- Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
- Secretary : Finko Yu.V.
- Lawyer : Kozlova P.B.
- Prosecutor : Skybenko O.I.
Справа № 991/6143/20
Провадження1-кс/991/6319/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
прокурора Скибенка О.І.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Козлова П.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І.
про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обіймає посаду генерального директора ТОВ «Укрбуд Девелопмент»,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,
у кримінальному провадженні № 12014100010009784, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2014,
ВСТАНОВИВ:
23.07.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р. Слідчим суддею клопотання призначено до розгляду.
1.Доводи клопотання
В клопотанні прокурор посилається на такі фактичні обставини, встановлені в ході досудового розслідування.
Рішенням Київської міської ради №67/227 від 24.10.2002 в оренду ТОВ «Невірос» передано земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 131, для будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення.
Протягом 2007-2008 року ТОВ «Невірос» побудувало коробку житлового будинку згідно з раніше затвердженим проектом, в тому числі допоміжні приміщення басейну на 1-му поверсі будинку, проте, будівництво було припинено у зв`язку з відсутністю коштів.
29.03.2013 ТОВ «Невірос» уклало з ТОВ «Укрбуд Девелопмент» інвестиційний договір, відповідно до умов якого вказані товариства зобов`язувалися завершити будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 131.
Проте директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_1 було прийнято рішення без відома середньої школи № 130, Голосіївської у місті Києві Ради, про будівництво паркінгу на частині земельної ділянки, на якій запроектований вбудовано-прибудований басейн для середньої школи № 130, з метою отримання неправомірної вигоди від продажу незаконно побудованих паркомісць. З цією метою, ТОВ «Укрбуд Девелопмент» укладено договори підряду з ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», які не передбачали необхідності виконання підрядником будь-яких робіт щодо будівництва басейну для середньої школи №130, в порушення зобов`язань ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та ТОВ «Невірос».
ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що для введення об`єкта, житлового будинку та об`єктами соціально-культурного призначення за адресою: м . Київ, вул. Горького ( Антоновича ), 131 в експлуатацію необхідні містобудівні умови та обмеження та проектна документація, яка буде відповідати фактично побудованому об`єкту, а саме побудованому будинку без басейну для середньої школи № 130, що суперечить цільовому використанню земельних ділянок згідно договорів оренди зареєстрованих за №№ 79-6-00098, 79-6-00097 від 11.03.2003, договору №24 від 29.12.2005, інвестиційного договору від 29.03.2013, для реалізації злочинного наміру організував підготовку та видачу містобудівних умов та обмежень директором Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 .
В подальшому на підставі містобудівного розрахунку, складеного ТОВ «Архіграф-КП» на замовлення ТОВ «Укрбуд Девелопмент», Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 131. Крім того, ТОВ «КС-Інжинірінг» була розроблена проектна документація, що не передбачала будівництво басейну, а ТОВ «Українська будівельна експертиза» видано експертний звіт про розроблення проектної документації відповідно до вихідних даних на проектування.
На підставі зазначених документів, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат про відповідність закінченого будівництва за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 131, проектній документації та підтверджуючий його готовність до експлуатації.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 92/7 від 08.09.2017 вартість відтворення вбудовано-прибудованих приміщень басейну ЗОШ № 130 разом зі спорудою теплого галерейного переходу, які повинні були входити до складу комплексу будівель житлового, громадського та допоміжного призначення по вул. Антоновича, 131, в м. Києві станом на 25.11.2014 становила 9 317 573 грн.
Таким чином, вищевказаними злочинними діями територіальній громаді Голосіївського району в особі Спеціалізованої школи № 130 м. Києва спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди, в сумі 9 317 537 грн. станом на 25.11.2014, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: організації вчинення зловживання службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.02.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 000 000 грн. та до 30.03.2020 покладено виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.03.2020 до 27.05.2020 та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.05.2020 до 25.07.2020 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду;
- не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_2 ;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Необхідність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України викликана існуванням ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який з часу застосування запобіжного заходу не зменшився та продовжує існувати та наявністю обставин, які перешкоджають прийняттю одного із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
Так, за твердженням прокурора ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду обумовлений: суворістю покарання за злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ; неодноразовими перетинами на тривалий термін кордону; можливістю використання зв`язків виконавчого директора ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_3 у прикордонній службі України для виїзду за межі території України; можливість використання зв`язків у органах МВС, набутих в результаті співробітництва, пов`язаного із будівництвом житлових будинків; наявністю значних грошових активів, у тому числі за кордоном; наявністю повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у іншому кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на те, що 15.05.2020 прийнято рішення про відкриття стороні захисту зібраних стороною обвинувачення матеріалів, але, на теперішній час, це право стороною захисту не реалізовано.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, за твердженням прокурора, не зможе забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти існуючим ризикам.
2. Позиція сторони обвинувачення у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор Скибенко О.І. клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 підтримав з підстав наведених у ньому.
Зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину та з урахуванням встановлених обставин підтверджують, що на теперішній час, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не втратив актуальність і продовжує існувати, а тому є підстави для продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
3. Позиція та доводи сторони захисту у судовому засіданні
Захисник Козлов П.Б. не заперечував проти продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 за виключенням обов`язку «не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду». Покладення цього обов`язку, за твердженням захисника, створює перешкоди для виїзду ОСОБА_1 для проходження лікування, яке в Україні у його випадку отримати неможливо. Реалізувати цю можливість через отримання дозволу детектива чи прокурора вони не можуть, оскільки на неодноразові звернення щодо надання дозволу на виїзд за межі України останні відмовляють у наданні такого дозволу.
