- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
Справа № 991/5955/20
Провадження1-кс/991/6126/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_4, представника власника майна адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, яке подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110350000102 від 01.04.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 212 (чинна до 25.09.2019), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ст. 366-1, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду 17.07.2020 надійшло клопотання прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110350000102 від 01.04.2016.
Ухвалою слідчої судді від 17.07.2020 зазначене клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, в межах строку в сімдесят дві години, встановленого ухвалою слідчої судді, прокурор повторно звернувся із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110350000102 від 01.04.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 212 (чинна до 25.09.2019), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ст. 366-1, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КК України.
У клопотанні прокурор просить накласти арешт із забороною розпоряджатися та користуватися на майно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме грошові кошти у сумі 130 000 доларів США та 19 900 євро, вилучені в ході обшуку від 15.07.2020 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6, постановленої 09.07.2020 у справі № 991/5670/20, провадження 1-кс/991/5835/20 за адресою АДРЕСА_1 із відповідними серійними номерами.
У клопотанні прокурор посилається на те, що у період часу не пізніше 08.05.2015 ОСОБА_7, маючи досвід зайняття господарською діяльністю, управління суб`єктом господарювання у сфері постачання товарів, зокрема для підприємств оборонної галузі, маючи доступне джерело набуття комплектуючих, ринок яких на території України відсутній або вкрай обмежений, та ОСОБА_8, який має досвід роботи в державних підприємствах учасниках Державного концерну «Укроборонпром» (далі Концерну), розробили схему постачання комплектуючих для військової техніки до державних підприємств учасників Концерну та ухилення від сплати податків з таких операцій.
До цієї діяльності ОСОБА_7 залучено ОСОБА_9, який формально обіймав посади директора та бухгалтера ТОВ «Оптимумспецдеталь», здійснював на прохання та за грошову винагороду від ОСОБА_7 підготовку документів (договорів, специфікацій, накладних, листів, реєстраційних, гарантійних документів), підписання документів як директор товариства, виконував інші доручення (відправлення та отримання кореспонденції та товарів, доставку кореспонденції та окремих товарів, зв`язок з менеджерами окремих державних підприємств), що надавалися ОСОБА_7 або ОСОБА_8, які здійснювали фактичне керівництво підприємством; ОСОБА_10, який після ОСОБА_9 формально обіймав посади директора та бухгалтера ТОВ «Оптимумспецдеталь», здійснював на прохання та за грошову винагороду від ОСОБА_7 підписання документів як директор товариства; ОСОБА_11, яка здійснювала бухгалтерський супровід ТОВ «Оптимумспецдеталь», підготовку податкових документів, подавала податкову звітність, яку підписувала електронним цифровим підписом директора товариства, який надав їй ОСОБА_7, здійснювала операції з грошовими коштами на банківських рахунках ТОВ «Оптимумспецдеталь» під керівництвом та за вказівками ОСОБА_7 або ОСОБА_8, маючи доступ до програми клієнт-банк, що також був наданий їй ОСОБА_7 .
Оскільки товари, що поставлялись ТОВ «Оптимумспецдеталь», були придбані ОСОБА_7 за готівку, легального джерела походження не мали та реально і документально ТОВ «Оптимумспецдеталь» набуті не були, а також з метою маскування реального походження товарів та створення формального законного джерела походження поставлених товарів, легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, отримання достатнього обсягу грошових коштів у готівковій формі для оплати товарів, збільшення прибутковості такої діяльності шляхом несплати податку на додану вартість та податку на прибуток, та, в подальшому, легалізації коштів, отриманих від такої протиправної діяльності, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у період часу з 08.05.2015 до 16.08.2018 прийнято рішення про використання низки суб`єктів господарювання, які б виступали постачальниками товарів, які ТОВ «Оптимумспецдеталь» поставило до державних підприємств - учасників Концерну, забезпечували документальне джерело походження придбаних товарів (запчастин та комплектуючих для військової техніки), шляхом відображення в податковому обліку ТОВ «Оптимумспецдеталь» безтоварних операцій із такими суб`єктами господарювання, та формували необхідний податковий кредит для ТОВ «Оптимумспецдеталь» і дозволяли підвищити собівартість товарів, фактично набутих ТОВ «Оптимумспецдеталь» безоплатно.
