Document No. 90683554

Справа № 991/4112/20

Провадження №11-сс/991/515/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів: Семенникова О. Ю., Панаіда І. В.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: не з`явилися,

розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Татькова Юрія Олександровича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 про відмову у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 12013000000000507 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 - частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 - частиною 3 статті 209Кримінального кодексу України.

Історія провадження

1.Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури(далі - САП) здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12013000000000507, в рамках якого ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 - частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 - частиною 3 статті 209Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.15.05.2020 до САП надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Татьков Ю. О. від 11.05.2020 щодо: (1) перевірки підстав тримання ОСОБА_1 під вартою в ІТТ ГУ НП в місті Києві у зв`язку із застосуванням до нього заходів безпеки у цьому кримінальному провадженні та дотримання прав останнього при застосуванні цих заходів; (2) перевірки дотримання прав ОСОБА_1 , передбачених Законом України «Про попереднє ув`язнення»; (3) переведення його до ДУ «Київський слідчий ізолятор» (далі - клопотання від 11.05.2020).

3.20.05.2020 захисник засобами поштового зв`язку подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)скаргу на бездіяльність прокурора, в якій просив зобов`язати уповноважену особу САП, а саме старшого групи прокурорів - процесуального керівника у кримінальному провадженні, розглянути в порядку статті 220 КПК клопотання від 11.05.2011 (далі - скарга).

4.02.06.2020 слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за вказаною скаргою.

5.11.06.2020 на вказану ухвалу захисник подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

6.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Татькова Ю. О. на бездіяльність прокурора, яка полягала у нездійсненні розгляду в порядку статті 220 КПК клопотання від 11.05.2020.

7.Ухвала мотивована тим, що клопотання захисника від 11.05.2020 стосувалось запитування у прокурора інформації щодо правових підстав та умов тримання ОСОБА_1 в ІТТ ГУ НП в місті Києві у зв`язку із застосуванням до нього заходів безпеки у цьому кримінальному провадженні, а не вчинення процесуальних дій. З цих підстав, прокурор не зобов`язаний був розглядати вказане клопотання в порядку статті 220 КПК у зв`язку з чим прокурор не допустив бездіяльність, передбачену пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які прокурор зобов`язаний був вчинити в строк, передбачений КПК. Бездіяльність прокурора, яка полягає в ненаданні відповіді на запитувану інформацію, не є предметом оскарження на досудовому провадженні.

8.З цих підстав слідчий суддя дійшов висновку, що захисник оскаржує бездіяльність прокурора, яка не передбачена частиною 1 статті 303 КПК, тому вона не підлягає оскарженню під час досудового розслідування.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

9.В апеляційній скарзі захисник висловлює прохання скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою скаргу захисника повернути до Вищого антикорупційного суду для розгляду слідчим суддею по суті.

10.В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на таке: (1) клопотання від 11.05.2020 про проведення перевірки підстав застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 заходів безпеки та їх скасування є способом реалізації права останнього на отримання процесуальних документів та підлягало розгляду саме в порядку статті 220 КПК; (2) бездіяльність прокурора в розумінні пункту 1 частини 1 статті 303 КПК може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальних дій в межах встановлених цієї нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним процесуальним реагуванням на нього; (3) слідчий суддя всупереч практики Європейського суду з прав людини, яка застерігає від надмірного формалізму, постановив суто формальне рішення, внаслідок чого позбавив реалізацію ОСОБА_1 права на доступ до суду та ефективний засіб правового захисту.

Позиція учасників судового провадження

11.Учасники судового провадження в судове засідання не прибули та надали Суду заяви про проведення апеляційного розгляду за їх відсутності.

Оцінка та мотиви Суду

12.Вичерпний перелік бездіяльності прокурора, яка може бути оскаржена стороною захисту в порядку параграфу 1 Глави 26 КПК, визначено частиною 1 статті 303 КПК. Зокрема, під час досудового розслідування до слідчого судді може бути оскаржено таку бездіяльність прокурора: (1) бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (окрім невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідування та неповернення тимчасово вилученого майна), які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк (пункт 1); (2) бездіяльність прокурора при застосуванні заходів безпеки (пункт 6).

