Search

Document No. 90797289

  • Date of the hearing: 05/08/2020
  • Date of the decision: 05/08/2020
  • Case №: 991/6358/20
  • Proceeding №: 12013110060002990
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
  • Secretary : Budkovoi V.O.
  • Prosecutor : Zhovmir I.I.

Справа № 991/6358/20

Провадження1-кс/991/6546/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,

представника власника майна адвоката Скрипника П.Г.,

прокурора Жовмір І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Скрипника Павла Григоровича, який діє в інтересах ПП «Слав Консалтинг», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Скрипника Павла Григоровича в інтересах ПП «Слав Консалтинг» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22.11.2018 у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 на майно, належне на праві власності ПП «Слав Консалтинг». Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2018 накладений арешт на майно ПП «Слав Консалтинг», який на думку представника, є необґрунтованим, оскільки з клопотанням звернувся неналежний суб`єкт; майно, на яке накладено арешт було придбано у 2002-2003 роках, тобто до того як ОСОБА_1 став керівником ПП «Слав Консалтинг»; відсутні докази, що належне підприємству майно здобуто злочинним шляхом.

2. Представник власника майна в судовому засіданні підтримав подане клопотання і просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував скасування арешту. Пояснив, що це підприємство використовувалося підозрюваним ОСОБА_1 для легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. На час накладення арешту, ОСОБА_1 мав статус підозрюваного в цьому кримінальному провадженні, і хоча матеріали щодо нього виділені в окреме провадження, цього статусу він не втратив. Саме кримінальне провадження, в рамках якого накладено арешт, є фактовим, оскільки із нього виділено матеріали за підозрою конкретних осіб.

3. Заслухавши представника власника майна, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла такого висновку.

3.1. Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

3.2. Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. В даному випадку заявник вказує на необґрунтованість накладення арешту, що обумовлює межі дослідження слідчим суддею. В даному випадку заявник вказує на дві підстави, що обумовлює межі дослідження слідчим суддею.

3.3. Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

3.4. Із ухвали Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2018 вбачається, що Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України. Відповідно до цієї ухвали слідчим суддею задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Дема О.В. та накладено арешт на нерухоме майно ПП «Слав Консалтинг».

3.5. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.07.2020 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України. У зв`язку з цим, враховуючи приписи ст. 33-1 КПК України, розгляд клопотання у цьому кримінальному провадженні відноситься до підсудності Вищого антикорупційному суду.

3.6. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

3.7. Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України). Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Разом з тим, зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2018 не вбачається, що арешт на нерухоме майно ПП «Слав Консалтинг» накладався з метою збереження речових доказів, а визначено іншу мету цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, посилання представника власника майна на те, що в ухвалі не зазначено, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні відповідає нерухоме майно ПП «Слав Консалтинг» не є підставою для визнання необґрунтованості арешту.

3.8. Щодо посилань представника на обставини придбання майна у 2002-2003 роках, фактично до призначення ОСОБА_1 керівником, то слідчий суддя зазначає, що ця обставина існувала на момент накладення арешту і не є підставою для скасування арешту в розумінні ч. 1 ст. 174 КПК України.

3.9. Представник власника майна зазначає, що у клопотанні слідчого прокуратури вказано хибну мету арешту майна ПП «Слав Консалтинг». Однак, в ухвалі слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2018 зазначено, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно може підлягати спеціальній конфіскації, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

3.10. Відповідно до ч. 4 ст. 96-2 Кримінального кодексу України майно підлягає спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті. При чому у цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Представник власника майна зазначає, що право власності на нерухоме майно було набуто на підставі договорів купівлі продажу протягом 2002-2003 років. Однак інформація з Державного реєстру речових прав свідчить про реєстрацію права власності на будівлю гуртожитку 14.03.2014, тобто її набуття в часі співпадає з подіями кримінального правопорушення.

Із ухвали від 22.11.2018 вбачається, що арешт на нерухоме майно ПП «Слав Консалтинг» накладався саме з метою забезпечення спеціальної конфіскації, і як вбачається із мотивування судового рішення, у слідчого судді були підстави для таких висновків.

3.12. Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.07.2020 ПП «Слав Консалтинг» у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 не має статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні, особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт. Таким чином, ПП «Слав Консалтинг» має процесуальний статус особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. В такому випадку чинним кримінальним процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна лише за клопотанням прокурора. Так, відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Разом з тим, як вбачається із ухвали слідчого судді від 22.11.2018 року, арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого.

Вказані обставини дають підстави для висновку, що арешт на нерухоме майно був накладений за зверненням неналежного суб`єкта.

3.13. Крім того, слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження № 12013110060002990 від 02.04.2013 здійснюється за фактом вчинення злочину, конкретні підозрювані в ньому відсутні. Враховуючи дефініції, які застосовуються законодавцем в питанні спеціальної конфіскації, її реалізація як мети заходу забезпечення кримінального провадження пов`язується з встановленням певної особи, яка протиправно набула відповідне майно (зокрема, підозрюваного). Оскільки, як пояснив прокурор, щодо підозрюваних здійснюються інші кримінальні провадження, в цьому провадженні відпала потреба у такому арешті.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Як встановлено слідчим суддею, арешт на майно ПП «Слав Консалтинг» накладено за клопотанням неналежного суб`єкта, а станом на час розгляду клопотання в подальшій дії такого заходу забезпечення цього кримінального провадження відпала потреба.

5. Виходячи із зазначеного, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2018 арешт підлягає скасуванню. Тому клопотання адвоката Скрипника П.Г. слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1. Клопотання Скрипника Павла Григоровича, яка діє в інтересах ПП «Слав Консалтинг» про скасування арешту майна задовольнити.

2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22.11.2018 (справа № 758/15105/18) у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013, на майно ПП «Слав Консалтинг», а саме на:

- частину будівлі гуртожитку літ. А-3, реконструйованої під готельний блок з офісними приміщеннями, площею 795 кв.м., що складає 520/1000 від будівлі гуртожитку літ. А-3 загальною площею 1461,6 кв.м., розташованої за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Левицького, буд. 6;

- літній будинок, загальною площею 84,1 кв.м., розташований за адресою: Донецька обл., Мангушський р-н, с . Мелекіне, вул. Набережна, буд. 65/1 ;

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає

Слідчий суддя В.В. Михайленко