У період часу з 08.05.2015 до 16.08.2018 ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_12 та у подальшому ОСОБА_13, які спільно із третьою особою, не встановленою досудовим розслідуванням на даний час, контролювали низку суб`єктів господарювання, що могли виконати для ТОВ «Оптимумспецдеталь» зазначені дії.
За версією органу досудового розслідування, в результаті такої діяльності, із використанням ТОВ «Оптимумспецдеталь», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали внаслідок ухилення від сплати податків у власне розпорядження кошти у сумі понад 40 млн грн.
З метою маскування незаконного походження таких коштів та зміни їх форми в готівкову ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у період часу з 08.05.2015 до 16.08.2018 прийнято рішення про вчинення фінансових операцій з ними, а саме переказ на банківські рахунки низки суб`єктів господарювання, підконтрольних ОСОБА_12, ОСОБА_13 та третій особі, не встановленій досудовим розслідуванням на даний час.
Безпосередні операції з рахунками ТОВ «Оптимумспецдеталь», на які надходили кошти від державних підприємств учасників Концерну, за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 здійснювала ОСОБА_11 від імені службових осіб ТОВ «Оптимумспецдеталь» - директора ОСОБА_9, а згодом - ОСОБА_10, із використанням програми клієнт-банк, доступ до якої їй надав ОСОБА_7 за згоди ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Одержані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у своє розпорядження від державних підприємств учасників Концерну, що надійшли в якості оплати за відповідними договорами з ТОВ «Оптимумспецдеталь», разом із коштами, отриманими внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, - ухилення від сплати податків, переказано ОСОБА_11, з рахунків ТОВ «Оптимумспецдеталь» на рахунки низки суб`єктів господарювання, підконтрольних ОСОБА_12, ОСОБА_13 та третій особі, не встановленій досудовим розслідуванням на даний час.
В ході досудового розслідування отримано відомості, що можуть свідчити про те, що ОСОБА_8 у період часу, не раніше 28.09.2016, надав директору ДП «Ізюмський приладобудівний завод» ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 500 000 грн та 18 300 доларів США за укладення з ДП «ІПЗ» та оплату договору від 26.04.2016 № 3076 із ТОВ «Оптимумспецдеталь», що було підконтрольне ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
В результаті досягнутих між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 домовленостей ТОВ «Оптимумспецдеталь» мало виготовляти документи про постачання товару до ДП «ІПЗ» без фактичного постачання таких товарів, а ОСОБА_4 мав забезпечити надходження такого товару до ДП «ІПЗ» з власних невстановлених джерел та оплачувати такі безтоварні поставки на рахунки ТОВ «Оптимумспецдеталь».
ОСОБА_4 та ОСОБА_8 домовились, що ОСОБА_8, використовуючи свій контроль над ТОВ «Оптимумспецдеталь», буде отримані від ДП «ІПЗ» кошти у безготівковій формі переводити у готівкову форму та передавати 68% від отриманої суми у якості неправомірної вигоди ОСОБА_4 за вчинення описаних вище дій на користь ОСОБА_8 . Решта грошових коштів у розмірі 32% від отриманої суми відповідно до досягнутих домовленостей залишались на рахунках ТОВ «Оптимумспецдеталь» у якості «доходу» від такої діяльності.
Між ДП «ІПЗ» та ТОВ «Оптимумспецдеталь» укладено договір від 26.04.2016 № 3076 поставки товарно-матеріальних цінностей. На виконання раніше досягнутих домовленостей в межах укладеного договору ТОВ «Оптимумспецдеталь» видано рахунок від 15.09.2016 № 98 ДП «Ізюмський приладобудівний завод» за постачання 100 одиниць ЕОП В-2 та 100 одиниць ЕОП В-2К на загальну суму 2 670 000 грн (з ПДВ). У відповідь на вказаний рахунок ДП «ІПЗ» 20.09.2016 перераховано 1 335 000 грн на рахунок ТОВ «Оптимумспецдеталь» із призначенням платежу «Оплата за электронно-оптические преобразователи сч.№ 98 от 15.09.16, ДОг.№3076 от 26.04.16,НДС-222500,00грн».
Отримані грошові кошти вже у готівковій формі у строк не пізніше 28.09.2016 ОСОБА_8 у сумі 500 000 грн та 14 700 доларів США, відповідно до узгодженого раніше злочинного умислу, передав ОСОБА_4 за забезпечення останнім оплати ДП «ІПЗ» рахунку ТОВ «Оптимумспецдеталь» від 15.09.2016 № 98.
