Document No. 90719328

Справа № 757/3156/19-к

Провадження 1-кп/991/193/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

27 липня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів (далі - суд), у складі

головуючого судді Дубаса В.М., суддів: Коліуша О.Л., Ткаченка О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.,

прокурора Козачини С.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Олійника В.Б., Дроздова О.М.

розглянувши клопотання адвоката Олійника В.Б. про повернення внесеної застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР) 21.04.2017 №52017000000000282 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 місті Пирятин Полтавської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження.

10.12.2019 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з Печерського районного суду міста Києва відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.10.2019 надійшов обвинувальний акт з додатками та матеріали судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 21.04.2017 за № 52017000000000282 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації».

Ухвалою ВАКС від 11.12.2019 призначено підготовче судове засідання на 23.12.2019, з відкладенням на 30.01.2020, 07.02.2020, 02.03.2020. Ухвалою ВАКС від 02.03.2020 призначено судовий розгляд на 11.03.2020 з відкладенням на 02.04.2020, 30.04.2020, 14.05.2020, 22.05.2020, 25.05.2020, 18.06.2020, 02.07.2020, 23.07.2020, 27.07.2020.

2. Короткий виклад поданої заяви.

27.07.2020 під час судового засідання адвокат Олійник В.Б. подав заяву про повернення обвинуваченому ОСОБА_1 сплаченої ним відповідно до платіжного доручення від 26.05.2020 №1 застави у розмірі 42040 грн. (сорок дві тисячі сорок гривень 00 коп.), обґрунтовуючи таке тим, що ухвалою ВАКС від 22.05.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 грн. та покладено обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою та повідомляти суд про зміну свого проживання та/або роботи строком до 20.07.2020, а оскільки цей строк дії обов`язків закінчився й не продовжений, то відтак будь-які запобіжні заходи щодо ОСОБА_1 відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Дроздов О.М. підтримали цю заяву Олійника В.Б. та просили її задовольнити.

Прокурор Козачина С.С. заперечував проти задоволення заяви про повернення застави, зазначаючи, що на теперішній час щодо обвинуваченого ОСОБА_1 діє запобіжний захід у вигляді застави, строк дії якого не обмежений законом, а відтак така не підлягає поверненню.

3. Обґрунтування позиції суду.

Ухвалою ВАКС від 22.05.2020 звернено у дохід держави заставу в розмірі 35240 грн., внесену 29.12.2018 ОСОБА_1 згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27.12.2018, застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 грн. та покладено на нього на строк два місяці, тобто до 20.07.2020, обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

За статтею 203 КПК, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Виходячи із системного аналізу таких норм КПК, граничний строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не встановлений, а тому такий захід діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК. При цьому припинення дії обов`язків, покладених ухвалою на підозрюваного, обвинуваченого, жодним чином не впливає на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення частини 7 статті 194 КПК, відповідно до якого після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Суд також зазначає, що окрім обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, існують безстрокові процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до частини 7 статті 42 КПК, в тому числі обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого також є метою запобіжного заходу у виді застави.

Такий висновок випливає із законодавчого формулювання частини 8 статті 182 КПК, за якою якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, відповідно до цієї норми закону заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків підозрюваним, обвинуваченим, а ще і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Тому суд вважає, що доводи Олійника В.Б. про те, що у зв`язку із закінченням на теперішній час строку покладених на ОСОБА_1 обов`язків до нього не застосовано жодного запобіжного заходу є необґрунтованими, оскільки є чинним запобіжний захід у вигляді застави, який діє до його зміни чи скасування у встановленому КПК порядку, й тому підстави для повернення застави відсутні.

Керуючись статтями 176 - 178, 182, 194, 372, 376, 392, 532 КПК, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Олійника В.Б. про повернення внесеної застави.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді - Коліуш О.Л.

Ткаченко О.В.