Document No. 90719311

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/9083/19

Провадження № 1-р/991/61/20

У Х В А Л А

27 липня 2020 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого Крикливого В.В., суддів: Галабали М.В., Широкої К.Ю.,

за участі: секретаря судових засідань Чумаченко А.О., прокурора Кравця В.В., захисників: Пльотки П.Ю., Поповської Т.В., Ткаченка В.І., Боряк Г.Л., Гарника О.А., Фролової О.Г., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

здійснивши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого судового засідання розгляд заяви захисників Боряк Г.Л. та Гарника О.А. про роз`яснення судових рішень від 05.06.2020 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, та ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК,

в с т а н о в и в :

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52016000000000330 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК.

10.06.2020 до Вищого антикорупційного суду від захисників Гарника О.А. та Боряк Г.Л. надійшла спільна заява про роз`яснення судових рішень (ухвал), постановлених колегією суддів 05.06.2020 без виходу до нарадчої кімнати під час підготовчого судового засідання.

Свої вимоги захисники Гарник О.А. та Боряк Г.Л. мотивують тим, що впродовж розгляду вищевказаної справи колегія суддів у своїх ухвалах висловила з однакових за своєю суттю приводів декілька різних, на їх думку, і взаємосуперечливих тлумачень тотожних правовідносин, а тому такі судові рішення підлягають роз`ясненню.

Так, напочатку згаданої заяви захисники зазначають про свою незгоду із прийнятими судом процесуальними рішеннями щодо вирішення 28.01.2020 заявленого колегії суддів відводу, щодо долучення до справи 01.06.2020 заперечень на дії колегії суду без їх оголошення, щодо продовження судового засідання 05.06.2020 у відсутність одного із захисників обвинуваченого ОСОБА_1 та щодо здійснення судом дистанційного судового провадження під час карантину, оголошеного в Україні.

На думку захисників, наведені вище процесуальні рішення постановлені внаслідок довільного тлумачення судом суті аргументів захисту та положень процесуального законодавства. Про роз`яснення цих ухвал суду захисники Гарник О.А. та Боряк Г.Л. не наполягають. Проте прохають наступне:

1.Роз`яснити зміст постановленої без виходу до нарадчої кімнати ухвали від 05.06.2020 про заборону стороні захисту заперечувати у розрізі винесених раніше у цій же справі вищевказаних судових рішень.

2.Роз`яснити зміст постановленої судом без виходу до нарадчої кімнати ухвали від 05.06.2020 щодо порядку розгляду клопотань у судовому засіданні та права головуючого на його зміну одноособово.

3.Забезпечити у судовому засіданні розгляд справи на належному фаховому рівні із збереженням усіх гарантованих прав для учасників процесу без їх дискримінації за процесуальним статусом.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисники Гарник О.А., Боряк Г.Л., Пльотка П.Ю., Поповська Т.В., вимогу про роз`яснення судових рішень підтримали з підстав, наведених в заяві.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодилися із позицією свої захисників. Обвинувачений ОСОБА_2 відмовився висловити свою думку з приводу задоволення згаданої заяви, посилаючись на відсутність в судовому засіданні його захисника.

Прокурор Кравець В.В. в судовому засіданні пояснив, що постановлені колегією суддів під час підготовчого судового засідання ухвали є зрозумілими та належно вмотивованими, тому додатковому роз`ясненню не підлягають.

Захисники Ткаченко В.І., Фролова О.Г. та представник потерпілого АТ «Українська залізниця», будучи належно повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, що не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.

Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява захисників Боряк Г.Л. та Гарника О.А. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 369 КПК, судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 371 КПК, у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.

В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку (ч.2 ст.372 КПК ).

Відповідно до ч.1 ст. 380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Як вже зазначалося раніше, у своїй заяві захисники Гарник О.А. та Боряк Г.Л. прохають:

1.Роз`яснити зміст постановленої без виходу до нарадчої кімнати ухвали від 05.06.2020 про заборону стороні захисту заперечувати у розрізі винесених раніше у цій же справі вищевказаних судових рішень.

2.Роз`яснити зміст постановленої судом без виходу до нарадчої кімнати ухвали від 05.06.2020 щодо порядку розгляду клопотань у судовому засіданні та права головуючого на його зміну одноособово.

3.Забезпечити у судовому засіданні розгляд справи на належному фаховому рівні із збереженням усіх гарантованих прав для учасників процесу без їх дискримінації за процесуальним статусом.