Окрім цього, за фактом внесення недостовірних відомостей ОСОБА_4 до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2019 рік, зокрема в частині готівкових коштів, що наявні у нього та його родини, доходів, отриманих ним та членами його сім`ї, нерухомого та цінного рухомого майна, органом досудового розслідування внесено відомості до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-1 К України.
В ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.07.2020 у справі № 991/5670/20 (провадження 1-кс/991/5835/20), проведеного 15.07.2020 за адресою: АДРЕСА_1, вилучено майно, а саме - грошові кошти у сумі 130 000 доларів США та 19 900 євро, яке є тимчасово вилученим та арешт на яке просить накласти прокурор.
На даній стадії досудового розслідування у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що це майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Задля збереження речових доказів та запобігання можливості приховування, зміни або їх відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно (грошові кошти), що вважається доцільним та відповідає передбаченим законодавцем завданням кримінального провадження та завданням арешту.
Правовими підставами для накладення арешту є пункт 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, яким передбачено, що арешт накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання і, посилаючись на наведені в ньому обставини, просив задовольнити. Зазначив, що під час проведення обшуку детективами вилучено кошти, обґрунтувати джерело походження яких ОСОБА_4 не зміг. В декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2019 рік, відомості про відшукані та вилучені під час обшуку готівкові кошти відсутні. Зазначені дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України подання суб`єктом декларування недостовірних відомостей у декларації. Зазначені кошти можуть належати дружині ОСОБА_4 . Однак, враховуючи незначний дохід дружини, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що зазначені готівкові кошти набуті внаслідок злочинної діяльності ОСОБА_4 . Під час обшуку 15.07.20 року окрім грошових коштів також вилучено інші докази, що мають відношення до вчиненого злочину. Винесення постанови про визнання речовими доказами не є обов`язковим, відповідно до положень КПК України.
Представник власника майна захисник ОСОБА_5 заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Подав письмові заперечення на клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна. Зазначив, що відповідно до змісту ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 09.07.2020 про дозвіл на обшук, ОСОБА_15 жодного відношення до кримінального провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 не має. В будівлі, якій проведено обшук, не знаходиться та не знаходилося жодних належних ОСОБА_16 речей, оскільки у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_15 з ОСОБА_4 не перебувають з листопада 2019 року, спільного господарства та подружніх відносин не ведуть тривалий час. Вилучені під час обшуку грошові кошти у сумі 130 000 доларів США та 19 900 євро є приватною власністю ОСОБА_15, а їх законне походження підтверджено документально. Зокрема, ОСОБА_15 продала кімнату №53 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 за ціною 22 357 грн. Після продажу зазначеної кімнати ОСОБА_15 отримані грошові кошти обміняла на Євро, що станом на грудень місяць 2011 року складало приблизно 20000 Євро, які остання зберігала за місцем свого проживання. Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.05.2015 року ОСОБА_15 за дорученням продала квартиру АДРЕСА_3 за ціною 703500 грн. Після продажу зазначеної кімнати ОСОБА_15 отримані грошові кошти обміняла на долари США, що станом на квітень місяць 2015 року складало приблизно 30 000 доларів США, які остання зберігала за місцем свого проживання. Відповідно до договору про передачу залишку будівельних матеріалів з ремонту, ОСОБА_4 продав немайнові права на отримання квартири у незавершеному будівництві за грошові кошти в сумі 100,940 доларів США. Отримані грошові кошти були останнім передані ОСОБА_15 так як являлись її особистою власністю і які вона зберігала за місцем свого проживання.
Інформація про отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 500 000 гривень та 18 300 доларів США з квітня 2016 року не знайшла свого підтвердження. В клопотанні йдеться про арешт не належних ОСОБА_4 коштів та в сумах, що значно перевищують розміри, наведені в клопотанні про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016.
Грошові кошти ОСОБА_15 не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, так як не відповідають критеріям ст. 98 КПК України, не можуть бути предметом конфіскації, як виду покарання чи спеціальної конфіскації, та не мають відношення, як і їх власник ОСОБА_15, до можливих цивільних позовів.
Власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що з дружиною не проживає 8 місяців. Будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у якому під час обшуку вилучено грошові кошти, будувала дружина, із якою вони на даний час перебувають у непрязних відносинах. Вилучені грошові кошти власність дружини, отримані внаслідок продажу об`єктів нерухомості квартир. При заповненні декларації дружина на його питання не повідомила про наявні у неї кошти, тому вони не були відображені.
Свідок ОСОБА_15 дружина ОСОБА_4 зазначила, що вилучені під час обшуку грошові кошти належать їй та отримано внаслідок продажу кімнати (близько 19-20 000 доларів США), квартири (близько 30 000 доларів США) та немайнових прав на отримання квартири у незавершеному будівництві (близько 100 000 доларів США). На даний час з ОСОБА_4 разом не проживає. Садовий будинок, де вона зараз проживає та у якому було проведено обшук вони будували спільно. Не змогла під час проведення обшуку назвати точну суму коштів, яку виявили, оскільки перебувала у стресовому стані. Послалась на проблеми із здоров`ям та пам`яттю, з приводу чого вона регулярно отримує лікування.
Обставини справи і мотиви, які враховує слідча суддя під час прийняття рішення, і положення закону, якими вона керується.
Клопотання подане у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 212 (чинна до 25.09.2019), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ст. 366-1, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КК України. Особа щодо тимчасово вилученого майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_4 не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень, які в сукупності з наданими прокурором поясненнями та дослідженими матеріалами кримінального провадження дають слідчій судді підстави дійти висновку, що були вчинені ті кримінальне правопорушення, щодо яких здійснюється досудове розслідування, зокрема, надання ОСОБА_8 директору ДП «Ізюмський приладобудівний завод» ОСОБА_4 неправомірної вигоди, внесення ОСОБА_4 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2019 рік. Обставини, на які посилається прокурор, підтверджені доданими до клопотання матеріалами кримінального провадження, а саме: витягом із ЄРДР (т. 2 а.с. 21-26)висновком експерта № 17/1 від 31.03.2020, в якому зазначено про наявність в діяльності ТОВ «Оптимумспецдеталь» наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, в частині завищення товариством податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження податку на прибуток (т. 3 а.с. 26-41), протоколом огляду документів від 08.11.2019, в якому наявна інформація щодо перерахування коштів ТОВ «Оптимумспецдеталь» на рахунки товариств (т. 3 а.с. 42-56), протоколом огляду від 07.04.2020-27.04.2020 (т. 3 а.с. 120-124), протоколом огляду мобільного телефону від 15.05.2020, в якому наявні відомості щодо спілкування ОСОБА_8 із ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 126-139), довідкою спеціаліста від 17.02.2020 щодо ДП «ІПЗ», в якій зазначено що за договором № 3076 ТОВ «Оптимумспецдеталь» поставлено, а ДП «ІПЗ» придбано без проведення процедури торгів та оплачено продукції на загальну суму 6 903 057, 90 грн (т. 3 а.с. 140-148), деклараціями ОСОБА_4 за 2016-2019 роки (т. 3 а.с. 155-209), протоколом обшуку від 15.07.2020 з додатками (т. 3 а.с. 214-221), протоколом огляду документів від 20.07.2020, в якому зафіксовано зміст розмови детектива з ОСОБА_15 під час проведення обшуку 15.07.2020 (т. 2 а.с. 35), протоколом огляду грошових коштів від 20.07.2020 (а.с. 36-52), протоколом огляду інформації з ДРФО ДПС щодо розміру доходів ОСОБА_4, ОСОБА_15 (т. 3 а.с. 222-223).
15.07.2020 в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.07.2020 у справі № 991/5670/20 (провадження 1-кс/991/5835/20), за адресою: АДРЕСА_1, вилучено майно, а саме - грошові кошти у сумі 130 000 доларів США та 19 900 євро, яке є тимчасово вилученим та арешт на яке просить накласти прокурор.
Переглядом у судовому засіданні відеозапису проведеного обшуку встановлено, що насправді було виявлено та вилучено 13 пачок по 100 (сто) купюр кожна, всього 1300 (одна тисяча триста) купюр номіналом 100 (сто) доларів США, 169 (сто шістдесят дев`ять) купюр номіналом по 100 (сто) Євро та 6 (шість) купюр номіналом по 500 (п`ятсот) Євро. Загальна сума виявлених та вилучених коштів - 130 000 (сто тридцять тисяч) доларів США та 19 900 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот) Євро - в протоколі обшуку від 15.07.2020 зазначена вірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Частиною другою цієї статті визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
У частині 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК України).