13.Для правильного вирішення апеляційної скарги Суд має встановити: чи може бути предметом оскарження в порядку параграфу 1 Глави 26 КПК бездіяльність прокурора, яка полягає в нездійсненні розгляду клопотання захисника від 11.05.2020. Для цього в свою чергу необхідно надати відповіді на такі питання: (1) чи порушував захисник у клопотанні від 11.05.2020 питання щодо вчинення прокурором дій, які він має вчинити відповідно до кримінально-процесуального законодавства у визначений в КПК строк; (2) чи стосуються викладені у клопотанні вимоги вчинення прокурором дій чи прийняття рішень при застосуванні заходів безпеки.

14.На перше питання Суд надає негативну відповідь, на друге - ствердну: бездіяльність прокурора, яка полягала у нездійсненні розгляду клопотання від 11.05.2020 в частині вимоги щодо вчинення слідчим дій при застосуванні заходів безпеки (переведення ОСОБА_1 як особи, яка тримається під вартою та до якої застосовано заходи безпеки, до ДУ «Київський слідчий ізолятор»), може бути предметом оскарження в порядку статті 303 КПК; бездіяльність прокурора щодо нездійснення розгляду клопотання захисника в частині інших вимог - не підлягає оскарженню до слідчого судді на стадії досудового розслідування.

15.До такого висновку Суд дійшов на підставі аналізу норм КПК, що визначають перелік бездіяльності прокурора, яка може бути оскаржена на стадії досудового провадження - положень пункту 1 та пункту 6 частини 1 статті 303 КПК, а також виходячи зі змісту вимог клопотання захисника від 11.05.2020.

(1) Бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк (пункт 1 частини 1 статті 303 КПК)

16.Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК, зокрема, передбачено, що підозрюваний, його захисник можуть оскаржити бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (окрім невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідування та неповернення тимчасово вилученого майна), які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк. Зі змісту цієї норми слідує, що бездіяльність прокурора, яка може бути оскаржена на досудовому провадженні до слідчого судді, має включати три обов`язкові умови: (1) кримінально-процесуальними нормами встановлено обов`язок прокурора вчинити певні процесуальні дії; (2) такі дії мають бути вчинені у визначений КПК строк; (3) прокурор не вчинив вказаних процесуальних дій у визначений КПК строк.

17.Із цієї підстави може бути оскаржена бездіяльність прокурора з нездійснення розгляду клопотання захисника про вчинення процесуальних дій в порядку статті 220 КПК. Відповідно до цієї статті клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій прокурор зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй (частини 1, 2 статті 220 КПК).

18.Оскарження бездіяльності прокурора з наведеної вище підстави у зв`язку з нездійсненням розгляду клопотання в порядку статті 220 КПК можливе лише у випадках, коли у клопотанні порушувалось питання про вчинення прокурором саме процесуальних дій.

19.Нормами КПК не надано визначення поняття «процесуальна дія», разом з тим передбачено, зокрема, таке: кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 10 частини 1 статті 3); процесуальна дія проводиться згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії (частина 1 статті 5); прокурор може доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення процесуальних дій, особисто проводити процесуальні дії в порядку, визначеному КПК, а також погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення процесуальних дій чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання (пункти 4, 10 частини 2 статті 36);слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій (частина 1 статті 40); підозрюваний, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, потерпілий мають право брати участь у проведенні процесуальних дій, крім цього, сторона захисту має право заявляти клопотання про їх проведення(пункт 9, 12 частини 2 статті 42, пункти 4, 7 частини 3 статті 64-1, пункт 4 частини 2 статті 55).

20.У контексті обставин цього провадження під процесуальною дією слід розуміти передбачені кримінально-процесуальним законодавством дії, вчинення яких належить до процесуальних повноважень прокурора (процесуального керівника) та які спричинюють визначені цим законодавством правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення кримінально-процесуальних відносин (прав, обов`язків, обмежень прав та законних інтересів учасників провадження тощо) в межах конкретного кримінального провадження.

21.Отже, необхідно встановити, чи порушував захисник у клопотанні питання про вчинення детективом саме процесуальних дій, які прокурор мав вчинити у визначений в КПК строк.

(2) Бездіяльність прокурора при застосуванні заходів безпеки (пункт 6 частини 1 статті 303 КПК)

26. Пунктом 6 частини 1 статі 303 КПК передбачено, що бездіяльність прокурора при застосуванні заходів безпеки може бути оскаржена особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

22.Підстави, приводи та порядок застосування заходів безпеки врегульовано Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закон, Закон про забезпечення безпеки), який є частиною кримінального процесуального законодавства України (частина 2 статті 1 КПК).