Відповідно до технічного запису та журналу судового засідання від 05.06.2020 колегією суддів без виходу до нарадчої кімнати постановлено наступні ухвали:

1.Про продовження підготовчого судового засідання у відсутність захисників Гарника А.О., Ткаченка В.І. та представника цивільного позивача Щербак Ю.В. (14 год 34 хв технічного запису);

2.Про відмову у задоволенні клопотання захисника Поповської Т.В. про застосування запропонованого нею порядку обговорення учасниками судового засідання клопотань про повернення обвинувального акта (16 год 15 хв т.з.).

3.Про залишення без розгляду заяви захисника Боряк Г.Л. про відвід колегії суддів (16 год 37 хв т.з.);

4.Про задоволення клопотання захисників Фролової О.Г. та Боряк Г.Л. про відкладення судового засідання у зв`язку із закінченням робочого часу (16 год 53 хв т.з.).

Окрім того, учасникам судового провадження, зокрема захиснику Боряк Г.Л., було роз`яснено положення кримінального процесуального законодавства, а саме що Законом не передбачено оголошення в судовому засіданні заперечень на дії суду або головуючого. Письмові заперечення захисників можуть бути приєднані до матеріалів судової справи та враховані судом при ухваленні судового рішення. Також було роз`яснено що будь-які заперечення на рішення, ухвалені судом під час судового розгляду, можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне рішення у справі (16 год 17 хв т.з.).

Інші судові рішення, у тому числі наведені в заяві захисників про роз`яснення судових рішень, в судовому засіданні 05.06.2020 не ухвалювалися.

Як вбачається з наведеного, під час підготовчого судового засідання колегією суддів без виходу до нарадчої кімнати були постановлені ухвали, які викладено ясною, зрозумілою літературною мовою з використанням сталої в понятійному сенсі термінологією, яка унеможливлює різне їх тлумачення. Тому згадані судові рішення роз`яснення не потребують.

З пояснень захисників, які прохали задовольнити заяви про роз`яснення судових рішень, вбачається, що останні фактично не погоджуються з мотивами прийняття цих рішень, що теж не може бути підставою для їх роз`яснення. Так як, під час роз`яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз`яснення мотивів прийняття рішення.

Однак, перш за все, колегія суддів вважає, що заява захисників Боряк Г.Л. та Гарника О.А. про роз`яснення зазначених ухвал не може бути задоволена у зв`язку із тим, що усні ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати та занесені секретарем судового засідання в журнал судового засідання, в порядку ст. 380 КПК роз`ясненню не підлягають.

Для того, щоб відповісти на питання чи можуть бути роз`яснені судові рішення ухвалені без виходу до нарадчої кімнати, необхідно перш за все звернутися до буквального змісту ст. 380 КПК та зіставити його з іншими нормами КПК, що дозволить з`ясувати намір законодавця при формулюванні цієї норми та надати їй відповідне тлумачення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 380 КПК «якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст». Частина 2 статті 380 КПК передбачає, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення в судовому засіданні протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Крім того, ч. 4 ст. 380 КПК передбачає можливість апеляційного оскарження ухвали про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні.

Наявність указівки на суб`єктів звернення із заявою про роз`яснення судового рішення в цій статті, серед яких називаються не тільки учасники судового провадження, але й «орган виконання судового рішення, приватний виконавець», свідчить про те, що предметом такого роз`яснення може бути не будь-яке рішення, а лише те рішення, яке підлягає виконанню, а його суть полягає в роз`ясненні не мотивів чи процедури ухвалення рішення, а його резолютивної частини, тобто тієї частини рішення, яке підлягає виконанню.

Наведене указує на мету цієї норми - забезпечити процесуальний механізм подолання неясності судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню, а не доповнення аргументації того чи іншого судового рішення кожного разу, коли особа не погоджується із постановленим судовим рішенням чи вважає, що наведених у ньому мотивів недостатньо чи вони є непереконливими.

У сукупності із визначеним у ч. 2 ст. 380 КПК окремим процесуальним порядком розгляду заяв про роз`яснення судового рішення, який виходить за межі судового розгляду кримінального провадження по суті, наведене вище дає можливість зробити висновок, що за змістом ст. 380 КПК роз`ясненню підлягають не будь-які рішення, ухвалені в межах судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, а лише судові рішення, яким завершується такий судовий розгляд - вироки, а також ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру, про закриття кримінального провадження.

Протилежний висновок призвів би до порушення законодавчої логіки побудови єдиної процедури судового розгляду, за якою всі питання, що стосуються судового розгляду кримінального провадження, мають вирішуватися судом, який його розглядає, в межах процедури судового розгляду (єдине виключення із цього правила на даний момент прямо передбачено для вирішення питання щодо відводу судді, який розглядає кримінальне провадження одноособово, але таке виключення обумовлене необхідністю розгляду цього питання іншим суддею).

