначає, що у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження, необхідності послідовного виконання слідчих (розшукових) дій, завершити досудове розслідування до 27.07.2020 не виявляється за можливе, оскільки для цього необхідно, зокрема: отримати висновок експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи звукозаписів, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій; завершити розсекречення матеріалів на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії; визначитися з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_4 ; виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, за твердженням прокурора, не зможе забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку із вищевикладеним, прокурор зазначає про наявність у органу досудового розслідування достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що будь-який інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4, а тому вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 17.08.2020 та строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

2. Доводи сторони обвинувачення

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, підтримала з наведених у ньому підстав. Просила клопотання задовольнити.

Зазначила, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів та з урахуванням встановлених обставин підтверджують, що на теперішній час, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризик незаконного впливу на свідків не втратили свою актуальність і продовжують існувати, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_4 .

3.Доводи сторони захисту

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень послався на такі обставини:

- необґрунтованість підозри. Захисник стверджує, що оскільки жодна із судових справ про які зазначається у клопотанні не перебувала у провадженні ОСОБА_4, то це відповідно виключає кваліфікацію його дій за ст. 368 КК України. Матеріали досудового розслідування не містять доказів на підтвердження факту передачі грошових коштів від ОСОБА_8 до ОСОБА_10 та від ОСОБА_10 до ОСОБА_4 . Відсутні докази на підтвердження того, що грошові кошти, вилучені під час обшуку, які ідентифіковані як неправомірна вигода дійсно являються неправомірною вигодою. Протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій не містять відомостей щодо висловлення ОСОБА_4 прохання надати йому неправомірну вигоду;

- провокацію злочину з боку правоохоронних органів;

- необґрунтованість та надуманість ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, захисник зазначає, що ризик переховування не може обґрунтовуватися лише тяжкістю злочину, а паспорти для виїзду за кордон та «картку поляка» ОСОБА_4 здав на зберігання до органів Державної міграційної служби та Національного антикорупційного бюро України. Незважаючи на наявність «картки поляка» жодних зв`язків у Республіці Польща ОСОБА_4 не має, як і немає жодних соціальних зв`язків за межами України. Матеріали клопотання не містять належних та достатніх доказів на підтвердження факту знищення ОСОБА_4 слідів незаконної діяльності. На думку захисника, не підтверджуються і твердження органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_4 намагався переховуватися від слідства, оскільки з 12.02.2020 до 16.02.2020 він перебував у офіційній відпустці, а 17.02.2020 був на робочому місці. Безпідставними захисник і твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, оскільки всі свідки уже були допитані, а у ОСОБА_4 достатньо досвіду, щоб процесуальними методами довести свою невинуватість. До того ж жоден із свідків не повідомив про здійснення на них тиску з боку ОСОБА_4 та не повідомив будь-яких обставин, які б викривали ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення Крім того, з 17.02.2020 ОСОБА_4 склав повноваження голови суду, що, за твердженням захисника, виключає посилання сторони обвинувачення, що він зможе використати авторитет посади з метою незаконного впливу на свідків;

- при зверненні із клопотанням орган досудового розслідування не враховує наявність на утриманні ОСОБА_4 похилої матері, яка проживає у іншому населеному пункті та дітей, які навчаються у вищих навчальних закладах у м. Києві;

- стверджуючи про те, що запобіжний захід у вигляді застави, з огляду на майновий стан ОСОБА_4 не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, прокурор не враховує, що частина коштів є грошовими коштами, отриманими від відчуження автомобіля здійсненого для оплати витрат на прибуття до слідчих, прокурорів та суду у цьому кримінальному провадженні;

- необґрунтованість вимог щодо покладення на ОСОБА_4 ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Так, щодо обов`язку прибувати до детектива, прокурора або слідчого судді за першою вимогою зазначив, що порядок виклику врегульовано Главою 11 КПК України. З урахуванням застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який включає у себе заборону можливості покидати місце проживання, покладення на підозрюваного обов`язку не залишати місце проживання без дозволу детектива, суду вважає безпідставним та у разі застосування іншого запобіжного заходу порушуватиме право ОСОБА_4 на вільне пересування. Покладення обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК з урахуванням того, що ОСОБА_4 вже здав усі документи, які дають право для виїзду за кордон вважає безпідставним. Застосування обов`язку носити електронний засіб контролю суттєво порушує нормальний уклад життя ОСОБА_4 та негативно впливає на його здоров`я.

