- Presiding judge (HACC AC) : Pankulych V.I.
Справа № 991/5294/20
Провадження №11-сс/991/625/20
УХВАЛА
27 липня 2020 року м. Київ
Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Панкулич В. І., перевіривши апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака І. А. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2020 року про повернення майна, вилученого під час обшуку приміщення у кримінальному провадженні № 52017000000000580 від 30.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 року частково задоволено скаргу адвоката Лук`яненка О. Л. в інтересах власника майна ТОВ «Дивитек Груп» на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України щодо неповернення тимчасово вилученого майна та зобов`язано останнього повернути власнику моноблок iMac A1225 EMC 2134 s/n W8741564X89; документи, детальний перелік яких зазначено в додатках № 1-2 до протоколу обшуку від 17.06.2020 року, проведеного у приміщенні по АДРЕСА_1 , де провадить свою діяльність ТОВ «Дивитек Груп».
Не погодившись з ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, просить її скасувати як незаконну та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність детектива.
Вважає, що вказане майно не є тимчасово вилученим, оскільки було вказане в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, тому слідчий суддя помилково застосував положення КПК України про повернення тимчасово вилученого майна, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону. Крім цього, оскарження бездіяльності детектива щодо неповернення майна, яке не належить до тимчасово вилученого, не передбачене ст. 303 КПК України.
В обґрунтування права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді звертає увагу на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року у справі №243/6674/17-к, згідно з якою ухвала, не передбачена кримінальним процесуальним законом, може бути оскаржена виходячи з основних засад кримінального провадження. На цю позицію послалась і колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 10.03.2020 року у справі № 991/290/20, де дійшла висновку про необхідність розглянути апеляційну скаргу прокурора по суті та скасувати ухвалу слідчого судді про повернення вилученого під час обшуку майна.
За результатами перевірки апеляційної скарги суддя-доповідач дійшов такого висновку.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування передбачений ст. 309 КПК України. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Прокурором в апеляційній скарзі не заперечується те, що ухвала слідчого судді про повернення вилученого під час обшуку майна не передбачена ст.309 КПК України як така, що підлягає апеляційному оскарженню. Разом з тим, стверджується, що вона може бути оскаржена, оскільки взагалі не передбачена кримінальним процесуальним законом. Можливість її оскарження випливає з основних засад кримінального провадження, про що зазначає Велика Палата Верховного Суду.
Суддя-доповідач враховує, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами та явно виходить за межі його повноважень, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України.
Водночас, відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, серед іншого, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється слідчим суддею.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Виходячи з зазначеного правового регулювання, контроль за вилученням майна у його володільця у кримінальному провадженні, арештом та поверненням такого майна здійснюється слідчим суддею, в тому числі, щодо вилученого під час обшуку, незалежно від того, передбачено воно чи ні безпосередньо в ухвалі про дозвіл на обшук.
За таких обставин безпідставними є доводи апеляційної скарги прокурора про те, що вилучене у даному кримінальному провадженні майно було зазначено в ухвалі про обшук, а тому воно не є тимчасово вилученим, не може бути повернуто володільцю, його неповернення не підлягає оскарженню слідчому судді. Наявність судового дозволу на відшукання конкретних предметів, речей шляхом обшуку не звільняє слідчого, прокурора від огляду (дослідження) віднайденого майна та його повернення власнику за відсутності ознак доказового значення вилучених речей, предметів у кримінальному провадженні.
Стосовно існування іншої правової позиції щодо повноважень слідчого судді здійснювати контроль за вилученням майна у його володільця у кримінальному провадженні, викладеної Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 10.03.2020 року у справі № 991/290/20, то слід заначити, що судова практика Апеляційної палати перебуває на стадії формування, а кримінальний процесуальний закон не зобов`язує суддю чи колегію суддів в одному кримінальному провадженні враховувати висновки іншої колегії у мотивуванні судового рішення в іншому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У зв`язку з тим, що ухвала про повернення майна, вилученого під час обшуку, не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до ст. 309 КПК України, а очевидних ознак виходу слідчим суддею за межі своїх повноважень та винесення не передбаченого законом судового рішення суддею-доповідачем при перевірці апеляційної скарги не встановлено, у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака І. А. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2020 року слід відмовити.
Керуючись статтею 399 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака І. А. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2020 року про повернення майна, вилученого під час обшуку квартири у кримінальному провадженні № 52017000000000580 від 30.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Копію даної ухвали направити прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семаку І. А. разом з апеляційною скаргою та додатками до неї.
Суддя В. І. Панкулич