Водночас зазначив, що усі доводи сторони обвинувачення щодо існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України є надуманими та не підтверджені належними доказами. Так само вважає необґрунтованими посилання сторони обвинувачення на існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду. Захисник посилається на те, що протягом усього строку досудового розслідування ОСОБА_1 демонструє належну процесуальну поведінку, жодного разу не ухилявся від явки до органу досудового розслідування чи прокурора, не відмовлявся від надання показань, сприяв встановленню обставин у цьому кримінальному провадженні, завжди завчасно повідомляє про виїзд кордон з метою належного планування проведення слідчих і процесуальних дій. Посилання прокурора на наявність у ОСОБА_1 грошових активів за кордоном, за твердженням захисника, є недостовірними. Крім того, ці доводи не підтверджені жодними доказами. Так само, голослівними вважає і посилання прокурора на можливість використання зв`язків ОСОБА_3 .
До клопотання надав заперечення, разом із документами в обґрунтування, наведених доводів, у тому числі щодо стану здоров`я та на спростування повідомленої підозри.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав наведені захисником доводи.
4. Оцінка та висновки слідчого судді
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.02.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 000 000 грн. та до 30.03.2020 покладено виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.03.2020 до 27.05.2020 та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.05.2020 до 25.07.2020 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду;
- не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_2 ;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
За змістом ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
При застосуванні такого запобіжного заходу на підозрюваного покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
За змістом ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У п. 184 рішенні у справі « ОСОБА_13 проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.
Для визначення причетності ОСОБА_1 причетності до вчинення інкримінованого йому злочину, було досліджено: договір про оренду земельної ділянки від 26.02.2003 р., згідно з яким Київською міською радою передано в довгострокову оренду ТОВ «Невірос» земельну ділянку, місце розташування м. Київ, вул. Антоновича, 131 у Голосіївському районі м. Києва, для завершення будівництва та подальшого введення в експлуатацію житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення; договір № 24 від 29.12.2005 р., укладений між Голосіївською районною у м. Києві Ради та Спеціалізованою школою № 130 з поглибленим вивченням англійської та італійської мов та ТОВ «Невірос», про співробітництво в реалізації інвестиційного проекту будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями для середньої школи № 130; інвестиційний договір від 29.03.2013 про будівництво будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 131 у Голосіївському районі, укладений між ТОВ «Невірос» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент», відповідно до п. 1.1.8. якого, будівництво об`єкта - комплекс усіх дій, спрямованих на завершення будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення, будівництво якого планується завершити; матеріали містобудівних розрахунків до проекту будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення по вул. Антоновича, 131 (Горького) в Голосіївському районі м. Києва виготовленого в 2013 р. ТОВ «Архіфаг-КП» на замовлення ТОВ «Укрбуд Девелопмент»; містобудівні умови та обмеження № 13390/0/12/009-13 від 30.07.2013 забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ вул. Антоновича (Горького), 131, в яких згідно заявлених намірів забудови: завершення будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення (в рамках нового проекту); протоколи допиту свідків та висновки експертів.
Наведені докази у сукупності з іншими документами, що були додані до клопотання формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 до злочину у вчиненні якого він підозрюється органом досудового розслідування. Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.
Заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри стосуються оцінки доказів на предмет їх належності, допустимості та достатності яке є предметом судового розгляду.
Водночас при вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри у розрізі наявності підстав для застосування запобіжного заходу, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
З цих підстав слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 , виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України за викладених у клопотанні обставин, рівня достатнього для застосування запобіжного заходу.
4.2. Щодо наявності ризиків
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжує існувати ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування не втратив свою актуальність.
Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При оцінці цього ризику слідчий суддя також враховує відомості щодо майнового стану підозрюваного. Так, згідно з довідкою про подану декларацію про майновий стан і доходи загальна суму доходу ОСОБА_1 за 2018 рік склала 21 181 949,69 грн. Цих коштів достатньо для того, що тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування.
У контексті цього ризику слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_1 у межах іншого кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким злочином.
Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування від органів досудового розслідування, на теперішній час, продовжує існувати.
У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про наявність у ОСОБА_1 активів за кордоном та існування можливості використання ОСОБА_1 зв`язків у органах МВС та зв`язків ОСОБА_3 у державній прикордонній службі. Водночас це не спростовує висновок щодо існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Бездоганна процесуальна поведінка підозрюваного не свідчить про відсутність зазначеного ризику, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.
З урахуванням доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину та ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
4.3. Щодо строку та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного
Вирішуючи питання про строк продовження обов`язків, слідчий суддя виходить із того, що 15.05.2020 органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що до цього часу сторона захисту своє право на ознайомлення не реалізувала.
За таких підстав, враховуючи, що строки досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України не включаються у строки досудового розслідування, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить застосувати на 2 місяці до 23.09.2020 включно.
У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду;
2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_2 ;
5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 щодо обставин, за якими Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини підстав для незастосування таких обов`язків слідчий суддя не вбачає.
Покладення обов`язку не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду обумовлене, у першу чергу, існуванням ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Необхідність скасування цього обов`язку сторона захисту обґрунтовує потребою у проходженні лікування за кордоном (у Німеччині та Франції), проте актуальних відомостей, які б підтверджували ці доводи останні не надають. Так, надані стороною захисту документи щодо стану здоров`я ОСОБА_1 стосуються 2014 р., 2015 р., 2018 р., 2019 р. Інформації про необхідність проходження лікування за кордоном ці документи не містять.
А тому підстав для скасування цього обов`язку з підстав наведених захисником слідчий суддя не вбачає.
Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючому ризику та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрюваного саме таких обов`язків дає можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.
Продовження таких обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
З цих підстав клопотання прокурора Четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. належить задовольнити.
Керуючись статтями 177, 178, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. задовольнити.
Продовжити на два місяці, тобто до 23 вересня 2020 року включно, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду;
2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_2 ;
5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 щодо обставин, за якими Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т. Р. Хамзін