Про відсутність ризиків та відповідно необхідності у продовженні запобіжного заходу, за твердженням захисника, свідчить те, що ОСОБА_4 з часу застосування запобіжного заходу демонструє належну процесуальну поведінку, жодного разу не порушив режим встановлений щодо нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на всі виклики до детектива, прокурора, слідчого судді та суду з`являється своєчасно, будь-яких позапроцесуальних відносин з іншими учасниками кримінального провадження не допускає.

Також вказав, що у разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, то з огляду на належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або ж скасувати обов`язок носити електронний засіб контролю та змінити час впродовж якого не можна залишати житло.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи наведені захисником. Послався на те, що з урахування забезпечення належної процесуальної поведінки, ухвалення вироку щодо ОСОБА_13, ризики на які посилається прокурор є не актуальними, а тому необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відпала.

4.Оцінка та висновки слідчого судді

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на строк до 16.04.2020 та покладено такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15, а також іншим підозрюваним ОСОБА_10 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_3, виданий 03.06.2019 Володимирецьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_4, виданий 14.08.2015 Вараським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

5) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.04.2020 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та строк дії, покладених на підозрюваного обов`язків до 29.05.2020.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.05.2020 до 27.07.2020 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, у період доби з 20:00 до 07:00 годин, а також строк обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється:

- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС 2 сектору ВБКОЗ УСБ України в Рівненській області від 29.12.2019 за фактом отримання в ході проведення оперативно-розшукових заходів відомостей про те, що голова Володимирецького районного суду ОСОБА_4 здійснює вимагання та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 400 дол. США від громадянина України ОСОБА_8 за задоволення клопотання щодо зняття арешту з майна;

- заява ОСОБА_8 від 23.12.2019. У заяві зазначено, що голова Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_4 висловив йому прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 400 дол. США за вирішення питання про зняття арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження;

- протокол допиту ОСОБА_8 від 30.12.2019. Під час допиту ОСОБА_8 надав пояснення про те, що у телефонній розмові ОСОБА_4 повідомив йому, що якщо він хоче, щоб клопотання про скасування арешт задовольнили, то йому необхідно зустрітися з чоловіком, який все йому пояснить;

- протокол допиту ОСОБА_8 від 07.02.2020. Під час допиту ОСОБА_8 повідомив, що під час особистої зустрічі ОСОБА_4 повідомив йому, здійснивши напис на клаптику паперу, що за позитивне вирішення питання про скасування арешту йому необхідно передати 9000 грн., а за якнайшвидше повернення майна необхідно доплатити ще 1000 грн. Також ОСОБА_4 таким же чином повідомив йому, що за непритягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідно надати через ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 10 000 грн.;

- рапорт консультанта-експерта (з ОП) 2-го відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_16 від 07.02.2020 за фактом отримання відомостей щодо висловлення суддею Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_4 прохання ОСОБА_8 у наданні неправомірної вигоди за непритягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП;

- протокол допиту ОСОБА_8 від 20.02.2020, відповідно до якого останнім повідомлено обставини висловлення прохання та передання неправомірної вигоди;

- протокол обшуку домоволодіння ОСОБА_4, в ході якого виявлено та вилучено, у тому числі грошові кошти;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_8 від 13.02.2020 на якому зафіксовані розмови, у тому числі з ОСОБА_10 що стосуються передачі коштів за 130 КУпАП;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю особи - ОСОБА_10 від 05.02.2020, на якому зафіксовано розмову ОСОБА_8 з ОСОБА_10 щодо вартості вирішення питання про зняття арешту з майна та дій, які необхідно вчинити задля зміни місця його зберігання;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю особи - ОСОБА_4 від 13.02.2020, на якому зафіксовано зустріч ОСОБА_4 із ОСОБА_8 від 07.02.2020 та розмову щодо повернення досок, а також зафіксовано, що ОСОБА_4 показав ОСОБА_8 папірець жовтого кольору на якому було написано «10 000 грн.»;

- протокол огляду інформації, яка знаходиться на оптичному диску DVD-R № 13/964т від 26.02.2020, що підтверджує факт зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_8 біля приміщення Володимирецького районного суду Рівненської області;

- копії з матеріалів судових справ № 556/2287/19 та № 556/49/20;

- матеріали, що стосуються призначення ОСОБА_4 на посаду судді та перебування на адміністративній посаді Володимирецького районного суду Рівненської області;

- висновок експерта № 26/4 від 13.04.2020 за результатами проведення криміналістичної експертизи звукозаписів, яким підтверджено наявність усного мовлення ОСОБА_4 на представлених для дослідження звукозаписах.