На виконання вимог абзацу першого ч. 5 ст. 171 КПК України прокурор звернувся із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна протягом 48 годин після вилучення майна (15.07.2020 о 14 год 16 хв майно вилучено під час проведення обшуку, 17.07.2020 о 11 год 19 хв прокурор звернувся із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна).
Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Правилами ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор зазначає, що вилучені 15.07.2020 під час обшуку грошові кошти мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки можуть бути предметом кримінального правопорушення, набуті кримінально-протиправним шляхом, та, відповідно, можуть бути речовими доказами, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. В той же час, обґрунтування сторони обвинувачення є досить абстрактним та неконкретизованим.
Також, слідча суддя враховує той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_15 офіційно перебувають у шлюбі (т. 3 а.с. 227).
Статтею 3 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, і вона створюється на підставі шлюбу. При цьому, подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік з поважних причин не проживають спільно.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, згідно зі ст. 60 СК України, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. У ч. 1 ст. 60 СК України визначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до норм ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини та чоловіка закріплені у статті 57 СК України. Так, особистою приватною власністю одного з подружжя є майно, набуте ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Слідчим суддею не виявлено достовірних обставин, згідно з якими грошові кошти можна віднести до особистої власності ОСОБА_4 чи ОСОБА_15, а тому є підстави для висновку, що вилучені під час обшуку 15.07.2020 грошові кошти у сумі 130 000 доларів США та 19 900 євро є об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_15 .
Прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 із дружиною. Режим спільної сумісної власності не передбачає виділ часток кожного власника в натурі, що унеможливлює ідентифікацію конкретних часток ОСОБА_4 у спільному майні.
Слідча суддя також дійшла висновку, що вилучені в ході обшуку від 15.07.2020 грошові кошти у сумі 130 000 доларів США та 19 900 євро, які визначені як об`єкт спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_15, можуть мати відношення до обставин вчинення кримінальних правопорушень, які зазначені в клопотанні, а саме надання ОСОБА_8 директору ДП «Ізюмський приладобудівний завод» ОСОБА_4 неправомірної вигоди, внесення ОСОБА_4 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2019 рік і висновок про обґрунтованість яких уже висловлено слідчим суддею.
Належність вказаних грошових коштів до події вчинених кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, підтверджується поясненнями ОСОБА_4, відомостями про доходи сім`ї ОСОБА_17, показаннями свідка ОСОБА_15 та іншими дослідженими доказами та ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні обставин, винесених сторонами на розгляд слідчої судді. Зокрема встановлено, що будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, де було проведено обшук, будувався за спільні кошти подружжя Філоненків, які лише близько восьми місяців проживають окремо, а відтак ОСОБА_4 міг перебувати у даному будинку, використовувати його у власних цілях, у тому числі і для зберігання заощаджень та інших речей.
Однак прокурором в судовому засіданні не обґрунтовано та не доведено наявність яких-небудь слідів злочину на вилучених купюрах, і такі сліди слідчою суддею не були зафіксовані. Зокрема, прокурором у судовому засіданні не надано відомостей про те, які саме із вилучених купюр можуть бути використані органом досудового розслідування на підтвердження надання ОСОБА_8 у період часу, не раніше 28.09.2016, ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 500 000 грн та 18 300 доларів США. Враховуючи те, що за версією сторони обвинувачення частина коштів була передана ОСОБА_4 банкнотами в національній валюті України гривні, а під час обшуку були вилучені банкноти доларів США та банкноти Євро, ідентифікувати які саме вилучені купюри були конвертовані із коштів, можливо отриманих ОСОБА_4 як неправомірна вигода, не вбачається можливим.
Також саме по собі вилучення грошових коштів, що стало підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ст.366-1 КК України не визначає їх статус речових доказів без встановлення їх відповідності критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК.
Отже, на вилучених грошових купюрах відсутні відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні вцілому.
У зв`язку з цим, підстав для накладення арешту на вилучені грошові кошти за пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК слідчою суддею не встановлено.
Керуючись статтями 98, 167-173, 309, 372, 392 КПК України, слідча суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110350000102 від 01.04.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 212 (чинна до 25.09.2019), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ст. 366-1, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1