23.До осіб, які мають право на забезпечення безпеки, належить, зокрема, підозрюваний (пункт «в» статті 2 Закону). Безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, додатково може забезпечуватись такими заходами: а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання; б) окреме тримання (частина 1 статті 19 Закону).

24.Органами, які забезпечують безпеку осіб, є державні органи, які: а) приймають рішення про застосування заходів безпеки; б) здійснюють заходи безпеки (пункти «а», «б» частини 1 статті 3 Закону). Рішення про застосування заходів безпеки приймається, зокрема, слідчим, прокурором, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження (частина 2 статті 3 Закону). Рішення щодо застосування (про застосування чи про відмову у застосуванні) заходів безпеки та про їх скасування приймає, зокрема, слідчий шляхом винесення мотивованої постанови (частини 2, 4 статті 22 Закону).

25.Особи, взяті під захист, мають право, зокрема, подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування; вимагати від слідчого, прокурора застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів (пункти «а», «в» частини 1 статті 5 Закону, пункт 12 частини 3 статті 42 КПК).

26.Слідчий, прокурор, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зобов`язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. На своє рішення вони приймають мотивовану постанову (частина 2 статті 22 Закону). За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки слідчим, прокурором виноситься мотивована постанова про їх скасування (частина 5 статті 22 Закону).

27.Виходячи з буквального формулювання норм КПК (пункт 12 частини 3 статті 42, пункти 1 та 6 частини 1 статті 303), законодавець розрізняє процесуальні дії та заходи безпеки. Разом із тим, застосування заходів безпеки є різновидом вчинення процесуальної дії, виходячи із визначення останньої у пункті 20 цієї ухвали. Таким чином, враховуючи те, що рішення щодо застосування заходів безпеки належить до процесуальної компетенції прокурора, то клопотання сторони захисту щодо вжиття заходів безпеки є клопотанням про вчинення процесуальної дії, яке має бути розглянуто прокурором в триденний строк, передбачений статтею 220 КПК. Відповідно бездіяльність прокурора щодо нездійснення розгляду такого клопотання може бути предметом оскарження на підставі як на підставі пункту 1, так і пункту 6 частини 1 статті 303 КПК. У такому випадку (за наявності відповідного клопотання щодо застосування заходів безпеки) застосуванню підлягає пункт 6 як спеціальна норма по відношенню до загальної норми, що міститься в пункті 1 вказаної статті.

28.Отже, оскарження бездіяльності прокурора при застосуванні заходів безпеки здійснюється на підставі пункту 6 частини 1 статті 303 КПК. Допущення прокурором бездіяльності, яка полягала в не розгляді (неналежному розгляді) клопотання щодо застосування заходів безпеки позбавляє сторону захисту оскаржити відповідне процесуальне рішення, а отже, реалізувати право на здійснення судового контролю за процесуальною діяльністю та рішеннями прокурора при застосуванні заходів безпеки на підставі пункту 6 частини 1 статті 303 КПК.

29.Із урахуванням викладеного вище слід встановити, чи порушував захисник у клопотанні питання про вжиття заходів при застосуванні заходів безпеки.

(3) Вимоги (прохання) клопотання захисника від 11.05.2020

30.У клопотанні від 11.05.2020 захисник (1) зазначив, що з 21.12.2018 підозрюваний ОСОБА_1 тримається під вартою в ІТТ ГУ НП у місті Києві (а не в слідчому ізоляторі, що є порушенням його конституційних прав) на підставі постанови про застосування заходів безпеки у цьому кримінальному провадженні, та (2) з посиланням на статтю 220 КПК висловив до прокурора вимоги (прохання), які умовно можна розділити на три групи:

(1) щодо перевірки підстав тримання ОСОБА_1 під вартою в ІТТ ГУ НП в місті Києві у зв`язку із застосуванням до нього заходів безпеки у цьому кримінальному провадженні та дотриманням прав останнього при застосуванні цих заходів (перевірити на підставі чого ОСОБА_1 тримається під вартою в ІТТ ГУ НП в місті Києві, а не в ДУ «Київський слідчий ізолятор», у зв`язку із застосування до нього заходів безпеки у цьому кримінальному провадженні; чи ознайомлено його з відповідною постановою; чи повідомлявся ОСОБА_1 про загрози, які існують щодо нього у зв`язку із чим до останнього були застосовані заходи безпеки; чи роз`яснювались йому права та обов`язки, які передбачені Законом про забезпечення безпеки; чи попереджався він про наслідки (відповідальність) у разі порушення вимог вказаного Закону; встановити, які заходи безпеки застосовуються до ОСОБА_1 і чи співрозмірні вони із існуючими загрозами його життю та здоров`ю; чи тримається він окремо від інших затриманих (заарештованих) осіб);