Наведені докази у сукупності з іншими документами, що були додані до клопотання формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється органом досудового розслідування. Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри стосуються оцінки доказів на предмет їх належності, допустимості та достатності яке є предметом судового розгляду.

Водночас при вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри у розрізі наявності підстав для застосування запобіжного заходу, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

З цих підстав слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_4, виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України за викладених у клопотанні обставин, рівня достатнього для застосування запобіжного заходу.

4.2. Щодо існування ризиків

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування не втратив свою актуальність.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні, яких підозрюється ОСОБА_4 . Зокрема, злочин передбачений ч. 3 ст. 368 КК України є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При оцінці цього ризику слідчий суддя також враховує відомості щодо майнового стану підозрюваного. Зокрема, згідно з деклараціями ОСОБА_4 у листопаді 2019 року він отримав дохід у сумі 776214, у січні 2020 113058, у лютому 190000 грн. Цих коштів достатньо для того, що певний час переховуватися від органів досудового розслідування.

Доводи сторони захисту, що отримані кошти є результатом перерахунку суддівської винагороди та доходом від відчуження майна не спростовують факту отримання цих коштів.

Слідчий суддясеред іншоготакож враховує і територіальний фактор. Так, смт. Володимирець, так само як і м. Вараш Рівненської області знаходяться на невеликій відстані від кордону із Республікою Білорусь. Згідно з інформацією з реєстру АРКАН ОСОБА_4 протягом 2016-2019 рр. неодноразово перетинав кордон України у різних напрямках (польський, угорський, білоруський напрямки).

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування від органів досудового розслідування, на теперішній час, продовжує існувати.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя у першу чергу виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

А тому беручи до уваги коло осіб, які є свідками у цьому кримінальному провадженні, термін перебування ОСОБА_4 на посаді судді Володимирецького районного суду Рівненської області, у тому числі голови суду, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про існування ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема, з числа працівників Володимирецького районного суду Рівненської області.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу та обов`язків, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, з урахуванням тяжкості та характеру злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов висновку, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на теперішній час, не відпала.

З урахуванням встановлених обставин застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу не здатне запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Водночас, за результатами розгляду клопотання, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_4 демонструє належну процесуальну поведінку, слідчий суддя робить висновок про можливість послаблення запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, змінивши період протягом якого йому заборонено залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2, а саме з 22:00 до 06:00 годин.

4.4. Щодо строку запобіжного заходу та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного.

У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а також ОСОБА_10 ;

5) носити електронний засіб контролю.

Покладення обов`язку прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю, пов`язано із існування ризику переховування від органів досудового розслідування.

Доказів на підтвердження негативного впливу на здоров`я ОСОБА_4 електронного засобу контролю стороною захисту не надано, а тому ці доводи є безпідставними.

В свою чергу, обов`язок утримуватися від спілкування зі свідками пов`язаний із існуванням ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а тому є необхідним.

Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючому ризику та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрюваного саме таких обов`язків дає можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.

Водночас, враховуючи ту обставину, що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застосування якого обмежуються пересування останнього, слідчий суддя не вбачає підстав для покладення на ОСОБА_4 обов`язку не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу детектива, прокурора або суду

Оскільки, відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 17.08.2020, строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить продовжити до 17.08.2020.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №52019000000001205 від 24.12.2019 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до 17.08.2020, строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період доби з 22:00 до 06:00 години.

Продовжити до17.08.2020 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а також ОСОБА_10 ;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_3, виданий 03.06.2019 Володимирецьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_4, виданий 14.08.2015 Вараським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

4) носити електронний засіб контролю.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1