Іншими словами, якщо вважати, що ст. 380 КПК передбачає можливість окремого від основного процесу розгляду питання про роз`яснення будь-якого судового рішення, ухваленого під час судового розгляду кримінального провадження (включаючи як письмові ухвали, постановлені в нарадчій кімнаті, так і усні ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати та занесені секретарем судового засідання в журнал судового засідання), це підірвало б не просто ідею безперервності судового розгляду, а створило б небезпечні й широкі можливості для перешкоджанню судовому розгляду шляхом подання недобросовісною стороною численних заяв про роз`яснення усіх письмових чи усних ухвал, постановлених судом, що вимагало б проведення окремих судових засідань щодо розгляду кожної такої заяви, що може паралізувати роботу суду.

З огляду на це, висновок про те, що в порядку, передбаченому ст. 380 КПК, роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, ухвалені під час судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, а лише ті рішення, якими таке провадження завершено, є цілком обґрунтованим і базується на поєднанні логічного, системного та телеологічного (цільового) методів тлумачення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви захисників Боряк Г.Л. та Гарника О.А. про роз`яснення судових рішень від 05.06.2020, ухвалених без виходу до нарадчої кімнати, необхідно відмовити.

Додатково суд звертає увагу на те, що під час підготовчого судового засідання адвокат Боряк Г.Л. та інші захисники неодноразово подавали до суду письмові звернення з різними назвами, такими як: «заперечення на дії колегії суддів», «заперечення щодо дискримінації сторони захисту» тощо. В згаданих зверненнях захисники фактично висловлюють свою незгоду з процесуальними рішеннями (ухвалами), прийнятими колегією суддів під час підготовчого судового засідання.

В обґрунтування права сторони захисту оголошувати та обговорювати в судовому засіданні зазначені звернення захисники Пльотка П.Ю. та Боряк Г.Л. посилаються на п. 10 ч. 3 ст. 42, ч. 4 ст. 46 та ст. 329 КПК.

Так, відповідно п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК, в обвинуваченого є право подавати свої заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу.

Згідно із ч. 4 ст. 46 КПК, захисник користується процесуальними правами обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 329 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження під час судового засідання подають заперечення стоячи.

В судовому засіданні адвокат Боряк Г.Л. наполягала на тому, що якщо статтею 329 КПК передбачено подання в судовому засіданні заперечень стоячи, то це означає, що захисники мають право оголошувати свої заперечення саме на дії суду у будь-який момент судового засідання. Проте таке тлумачення зазначеної правової норми є хибним.

Так, вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог захисників, колегія суддів звертає увагу на те, що наведеними вище правовими нормами передбачено право обвинуваченого, а відповідно і захисника, подавати свої заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу.

Наявність указівна на протокол свідчить про те, що надання усних або письмових заперечень на хід і результати процесуальних дії, про які зазначають захисники, посилаючись на ст. 42 КПК, є притаманним стадії досудового розслідування. Так як, відповідно до положень ст.103 та ст.104 КПК хід і результати проведення органами досудового розслідування процесуальних дій фіксується саме у протоколі. У той час коли процесуальні дії під час судового розгляду кримінального провадження фіксуються за допомогою технічних засобів та журналу судового засідання (ст.ст.107, 108 КПК).

А відтак, надання усних або письмових заперечень на хід і результати процесуальних дії під час судового засідання не передбачено процесуальним Законом, окрім можливості включення таких заперечень до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченої ч.1 ст. 392 КПК.

Посилання захисника Боряк Г.Л. на ст. 329 КПК, яка на її думку регламентує право учасників судового провадження оголошувати під час судового засідання усні та письмові заперечення на рішення (ухвали) суду, постановлені під час судового провадження, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Для того, щоб з`ясувати чи регламентує ст. 329 КПК право учасників судового провадження подавати заперечення на рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, у спосіб відмінний від передбаченого ст. 392 КПК, необхідно звернути увагу на те, що ця норма (ст. 329 КПК) розташована у розділі IV «Судове провадження у першій інстанції» в главі 28 «Судовий розгляд», § 1 «Загальні положення судового розгляду».

За загальним правилом, норми, передбачені в главі 28 КПК, застосовуються і на інших стадіях кримінального провадження, на що, зокрема, вказують відсильні норми в інших розділах (ч. 1 ст. 405, ч. 1 ст. 433 КПК).

Згідно ч.1 ст. 329 КПК «Обов`язки присутніх у залі судового засідання», особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.

З буквального змісту та назви цієї статті вбачається, що згадана норма регламентує не право допитувати свідків, заявляти клопотання, подавати заперечення, а порядок проведення судового засідання, спеціальні правила ритуального характеру, яких мають дотримуватися суд, учасники процесу та інші громадяни. Зокрема, учасники судового провадження мають звертатися до суду стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засідання.