(2) щодо перевірки дотримання прав ОСОБА_1 , передбачених Законом України «Про попереднє ув`язнення» (в частині користування холодильником, телевізором, розрахунковим рахунком та в частині доступу до бібліотеки, настільних ігор, газет, душепасторської опіки);

(3) про вжиття заходів щодо відновлення конституційних прав ув`язненого ОСОБА_1 шляхом переведення його до ДУ «Київський слідчий ізолятор».

31.У зв`язку з тим, що протягом трьох днів з моменту отримання САП цього клопотання (15.05.2020) прокурор не розглянув вказане клопотання та не повідомив про результати його розгляду відповідно до вимог статті 220 КПК, захисник звернувся зі скаргою на бездіяльність прокурора в порядку статті 303 КПК. При цьому в скарзі захисник не посилався на жодний з пунктів частини 1 статті 303 КПК (ні на пункт 1, ні на пункт 6).

32.За таких обставин слідчий судді мав керуватись принципом jura novit curia («суд знає закони»), за яким незазначення стороною конкретної правової норми не є визначальним під час вирішення судом справи та не звільняє суд від обов`язку застосувати при вирішенні справи належні приписи юридичних норм з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин. При цьому слідчий суддя мав виходити зі змісту клопотання від 11.05.2020 та суті заявлених вимог.

33.Зі змісту клопотання вбачається, що дії, про вчинення яких захисник просить в першій та другій групі, не є процесуальними діями (не передбачені законодавством як дії, які зобов`язаний вчинити процесуальний керівник та не належать до процесуальної компетенції останнього, не спрямовані на зміну кримінально-процесуальних відносин у цьому кримінальному провадженні). Вчинення дій, наведених у другій групі, належить до повноважень прокуратури(а не прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні) в межах здійснення нагляду за додержанням законів за дотриманням прав при виконанні судових рішень у кримінальному провадженні, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян (пункт 9 Розділу XV Перехідних положень Конституції України, пункт 4 частини 1 статті 2, стаття 26 Закону України «Про прокуратуру», стаття 22 Закону України «Про попереднє ув`язнення»).

34.Виходячи зі змісту вимог (прохання) першої та третьої групи, по суті вони стосуються застосування до підозрюваного ОСОБА_1 заходів безпеки у цьому кримінальному провадженні: вимоги першої групи, хоч і не стосуються вчинення процесуальних дій, однак фактично в них міститься перелік обставин, які можуть розглядатись як підстави для вимоги третьої групи щодо переведення підозрюваного до іншого місця попереднього ув`язнення. При цьому в клопотанні захисник прямо не ставить вимогу про скасування заходів безпеки (у виді визначення місця тримання під вартою в ІТТ ) стосовно підозрюваного, проте зі змісту клопотання (тверджень захисника про незаконне тримання підозрюваного під вартою в ІТТ при застосування заходів безпеки) слідує, що захисник ставить питання саме про скасування заходів безпеки. Вказане підтверджується, зокрема, і тим, що захисник в апеляційній скарзі кваліфікує клопотання від 11.05.2020 як клопотання «про проведення перевірки підстав застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 заходів безпеки та їх скасування».

35.Суд звертає увагу, що питання щодо зміни місця попереднього ув`язнення стосовно особи, яка тримається під вартою і стосовно якої вжито заходи безпеки, може бути вирішено як в порядку вирішення питання про переведення до іншої установи попереднього ув`язнення при застосуванні заходів безпеки, так і в разі скасування заходів безпеки, тобто припинення застосування (пункт «а» частини 1 статті 19 Закону). За таких обставин, вимога третьої групи в будь-якому разі стосується вирішення питання при застосуванні заходів безпеки.

36.Отже, в клопотанні від 11.05.2020 захисник порушив питання про вчинення дій, які не є процесуальними (перша та друга групи вимог), та про вжиття заходів при застосуванні заходів безпеки (вимога третьої групи).