Подання заперечені в судовому засіданні передбачено іншими статтями КПК, а саме:

обвинувачений має права заперечувати проти проведення процесуальної дії у відсутність свого захисника (ч. 2 ст. 46 КПК), цивільний відповідач має право подавати заперечення проти позову (ч. 3 ст. 62 КПК), представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, має право подавати заперечення на апеляційні та касаційні скарги (п. 5 ч. 6 ст. 641 КПК), сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право подавати заперечення проти визнання доказів недопустимими (ч. 3 ст. 89 КПК), сторони кримінального провадження мають право заперечувати проти визнання чинними процесуальної дії та результатів її здійснення (ч. 6 ст. 107), педагог, психолог або лікар мають право подавати заперечення проти запитань, які ставляться під час допиту малолітньої або неповнолітньої особи (ч. 4 ст. 226 КПК), сторони кримінального провадження чи потерпілий мають право подавати заперечення проти здійснення дистанційного провадження (ч. 2 ст. 336 КПК), обвинувачений має право подавати заперечення проти закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності (п. 8 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ст. 287 КПК), обвинувачений, потерпілий та представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право подавати заперечення проти розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку (ч. 1 ст. 302 КПК), під час підготовчого судового засідання можуть бути подані письмові заперечення на ухвали слідчого судді, які не підлягають оскарженню (ч. 3 ст. 309 КПК), учасники судового провадження мають право заперечувати проти визнання судом недоцільним дослідження певних доказів (ч.3 ст.349 КПК), під час допиту свідка сторона кримінального провадження має право заявляти протест (заперечення) проти питання, яке не стосується суті кримінального провадження (ч. 8 ст. 352 КПК) сторони кримінального провадження мають право заперечувати проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію (ч. 9 ст. 352 КПК), учасники судового провадження мають право подавати заперечення на апеляційну та касаційну скарги (ст. 402, ст. 431 КПК) тощо.

Зазначеними вище нормами регламентовано реалізацію такої засади кримінального провадження, як змагальність сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позиції, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Законом (ч. 1 ст. 22 КПК). При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 22 КПК).

Законодавець такою редакцією статті підкреслив роль суду як органу влади, що стоїть не поряд із сторонами в процесі, а над ними, забезпечуючи здійснення ними своїх процесуальних прав, створюючи рівні умови у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Інакше суд втратив би риси неупередженого арбітра в змаганні сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 КПК, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Частиною другою згаданої статті передбачено, що головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засідання належного порядку.

Із змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем не передбачено такої форми процесуальної поведінки як проголошення в судовому засіданні учасниками судового провадженні заперечень на дії суду.

Таким чином, учасники судового провадження, за виключенням передбачених спеціальними нормами випадків (ч. 2 ст. 392, ч. 3 ст. 309), мають право подавати заперечення лише стосовно протилежної сторони кримінального провадження в межах обстоювання їхніх правових позиції, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Законом.

Передбаченою законодавцем формою незгоди учасників судового провадження із прийнятими судом процесуальними рішеннями є оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.

Іншими словами, якщо вважати, що учасники судового провадження мають право оголошувати в судовому засіданні заперечення на будь-яке процесуальне рішення, ухвалене під час судового засідання, та наполягати на його обговоренні, це підірвало б не просто ідею проведення та завершення судового розгляду протягом розумного строку, а створило б небезпечні й широкі можливості для перешкоджанню судовому розгляду шляхом подання недобросовісною стороною численних усних та письмових заперечень на дії суддів, що може паралізувати роботу суду.

Враховуючи місце розташування ст. 392 КПК у розділі IV «Судове провадження у першій інстанції», її зміст та зміст наведених вище правових норм, виявляється цілком обґрунтованим висновок про те, що чинним процесуальним законом не передбачено право учасників судового провадження подавати під час судового розгляду кримінального провадження заперечення на рішення суду (окрім ухвал слідчих суддів), дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо. Судові рішення, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, можуть бути оскарженні в апеляційному порядку. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст. 392 КПК, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги, що ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати та занесені секретарем судового засідання в журнал судового засідання, роз`ясненню не підлягають, у задоволенні заяви захисників Боряк Г.Л. та Гарника О.А. про роз`яснення судових рішень, постановлених 05.06.2020, необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 380 КПК, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви захисників Боряк Г.Л. та Гарника О.А. про роз`яснення ухвал суду, постановлених 05.06.2020 без виходу до нарадчої кімнати під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, та ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК, - відмовити.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що відповідно до ч.2 ст. 392 КПК, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня її оголошення через Вищий антикорупційний суд.

Судді:

В.В. Крикливий М.В. Галабала К.Ю. Широка