37.З наведених вище підстав слідчий суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою в частині оскарження захисником бездіяльності прокурора, яка полягала в нездійсненні розгляду клопотання від 11.05.2020 в частині вимог (1) щодо перевірки підстав тримання ОСОБА_1 під вартою в ІТТ ГУ НП в місті Києві у зв`язку із застосуванням до нього заходів безпеки у цьому кримінальному провадженні та дотриманням прав останнього при застосуванні цих заходів та (2) щодо перевірки дотримання прав ОСОБА_1 , передбачених Законом України «Про попереднє ув`язнення». Суд погоджується з висновком слідчого судді, що в частині зазначених вимог клопотання захисника є клопотанням про запитування інформації, а не вчинення процесуальних дій.

38.Разом з тим, висновок слідчого судді про те, що клопотання в частині вимог щодо переведення підозрюваного як особи, яка тримається під вартою та до якої застосовано заходи безпеки, до іншого місця попереднього ув`язнення, є клопотанням про запитування інформації є помилковим. З підстав наведених вище, Суд доходить висновку про те, що не розглянувши клопотання в частині вказаної вимоги, а саме не прийнявши відповідне процесуальне рішення за результатами розгляду, прокурор допустив бездіяльність при застосуванні заходів безпеки. Тому в цій частині бездіяльність прокурора може бути предметом судового контролю зі сторони слідчого судді.

Висновок за результати розгляду апеляційної скарги

39.Бездіяльність прокурора, яка полягала в нездійсненні розгляду клопотання захисника від 11.05.2020 в частині вимоги про вжиття заходів щодо відновлення конституційних прав ув`язненого ОСОБА_1 (як особи, яка тримається під вартою і стосовно якої вжито заходи безпеки) шляхом переведення його до ДУ «Київський слідчий ізолятор», може бути предметом оскарження на підставі пункту 6 частини 1 статті 303 КПК. Бездіяльність прокурора щодо нездійснення розгляду клопотання в частині решти вимог не підлягає оскарженню на стадії досудового розслідування.

40.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (частина 3 статті 407 КПК).

41.Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (пункти 2, 3 частини 1 статті 409 КПК).

42.З мотивів, наведених вище, вбачається, що (1) висновок слідчого судді про те, що клопотання захисника стосувалось виключно запитування інформації не підтверджується матеріалами провадження, адже запитування інформації стосувалась лише частина вимог (вимоги першої та другої групи). (2) Вказане унеможливило ухвалити рішення щодо вимоги про переведення підозрюваного до іншого місця попереднього ув`язнення. Отже, наявні підстави як для залишення ухвали без змін, так і для скасування ухвали з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 411 та частини 1 статті 412 КПК.

43.За таких обставин оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає частковому скасуванню, а саме в частині відмови у відкритті провадження за скаргою захисника на бездіяльність слідчого (детектива), яка полягала в нездійсненні розгляду клопотання від 11.05.2020 в частині вимоги про вжиття заходів щодо відновлення конституційних прав ув`язненого ОСОБА_1 шляхом переведення його до ДУ «Київський слідчий ізолятор».

44.Хоч нормами КПК і не передбачено повноваження суду апеляційної інстанції щодо часткового скасування ухвали слідчого судді, ухвалюючи рішення про часткове скасування оскаржуваної ухвали, Суд виходить з того, що не може бути скасоване законне та обґрунтоване рішення, адже рішення може бути скасоване лише з метою виправлення помилки та реального поновлення права особи. В протилежному випадку(скасування ухвали в повному обсязі) буде допущено правовий пуризм, тобто надмірний та необґрунтований формалізм, і це врешті-решт не вплине на поновлення прав особи чи до прийняття іншого рішення в тій частині, в якій Суд залишив оскаржувану ухвалу без змін.

45.Керуючись статтями 303, 405, 407, 409, 411, 412, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу захисника Татькова Ю. О. - задовольнити частково.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 скасувати в частині відмови у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Татькова Ю. О. на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягала в нездійсненні розгляду клопотання від 11.05.2020 в частині вимоги вжити заходів щодо відновлення конституційних прав ув`язненого ОСОБА_1 шляхом переведення його до ДУ «Київський слідчий ізолятор».

3.В цій частині постановити нову ухвалу, якою направити скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Татькова Ю. О. на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягала в нездійсненні розгляду клопотання від 11.05.2020 в частині вимоги вжити заходів щодо відновлення конституційних прав ув`язненого ОСОБА_1 шляхом переведення його до ДУ «Київський слідчий ізолятор», разом із матеріалами справи № 991/4112/20 до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку

4.В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді О. Ю. Семенников

І. В. Панаід